Наталія Ломоносова, Анна Провань Відбудувати краще, ніж було в інтересах усіх: феміністичне бачення відбудови та відновлення України

FRIEDRICH-EBERT-STIFTUNG – ZEITENWENDE Дослідження Центру феміністичної зовнішньої політики(CFFP) за підтримки та фінансування Фонду ім. Фрідріха Еберта(FES) Авторки Наталія Ломоносова, Анна Провань Cпівавторки: Оксана Потапова, Юлія Юрченко, Ніна Бернардінг, Айгерім Сейтенова Подяки У цій аналітичній записці викладені ключові аспекти бачення відбудови Укра їни з важливої перспективи феміністичних кіл українського громадянського суспільства. Ми хотіли б висловити подяку усім фемініст_кам, які долучилися та збагатили наш проєкт, що ліг в основу цієї аналітичної записки, зокрема учасни_цям семінару у вересні 2023 року. Насичені дискусії протягом остан ніх місяців визначили структуру, основні напрямки та рекомендації цієї ана літичної записки, що має на меті надати настанови державам, міжнародним організаціям та фінансовим інтитуціям і посприяти чесному, справедливому та по-справжньому феміністичному відродженню України. Про FES Фонд ім. Фрідріха Еберта(FES)— це німецький політичний фонд, який деся тиліттями виступає партнером німецької зовнішньої політики та політики розвитку. Він зосереджений на просуванні соціальної справедливості, демо кратії, миру та безпеки. У всьому світі FES прагне зміцнити демократичні сили, включаючи наступне покоління молодих політиків. В Європі ми пра цюємо над формуванням майбутнього Європейського Союзу та просуван ням«ідеї Європи». Важливим завданням міжнародної діяльності Фонду є підтримка незалеж них профспілок, без яких неможливо впровадити соціально-екологічні пере творення та справедливу, стійку та демократичну економічну систему. Осо бливою перевагою міжнародної мережі FES, яка складається з понад 100 офісів FES, є здатність об’єднувати ключових гравців. У регіональних і гло бальних проектах Фонд розробляє комплексні міжнародні концепції, напри клад, у сферах зовнішньої політики та політики безпеки або кліматичної та енергетичної політики. Завдяки платформам для діалогу, публікаціям і кон сультаціям FES робить внесок у засновані на глобальному баченні політич ний аналіз, дебати та дії. Центр феміністичної зовнішньої політики (Centre for Feminist Foreign Policy, CFFP, gGmbH) м. Берлін, вул. Лангеншайдтштрассе 12B, 10827 Реєстраційний суд Шарлоттенбурга, HRB 196999 B Виконавчі директорки: Крістіна Лунц і Ніна Бернардінг Проєкт«Відбудувати краще, ніж було— в інтересах усіх: феміністичне бачення відбудови та відновлення України» реалізується за підтримки Фонду ім. Фрідріха Еберта(Friedrich-Ebert-Stiftung). Будь ласка, зверніться до CFFP, щоб отримати дозвіл на відтворення будь-якої частини цього тексту. Електронна адреса: nina@centreforffp.org

ВІДБУДУВАТИ КРАЩЕ, НІЖ БУЛО 1 Зміст Відбудувати краще, ніж було— в інтересах усіх: феміністичне бачення відбудови та відновлення України 2 Вступ 2 Феміністичне відновлення та в­ ідбудова для України: головні недоліки актуальних підходів з феміністичної точки зору 3 Орієнтація на відбудову шляхом економічної лібералізації 3 Неінклюзивні та непрозорі національні та міжнародні процеси 3 Орієнтація на непрозорий процес кредитування 4 Наслідки обраних на сьогодні підходів до відновлення для України 5 Феміністичний підхід до пріоритетних потреб слід взяти до уваги в рамках відновлення та відбудови. 6 Чесний і справедливий процесу відновлення необхідний для сталого миру і демократії в післявоєнній Україні. 7 Рекомендації для міжнародної спільноти та Уряду України 7 Сприяти інклюзивному діалогу щодо відновлення Переглянути програму економічного відновлення 7 Кредити, гранти та інвестиції Трудові права та соціальні гарантії 8 Висновки 8 Перелік джерел 9

ВІДБУДУВАТИ КРАЩЕ, НІЖ БУЛО 2 Відбудувати краще, ніж було— в інтересах усіх: феміністичне бачення відбудови та відновлення України Вступ Минуло майже два роки з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну, але українське суспільство досі демонструє дивовижну стійкість. Водночас україн_ ки потерпають від руйнівних наслідків війни. Щонай менше 10 тисяч мирних громадян_ок були вбиті і понад 18 500 отримали поранення 1 . Понад 26 тисяч україн_ок, військових і цивільних, вважаються зниклими безвісти з лютого 2022 року 2 . За оцінками УВКБ ООН, близько 5,1 мільйона людей залишаються внутрішньо перемі щеними особами в Україні 3 та 6,2 мільйона – за кордо ном 4 , при цьому жінки та діти становлять приблизно 90% тих, хто рятується від війни 5 . Станом на червень 2023 року загальна сума задокументованих прямих збитків, завданих інфраструктурі України через війну, сягнула понад 150,5 мільярда доларів США, причому найбільше постраждали житловий фонд, транспортна й енерге тична інфраструктура та промисловість у цілому 6 . Хоча кінця конфлікту не видно, міжнародні дискусії щодо відновлення України тривають ще з 2022 року. Під час першої конференції з питань відновлення, що пройшла у швейцарському Лугано у липні 2022 року, Уряд Укра 1 Станом на 21 листопада 2023 року, за даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні(ММПЛУ). https://ukraine.un.org/en/253322-civilian-deaths-ukraine-wartop-10000-un-says 2 https://minre.gov.ua/en/2023/10/09/more-than-26000ukrainians-are-missing-under-mysterious-circumstances/ 3 Станом на травень 2023 року. 4 Станом на липень 2023 року. 5 https://www.unrefugees.org/emergencies/ukraine/ 6 https://kse.ua/about-the-school/news/the-total-amount-ofdirect-damage-to-ukraine-s-infrastructure-caused-due-to-thewar-as-of-june-2023-exceeded-150-billion/ їни представив свій Національний план відновлення 7 , у якому вперше окреслив бачення відновлення України до 2032 року. План став основою для прийняття«Декла рації Лугано» 8 і наступних«Принципів Лугано», а також мав на меті забезпечити структуру та спільні орієнтири для міжнародних політичних процесів, що сприятимуть відбудові України. Головною концепцією відновлення, на якій знову наголосили під час другої конференції з від новлення в Лондоні у жовтні 2023 року, стало спільне прагнення«відбудувати краще, ніж було», або build back better— шляхом пріоритезації стійкості, сталого роз витку, рішень у приватному секторі та інклюзивності. Принцип інклюзивності підкріплений у«Декларації Лугано» принципом гендерної рівності, що підкреслює необхідність забезпечення поваги до гендерної рівно сті, прав людини, економічних, соціальних і культурних прав у процесі відбудови.«Не можна нехтувати правами жодної частини суспільства», – стверджувалося у тексті. Однак попри такі запевнення, а також попри непропор ційний вплив конфлікту на жінок та інші вразливі групи, фемініст_ки стверджують, що на практиці гендерним або соціальним проблемам приділяється мало уваги. Зважаючи на це, у цій аналітичній записці актуальний порядок денний відновлення, деталізований урядом України та підтриманий міжнародними акторами, буде проаналізовано крізь призму інтерсекційного фемінізму. Такий підхід чутливий до різних нерівностей, які існу ють як в українському суспільстві, так і між державами, і виходить з усвідомлення того, що ці нерівності поси лилися внаслідок війни— як у контексті зростання бід ності, матеріальних втрат і залежності від гуманітар 7 https://uploads-ssl.webflow.com/621f88db25fbf24758792dd8/62 c166751fcf41105380a733_NRC%20Ukraine%27s%20 Recovery%20Plan%20blueprint_ENG.pdf 8 https://decentralization.gov.ua/uploads/attachment/ document/1060/Lugano_Declaration_URC2022-1.pdf

Неінклюзивні та непрозорі національні та міжнародні процеси 3 ної допомоги на індивідуальному рівні, так і в контексті дедалі більшої залежності від міжнародної допомоги та позик і заборгованості української держави на міжна родному рівні 9 , а також залежності від грошових перека зів україн_ок з-за кордону 10 . Тому ця аналітична записка виходить за рамки стандартизованих моделей віднов лення та відбудови, згідно з якими відбудова має відбува тися передусім шляхом лібералізації, і пропонує уявити післявоєнну економіку та соціальну політику, що здатна забезпечувати, примножувати та гарантувати добробут для кожного. Феміністичні дослідження миру та безпеки стверджують, що сталий мир і післявоєнна відбудова повинні ґрунту ватися на активній участі жінок і вразливих груп у роз робці та реалізації післявоєнної політики країни, а також на впровадженні трансформаційної політики, спрямо ваної на викорінення структурних нерівностей, спри чинених або посилених війною(Sapiano& True, 2020). Таким чином, феміністичні підходи до цих сфер мають вирішальне значення для гарантування сталого миру та інклюзивної безпеки. У цьому документі окреслено основні умови, які необхідно враховувати у процесі від будови задля того, щоб економічне відновлення Укра їни було сплановане та реалізоване за феміністичними принципами, що дозволить створити основу для ста більного та справедливого миру. Ця аналітична записка базується на обговореннях і напрацюваннях двох експертних семінарів, організо ваних Центром феміністичної зовнішньої політики та Фондом імені Фрідріха Еберта в Берліні у 2023 році. Ці семінари об’єднали фемініст_ок, які представляють гро мадянське суспільство та наукові кола як з України, так і з інших країн. Феміністичне відновлення та ­відбудова для України: головні недоліки актуальних під ходів з феміністичної точки зору Орієнтація на відбудову шляхом економічної лібералізації Нинішній підхід до відновлення України, представле ний як Урядом України, так і міжнародними партне рами, спрямований на відбудову шляхом економічної 9 Державний борг України у вересні 2023 року досяг 124,7 млрд доларів США https://www.ceicdata.com/en/indicator/ukraine/ national-government-debt. До початку повномасштабної війни, у 2022 році, він становив приблизно 97,759 млрд доларів США. https://countryeconomy.com/national-debt/ukraine. За даними МВФ, у 2021 році загальний державний борг становив 48,9% ВВП України, у 2023 році – 88,1%. 10 У 2021 році, до повномасштабного вторгнення, потоки грошових переказів в Україну від українських мігрант_ок вдвічі перевищували розмір прямих іноземних інвестицій у тому ж році. https://finance.ec.europa.eu/system/files/202209/220927-joint-statement-remittance-ukraine_en.pdf лібералізації. Передбачається, що спрямовані у країну інвестиції та економічне зростання призведуть до миру та розвитку, створюючи робочі місця та забезпечуючи бюджетні надходження. Цей підхід до відбудови зде більшого представляється як«природний» спосіб мис лення, звичайний«здоровий ґлузд», що не має жодного політичного підтексту: як низка об’єктивних питань, які потрібно вирішити, а не як процес, керований певними цінностями. Через використання«об’єктивної мови» та пріоритезацію«ефективності» такий підхід приховує політичну за самою своєю суттю природу рішень щодо розподілу суспільних благ, щодо визначення того, що саме є проблемою, яка потребує вирішення шляхом запровадження певних політик, щодо того, як рішення цієї проблеми слід реалізувати та оцінювати. Крім того, ця риторика замовчує те, що така«ефективність» є гли боко ідеологізованою 11 . У постійній ретрансляції гасла «відбудувати краще, ніж було» губиться той факт, що кожне суспільство складається з різних груп інтере сів, які часто протистоять одна одній і мають різний доступ до влади та ресурсів. Отже, інклюзивний про цес відновлення повинен чітко визначати, що буде від новлено, як, а особливо— для кого. Інакше ми ризику ємо знехтувати інтересами багатьох груп населення, які наразі не мають доступу або не впливають на процес відновлення, але відчують на собі його значний вплив. Це саме ті питання, які варто обговорити інклюзивно під час прийняття рішень про те, як буде влаштована країна в майбутньому. Неінклюзивні та непрозорі національні та міжнародні процеси Однак з огляду на швидкий темп підготовки проєктів планів відновлення(у таких сферах як європейська інте грація, охорона здоров’я, боротьба з корупцією), які були створені тематичними робочими групами закритого характеру у квітні-червні 2022 року 12 і зрештою лягли 11 Як зазначає Клара Маттеі у своїй нещодавній книзі«The Capital Order»(2022), економічну ефективність та«жорстку економію» варто розглядати як політичний проект того, що вона визначає як«класову війну». Маттеі описує ці заходи як форму суспільного ладу, побудованого навколо приватної власності, найманої праці та класових відносин. 12 Як зазначено на Урядовому порталі України, до складу робочих груп могли входити член_кині Ради та інші пред ставни_ці, у тому числі представни_ці центральних і місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, провідні вітчизняні та іноземні фахів_чині, експерт_ки у відповідних галузях. Склад кожної робочої групи мала затвердити Національна рада відновлення України за поданням її співголови. Проєкти планів, які охоплюють усі можливі тематичні розділи від євроінтеграції та антикорупційної політики до економічного відновлення та розвитку, соціальної політики та охорони здоров’я, були розроблені за короткий період з кінця квітня, коли була створена Національна рада відновлення України від наслідків війни, і до початку липня, коли проєкти планів уже були представлені в Лугано. Те, як швидко були розро блені 23 проєкти планів відновлення(зокрема й деякі з обсягом понад 100 сторінок)— лише через два місяці після початку повномасштабної війни, викликає сумніви щодо того,

ВІДБУДУВАТИ КРАЩЕ, НІЖ БУЛО 4 в основу в Плану відновлення України, та з огляду на неінклюзивні за своїм складом міжнародні конференції з відновлення в Лугано та Лондоні, де був широко пред ставлений приватний сектор, але не(феміністичне) гро мадянське суспільство та профспілки, існує загроза, що залишаться поза увагою справжні потреби й інтереси багатьох україн_ок— особливо непривілейованих груп, які насправді найбільше потерпали і потерпають від війни. Наприклад, у«Швидкій оцінці завданої шкоди та потреб на відновлення»(RDNA2), опублікованій у березні 2023 року, уряд України, ЄС, ООН і Світовий банк окрес люють пріоритети відновлення та відбудови країни, реа лізація яких оцінюється в 411 мільярдів доларів США. RDNA2 дає кількісну оцінку прямих фізичних збитків інф раструктурі та будівлям і кількісно визначає потреби як витрати на відновлення та відбудову. Але при цьому в оцінці немає людського виміру. Як зазначає ООН Жінки (2023), ціль гендерної рівності не була належним чином включена в оцінку, і не було надано жодної інформації про те, як будуть задоволені конкретні потреби жінок та інших вразливих груп у п’яти пріоритетних сферах, таких як критична та соціальна інфраструктура, енерге тична інфраструктура, житло, приватний сектор і гума нітарне розмінування. Тоді як соціальну інфраструктуру чи житловий фонд, наприклад, не можна відновити без урахування різних індивідуальних потреб людей. Спо діваємося, наступна RDNA3, яка буде опублікована на початку 2024 року, візьме це до уваги. Говорячи про механізми участі в обговореннях і при йнятті рішень щодо відбудови, вкрай важливо, щоб зміс товне залучення всіх спільнот до цього процесу не зво дилося до надання жінкам та іншим вразливим групам можливості проводити додаткові окремі заходи під час конференцій з відновлення. Натомість усім групам слід забезпечити право голосу щодо суспільних питань. Крім того, процес відновлення та відбудови України має бути прозорим. Наразі ж 23 оригінальні проєкти тематичних планів відновлення, представлені в Лугано у 2022 році, досить складно швидко знайти на українському урядо чи представлена у планах політика справді всебічно розгля дала завдану війною шкоду та чи були оцінені потреби людей. Власне, зміст багатьох проєктів планів з відновлення здебіль шого представляє у якості пріоритетів для відновлення реформи та заходи, впровадження яких розглядалося ще до війни(такі як пенсійна реформа, подальша дерегуляція та лібералізація ринку праці або переорієнтація моделі соціаль ного забезпечення на критерії рівня доходів отримувачів). Деякі заходи, такі як запровадження трудових договорів без гарантованого робочого часу, були реалізовані ще влітку 2022 року, коли будь-яка профспілкова мобілізація проти цього була неможливою через воєнний стан. Але це навряд чи можна розглядати як оперативну реакцію на вплив війни. Крім того, хоча було оголошено, що до вересня 2022 року можна буде надсилати зауваження та пропозиції до проєктів розділів, практично неможливо перевірити, чи були врахо вані ці пропозиції. Адже громадськість має доступ лише до оригінальних перших версій тематичних проєктів планів, представлених у Лугано. Подальші зміни у проєктах планів з відновлення важко або й узагалі неможливо відстежити. вому порталі 13 . На офіційному сайті відновлення України доступні 17 національних програм відновлення(лише їхні назви без детального опису кожної програми) із переліком сотень проєктів, які мають бути реалізовані в рамках кожної з програм 14 . Поки що на сайті немає детального плану відновлення з чітко сформульова ними цілями, етапами чи обґрунтуванням. По-перше, це обмежує можливість суспільства брати участь у будь-якій дискусії щодо потреб і пріоритетів відбудови. По-друге, це не дозволяє громадянському суспільству відстежувати виконання плану відновлення. Через це підзвітність Уряду України зводиться до звітування про успішну реалізацію конкретних проєктів, але не загаль ного плану відновлення. Тому загальне бачення від новлення, яке мало б бути спільним для різних суб’єк тів суспільства, виявляється недосконалим. Орієнтація на непрозорий процес кредитування Крім того, бракує прозорості щодо коштів, які будуть використані для реалізації кожного з цих проєктів від новлення, а також щодо умов, за яких міжнародні суб’єкти надаватимуть гроші. Це становить серйозну небезпеку, адже значна частина коштів надійде у формі міжнарод них позик, переважно наданих міжнародними фінансо вими організаціями, що призведе до зростання і без того величезної суми зовнішнього боргу України. Наприклад, ЄС виділив загалом 50 мільярдів євро на процес віднов лення на період з 2024 до 2027 року через свою про граму Ukraine Facility 15 . Із цієї загальної суми 18 мільяр дів євро будуть надані у вигляді позик. На тлі економічної ситуації в країні, що вже стрімко погіршується(із рівнем інфляції 26,6%, відсотковими ставками 25% і падінням ВВП на третину у 2022 році 16 ), стратегію ЄС описують як шлях до“майбутньої кризи українського державного боргу”(Drea, 2023). Разом із кредитною угодою з Міжна родним валютним фондом(МВФ) на суму 15,6 мільярдів доларів США, умовою якої є значне скорочення соці альних видатків(Cohn& Duncanson, готується до друку), перспективи для рівноправного та інклюзивного про цесу відновлення України виглядають дедалі більш похмуро. Особливо враховуючи велику ймовірність того, що вимоги для надання позик будуть спрямовані виключно на те, щоб принести вигоду позикодавцям, а не користь позичальникам. Спроби дерегуляції трудо вих відносин, майбутнє скорочення соціальних видат ків, потенційне зниження і без того низького податку на прибуток підприємств – усі ці заходи, які обговорю валися в Україні протягом останніх двох років і які ми 13 https://www.kmu.gov.ua/en/national-council-recovery-ukrainewar/working-groups 14 https://recovery.gov.ua/en 15 https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ ip_23_3355 16 За даними Національного банку України https://bank.gov.ua/ en/news/all/komentar-natsionalnogo-banku-schodo-rivnyainflyatsiyi-u-2022-rotsi

Неінклюзивні та непрозорі національні та міжнародні процеси 5 також бачили у 23 проєктах планів відбудови в окремих сферах, не можна розглядати як заходи усунення руй нівних наслідків війни або забезпечення потреб людей. Натомість багато з цих заходів свідчать про поглиблення політики жорсткої економії, яка вже реалізовувалася в Україні до повномасштабного вторгнення 17 . На дискур сивному рівні це також відображає віру в те, що вільний ринок усе виправить(попри відсутність доказів такого виправлення, адже політика жорсткої економії стримує зростання) 18 . Наслідки обраних на сьогодні підходів до відновлення для України Оскільки сьогодні головний підхід до відновлення еко номіки зосереджений на відновленні бізнесу та промис ловості, він розглядає україн_ок виключно з точки зору «людського капіталу» 19 та робочої сили. Це призводить до двох наслідків: По-перше, модель«відбудови шляхом економічної лібералізації» ґрунтується на панівній концепції жор сткої економії, що передбачає індивідуалізацію соці альних ризиків та спирається на ідею про те, що пра цівник відповідає за власне соціальне відтворення. Ця модель припускає, що коли робочі місця з’являться, інші потреби соціального відтворення буде покривати сім’я, громада або сама особа: люди самі піклуватимуться про своє здоров’я, безпеку, освіту та інші потреби за власний рахунок. У рамках такого підходу досягнення гендерної рівності розглядається як природний наслідок орієнта ції на збільшення інвестицій, експорту та економічного зростання, а також пов’язаного з цим доступу жінок до ринку праці. Однак історично ця модель не дозволяла постконфліктним суспільствам належним чином огов татися від війни, а також не призводила до автоматич ного збільшення участі жінок у політичному житті чи на ринку праці. Насправді, як стверджує Міла О’Салліван (2023),«ці нав’язані ідеї миру, відбудови та відновлення» не лише ігнорують голоси місцевих жінок і затримують 17 Див. O. Dutchak(2018) Crisis, war and austerity: devaluation of female labour and retreating of the state. Доступно за посилан ням: https://rosalux.org.ua/de/themen/94-inequality-and-socialstruggle/188-crisis-war-and-austerity-devaluation-of-femalelabor-and-retreating-of-the-state. 18 Див. https://www.imf.org/external/pubs/ft/fandd/2016/06/ostry. htm&sa=D&source=docs&ust=1702738855993042&usg=AOvVa w2AhhrGlONI4J2_O3LSHdcM. Щоб дізнатися більше, перейдіть до списку джерел у кінці цієї аналітичної записки. 19 Наприклад, на офіційній частині Конференції з питань від новлення України у Лондоні у 2023 році не було спеціальної панелі, присвяченої потребам вразливих груп у відновленні. На цю тему був лише додатковий захід. Представників громадських організацій на цьому додатковому заході було більше, ніж представників влади. Натомість присвячена гуманітарній і соціальній політиці панель в офіційній частині Конференції за участі міністерки соціальної політики України мала назву«Інвестиції у відновлення людського капіталу України». Пізніше в жовтні у Києві відбулася велика націо нальна конференція Human Capital UA, у якій взяли участь мініст_ерки та перші особи у таких сферах як соціальна політика, освіта, охорона здоров’я та економіка. досягнення рівності для вразливих груп, а ще й«погли блюють міжсекційну нерівність». Це відбувається тому, що цей панівний підхід до відновлення«схильний пору шувати забезпечення людей саме тим, що їм необхідно для відновлення»— зокрема продовольчою безпекою, енергією та житлом, інклюзивною освітою, медичними послугами, соціальною допомогою, повноцінними засо бами до існування та інфраструктурою й установами для їх підтримки(Cohn& Duncanson, готується до друку). Ген дерна оцінка впливу війни на гуманітарну ситуацію в Україні вже підтверджує різке зростання рівня бідно сті, зростання безробіття серед жінок і непропорцій ний тягар доглядової праці, який покладено на жінок, багато з яких також стали одноосібними головами домо господарств із численними обов’язками по догляду 20 . Ця модель також передбачає зменшення відповідаль ності держави та залучення приватного сектору до надання послуг, які мали б бути суспільними благами. Через це організації громадянського суспільства будуть змушені відігравати більшу роль у наданні послуг, хоча їхня справжня функція— добиватися змін, які прине суть користь усім. «Відбудова шляхом лібералізації економіки» є проблема тичною ще й тому, що в Україні не вистачатиме людей для участі у відбудові. Тоді як нинішній підхід до мотиву вання повернутися в Україну тих україн_ок, що виїхали за кордон, рятуючись від війни, в основному спирається на ідею створення нових робочих місць і при цьому не враховує важливість доступних державних послуг і соці альних гарантій. Це особливо актуально зважаючи на те, що жінки з дітьми становлять найбільшу групу серед біжен_ок 21 . По-друге, модель«відбудови через економічну лібера лізацію» є проблематичною ще й тому, що вона ґрунту ється на уявленні про економіку з обмеженим визначен ням продуктивної праці. Найважливіше, що ця модель не враховує потреб тих, хто займається репродуктив ною роботою— наприклад, низькооплачуваних пра цівн_иць охорони здоров’я, соціальних служб і освіти або жінок, зайнятих неоплачуваною роботою по догляду вдома. Репродуктивна робота є неоплачуваною, але приносить незліченні переваги для суспільства поза домогосподарством. Якби репродуктивну працю ціну вали і/або оплачували, це також могло б суттєво поспри яти стійкості україн_ок під час війни. Наразі ж репро дуктивна праця продовжує знецінюватися попри те, що жінки стикаються зі збільшенням обсягу доглядо 20 Care(2023). Rapid Gender Analysis, Ukraine 21 Опитування, проведене Центром економічних досліджень, показує, що головні стимули для повернення пов’язані з безпекою, як-от відсутність бойових дій та авіаударів у регіоні або остаточне закінчення війни. Проте важливі й економічні фактори, такі як можливість знайти високооплачувану роботу в Україні та вищий рівень життя. Див. більше: https://ces.org. ua/shcho-stymulyuvatyme-ukrayins%CA%B9kykh-bizhentsivpovernutysya-dodomu/.

ВІДБУДУВАТИ КРАЩЕ, НІЖ БУЛО 6 вої праці: як неоплачуваної— через зруйновану інф раструктуру та ускладнений доступ до дитячих садоч ків і шкіл, так і оплачуваної праці тих, хто надає послуги з догляду як бюджетні працівни_ці,— внаслідок збіль шення кількості людей похилого віку, що залишилися самі через евакуацію своїх близьких 22 . Крім того, таке розуміння продуктивної праці призво дить до сприйняття всіх тих, хто більше не бере участі в ринку праці(з різних причин) як тягаря для суспіль ства та державного бюджету. Турбота про потреби тих, хто належать до найбільш незахищених верств насе лення, значною мірою залежать від власних неформаль них мереж підтримки і в багатьох випадках не мають змоги впоратися з наслідками війни, як-от люди похи лого віку та особливо жінки похилого віку, вважається відповідальністю міжнародних гуманітарних організа цій або місцевих громадських організацій. Натомість якщо уряд та міжнародні партнери прагнуть до інклю зивного відновлення, яке нікого не залишить напризво ляще, то потрібно забезпечити структурні зміни: ство рення соціального житла та запровадження державного регулювання ринку приватної оренди(наприклад, вста новлення верхньої межі орендної плати, законодавче обмеження підвищення цін на оренду і заходи щодо забезпечення прав орендар_ок). Також необхідно поси лити спроможності громад надавати соціальні послуги. Тим не менш, такі витрати розглядаються як розтрата державного бюджету 23 , хоча інвестиції в соціальну інф раструктуру та економіку догляду насправді можуть при звести до економічного зростання 24 . Феміністичний підхід до пріоритет них потреб слід взяти до уваги в рамках відновлення та відбудови. Усі фундаментальні недоліки обраної на сьогодні про грами відновлення можуть призвести до реалізації несправедливого за своєю природою плану економіч ного відновлення, який лише посилить наявні нерів ністості, як застерігає феміністична дослідниця Юлія Юрченко(2023). Натомість необхідним зараз є більш трансформаційний підхід, особливо чутливий до погли блення нерівностей, спричинених і посилених війною, а також до соціальних реалій вразливих груп в Укра їні 25 . Справді, завдяки усвідомленню того, що ці групи найбільше постраждали від кризи, феміністичний підхід до відновлення та відбудови може запропонувати спе ціалізовані рішення на основі їхніх конкретних потреб, досвіду та запитів. Феміністичний підхід виходив би з розуміння того, що для досягнення стійкого та справед ливого миру недостатньо просто зупинити збройний конфлікт. Феміністичний підхід кинув би виклик панів ним моделям відновлення, закликаючи до структурних змін, здатних подолати соціальні моделі нерівності та виключення. Застосування феміністичної оптики доз волило б не просто робити гучні заяви про рівність, а й справді забезпечити механізми та умови для повноцін ної участі жінок, ЛГБТКІ* та інших меншин на всіх ета пах процесу відновлення та відбудови, сприяючи при йняттю рішень на місцевому рівні на засадах рівності та справедливості. У відбудові економіки ми рекомендуємо керуватися такими основними принципами: 22 Там же. 23 Наприклад, кілька років тому голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Верховної Ради України Галина Третьякова заявила, що є певні соціальні групи, які виховують дітей лише для того, щоб отримувати дитячі виплати, і, як наслідок, суспільство«отримує дітей поганої якості». Вона також послалась на ініціативу колиш нього прем’єр-міністра Сінгапуру Лі Куан Ю щодо стерилізації жінок, які не мають вищої освіти, як метод«викорчовувати елементи нації, які не є захисниками і годувальниками». https://www.bbc.com/ukrainian/news-53175923 У 2023 році на Міжнародному форумі сталого розвитку міністерка соціаль ної політики Оксана Жолнович заявила, що україн_ки зловжи вають соціальною допомогою та не хочуть брати на себе відповідальність за власне життя.«Нам потрібно зламати все, що є сьогодні соціального»,— заявила вона. https://www. unian.ua/economics/finance/nam-treba-zlamati-vse-shcho-yesogodni-socialnogo-ukrajina-ne-mozhe-shche-bilshe-rozduvatisocviplati-ministr-socpolitiki-12399186.html. 24 Özlem Onaran, Cem Oyvat. The employment effects of public spending in infrastructure, the care economy and the green economy: The case of emerging economies. https://www.ituc-csi. org/IMG/pdf/public_spending_infrastructure_en_v2.pdf — ґрунтувати відновлення на принципах соціальної солідарності— визнавати взаємозалежність членів суспільства та сприяти повноцінній участі кожно_ї у післявоєнній економіці, особливо тих, хто наразі виключені з цього процесу; — визнати вирішальну важливість гуманітарної та соціальної безпеки для стійкого миру, а також від повідальність держави за їх забезпечення— відпо відно до її політичних зобов’язань, зокрема в рам ках виконання порядку денного ООН«Жінки, мир, безпека» 26 ; — визнати важливість справедливої відбудови та спра ведливої післявоєнної економіки для забезпечення сталого миру; — визнати, що процвітаюче суспільство та економіка неможливі без всебічного сталого розвитку – еко номічного, соціального та екологічного; 25 Дані останнього опитування Національного банку України свідчать, що кількість україн_ок, які живуть за межею бідності, у 2022-2023 роках подвоїлася, а кож_на четверт_а економить на їжі. https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2023-Q4. pdf? v=5 26 Women, Peace and Security(WPS) Agenda. https://www.un.org/ womenwatch/osagi/wps/

Переглянути програму економічного відновлення 7 — уникати моделі надання соціальних послуг, яка б перекладала відповідальність за їх надання переду сім на організації громадянського суспільства. Якщо покласти всю систему соціального забезпечення на плечі громадських організацій, це зробить її менш стійкою та менш доступною в довгостроковій пер спективі. Потрібна комбінована модель із посилен ням ролі держави в соціальному забезпеченні та наданні соціальних послуг; — шукати більш сталих способів фінансування соціаль ного відновлення та соціальних видатків— напри клад, через зміни в податковій політиці та боротьбу з ухиленням від сплати податків. Залучення міжна родних позик для покриття цих витрат призведе до збільшення вимог з боку міжнародних фінансо вих організацій і, як наслідок, впровадження заходів жорсткої економії та скорочень у соціальній сфері; — запроваджувати механізми моніторингу можливого прогресу в соціально-економічній відбудові, які не ґрунтуються на макроекономічних оцінках, таких як показники ВВП. Чесний і справедливий процесу відновлення необхідний для сталого миру і демократії в післявоєнній Україні. — Подальша військова підтримка, яка дозволить Укра їні захистити себе та реалізувати своє право на опір, є передумовою для відновлення. Проте крім цього, виникне необхідність інвестувати у стабільний соці ально-економічний фундамент для сталого миру після війни. Це передбачає досягнення економіч ної та соціальної справедливості для всіх і виділення ресурсів для подолання структурної нерівності. — Хоча протистоїть неймовірним викликам та потер пає від російського вторгнення все українське сус пільство, тягар війни та її наслідки розподілені нерів номірно. У вразливому(після)воєнному суспільстві залишатиметься високим ризик переростання соці альної напруги у насильницький конфлікт всере дині громад через прагнення до справедливості. Так само існуватиме ймовірність повторної міліта ризації післявоєнного суспільства, особливо якщо кроки до демілітаризації не будуть закладені у про цес відновлення. — Тому вкрай важливо підтримати макроекономічні зміни, необхідні для посилення соціальної справед ливості та перерозподілу ресурсів для подолання наслідків війни. Фізична інфраструктура коштує дорого, але її легко відбудувати, тоді як підтримка соціальної структури вимагає зусиль і більш вива женого підходу. Такий підхід має бути закладений не лише в неурядові програми зі збереження та віднов лення соціальної згуртованості у громадах, а й пере дусім в основу економічного відновлення і фінан сування соціальної політики та соціальних послуг. Рекомендації для міжнародної спільноти та Уряду України Сприяти інклюзивному діалогу щодо відновлення — Підкреслювати цінність і важливість більш парти сипативних та інклюзивних дискусій серед широких верств населення України щодо пріоритетів віднов лення та бажаних соціально-економічних моделей у післявоєнній Україні, зокрема й через роботу з міс цевими громадами. Політично та фінансово підтри мувати ініціативи, спрямовані на сприяння такому діалогу. — Створити та запровадити засоби для змістовної та рівноправної участі представників українського громадянського суспільства(зокрема активіст_ок, неурядових організацій та профспілок) у плану ванні й обговоренні порядку денного економічного та соціального відновлення, включно з визначен ням його цілей та бачення. — З огляду на доволі неінклюзивний характер попе редніх двох конференцій з відновлення, слід забез печити повноцінну участь у роботі та рівний доступ (феміністичного) громадянського суспільства до між народних конференцій з відновлення, зокрема й наступної конференції в Німеччині у 2024 році, при цьому не ізолюючи їх на окремих додаткових тема тичних подіях. — Визнавати та цінувати досвід українського грома дянського суспільства, завдяки якому вони можуть зробити вагомий внесок у планування відновлення, а не просто впроваджувати моделі, розроблені між народними експертами. Оплачувати працю фемініс тичних активіст_ок, які привносять свої експертні знання та досвід у цей процес. Переглянути програму економічного відновлення Кредити, гранти та інвестиції — Надавати більше фінансової підтримки у формі гран тів і менше у вигляді позик. Забезпечити прозорість умов надання позик для населення України. — Забезпечити залучення феміністичних організацій та експерт_ок до консультацій щодо будь-яких струк турних реформ, проведення яких є умовою надання міжнародних кредитів. — Сприяти зменшенню боргової залежності України і підтримувати списання державного боргу Укра їни та заборгованості вразливих домогосподарств. — Виключити«зменшення податку на прибуток під приємств» з зі списку передумов інвестування. Нато мість включити до передумов грантової підтримки заходи із запобігання та боротьби з ухиленням від сплати податків. Підтримати впровадження прогре сивного оподаткування в Україні.

ВІДБУДУВАТИ КРАЩЕ, НІЖ БУЛО 8 — Інвестувати у створення робочих місць у бюджет ному секторі, сфері догляду та зеленому секторі. — Виділити частину фінансування заходів з віднов лення на пряму підтримку місцевих організацій в Україні, зокрема й тих, якими керують жінки, без залучення міжнародних організацій-посередників. Створити системи фінансування, доступні для неве ликих місцевих організацій, з відповідною адапта цією вимог доброчесності та критеріїв відбору. — Подбати про те, щоб під час виконання проєктів від будови перевагу надавали місцевим українським підприємствам і виробникам і щоб їхня участь у про цесі відбудови була настільки широкою, наскільки це можливо. — Виступати за своєчасні та справедливі репараційні виплати від Росії, які слід використовувати для соці ального й економічного відновлення. Трудові права та соціальні гарантії — У плані створення робочих місць слід зосередитися на підтримці гідної праці та забезпеченні трудових прав. До передумов фінансової підтримки для ство рення робочих місць необхідно включити розробку конкретних заходів для боротьби з нестабільною зайнятістю. — Збереження трудових прав і соціальних гарантій україн_ок, підвищення заробітної плати до рівня реальної вартості витрат на життя, забезпечення конкретних кроків у боротьбі з фемінізацією бідно сті 27 мають стати передумовою як для вступу Укра їни до ЄС, так і для отримання будь-якої грантової підтримки процесу відновлення від ЄС. — Виступати проти приватизації суспільних благ, таких як вища освіта, догляд за дітьми та соціальні послуги, вживати відповідних заходів для запобігання такій приватизації і натомість наполягати на збільшенні державного фінансування. — Надати пріоритет відбудові житла, а не(комерцій ної) приватної власності, і сприяти тому, щоб жит лова політика післявоєнної України ґрунтувалася на праві мати дім. — Розробляючи програми гуманітарної допомоги, слід дбати про те, щоб вони були корисними для враз ливих груп(таких як малозабезпечені сім’ї, жінки з дітьми, люди похилого віку, люди з інвалідністю, ЛГБТКІ*-люди), а також враховували всі види нерів ності(зокрема й цифрову) і брали до уваги неодно рідність і специфічні потреби серед вразливих груп. Висновки У цій аналітичній записці наведено критичний огляд обраного на сьогодні підходу до планування майбут нього економічного відновлення України після війни. Крім того, запропоновано низку ключових принципів і рекомендацій, які сприятимуть орієнтації відновлення України на цінності справедливості та слугуватимуть досягненню сталого миру. У цьому документі обґрун товано важливість підтримки залучення всіх груп укра їнського суспільства до обговорення та планування потенційних шляхів відновлення та збереження субʼєк тності україн_ок у визначенні власного майбутнього. З огляду на майбутню Конференції з відновлення Укра їни у Берліні у 2024 році важливо не допустити виклю чення феміністичних громадських організацій і забез печити їхню рівноправну участь в основній частині конференції. Тому напередодні Конференції з віднов лення 2024 року уряд Німеччини має врахувати важли вість наведених рекомендацій у відповідності до взятих на себе зобовʼязань у рамках Принципів феміністичної зовнішньої політики 28 . Це має стосуватися як підготов чого етапу майбутньої конференції, так і довгостроко вої програми допомоги процесу відновлення України. Таким чином слід забезпечити ефективний інтерсекцій ний підхід, описаний у цій аналітичній записці. 27 Фемінізація бідності— це суспільне явище, за якого частка жінок серед тих, хто перебуває за межею бідності, є непропо рційно більшою— зокрема(але не лише) через структурні перешкоди, з якими вони стикаються на ринку праці, такі як гендерний розрив в оплаті праці, дискримінація за ознакою статі та поширеність низької оплати праці у секторах, які зазвичай пов’язані із соціальним відтворенням, таких як освіта та догляд за дітьми, охорона здоров’я, послуги з догляду за хворими, що переважно асоціюються з«жіночою роботою». Переважання жінок серед тих, хто потерпає від бідності та матеріальних труднощів, також пов’язана з нерів ним розподілом ресурсів у суспільствах і домогосподарствах, а також із непропорційним залученням жінок і дівчат до неоплачуваної роботи по догляду; це обмежує їхню участь в оплачуваній діяльності, що призводить до зменшення розміру їхніх пенсій, а також до обмеження самореалізації в інших сферах. 28 Amt, Auswärtiges. n.d.«Guidelines for Feminist Foreign Policy: A Foreign Policy for All». German Federal Foreign Office. Дата здійснення доступу: 17 грудня 2023 року. https://www.auswaertiges-amt.de/en/aussenpolitik/themen/ ffp-guidelines/2585074.

Перелік джерел 9 ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ Amt, Auswärtiges. n.d.‘Guidelines for Feminist Foreign Policy: A Foreign Policy for All’. German Federal Foreign Office. Отримано з: https://www.auswaertiges-amt.de/en/aussenpolitik/themen/ffpguidelines/2585074. CFFP (2021). Make Foreign Policy Feminist. A Feminist Foreign Policy Manifesto for Germany. Отримано з: www.centreforfeministforeignpolicy.org/reports. Cooper, L. (2022). Market Economics in an All-out War? Assessing Economic Risks to the Ukrainian War Effort. Отримано з: https://peacerep.org/publication/market-economics-ukraine/ Drea, E. (2023) The EU is leading Ukraine into a sovereign debt crisis. Отримано з: https://www.politico.eu/article/european-unionukraine-war-debt-crisis-aid-loans-18-billion/ Duncanson, С.& Cohn, C. (2024, готується до публікації): A Feminist Recovery in Ukraine. Dutchak, O. (2018) Crisis, war and austerity: devaluation of female labour and retreating of the state. Отримано з: https://rosalux.org. ua/de/themen/94-inequality-and-social-struggle/188-crisis-war-andausterity-devaluation-of-female-labor-and-retreating-of-the-state Hankivsky, O& Cormier, R. (2011). Intersectionality and Public Policy: Some Lessons from Existing Models. Political Research Quarterly, 64(1), 217–229. http://www.jstor.org/stable/41058335 Kvinna till Kvinna. (2023). New World Bank gender strategy: recommendations from women’s rights organisations. Отримано з: https://kvinnatillkvinna.org/wp-content/uploads/2023/04/TheKvinna-till-Kvinna-Foundation-Recommendations-World-BankGender-Strategy.pdf Lang, V. (2021). The economics of the democratic deficit: The effect of IMF programs on inequality. The Review of International Organizations, 16, 599–623. doi: https://doi.org/10.1007/s11558-020-09405-x Lomonosova, N. (2022). To Rebuild, Ukraine Needs Just Social Policy. Отримано з: https://www.rosalux.de/en/news/id/49738/torebuild-ukraine-needs-just-social-policy Lomonosova, N. (2022). Social Protection in Postwar Ukraine: Time to Change Approaches. Отримано з: https://commons.com.ua/en/ socialnij-zahist-u-povoyennij-ukrayini/ Mattei, C. E. (2022). The Capital Order. University of Chicago Press. Onaran, Ö.& Oyvat, C. (2022). The employment effects of public spending in infrastructure, the care economy and the green economy: The case of emerging economies. International Trade Union Confederation(ITUC). Ostry, J. D& Loungani, P., Furceri, D. (2016). Neoliberalism: Oversold? Finance& 0 Development, 53(2), 38–41. O’Sullivan, M. (2023) Gendering Europe’s Security and Recovery Responses to Ukraine. Отримано з: https://www.europeum.org/en/ articles/detail/5630/policy-paper-gendering-europe-s-security-andrecovery-responses-to-ukraine Potapova, O,& O’Sullivan, M. (2024, forthcoming): What Peace When We Win: Decolonizing Feminist Visions of Peace in Ukraine Sapiano, J.,& True, J. (2022). Feminist peace: reimagining peace through a feminist lens. European Journal of Politics and Gender, 5(1), 3-6. Отримано 18 грудня 2023 з: https://doi.org/10.1332/251510821X16372396486217 «Ukrpromvneshexpertiza»& NGO«Institute for International Economic Studies». (2023) White paper. Localization of recovery in Ukraine. UN Women (2023) Policy Brief: A Gender Responsive Recovery for Ukraine. Отримано з: https://reliefweb.int/report/ukraine/policybrief-gender-responsive-recovery-ukraine-introduction Yurchenko, Y. (2022). Credit won’t work: Why Ukraine’s state debt must be cancelled. Отримано з: https://commons.com.ua/en/whyukraine-needs-change-debt-policy/ Yurchenko, Y. (2023)«The losses of Ukrainian economy and society: whither the(post-war) country?», in Ukraine and Europe: one year into the war by Andor, L. and U. Optenhögel, Eds. FEPS project. LP Publishers. Цільовий проект Zeitenwende Цільовий проект Фонду ім. Фрідріха Еберта Zeitenwende («Переломний момент») стосується радикальних змін, які зараз відбуваються в Німеччині та Європі. Загарб ницька війна Росії проти України є водночас Zeitenwende («Переломним моментом») і випробуванням на витри валість. Необхідно знайти нові відповіді, які пристосо вані до змінених реалій. Це вимагає переорієнтації зов нішньої політики Німеччини. Проект має на меті зіграти свою роль, супроводжуючи та сприяючи дебатам, дум кам і суперечкам щодо ролі Німеччини у світі, що змі нюється. Ми пропонуємо простір для обговорення та надаємо інформацію для глибшого розуміння проблем. Виходячи з наших фундаментальних переконань і цін ностей, ми запитуємо, як можна забезпечити мир, сво боду і процвітання в майбутньому? Які корективи в німецькій та європейській політиці необхідні? І як може виглядати широкий консенсус щодо майбутньої між народної ролі Федеративної Республіки Німеччина? Ми пропонуємо експертам платформу, залишаючись відкритими до нових перспектив у будь-який час. Ми хочемо сприяти обміну думками та зміцненню грома дянської участі. Словом, йдеться про те, щоб оживити Zeitenwende. Ми раді, що ви приєдналися до нас! www.fes.de/zeitenwende

Вихідні дані Лютий 2024 р. © Фонд ім. Фрідріха Еберта Видавець: Friedrich-Ebert-Stiftung e.V. Godesberger Allee 149, 53175 Bonn Факс: 0228 883 9205 www.fes.de/zeitenwende Відповідальна особа: Свенья Боде, відділ міжнародного співробітництва Замовлення/Контакт: christiane.heun@fes.de Погляди, висловлені в цій публікації, не обов’язково збігаються з поглядами Фонду ім. Фрідріха Еберта(FES). Комерційне використання матеріалів, виданих FES, не дозволяється без письмової згоди FES. Публікації FES не можна використовувати для передвиборчої агітації. Фото на обкладинці: Маркус Спішке/Unsplash ISBN 978-3-98628-542-5