ЕКОНОМІКА Профспілки промислового сектору в Україні діяльність у часи війни та бачення повоєнної відбудови Контакти Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Борисоглібська, 15а, Київ, 04070, Україна Відповідальна особа Фелікс Гетт| Директор Представництва Фонду в Україні Контакт Тел.:+38-044-234-00-38 ukraine@fes.de Погляди, висловлені в цій публікації, не обов‘язково збігаються з поглядами Фонду Фрідріха Еберта(ФФЕ). Комерційне використання медіаматеріалів, опублікованих ФФЕ, без письмової згоди ФФЕ заборонено. Липень 2025 © Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Усі тексти доступні за адресою: ↗ https://ukraine.fes.de/ Наталія Ломоносова, Тамара Хурцидзе Липень 2025 Профспілки промислового сектору в Україні діяльність у часи війни та бачення повоєнної відбудови Зміст Вступ............................................................ 1 Вплив війни на індустріальний комплекс: діяльність профспілок під час війни та нові виклики у роботі............................... 3 Вплив повномасштабної війни на кадровий потенціал індустріального комплексу та перспективи його відновлення........ 15 Бачення повоєнної відбудови та участь у визначенні її пріоритетів... 20 Вступ Повномасштабна війна Росії проти України має суттєвий негативний вплив на життя мільйонів українців: через військові дії та їх наслідки, мільйони втратили житло, роботу, здоров`я та були змушені залишити своє звичне місце проживання. Тисячі чоловіків та жінок взяли до рук зброю, аби захищати свою країну. Війна також є значним викликом для української економіки: за оцінками Київської школи економіки, станом на вересень 2024 року сума збитків від військових дій у сфері інфраструктури та промисловості й втрат підприємств складає $36,6 млрд та$11,4 млрд відповідно 1 . При цьому загальні непрямі фі нансові втрати підприємств оцінюються майже у$410 млрд(виручка) або$133 млрд(додана вартість) 2 . Через значні масштаби руйнування інфраструктури, знищення вироб ничих потужностей, порушення виробничих та торгівельних ланцю гів, скорочення обсягів виробництва, відновлення української еконо міки після завершення війни потребуватиме значного тривалого часу і матеріальних ресурсів. Окрім того, повоєнне відновлення та подаль ший розвиток економіки України потребуватиме насамперед людей— фахівців своєї справи, на яких тримається економіка будь-якої країни. Дискусії про повоєнну відбудову точаться майже від початку повно масштабного вторгнення— як на численних міжнародних майданчи ках, так і в Україні, а можливі візії відбудови представлені у десятках планів відновлення. Водночас представники профспілок, що репре зентують тисячі працюючих, не часті гості на конференціях у Лондоні, Берліні чи інших європейських столицях, де обговорюється стратегія повоєнного відновлення. 1«Загальна сума прямих збитків, завдана інфраструктурі України через війну, сягає$151,2 млрд— оцінка станом на 1 вересня 2023 року», Київська школа економіки, 2024. Доступ за посиланням: https://bit.ly/4l6zKl3 2 Андрієнко, Д., та ін.(2024). Звіт про непрямі фінансові втрати економіки внаслідок військової агресії Росії проти України станом на 1 липня 2024 року. Доступ за посиланням: https://bit.ly/3Ik9swS Профспілки промислового сектору в Україні 1 Саме тому протягом 2024 року ми поспілкувалися з представниками українських профспілок, які входять до міжнародної мережі IndustriALL, що об’єднує 50 млн працівників у секторах енергетики, виробництва та гірничодобувної промисловості, про те, як війна вплинула на їх галузь в цілому та на діяльність самої профспілки, а також про те, що є першо чергово важливим для повоєнного відновлення цієї галузі, зокрема, для втраченого за роки війни кадрового потенціалу. У цьому тексті ми узагальнили основні думки та ідеї, які нам вдалося почути від профспілковців. 2 Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Вплив війни на індустріальний комплекс: діяльність профспілок під час війни та нові виклики у роботі Повномасштабна війна спричинила багато нових труднощів у діяльно сті профспілок і ускладнила ті численні виклики, які існували раніше. Передусім, мова про труднощі у роботі самих підприємств та цілих га лузей, спричинені військовими діями. Такі галузі, як, наприклад, гірни чодобувна промисловість та металургія, і відповідно, профспілки в цих галузях, ще з 2014 року зіткнулись з викликами, коли робота частини підприємств зупинилась через війну, а частина опинилась на непідкон трольних Україні територіях, адже значна частина підприємств гірни чо-металургійної галузі знаходяться на території Луганської та Донецької областей. Наприклад, на початок 2014 року в Україні налічу валося 145 державних вугільних шахт; а на початок 2022 року діючих державних шахт було лише 49. Після двох років повномасштабної вій ни їх кількість скоротилась до близько 20, при чому, не у всіх з них ве деться видобуток вугілля, адже їх інфраструктура зазнала підтоплення, знеструмлення тощо. Шкода, нанесена гірничодобувній промисловості з 2014 року, мала негативний вплив і на інші галузі української промис ловості через спричинений цим брак палива для виробничих потреб та порушення внутрішніх виробничих ланцюжків; адже виробничі потуж ності багатьох підприємств передбачали роботу, наприклад, на кон кретних марках вугілля, доступ до яких було втрачено. Починаючи з лютого 2022 року, український індустріальний комплекс зазнає ще більших збитків через повномасштабну війну. Тепер у зоні бойових дій або наближено до неї опинилися вугільні шахти, гірни чо-збагачувальні комбінати, металургійні підприємства та підприєм ства нафтохімічної промисловості Дніпропетровської, Запорізької, Харківської областей. Через наступальні дії армії рф, частина таких промислових об`єктів опинилась на тимчасово окупованих територі ях; торкнулося це і важливих для енергетичної інфраструктури країни об’єктів атомної енергетики. Значна частина об’єктів критичної Профспілки промислового сектору в Україні 3 інфраструктури, що розташовані й в інших областях, піддається регу лярним обстрілам. Все це призводить до неможливості повноцінної роботи або її повного припинення через безпекові ризики, а також до вимушеного переміщення працівників до інших регіонів. Обсяги ви робництва в індустріальних галузях, з представниками профспілок яких ми проводили інтерв’ю, мають тенденцію до скорочення(зде більшого часткового, але є і випадки повної зупинки виробництва), адже в умовах військових дій та загрози обстрілів важко налагодити безперервний виробничий процес. Експорт продукції також ускладне но, позаяк цей процес залежить, зокрема, від функціонування порто вої інфраструктури, яку регулярно атакує РФ. Кожне це підприємство[...], його виробничі потужності[…] розглядаються як цілі. Тому при кожній повітряній тривозі працівники вимушені пересуватися до безпечних місць.[…] Кількість повітряних тривог фактично унеможливлює деякі виробничі процеси. Якщо ви розумієте, що таке плавка металу, то її ж не можна зупинити, бо це такий процес, якому потрібна постійна електроенергія або газ. Представник профспілки Машметал Зупинка або обмеження обсягів виробництва, своєю чергою, можуть призводити до зменшення прибутку підприємств, і, як наслідок, до пе реходу на неповний робочий тиждень, оголошення простою, виник нення заборгованостей із виплати заробітної плати, або ж призупинен ня трудових договорів. Більшість підприємств, відсотків 60-70, вони або не працюють, або їх режим роботи незначний. Тобто 1-2 робочих дні на тиждень.[...] Є в нас одне підприємство[…], яке дуже близько до кордону. Працівники всі переведені на простій. Тобто виробничий процес зупинений повністю, і вже другий рік честь і хвала власникам 4 Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні підприємства, які знаходять можливість оплачувати простій. На інших підприємствах існує призупинення трудових договорів[...] або неповний режим роботи з оплатою фактично відпрацьованого часу. Представник профспілки Машметал Як зазначали інформанти, через призупинення трудових договорів працівники опиняються в ситуації, коли вони офіційно не є безробітни ми, але не мають ні доходу, ні права отримати виплати допомоги по безробіттю. Нерідко це призводить до того, що такий працівник вирі шує звільнитися. Робота в режимі часткової зайнятості так само при зводить до зменшення місячного доходу і може ставати причиною звільнень працівників, з можливим подальшим переїздом, адже ча стина значна частина промислових підприємств в Україні розміщена в мономістах, де складно знайти іншу роботу. В галузях, що належать до критичної інфраструктури, безпекові ризики ще вищі, адже працівники мусять продовжувати роботу навіть за на явності прямих загроз. Це саме стосується у працівників підприємств у прифронтових містах та містах, наближених до кордону з рф. [...] у нас галузь критичної інфраструктури.[...] наші люди працюють в таких умовах дуже небезпечних.[...] наш оперативний персонал, він не може покинути своє робоче місце навіть під час повітряної тривоги. Якщо інші можуть піти в бомбосховище, ці люди залишаються на місці добровільно.[...] це енергетичний фронт і наші люди — герої.[...] Наші станції працюють дуже близько до лінії фронту. І страждають наші люди.[...] вони під обстрілами відбудовують те, що зруйновано для того, щоб було світло і тепло у нас. І люди зараз просто, ну, є світло, є тепло, ну, і добре.[...] Представник Укрелектропрофспілки Профспілки промислового сектору в Україні 5 Слава Богу, що працівники підприємства[у місті, що розташоване близько до кордону з рф] ще мають при собі відповідні технічні оснащення, стрілові крани, якими вони намагаються щось зробити, відремонтувати, від постійних обстрілів. І це теж треба враховувати та розуміти. Небезпечність[будівельних] робіт взагалі. Тобто ціну цих робіт взагалі неможливо оцінити. І ми теж кажемо про небезпечність робіт взагалі на сьогодні. Тому що так, будівельники звикли працювати в важких умовах, але війна додала такі ризики, ну, які неможливо навіть якось оцінити вартістю[такої роботи]. Представник профспілки Профбуд Керівництво деяких профспілок наразі навіть не може точно підраху вати точну кількість своїх членів через те, що частина працівників опинились в окупації або зазнали вимушеного переміщення. Інформанти також розповідали й про те, що через повномасштабну війну ускладнилась комунікація між профспілковими ланками, між центральним керівництвом профспілки та місцевими«первинками», між тими працівниками, які залишились на місцях і тими, які виїхали. [...] Ми не можемо знати нашу чисельність, тому що багато людей, які зараз за кордоном, працюють дистанційно. Багато людей переміщених, які не мають ні роботи, ні документів, ні даху над головою. І не мають ніякої підтримки з боку влади. Які живуть на гуманітарні подачки. І тому в нас упали різко поступлення членських внесків. І через членські внески ми не можемо визначити нашу реальну чисельність. Це неможливо в цьому хаосі, коли відбувається переміщення мільйонів людей.[...] Представник незалежної профспілки гірників 6 Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Відповідно, через скорочення кількості членів профспілок та надходжен ня членських внесків, зокрема тому, що частина профспілкового активу не має можливості їх сплачувати, суттєвою мірою зменшилися і фінансо ві ресурси профспілок, що обмежує можливості останніх надавати під тримку своїм членам. Зокрема, існує значна кількість працівників, які пе рестали платити внески, наприклад, через мобілізацію до війська, знахо дження на окупованих територіях або призупинення з ними трудового договору. Попри це, вони залишаються членами профспілок і також по требують матеріальної допомоги, і для профспілок є важливим їх підтри мувати. Як зазначали інформанти під час інтерв’ю, членські внески є дуже вагомим джерелом фінансових ресурсів для профспілки, і їх скоро чення є критичним, враховуючи також те, що і відрахування від робото давців також значно скорочуються. Це перешкоджає профспілкам орга нізовувати оздоровлення своїх членів, а також виплачувати матеріальну допомогу на лікування, санаторно-курортне лікування, реабілітацію, що є суттєвою проблемою, адже частина професій та видів робіт на підпри ємствах індустріального комплексу передбачає шкідливі та/або небез печні умови праці, що негативно впливають на здоров’я працівників; ок рім того, потреба у такій підтримці з боку профспілки через наслідки вій ни навпаки виросла. [...] У нас джерел[окрім внесків] практично інших немає… Ну, є[...] деякі збереження, які вдалося накопичити там до війни нам трохи, це пасивні доходи від банків, від відсотків, гроші там наші знаходяться.[...] наші фінансові можливості, вони дуже-дуже обмежені в цих умовах.[...] У нас колективні договори в гірничо-металургійної галузі, рівень їх охоплення і соціально-трудових гарантій, був вищий, ніж в інших галузях. І свого часу була навіть така офіційна статистика, ми дивилися, десь так від 2 до 4 разів рівень соціально-трудових гарантій в колективних договорах був вищий. У зв’язку з війною все це призупиняється, і якщо раніше були відрахування[від роботодавців] там на оздоровлення працівників, культурно-масову роботу, спортивну, то зараз їх вже немає. Деякі роботодавці ще[...] трошки допомагають своїм Профспілки промислового сектору в Україні 7 організаціям,[...] але вони[відрахування] дуже скромні сьогодні.[...] І от іще[...], це в усіх профспілках так, у нас по статуту ті, з ким призупинені трудові договори, вони залишаються членами профспілки, не платять внески.[...]. Таких у нас, мабуть, тисяч 20. Це також працівники, які мобілізовані,[...] таких у нас під 40 тисяч.[...] Їм треба допомагати, і вони звертаються за допомогою. А буває і таке, що він приходить, отримав поранення, треба лікувати в лікарні. І наші організації звертаються – давайте допомогу дамо на операцію, на лікування, на реабілітацію.[....] Представник профспілки металургів і гірників От сьогодні ми не маємо ресурсів. Якщо раніше[...] якщо людина захворіла на онкологію, вона могла розраховувати на 30-40 тис. гривень матеріальної допомоги від профспілки;[...]на оплату взагалі її лікування. Якщо онкологія, то— повністю[повної вартості]. Ми сьогодні не можемо дати взагалі нічого. Представник нафтохімічної профспілки [...] В даному випадку ми займаємося цим [оздоровленням] тому, що люди потребують цього. Якраз під час війни. Психологічної реабілітації поперше. Я на комітеті Верховної Ради виступав в минулому році і казав, що потребують психологічної підтримки наші працівники. Тому що дуже важко працювати в умовах, коли ти працюєш, а на тебе летять ракети.[...] Представник Укрелектропрофспілки Аби підтримати своїх членів в умовах війни профспілки з перших днів повномасштабного вторгнення активно залучаються до волонтерської роботи. Так, одним з напрямів такої діяльності є допомога членам профспілки, що мобілізувалися до Збройних сил України. 8 Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Ну, паралельно ще[...] ведемо велику роботу з надання допомоги і підтримки ЗСУ. На жаль, ми маємо дуже такі, не дуже радужні цифри. Багато працівників, наших спільчан були призвані, знаходяться чи знаходились на передовій. На жаль,[...] загинули багато вже, достатньо. Тому в цьому плані ми надаємо можливо фінансову допомогу і підтримку сім’ям цих людей.[...]. Представник Атомпрофспілки [...] десь через два тижні після початку [вторгнення] ми провели засідання президії.[...] Ми на тому засіданні визнали, що пріоритетом нашої роботи буде[...] підтримка Збройних сил України, бо до Збройних сил України мобілізують наших працівників,[...] 20 і більше відсотків працюючих на підприємствах йдуть[служити], змушені залишати свої мирні професії і йти до Збройних сил[....] Останній такий захід, який відбувся,[...] наша профспілка придбала для наших воїнів, там для конкретної військової частини п’ять дронів. А на початку війни[...] ми виділили 1 мільйон гривень у фонд«Повернись живим».[...] Представник профспілки металургів і гірників Також профспілки займаються наданням гуманітарної допомоги, зо крема на підприємствах, що розташовані на прифронтових територі ях – і не лише членам профспілки та їх родинам, а й жителям населе них пунктів, де підприємство розташоване. Крім цього, деякі профспілки також займаються допомогою родинам працівників, що є внутрішнього переміщеними особами(далі – ВПО) з евакуацією та подальшим розміщенням. Для організації цієї допомоги профспілкові залучають власні кошти та ресурси, отримують допомогу від міжнародних профспілок, а також нерідко співпрацюють з благо дійними фондами та неурядовими організаціями. Профспілки промислового сектору в Україні 9 [...] ми доволі багато часу витратили протягом 2022 року, з моменту війни, і у 2023 році на питання[...] соціального захисту саме працівників і членів їх сімей. Тому що приходилося евакуювати людей. В той довоєнний період профспілка[...] мала свою програму дій, і ми тоді[...] формували і резервний фонд[...]. Тому частину цих коштів було витрачено і на переселенців, і от на надання допомоги нашим спільчанам, під час окупації, а потім деокупації і міста Славутич, і ЧАЕС, і підприємств зони відчуження[...] І сьогодні ми продовжуємо це робити. Представник Атомпрофспілки [...] Окремим напрямком, на жаль, великим напрямком з 2022 року стала гуманітарна допомога. Членам профспілки, тимчасовим переселенцям, які з наших профспілок переміщуються зі Cходу на Захід.[...] Представник профспілки Профбуд [...] в умовах війни ми займаємося тими функціями, якими не займаються профспілки, і ми раніше не займалися в мирний час. Це гуманітарні заходи. Це взаємодія з військовими, і всіляка підтримка їхнього побуту, життя. Взаємодія з сім’ями військових і загиблих. Взаємодія і підтримка всіляка з нашого боку тимчасово переміщеним особам.[...] Представник незалежної профспілки гірників В цілому, на основі проведених інтерв`ю, можна припускати, що у перший рік повномасштабної війни через масштаби безпекових за гроз, відбулося тимчасове зміщення фокуса діяльності профспілок з їх ніх традиційних видів діяльності до реагування на термінові виклики, спричинені повномасштабною війною. Але все ж, попри активну діяль ність у гуманітарній сфері, особливо, у перший рік повномасштабної 10 Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні війни, основні пріоритети діяльності профспілок лишаються незмінни ми. Окрім вже згаданого напрямку соціальної підтримки, це також пра вовий захист працівників від порушення трудових прав, зокрема від не законного звільнення, представництво інтересів працівників в трудо вих спорах, зокрема, участь у вирішенні колективних трудових спорів, моніторинг і контроль за виконанням норм колективних договорів на підприємствах, а також в цілому за дотриманням належних умов праці та охороною праці. [...] Один з традиційних напрямків – це безпека, ми слідкуємо за цим. У нас, на жаль, і в мирний час такі випадки стаються[...] Наші люди працюють не в простих умовах, а десь там на висоті, на фюзеляжі[...] Там багато різних проводів електричних[...] І десь там не так станеш чи не так засунеш голову, чи руку, не дай боже, звичайно.[...] Ми періодично проводимо певні навчання, виставляємо вимоги в тій же самій галузевій угоді до директорів, до роботодавців. В принципі,[...] ми контролюємо цю ситуацію, пов’язану з безпекою. Представник профспілки авіабудівників Окрім того, профспілки продовжують займатися веденням перегово рів щодо підвищення заробітної плати як на галузевому рівні, так і на рівні конкретних підприємств. [...] профспілка завжди готова вести переговори про підвищення заробітної плати для наших працівників, для членів профспілки.[...] з приватними підприємствами ми ведемо переговори окремо по підвищенню заробітної плати[...] відповідно до їхньої грейдової системи оплати.[...] Представник Укрелектропрофспілки Профспілки промислового сектору в Україні 11 Ми постійно як профспілка в вугільній галузі боролися за виплату заробітної плати.[...] Подивіться таблицю заборгованості по зарплаті. Це більш як 853 мільйонів гривень. Але в цій таблиці не вказані шахти«Лисичанськвугілля» і «Первомайськвугілля», і Вугледар.[...] Тобто заборгованість по зарплаті складає реально більше ніж 1 млрд гривень. Це дуже велика сума. Ясно, що ми ці питання не випускаємо з власного контролю.[...] Представник незалежної профспілки гірників Ми завжди працювали й працюємо зараз з питаннями заробітної плати, як з її розміром, так і з заборгованістю, там де вона трапляється, з переговорами навколо заробітної плати. Лобіюванням заробітної плати в тому числі в державних контрактах, на відбудову [займаємося]. Працюємо з безпекою праці всіх працівників на будівельних підприємствах. Як по зведенню, так і по демонтажу, в тому числі у зруйнованих будівлях. Представник профспілки Профбуд Слід зазначити, що в Україні профспілки тривалий час і до повномасш табної війни здійснювали свою діяльність у доволі непростих умовах. Оскільки значна частина підприємств індустріального комплексу прива тизована, все частіше для врегулювання тих чи інших питань, профспіл кам доводиться взаємодіяти безпосередньо з роботодавцями, що не завжди є легким завданням. Окрім того, за словами не одного з наших інформантів, ще до повномасштабної війни все більша закритість пред ставників державної влади до відкритого соціального діалогу, а часом і безпосередні бюрократичні перепони, суттєвим чином ускладнювали виконання профспілками своїх безпосередніх функцій, а також обмежу вали їх вплив на прийняття рішень з важливих питань соціального-еко номічного розвитку, забезпечення трудових прав на національному рівні. Окрім того, починаючи з 2022 року було прийнято низку 12 Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні законодавчих змін, що обмежують в умовах воєнного стану діяльність профспілок, дію колективних договорів, а також послаблюють захист тру дових прав в цілому. Представники профспілок, з якими нам вдалося по спілкуватися, підкреслювали, що подібні зміни, направлені, зокрема, на все більшу лібералізацію трудових відносин та дерегуляцію ринку праці, все далі зміщують баланс сил на користь роботодавців. При цьому ін струменти, доступні профспілкам для захисту інтересів працівників, як більш вразливої сторони трудових відносин, та здійснення своєї перего ворно-представницької функції, було обмежено. Ще виклики пов’язані зі змінами трудового законодавства. Введений був в дію закон про особливості регулювання трудових відносин, який певним чином звузив повноваження профспілок. Ну, і безпосередньо вплинув на права працівників. Ну, і наразі зараз теж продовжується поступово реформування трудового законодавства. Наприклад, набув чинності закон про відпустки, який зачіпає профспілкові права і права працівників. Ну, і робота над проєктом Трудового кодексу 3 . Саме таке болюче те, що під час воєнного стану ми не можемо[...] робити якісь марші… Це наш основний засіб був, так? Висловлення протесту і незгоди. Тому зараз ми в цьому обмежені, і це є виклик.[...] Профспілка авіабудівників Насамкінець варто згадати про ще один важливий напрямок роботи профспілок наразі. Це міжнародна діяльність та співпраця з профспілка ми з інших країн, яка, за словами багатьох наших інформантів, суттєво посилилась з 2022 року. Окрім сфери гуманітарної допомоги, профспіл ки співпрацюють зі своїми колегами у Європі у сфері обміну досвідом та 3 Міністерство економіки України завершило роботу над проєктом нового Трудового кодексу України наприкінці 2024 року. На момент публікації цього тексту тексту, СПО об‘єднань профспілок проєкт не погодив. Профспілки промислового сектору в Україні 13 організації навчальних заходів для профспілкового активу. Наші інформанти розповідали, що продовжують активно працювати над внутрішнім розвитком своїх профспілок, оновленням підходів до організаційної структури, активно запозичуючи міжнародний досвід. Ми змінюємо свою структуру під європейську модель. Нас більше цікавить зараз данська модель. І ми працюємо з данськими профспілками, зокрема, з 3F, по навчанню наших представників. Також із залученням Фонду ім. Фрідріха Еберта ми багато семінарів проводимо для того, щоб змінювати структуру свою[...]. Ми відходимо від структури, яка була раніше в українських профспілках. У нас прогресивна профспілка. І ми робимо двоступеневу як західну модель— центральний офіс і первинну організацію.[...] Ми проводимо зараз певні заходи, щоб профспілка була одна із перших у Федерації[профспілок], яка вже все ж таки ближче до європейської моделі. Через переговори, через вміння вести переговори, через репрезентативне представництво.[...] Представник Укрелектропрофспілки Вони[представники IndustriALL] вчать органайзингу, вчать нас як добиватися вирішення цих своїх соціальних показників. Ведення колективних переговорів. Представник профспілки авіабудівників [...] Завдяки цим семінарам Фонду ім. Фрідріха Еберта, українсько-данського проєкту профспілки 3F я навчився створювати системи, створювати колективи, кооперувати людей.[...] І я на прикладі свого цеху навчився це робити.[...] Представник Нафтохімічної профспілки 14 Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Вплив повномасштабної війни на кадровий потенціал індустріального комплексу та перспективи його відновлення Одним з основних викликів як для профспілок, так і для індустріально го комплексу та української економіки в цілому, стало загострення про блеми нестачі кваліфікованих кадрів в умовах війни, яке спостерігалося у різних галузях промисловості й до повномасштабного вторгнення. Представники профспілок підкреслювали насамперед глибоку пробле му – брак на рівні держави стратегічного бачення розвитку окре мих галузей промисловості, а відповідно, і того, які освітні програми підготовки потрібні, щоб забезпечити ту чи іншу галузь фахівцями у не обхідній кількості, а також – системного підходу держави до створення умов для утримання вже наявних кадрів на ринку праці України та за побігання відтоку кваліфікованих спеціалістів за кордон. Адже дефіцит кадрів у першу чергу пов`язаний з тривалою історією трудової міграції працівників, що не були задоволені рівнем заробітної плати у своїх га лузях в Україні. В умовах війни, Україну вимушено покинули ще мільйо ни осіб працездатного віку. Профспілковці, з якими ми спілкувалися, розповідали, що їх турбує перспектива неповернення працівників, пе реважно жінок, але не лише тих, які перебувають закордоном: зважаю чи на свою високу, а часом і рідкісну кваліфікацію(як-от, атомна енер гетика), а також дефіцит робочої сили в економіках Західної Європи, вони можуть швидко знайти роботу. Нас хвилює те, що у країнах, де перебуває найбільше наших переселенців, це Польща, Німеччина, Чехія, Словаччина, і Молдова, зацікавлені в наших працівниках. В Німеччині ціла є програма залучення до роботи наших працівників.[...] І жіноцтво, вони там вже знаходять себе, і[коли] повертатися будуть з фронту чоловіки, вони звісно поїдуть туди, де діти й дружина. Це загроза велика.[...] Профспілки промислового сектору в Україні 15 І звичайно, що багато кваліфікованих спеціалістів і до 2021 року виїжджали на заробітки в ЄС, в Канаду. Представник профспілки Машприлад [...] для того, щоб люди сьогодні вернулися, в умовах, коли не буде війни, треба дати добру зарплату, соціальний пакет, крапка. Ну, і гарні умови на виробництві. Представник Нафтохімічної профспілки Як вже зазначалося, в умовах зменшених обсягів виробництва, і відпо відно, переведення працівників на неповний робочий час, або і на про стій, а також, запровадження практики призупинення трудових догово рів, значна частина працівників промисловості стикається зі значним скороченням або повною втратою доходу і в таких умовах звільняється, аби шукати інших шляхів забезпечити себе та свою сім`ю. Відповідно, нерідко галузь втрачає таким чином кваліфікованих спеціалістів. Представники деяких профспілок підкреслювали, що поряд з фінансо вою підтримкою, яку може надати профспілка своїм членам у таких ситу аціях, більш системну політику щодо працівників, які на довгі місяці та роки ризикують опинитися у такій сірій зоні, на їх думку мала б провади ти держава. Натомість органи державної влади, на думку інформантів, наразі певною мірою самоусуваються від того, щоб адресувати наявну проблему. При чому, наші інформанти звертали увагу на відсутність системного підходу з боку держави не лише щодо підтримки праців ників промислового сектору, але і самих підприємств, що не можуть під тримувати виробничий процес в умовах військових дій. В мене таке враження, що ось ви самі барахтайтесь як можете, виживете – добре. Не виживете? Ну, процедура банкрутства, поріжем і на його місці побудуємо торгівельний центр. Представник профспілки Машметал 16 Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Спостерігається відтік кваліфікованих кадрів у інші сфери також і через низький рівень заробітної плати на багатьох промислових підприємствах. Ми кажемо про мігрантів наших, які виїхали, а про цих людей, які залишилися[...] Ні, ця тема не дуже цікава.[...] Шановні, а оцих хто буде стимулювати?[...] Треба збільшувати заробітну плату, щоб стимулювати людей якось. Тут теж великі є проблеми. У деяких компаніях трошки краща ситуація, а деякі компанії, ну, вибачте, по 8-9-10 тисяч гривень люди заробляють. Це копійки сьогодні. Стимулів нема у людей працювати. Інколи люди кажуть:«Я ходжу на підприємство від дзвінка, як то кажуть, до дзвінка, прохідна, зайшов, не випускають, від цієї години до цієї маєш відпрацювати, а потім ще копійки отримуєш. А буває ще і заборгованість. То, кажуть, я піду он кудись в магазин, на склад якийсь там, не знаю що, така ж зарплата фактично, і відповідальності менше».[...] Представник профспілки металургів і гірників В умовах воєнного стану в Україні відбувається мобілізація чоловічого населення призовного віку. Водночас частина чоловіків може прагну ти уникнути мобілізації, зокрема уникаючи офіційного працевлашту вання – наші інформанти відзначали, що через це підприємствам ста ло складніше винаймати нових працівників. Окрім того, те, що на від міну від інших секторів економіки(наприклад, сфери послуг), промисловий сектор в Україні, характеризується високим рівнем фор мальної зайнятості, що в цілому є позитивною характеристикою, в умовах війни парадоксальним чином негативно впливає на кадрову ситуацію на цих підприємствах, адже через це темпи мобілізації пра цівників, на думку деяких інформантів, є вищими, ніж в інших сферах економіки. Зокрема, деякі представники профспілок розповідали про те, як працівників деяких підприємств мобілізують під час довезення на робоче місце транспортом роботодавця і про наявність таких Профспілки промислового сектору в Україні 17 підприємств, де станом на 2024 рік було мобілізовано більш ніж поло вина штатних працівників. Окрім того, деякі інформанти звертали ува гу і на те, що після демобілізації значна частина військових може по требувати значного часу на фізичне і психологічне відновлення, а деякі – через шкоду завдану здоров’ю, набуті травми та інвалідність не змо жуть повернутися до роботи у тих сферах, де вони працювали раніше. Представники майже всіх індустріальних профспілок, з якими нам вда лося поспілкуватися також підкреслювали й іншу проблему: попри те, що підприємства можуть бронювати висококваліфікованих спеціаліс тів, через те, що останні мають дефіцитну військово-облікову спеці альність, їх можуть мобілізувати попри наявність броні. Відповідно, це позначається на виробничих процесах, адже багатьох працівників в умовах кадрового голоду вкрай складно замінити. Водночас безпере бійне виробництво для потреб військово-оборонного комплексу є важливою умовою стійкості України у війні, адже, наприклад, такі сек тори, як металургія та авіація є ключовими для виробництва зброї та військового обладнання. Таким чином, можна бачити, що в складних умовах воєнного стану, значна частина проблем загострюється саме через нестачу кваліфіко ваних кадрів у багатьох галузях індустріального комплексу. Окрім тру дової міграції за кордон у десятиліття, що передували війні, наявний кадровий голод пов’язаний також із занепадом професійно-технічної освіти в Україні, та системних проблем у підготовці спеціалістів для по треб промисловості загалом. Невисокий рівень заробітних плат та від сутність чітких перспектив її зростання поруч зі складними, а часом і небезпечними умовами праці своєю чергою роблять індустріальний сектор менш привабливим для молоді, представники якої все більш роблять вибір на користь зайнятості у креативних індустріях та сервіс ній економіці. Низький рівень навчальних програм, що пропонуються закладами професійно-технічної освіти, їх невідповідність потребам ринку праці, скорочення мережі таких закладів, а також важливість для повного опанування багатьох виробничих професій тих навичок, які здобуваються винятково на робочому місці, призводять до того, що час, необхідний для підготовки нової генерації працівників, є до сить тривалим. За словами представників деяких з профспілок, у таких сферах як атомна енергетика чи авіабудування, підготовка одного спе ціаліста високої кваліфікації може займати до 10 років. Тому втрата 18 Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні кожного такого працівника є дуже суттєвою для своєї галузі в умовах війни, а наявна ситуація з кадрами створює довгострокову загрозу від новленню та розвитку індустріального комплексу після війни. Наприклад, жоден навчальний заклад в Україні не вчить спеціалістів для цементної галузі в Україні. А це 8 функціонуючих заводів зараз. І знову ж таки, навчання відбувається ad hoc, через технології початку 20 сторіччя, учнів, які проходять всі етапи навчання, там до умовного оператора печі. А потім, якщо одного оператора печі мобілізують, то залишається нічого, в ключовому виробничому ланцюгу, наприклад, на цементному підприємстві.[...] Представник профспілки Профбуд [Уже] до військової агресії були проблеми[...] з кадрами робітничих професій. Тому що заробітна плата була не дуже висока[..] І професійна освіта була трошки розбалансована. Профтехучилища, які давали кваліфікацію, вони…Ну, була зруйнована система. А самі роботодавці не в змозі були.[...] У нас раніше[...] потужні підприємства були. А маленькі ж – вони не можуть забезпечити самостійно підготовку кадрів, або свою базу [підготовки] там утворити. І виходили за рахунок старшого покоління, або індивідуальне навчання[працівників], де десь підбирали. Представник профспілки Машприлад Профспілки промислового сектору в Україні 19 Бачення повоєнної відбудови та участь у визначенні її пріоритетів Вже через кілька місяців після початку повномасштабного вторгнен ня Росії в Україну, український уряд почав працювати над розробкою національних планів відбудови. У липні 2022 року Міжнародній кон ференції з питань відновлення України у Лугано(Швейцарія) владою були представлені проєкти таких планів відбудови у різних галузях економіки та суспільного життя. Відтоді міжнародні конференції, присвячені відбудові відбуваються щорічно. На цих подіях та поза ними у дискусіях про відбудову беруть участь як національні органи влади, так і українські організації громадянського суспільства та різ ні міжнародні організації. В рамках наших інтерв’ю ми розпитали представників індустріальних профспілок про те, наскільки вони по інформовані про зміст актуальних планів відбудови у їх галузях, чи залучені у дискусію про відбудову якимось чином(наприклад, бе руть участь в робочих групах по розробці планів відбудови, у публіч них подіях, в консультаціях з національними органами влади чи між народними партнерами тощо), а якщо ні, то що, на їх думку пере шкоджає цьому залученню і чи хотіли б їх профспілки загалом більше долучатися до формування пріоритетів відбудов. Представники профспілок розповідали, що на їх думку, як їх проф спілка, так і профспілки в цілому мають недостатньо можливостей взяти участь у процесі формування бачення повоєнної відбудови та її пріоритетів. За їх словами здебільшого їх не долучають ні до між народних подій, ні до робочих груп. В цілому, на основі почутого можна зробити припущення, що профспілки здебільшого не розгля даються владою як повноцінні й важливі суб’єкти формування ба чення повоєнного відновлення, попри те, що збоку багатьох інду стріальних профспілок є готовність і бажання брати участь у цьому процесі. Вони також підкреслювали, що профспілки зазвичай дуже добре поінформовані про стан справ у своїх галузях як в контексті кадрового забезпечення, так і засобів виробництва, тому їх залуче ність є важливою не лише як представницького органу, що 20 Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні репрезентує тисячі працівників по всій країні 4 , але і як носія актуаль них знань, даних, проблем, здатного формувати прогностичні моде лі розвитку. Профспілки завжди мають конструктивні пропозиції з приводу цих питань[повоєнної відбудови]. Ну, просто ті не хочуть, відмахуються. Та що ви там плутаєтесь під ногами? Вони йдуть вперед. Ну, погано.[...] Представник профспілки авіабудівників Ми б дуже хотіли бути залучені на міжнародному рівні до майданчиків, де розглядається генеральна лінія відбудови.[...] третій рік ми виносимо цю пропозицію на всіх рівнях: від МОП до нашого уряду. Й ігноруємось, тому що цього розуміння немає. Це наша пісочниця, от ми будемо в ній. Уряди й міжнародні банки, ми будемо в ній гратися. А ви, профспілки, ви у своїх країнах і займаєтеся процесом.[...] Представник профспілки Профбуд Ми хотіли б бачити і спільно працювати в цих програмах[розробки планів відбудови]. Тим паче паралельно, тоді коли відбувається підготовча робота по євроінтеграції. Напрацьовуються документи, створюються якісь комісії. Ми нікуди не вхожі. В нас Кабмін не бачить нікого. Ні на рівні федерації, ні на рівні… Не запрошують. Це де прорвешся, як кажуть, то получиться. А так… Представник Атомпрофспілки 4  В цьому контексті варто зазначити також, що профспілковці переважно погоджувалися з тим, що інші представники громадянського суспільства, як-от неурядові громадські організації(НГО), благодійні фонди тощо, мають набагато більше можливостей долучатися якщо не до формування пріоритетів відбудови, то принаймні до подій, де такі питання обговорюються. При цьому, інформанти підкреслювали, що неурядові організації попри важливість їх діяльності, не можуть замінити собою профспілки, адже не є репрезентативними органами. Профспілки промислового сектору в Україні 21 [...] Гарні там презентації, гарні картинки, слайди, все. А реальності там немає, в цих програмах.[...] Там вже стільки наговорили, стільки вже… але відбувається без нас. Оце в чому проблема. Без профспілок. Держава просто не бачить. Представник профспілки металургів і гірників Оскільки відбудова України – це є відбудова її економічної моделі. І хотілось би бачити, щоб в цій економічній моделі було місце для нашої промисловості. Тому хотілось би, щоб профспілка була долучена до цих перемовин.[...] Я в жодній мірі не хочу віддати повністю всі повноваження і всі прийняття рішень на відкуп виключно влади. [...] Тобто з боку профспілок є бажання в це включатися. Представник профспілки Машметал На основі інтерв’ю можна також припустити, що велику роль у можли востях тієї чи іншої профспілки долучитися до формування пріоритетів відбудови у своїй галузі відіграє налагодженість продуктивної комуні кації між профспілкою та профільним міністерством чи його підрозді лом. Також деякі профспілки розповідали, що в тій частині їх діяльно сті, яка сфокусована не стільки не довгостроковій відбудові, як на по точному відновленні у своїй галузі, їм частіше вдається донести свої пропозиції до органів влади. Ті ж профспілки, які роблять спроби долу читися до дискусії про відбудову на вищому, міжнародному рівні, на магаються посилити своє представництво та донести своє бачення завдяки партнерствам з міжнародними профспілковими об’єднання ми, у першу чергу – мережі IndustriALL. [...] на крайній зустрічі IndustriALL Europe нас поінформували, що представники від IndustriALL Europe включені в таку робочу групу, при Єврокомісії, Європарламенті, де будуть також 22 Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні обговорювати питання щодо відновлення України,[щодо] допомоги можливої. Тобто вже через IndustriALL наш голос можуть почути десь в Єврокомісії, при всіх цих…розробках.[...] Представник профспілки Профбуд На думку деяких інформантів, небажання представників державної влади залучати профспілки до формування планів відбудови та дискусії щодо них є відображенням незадовільного становища соціального діа логу в Україні в цілому. Вони підкреслювали важливість відновлення повноцінного соціального діалогу в Україні, щоби відповідало загаль ним європейським стандартам. З точки зору соціального діалогу є Національна тристороння соціально-економічна рада.[...] Немає бажання в державної сторони, щоб цей орган працював. Я думаю, Європа в цьому плані нам допоможе, бо в Європі такого непорозуміння нема. Ми знаємо, що думка профспілок, як і кожного підприємця, в кожній країні, так і в Європейському Союзі[враховується], представник нашої IndustriALL Europe завжди присутній при найвищому керівництві Європейського Союзу.[...] закордонні наші колеги профспілкові, вони уряду підкреслюють, що профспілки України повинні бути учасниками, повноцінними учасниками діалогу. І треба до них прислухатися. В Європі, ну…іншого варіанту не може бути.[...] Представник профспілки авіабудівників Однією з проблем, що перешкоджає профспілкам якісно долучитися до формування бачення повоєнного економічного відновлення, на думку їхніх представників, є недостатня непрозорість самих планів відбудови та процедур їх обговорення. Профспілки промислового сектору в Україні 23 [...] це відкритість самих процедур: щоб ми бачили, куди витрачаються ці кошти. Не так, що це буде якась там графа або розділ[...] як зараз про державний бюджет, там виставлена якась сума на фінансування. І[...] це все певною мірою обмежена інформація з обмеженим доступом. Ми бачимо тільки строку і все[...] Представник профспілки Машметал Нам потрібно витрачати багато зусиль для моніторингу, хто що веде у відбудові. Плани які були в Лугано, вони відрізняються від планів, які були представлені в Лондоні, це всі знають. І я не думаю, що це був останній план.[...] І все це дуже розпорошено[...]. Можливо, є якась стратегічна лінія,[але] профспілкам її не доводили. Тому ми збираємо з відкритих джерел цю інформацію. І нам би хотілося, звичайно, більш системно працювати. Тому і добиваємося участі в конференціях з відновлення. Представник профспілки Профбуд Ми не знаємо про плани Міністерства економіки. Вони нам не доводять ці плани. Вони закриті, вони знаходяться в будівлях з товстими стінами, побудованими ще в сталінські часи.[...] Представник незалежної профспілки гірників При цьому, частина інформантів підкреслювали, що з тієї інформації, яка їм доступна, в них складається враження про відсутність в уряду чіткої візії бачення повоєнної економіки та місця промисловості у ній. Це резонує з загальною лінією критики, яку висловлювали представни ки профспілок в інтерв’ю щодо браку довгострокової державної про мислової політики, наслідком чого є як криза кадрів, технологічне від ставання так і ризик повної втрати промислового потенціалу країни. Вони також висловлювали побоювання щодо можливих негативних 24 Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні наслідків для економіки від обмежень щодо виробництва певної про дукції та доступу до ринків їх збуту в результаті подальшої євроінтегра ції України. Основні побоювання[...] – промислове майбутнє України ставиться взагалі під питання.[...] Ставиться якийсь акцент на аграрне виробництво та ІТ-послуги. Представник профспілки Машметал Ми не знаємо, що влада буде будувати, яку економіку в Україні. Аграрну економіку, чи високотехнологічну? Чи промислову економіку, чи туристичну, чи сервісну? Ми не знаємо взагалі модель. Представник Атомпрофспілки Індустріальні профспілки очікувано переконані у тому, що повоєнне відновлення України має ґрунтуватися на відновленні передусім її про мислового комплексу, який має продовжувати відігравати чільну роль в економіці країни та розвивати далі. Вони підкреслювали, що саме промисловість займає одне ключове місце у структурі валового націо нального продукту розвинених економік і спроможна забезпечити розвиток економіки держави в цілому та створює значну кількість ро бочих місць. Наголошували вони й на тому, що для підтримки україн ської промисловості, більше замовлень має надходити від держави, а однією з умов, закладених у плани відбудови, має бути чіткий відсоток українських підприємств, що мають бути залучені у відбудову інфра структурних об’єктів, постачання будівельних матеріалів тощо. [...] На жаль, в Україні склалася така ситуація, якщо подивитися розподіл, малий і середній бізнес, то десь 80% у нас уже там малий бізнес представлений. Тобто ми знищуємо свою промисловість. А країна без промисловості – це країна без майбутнього.[...] Профспілки промислового сектору в Україні 25 Промисловість – це реальний валовий внутрішній продукт. Малий бізнес – там дуже часто так: гроші прокручуються, гроші роблять гроші. А треба, щоб гроші робили товар, а товар – гроші.[...] І сьогодні якось держава так робить ставку саме на цей бізнес.[...] Досі у нас нема стратегії розвитку нашої промисловості. [...] IT-технології – це дуже добре[...] але ж ITтехнології – 7-8% валового продукту. Промисловість дає 30-40%.[...] у нас машинобудівні підприємства які чудові, хімічна промисловість, металургійна галузь – все було. Втрачати це і спускатися до рівня[малих підприємств]? Не буде тоді в України майбутнього[...] Представник профспілки металургів і гірників [Варто] забути про своє минуле як експортера сировини. Всі знають, що у нас в експорті 75% сировина. Це при тому, що маємо високотехнологічні галузі. Це неправильно. Ми ж не сировинний придаток для інших країн.[...] літак – це вже зверху айсберга великого. А те що знизу – треба і метал, значить повинна працювати металургія. І ті що викопують, і ті що переплавляють, і ті що з того металу щось роблять. А далі вже попадає до нас на обробку. Це потрібно розвивати науку, і освіту. Бо технології зрозуміло без науки не появляться. Але зрозуміло, що навколо і лікарі, і вчителі, і комунальники необхідні. Статистика каже, що на одного авіабудівника у світі від 8 до 12 працівників інших галузей потрібні для того, щоб цей продукт з‘явився. Так що в цьому плані це мультиплікатор: буде працювати наша галузь, a під неї підтягнуться й інші галузі. Представник профспілки авіабудівників 26 Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні За словами профспілковців, промисловість України має значний по тенціал до зростання, проте для цього необхідно передусім підвищу вати продуктивність праці, переоснащувати підприємства новими об ладнаннями, впроваджувати нові технології та збільшувати частку на укомісткого виробництва. [...] на жаль, в Україні низька продуктивність праці. І ще тоді, в довоєнний час, це було викликом. Ми говорили про модернізацію, про переоснащення галузі. Щоб наші працівники могли виробляти більше.[....] Бути більш конкурентоздатними на ринку у світі. Ну, а від цього мала б бути й більша зарплата.[...] Технологічне переоснащення всієї промисловості України повинно бути в плані[відбудови] передбачено. Інакше ми будемо не конкурентними в порівнянні з ними[країнами ЄС]. Навпаки, в нас буде дешева робоча сила для грубої роботи. [Наприклад] металургія – шкідлива.[...] Тому [потрібні] нові технології, люди будуть себе краще почувати, працюючи на новітньому обладнанні.[...] Представник профспілки авіабудівників Для відновлення промислового сектора, для того, аби Україна повер нула собі роль виробника, переробника сировини, а не лише її поста чальника, вирішальне значення має розв’язання проблеми дефіциту робочої сили – підготовка кваліфікованих кадрів, які б могли впрова джувати новітні технології та працювати з новим обладнанням. В кон тексті планів відбудови наші інформанти підкреслювали, що підготов ка спеціалістів, по-перше, потребуватиме значних інвестицій в освіту та навчання, по-друге, має бути системною(деякі з профспілок вже за раз реалізують власні ініціативи неформальної професійної освіти для підвищення кваліфікації, проте цього недостатньо), і, по-третє – узгодженою з чітким баченням майбутнього шляху розвитку економі ки та, відповідно, реалізовувати завчасно. Профспілки промислового сектору в Україні 27 У нас є ці плани— це зелена енергетика[...]. Якщо буде справедливий перехід на зелену енергетику, потрібно енергетиків навчати уже сьогодні. Бо зараз, коли будуть закриватися якісь станції, підприємства, наприклад, хто буде у вас працювати на підприємствах, які належать до структури зеленої енергетики? Людей потрібно зараз уже перенавчати. Наприклад, людей, які працюють на теплоелектростанції; вже починати молодь залучати до навчання на цих підприємствах з зеленою енергетикою.[...] Представник Укрелектропрофспілки В Лугано сказали: модернізація, новітні технології. У нас, як у профспілки, в експертів виникає питання: а хто буде потім слідкувати за цими всіма механізмами і устаткуваннями? Тоді треба підготовлювати відповідно людей в компаніях. Або компанії, які будуть обслуговувати, і так далі. Представник профспілки Профбуд Наголошували профспілки й на потребі пошуку нових ринків збуту продукції українських промислових виробників та важливій ролі, яку могли б відігравати у цьому українські дипломатичні представництва закордоном. [...] нам важко конкурувати на ринках Європи, США і Канади. Але ж в нас є можливість в країни Азії, Африки[експортувати продукцію], і там Україна мала якісь посольства. Але при цих посольствах не було жодних спеціалістів, професіоналів або будь-кого, хто б просував можливості нашої промисловості. Тобто, пошук нових ринків збуту[...]. При невеликих затратах, можливо, наші підприємства здобували б нові 28 Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні ринки. І фінансували оплату праці цих спеціалістів.[...] І це б сприяло економіці Україні, це[позитивний][платіжний баланс, вища] зайнятість населення та доходи наших працівників. Представник профспілки Машметал Говорячи про розвиток та збереження кадрового потенціалу в інду стріальній сфері, окрім розвитку програм професійної освіти, ми також говорили про те, як, на думку профспілковців, має змінитися соціаль но-економічна політика після війни, щоб перешкоджати відтоку спеці алістів за кордон, а також сприяти більшій соціальній справедливості та підвищенню рівня життя в цілому. Серед основних передумов таких змін, які згадували інформанти – підвищення зарплат, більша захище ність трудових прав та соціальних гарантій, а також покращення без пеки праці. Серед шляхів досягнення таких змін – вже згадане збіль шення продуктивності праці у промисловості, що допоможе збільшити зарплатний фонд підприємства, а значить і розширити можливості для підняття зарплати. Окрім цього, профспілковці наголошували на тому, що у контрактах, які будуть укладатися з іноземними та націо нальними підрядниками, які будуть займатися фізичною відбудовою інфраструктури(промислової, соціальної, житлової тощо) має бути за значена реальна заробітна плата у сфері. Підвищення безпеки праці в українській промисловості, і, осо бливо на будівництвах є окремою вимогою профспілок, яку обов’яз ково має бути враховано у повоєнній відбудові. Фізична відбудова інф раструктури буде одним з фундаментальних процесів повоєнного від новлення, тому профспілка Профбуд, що представляє інтереси працівників будівництва, особливо наголошує на цьому через наявні й до війни численні порушення безпеки праці на будівельних майдан чиках, а також високий рівень неформальної зайнятості у сфері. Неформальне працевлаштування у сфері будівельних робіт робить працівників ще більш вразливими: як у спробі відстояти своє право на безпечну працю, так і у випадку, коли працівник отримав травму та втратив працездатність. Профспілки промислового сектору в Україні 29 Питання безпеки праці турбує і представників промислових профспі лок. Хоча високий рівень офіційного працевлаштування, що дозволяє працівникам промислових підприємств у випадку виробничої травми мати доступ до передбачених законом гарантій, сам обсяг та характер цих гарантій суттєво змінився в результаті прийнятих Верховною Радою змін до чинного законодавства, зокрема Закону № 2620, який з початку 2023 року суттєво змінив принцип фінансування медичної реабілітації та догляду для людей, які стали повністю непрацездатними внаслідок нещасного випадку на виробництві. Профспілковці також наголошували на тому, що варто повернути ска совані на час воєнного стану повноваження Державної служби України з питань праці, що здійснює нагляд і контроль за дотриманням умов безпеки праці на робочому місці, а також, розширити їх, зокрема, спростити доступ до об’єктів перевірки та відмовитися від практики скасування таких перевірок як заходу«стимулювання» розвитку бізне су. В контексті контролю за безпекою праці та притягнення до відпові дальності за її порушення, представники кількох профспілок також під креслювали необхідність запобігти можливому розпорошенню відпо відальності за виробничі травми за умови великого ланцюжка підрядників, що будуть залучені у відбудову того чи іншого промисло вого, чи інфраструктурного об’єкта. [...] Ми в очікуванні великих будівельних підрядників від Європи, які прийдуть слідом за грошима з тих країн, де вони в основному працюють. А наші підприємства будуть вже виконувати субпідрядні роботи, з меншою маржею прибутку і зменшеним впливом на бізнеспроцеси.[..] Якщо цей ланцюжок підрядників збільшується до 5, 10, а то і 50 підприємств одне за одним, то контролювати, хто в кінцевому випадку був винуватий, що кран звалився на будові, буде складно[...] Тому це прямо згадується в нашому міжнародному стейтменті про основні підходи до справедливої відбудови, який ми разом з«Інтернаціоналом будівельників і деревообробників» ухвалили ще минулого року.[...] 30 Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Інспекція праці – це не лише наші міжнародні зобов’язання,[...] це не тільки вимога ЄС[...], це один з елементів стабільності ринку праці. [Наявна ситуація] ніяким чином не додає впевненості людям про те, що вони йдуть на роботу і повертаються з грошима, а не з травмою. Тому з, одного боку, є вимоги ЄС, а ми намагаємося, щоб це стало також вимогою всіх фінансових міжнародних інституцій в час відновлення. Тобто там має бути написано, що безпека праці має дотримуватись, і під цим розділом 1000 рядків основних гарантій, або принаймні перелічені міжнародні конвенції та європейські директиви навколо цього. Представник профспілки Профбуд Представники профспілок також неодноразово згадували про бага тьох кваліфікованих спеціалістів своїх галузей, що вступили до лав Збройних сил України, та отримали інвалідність або травми внаслідок участі у бойових діях. Вони підкреслювали важливість посилення під тримки державою роботодавців для розвитку застосування адаптив них технологій та обладнання, аби на підприємствах створювалося більше інклюзивних робочих місць адаптованих до потреб працівни ків з інвалідністю. В контексті соціально-економічної політики у повоєнний час, проф спілки також говорили про потребу підвищення соціальних стандартів і гарантій. [...] Трудові відносини, де там все вчасно, соціально незахищені верстви населення – все відпрацьовано, соціальні гарантії – відпрацьовані, соцпакет – гарний, пенсійне забезпечення. Це дуже важливо. Навіть для молодої людини. Представник нафтохімічної профспілки Профспілки промислового сектору в Україні 31 Вони також висловлювали стурбованість майбутнім сфери соціального за хисту та її фінансуванням. Адже наразі соціальні видатки головним чином фінансуються з коштів міжнародних партнерів України. Водночас наразі точно невідомо, якою буде ситуація у повоєнний час, якщо така допомога партнерів припиниться, а надходжень до бюджету ще тривалий час не вистачатиме. *** У одному з інтерв’ю минулого року керівник Національної служби посе редництва і примирення, Дмитро Кухнюк висловив припущення, що піс ля закінчення воєнного стану служба очікує сплеску колективних трудо вих спорів і акцій соціального протесту, зокрема страйків. Частина на ших інформантів схильні погоджуватись з цим прогнозом. Вони зазначали, що обмеження протестів та страйків в умовах воєнного стану, а також прагнення працівників не переривати виробничий процес в складний час війни є вагомими факторами стримування. Втім, здебіль шого погоджувалися з тим, що у повоєнний час кількість трудових спорів на підприємства, зокрема колективних, радше за все зросте, як рівень соціально-економічних протестів – за умови, якщо ті основні проблеми працівників, на яких наголошують профспілки, не будуть адресовані. [...] не важко передбачити, що після завершення війни мільйони людей, які знаходяться в армії, повернуться до мирного життя і побачать, що про них ніхто не піклується, що в них забрали права через зміну трудового законодавства. Що вони не захищені. Що профспілки неспроможні в Україні захищати людей, тому що профспілки України неспроможні зараз себе захистити. В профспілок забрали права.[...] Якщо не зупинити таку ганебну практику, змінюючи законодавство України, порушуючи конституцію, міжнародні норми, стандарти й не перестати ігнорувати… То не важко зрозуміти, що сьогоднішні військові, а завтра мирні жителі, підуть на протести. І це будуть протести некеровані вже профспілками. Це протести будуть стихійні. Представник незалежної профспілки гірників 32 Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Про авторів Наталія Ломоносова— соціологиня та політична аналітикиня, науко ва співробітниця Центру досліджень Східної Європи та міжнародних студій(ZOiS). Її дослідження зосереджуються на соціальній та трудовій політиці, доглядовій праці, ставленні населення до соціально-економіч них політик та наданні публічних послуг у постсоціалістичних контекстах. Тамара Хурцидзе— соціологиня і аналітикиня. Досліджує такі теми, як соціальна політика, житлова політика, гендерні студії, критичний дискурс-аналіз. Профспілки промислового сектору в Україні 33 Профспілки промислового сектору в Україні: діяльність у часи війни та бачення повоєнної відбудови 1. Цей аналітичний матеріал ґрунтується на якісних інтерв’ю, проведених з представниками українських профспілок, і підсумовує їхні погляди на роботу під час війни та відбудови. Починаючи з 2022 року було прийнято низку законодавчих змін, що обмежують в умовах воєнного стану діяльність профспілок, дію колективних договорів, а також послаблюють захист трудових прав в цілому. Представники профспілок, з якими вдалося поспілкуватися, підкреслювали, що подібні зміни, направлені, зокрема, на все більшу лібералізацію трудових відносин та дерегуляцію ринку праці, все далі зміщують баланс сил на користь роботодавців. При цьому інструменти, доступні профспілкам для захисту інтересів працівників, як більш вразливої сторони трудових відносин, та здійснення своєї переговорно-представницької функції, було обмежено. 2. На думку деяких інформантів, небажання представників державної влади залучати профспілки до формування планів відбудови та дискусії щодо них, є відображенням незадовільного становища соціального діалогу в Україні. Вони підкреслювали важливість відновлення повноцінного соціального діалогу в Україні, щоби відповідало загальним європейським стандартам. Однією з проблем, що перешкоджає профспілкам якісно долучитися до формування бачення повоєнного економічного відновлення, на думку їхніх представників, є недостатня непрозорість самих планів відбудови та процедур їх обговорення. 3. Профспілковці також наголошували на тому, що варто повернути скасовані на час воєнного стану повноваження Державної служби України з питань праці, що здійснює нагляд і контроль за дотриманням умов безпеки праці на робочому місці, а також, розширити їх, зокрема, спростити доступ до об’єктів перевірки та відмовитися від практики скасування таких перевірок як заходу«стимулювання» розвитку бізнесу. В контексті контролю за безпекою праці та притягнення до відповідальності за її порушення, представники кількох профспілок також підкреслювали необхідність запобігти можливому розпорошенню відповідальності за виробничі травми за умови великого ланцюжка підрядників, що будуть залучені у відбудову того чи іншого промислового, чи інфраструктурного об’єкта. Усі наші публікації доступні за адресою ↗ ukraine.fes.de