INTRODUCTION МИР ТА БЕЗПЕКА ЧИ ГОТОВА УКРАЇНА ДО ­ФЕМІНІСТИЧНОЇ ­ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ? Євгенія Габер, к.політ.н Ганна Шелест, к.політ.н Січень 2023 Ò В Україні зберігається доволі обмеже­ не розуміння феміністичної зовніш­ ньої політики, що переважно зво­ диться до питання гендерної рівності на дипломатичній службі Ò Для України є важливим вивчення досвіду європейських партнерів, які вже запровадили феміністичні підхо­ ди до зовнішньої політики Ò Гендерно збалансована та антидис­ кримінаційна політика у різних сферах стане однією з передумов співпраці з міжнародними партнера­ ми в контексті післявоєнної відбудови України, просування іміджу України та як інструмент«воєнної» дипломатії і відновлення справедливості 1

МИР ТА БЕЗПЕКА ЧИ ГОТОВА УКРАЇНА ДО ­ФЕМІНІСТИЧНОЇ ­ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ?

Зміст Вступ 2 1. Основи феміністичної зовнішньої політики 5 2. Чи існує єдність поглядів на феміністичну зовнішню політику в Європі? 7 3. Контури феміністичної зовнішньої політики ЄС 11 4. Феміністична дипломатія овнішня політика України: де ми є та ухатись далі? 15 4.1 Внутрішні політики та процедури Міністерства закордонних справ......................................................15 4.2 Зовнішній вимір феміністичної п­ олітики та Україна...........................................................................19 5. Рекомендації: що Україні варто врахувати? 23 5.1 На рівні внутрішніх процесів................................................................................................................23 5.2 На рівні взаємодії з міжнародними партнерами.................................................................................23 Додаток 1. Перелік респонденток, з якими інтерв’ю у рамках дослідження 25 1

ФОНД ІМЕНІ ФРІДРІХА ЕБЕРТА – ЧИ ГОТОВА УКРАЇНА ДО Ф­ ЕМІНІСТИЧНОЇ ­ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ? ВСТУП Зображення: Depositphotos Сьогодні в Україні зберігається доволі обмежене розу­ міння феміністичної зовнішньої політики, що переваж­ но зводиться до питання гендерної рівності на дипло­ матичній службі. Водночас дедалі більше європейських країн затверджують власні версії феміністичної зов­ нішньої політики, що дозволяє говорити про тренд, який поступово набирає обертів у світі. Крім того, все частіше різні країни, насамперед члени ЄС, ставлять умовою надання допомоги третім країнам врахування гендерних питань та політик. Це стосується як надання гуманітарної допомоги чи допомоги розвитку, так і пи­ тань вирішення конфліктів, подолання їх наслідків або навіть питань торгівлі зброєю Наприклад, Європей­ ський парламент ще у 2020 році запланував, що 85% офіційної допомоги розвитку повинно йти на програ­ ми, які включають компонент гендерної рівності, як одну з основних цілей. 1 Першою країною, яка оголосила феміністичну зовніш­ ню політику у 2014 році, була Швеція. Поступово роз­ робляти власні концепції та стратегії в цьому напрямі 1 Fostering gender equality in the EU’s foreign and security policy, 23.10.2020, https://www.europarl.europa.eu/news/en/pressroom/20201016IPR89563/fostering-gender-equality-in-the-eu-sforeign-and-security-policy почали Канада(2017), Франція(2019), Мексика(2020), Іспанія(2021), Люксембург(2021), Німеччина(2021), Чилі(2022), Колумбія(2022) та Ліберія(2022), а також Європейський Союз 2 . І хоча ця політика все ще не є мейнстримом, але дедалі більше країн(на додаток до вищеперерахованих) ставлять умови гендерної рівності та феміністичних підходів у державному та публічному управлінні серед пріоритетів своєї зовнішньої політики та програм допомоги та розвитку. Наприклад, Норвегія та Австралія затвердили свої гендерні стратегії зовніш­ ньої політики(foreign policy gender strategy). А у 2021 році сім країн створили Глобальну партнерську мере­ жу феміністичної зовнішньої політики(Global Partner Network for Feminist Foreign Policy), з метою просування цих підходів у світі. 3 З’являється дедалі більше нових ініціатив, які раніше не включались у гендерний дискурс. Так, наприклад, Ав­ стралія, Канада, Нідерланди, Нова Зеландія та ­Велика 2 https://centreforfeministforeignpolicy.org/feminist-foreign-policy 3 More Than 30 Governments and Organizations Now Working to Advance Feminist Foreign Policy Around the World, 01.07.2021, https://www.icrw.org/press-releases/more-than-30-governmentsand-organizations-now-working-to-advance-feminist-foreignpolicy-around-the-world/ 2

ВСТУП Британія заснували програму«Жінки в кіберсфері» для підтримки дипломаток у сфері кібербезпеки, насампе­ ред у робочій групі ООН(the UN Open-Ended Working Group on ICTs in international security). 4 Інша сфера – питання роззброєння. Експерти закликають країни збільшити участь жінок у форумах і переговорах щодо конвенцій із заборони протипіхотних мін, кластерних бомб, ядерної зброї тощо. Вважається, що це необхід­ но, зокрема, й для оцінки різних наслідків від викори­ стання цієї зброї під час конфліктів. 5 партнерів, які вже запровадили феміністичні підходи до зовнішньої політики, та врахування цих аспектів у власній політиці. З іншого боку, та лідерська роль, яку наразі відіграє Україна у захисті демократичних прав і свобод, стримуючи агресію Росії –«найбільш анти­ феміністичної держави світу з колоніальною, патріар­ хальною та сексистською політикою» 9 , створює нові можливості для позитивного ребрендингу Української держави та розвитку міжнародних партнерств, які та­ кож потребують більш детального аналізу. Питання«жорсткої безпеки» та феміністичних підходів щораз частіше зустрічаються в одному контексті. В ок­ ремих країнах прихильники феміністичної зовнішньої політики вимагають обумовлення надання військової допомоги чи можливості торгівлі зброєю дотриман­ ням гендерних стандартів та належного рівня поваги до прав жінок у країнах-реципієнтах. 6 Гендерно збалансована та антидискримінаційна по­ літика у різних сферах має стати однією з передумов співпраці з міжнародними партнерами і в контексті післявоєнної відбудови України. Запровадження відпо­ відних стандартів у підприємництві та програмах соці­ ально-економічного розвитку, інтегрування гендерних питань у секторальні політики, моніторинг, оцінка та звітування мають бути важливою частиною процесу 7 . Тому Україна як активна учасниця європейських про­ цесів, а також країна, яка претендує на значні обсяги європейської допомоги, повинна чітко розуміти, що саме охоплює це поняття, які варіанти феміністичної зовнішньої політики існують, і які найкращі практики варто імплементувати. Якщо у питаннях міжнародно­ го розвитку фокус на правах жінок та забезпечення їх потреб давно став нормою та визначеним шляхом для соціального та економічного розвитку, то у сфері зов­ нішньої політики цей шлях тільки розпочався 8 . Україна вже має певні механізми, що є елементами концепції феміністичної зовнішньої політики. Вони роз­ роблялись у рамках імплементації Резолюції РБ ООН 1325«Жінки, мир, безпека», Стамбульської конвенції, співробітництва з ООН, ОБСЄ та Радою Європи. Але наслідки російської агресії, посилений запит на гумані­ тарну та технічну допомогу, а також європейська інте­ грація України актуалізували це питання. З одного боку, для України є важливим вивчення досвіду європейських У 2019-2020 рр. МЗС України спільно з ООН Жінки було проведено гендерний аудит 10 забезпечення рів­ них прав і можливостей жінок та чоловіків з метою впровадження гендерної рівності на рівні міністерства (політики, процеси та структури). Хоча повні резуль­ тати цього аудиту залишилися закритими для гро­ мадськості, з наявних повідомлень простежується, що головний акцент був зроблений саме на питаннях ген­ дерної рівності, що є лише частиною концепції фемініс­ тичної зовнішньої політики. Тоді ж міністр закордонних справ Д. Кулеба підписав наказ про створення Комісії з питань гендерної рівності під його головуванням та за участі співробітників департаментів МЗС. Завданням Комісії повинна була стати розробка та впровадження цілісної стратегії з подолання нерівності в українській дипломатії. 11 Результатом її стала розробка Стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чо­ ловіків у системі органів дипломатичної служби Украї­ ни до 2025 року. Також було погоджено План заходів МЗС із забезпе­ чення рівних прав та можливостей жінок та чолові­ ків у системі органів дипломатичної служби України, який включав декілька ключових напрямів: норматив­ но-правовий(внесення необхідних змін до законодав­ ства, введення фемінітивів у внутрішньому документо­ обігу і т.п.), кадровий(забезпечення гендерної рівності, збільшення кількості жінок, у т.ч. на керівних посадах), комунікаційний(проведення інформаційних та PR кам­ паній з метою підвищення обізнаності), освітній(тре­ нінги, тематичні освітні заходи) та технічний(практич­ на реалізація принципу безбар’єрності, оснащення у будівлі МЗС дитячої кімнати тощо) 12 . Подальші кроки передбачали започаткування роботи при МЗС Асоціації жінок-дипломаток, запровадження інституту менторства, розвиток жіночого лідерства, 4 Renata H. Dalaqua, Lifting each other up: Feminist foreign policies and gendered approaches to arms control, 13.10.2022, https:// www.europeanleadershipnetwork.org/?p=18751 5 Renata H. Dalaqua, Lifting each other up: Feminist foreign policies and gendered approaches to arms control, 13.10.2022, https:// www.europeanleadershipnetwork.org/?p=18751 6 Claudia Zilla, Feminist Foreign Policy, SWP, 18.08.2022, https:// www.swp-berlin.org/en/publication/feminist-foreign-policy 7 Інтерв’ю з Катериною Левченко 8 Marissa Conway, Eve of a foreign policy revolution, Chatham House, 04.02.2022, https://www.chathamhouse.org/publications/ the-world-today/2022-02/eve-foreign-policy-revolution 9 Сергій Кислиця. Online discussion“Responding to the Invasion of Ukraine: the Impact of Feminist Foreign Policies”, 26.04.2022, https://www.youtube.com/watch?v=q-9SkQ6J9W8 10 Дмитро Кулеба: чоловіки та жінки на дипломатичній служ­ бі повинні мати рівні права та можливості, 10.06.2020, https://mfa.gov.ua/news/dmitro-kuleba-choloviki-ta-zhinki-nadiplomatichnij-sluzhbi-povinni-mati-rivni-prava-ta-mozhlivosti 11 Дмитро Кулеба: чоловіки та жінки на дипломатичній служ­ бі повинні мати рівні права та можливості, 10.06.2020, https://mfa.gov.ua/news/dmitro-kuleba-choloviki-ta-zhinki-nadiplomatichnij-sluzhbi-povinni-mati-rivni-prava-ta-mozhlivosti 12 Інтерв’ю з Катериною Білотіл 3

ФОНД ІМЕНІ ФРІДРІХА ЕБЕРТА – ЧИ ГОТОВА УКРАЇНА ДО Ф­ ЕМІНІСТИЧНОЇ ­ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ? включення гендерних підходів до процесу прийняття на роботу та просування по службі, сприяння обізнано­ сті щодо питань гендерної рівності 13 , що досі залиша­ ється однією з основних проблем на шляху до феміні­ зації української дипломатії. Під час аудиту 2019 року показовим стало питання сприйняття проблеми гендерної рівності серед спів­ робітників МЗС України. На думку 90% жінок та 71% чоловіків, які працювали у МЗС, реалізація гендер­ ної політики є важливим елементом дипломатич­ ної служби. При цьому лише 38% жінок вважали, що вони мали рівні можливості у своїй кар’єрі. Про обмеження за гендерною ознакою зазначили 39% жінок, що старші 40 років, 25% молодших жінок і жоден із чоловіків. 14 Мета цього дослідження проаналізувати європейські практики та принципи запровадження феміністичної зовнішньої політики, виокремити ті елементи, які можуть впливати на взаємодію України з донорами та партнера­ ми, а також розглянути ключові елементи феміністичної зовнішньої політики через призму перцепцій українських дипломаток та державних службовиць. У рамках дослі­ дження у грудні 2022 року було проведено низку глибин­ них інтерв’ю з жінками-дипломатками та державними службовицями в Україні, дотичними до теми досліджен­ ня. 15 Вибірка не є репрезентативною, але дозволяє почу­ ти міркування різних поколінь українських представниць щодо їхнього досвіду роботи на дипломатичній службі, розуміння феміністичної зовнішньої політики, пріорите­ тів України у цій сфері і кращих практик країн, у яких вони перебували чи то перебувають у відрядженні. 13 Кабінет Міністрів України: У МЗС обговорили стан забезпечення рівності жінок і чоловіків, 14.07.2020, https://www.kmu.gov.ua/ news/u-mzs-obgovorili-stan-zabespechennya-rivnosti-zhinok-i-cholovikiv 14 Гендерний аудит у МЗС: Лише 38% жінок вважають, що мають рівні кар’єрні можливості з чоловіками, 12,06,2020, https://50vidsotkiv.org.ua/ministerstvo-zakordonnyh-spravzavershylo-provedennya-gendernogo-audytu 15 Перелік респонденток – у додатку 1. 4

ОСНОВИ ФЕМІНІСТИЧНОЇ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ 1 ОСНОВИ ФЕМІНІСТИЧНОЇ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ Існує важлива відмінність між«гендерною рівністю» та«фемінізмом». Фемінізм посилається на набір цін­ ностей, які пов’язані з необхідністю зміни балансу нерівної владної динаміки, що включає гендер, але також питання раси, класу, статі та іншого. Натомість гендерна рівність має більш сфокусований погляд на забезпеченні саме рівних можливостей незалежно від гендеру. 16 Зокрема, феміністична зовнішня полі­ тика – це політика держави, яка визначає свою вза­ ємодію з іншими державами, а також недержавни­ ми акторами таким чином, що робить пріоритет на питаннях миру, гендерної рівності, цілісності навко­ лишнього середовища, закріплює права людини для всіх, намагається порушити колоніальні, расистські, патріархальні та такі, де домінують чоловіки, владні структури, та виділяє значні ресурси для досягнення цього бачення. 17 Крім того, проблемою є плутання понять фемінізації зовнішньої політики та феміністичної зовнішньої полі­ тики або феміністичної дипломатії. Остання є концеп­ цією, що просуває цінності та добрі практики, де ген­ дерна рівність, гарантування прав жінок та створення умов для реалізації можливостей через дипломатичні інструменти стають основою зовнішньої політики та допомоги у сфері розвитку. Феміністична зовнішня по­ літика буде спрямована як на збільшення жінок на ви­ соких дипломатичних посадах(досягнення гендерної рівності всередині системи), так і на визначення пріо­ ритетів для фінансування різних проєктів та програм допомоги(зовнішній аспект). У найбільш широкому трактуванні феміністична зов­ нішня політика наголошує на необхідності боротьби з системними нерівностями та структурними бар’є­ рами у міжнародних відносинах у всіх їхніх проявах, часом взагалі не пов’язаних з гендерними питання­ ми. Основний акцент у цьому випадку робиться на ціннісно-орієнтованій зовнішній політиці, що базу­ ється на нормативних підходах та трансформативній силі дипломатії. Залежно від визначення феміністичної зовнішньої по­ літики деякі країни зосереджуються на«внутрішній фемінізації» дипломатичної служби(Франція, Іспанія), тоді як інші говорять про необхідність системно інте­ грувати феміністичні підходи у зовнішню політику, у т.ч. політику безпеки, співпрацю у сфері розвитку, тор­ гівлі, охорони здоров’я, кліматичних змін та ін.(Шве­ ція, Канада). Цілями феміністичної зовнішньої політики часто нази­ вають наступні, хоча і не обмежуються цим переліком: – боротьба проти сексуального насильства та сексизму; – освіта жінок та дівчат, а також чоловіків та хлопців; – економічна емансипація жінок у всьому світі; – залучення жінок у політику та процес прийняття рі­ шень; – залучення жінок у мирні переговори та процес під­ писання угод; – відповідність внутрішньої політики, виконання тих же принципів всередині держави, як і в зовнішній політиці; – просування прав людини, зокрема прав меншин, та залучення громадянського суспільства; – антимілітаристська політика, яка ставить у пріо­ ритет мир та безпеку, а не розширення військової сили; – пріоритет співробітництва, а не домінування у двосторонніх відносинах та у рамках багатосторон­ ніх форумів. 18 Фактично сьогодні можна виділити наступні елементи, які складають феміністичну зовнішню політику: 1. досягнення гендерної рівності на дипломатичній службі, включаючи керівні посади у центральному апараті міністерства та посади керівників закордон­ них дипломатичних місій; 2. участь жінок у переговорах, включаючи мирні пере­ говори та врегулювання конфліктів, а також рівна ре­ презентація у процесах прийняття рішень, у дорадчих групах та на публічних заходах високого рівня; 16 Marissa Conway, Eve of a foreign policy revolution, Chatham House, 04.02.2022, https://www.chathamhouse.org/publications/ the-world-today/2022-02/eve-foreign-policy-revolution 17 L. Thompson, Feminist Foreign Policy: A Frame­work, Washington, D. C.: ICRW, 2020, https://www.icrw.org/wp-content/ uploads/2021/07/FFP_Framework_EN_June2021update.pdf 18 Make Foreign Policy Feminist. A Feminist Foreign Policy Manifesto for Germany, The Centre For Feminist Foreign Policy, 2021, https:// static1.squarespace.com/static/57cd7cd9d482e9784e4ccc34/t/61 432508e0c62f33f0a54cea/1631790357163/CFFP-Manifesto-ENFinal4.pdf 5

ФОНД ІМЕНІ ФРІДРІХА ЕБЕРТА – ЧИ ГОТОВА УКРАЇНА ДО Ф­ ЕМІНІСТИЧНОЇ ­ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ? 3. права жінок(соціальні та економічні), розвиток жі­ ночого підприємництва та боротьба з сексуальним насильством; 4. інклюзивне врядування та посилення спроможнос­ тей жінок у публічному секторі; 5. пріоритезація у зовнішній політиці питань гендер­ ної рівності, інклюзивності, сталого розвитку, за­ хисту прав людини, у т.ч. жінок, дискримінованих груп та меншин(за релігійним, расовим, націо­ нальним принципом); 6. питання правосуддя, притягнення до відповідаль­ ності винних у скоєнні воєнних злочинів, у т.ч. ген­ дерно зумовленого насильства, надання допомоги жінкам в умовах збройних конфліктів. Зовнішня політика є сферою, у структурах якої осо­ бливо домінують чоловіки, і таким чином ­надаються переваги поглядам, досвіду та баченню чоловіків. «Гендерно нейтральна» зовнішня політика фактично відтворює гендерну нерівність, тому що неспроможна оцінити різні гендерні перспективи. 19 Феміністична зовнішня політика частково переклика­ ється з довгостроковими зобов’язаннями, які країни брали на себе у рамках різноманітних програм щодо жінок, миру та безпеки або досягнення гендерної рів­ ності особливо у питаннях гуманітарної допомоги чи допомоги розвитку. Однак вона може надати політич­ ну рамку, яка об’єднує різноманітні гендерні стратегії, покращити координацію та ефективність, а також за­ лучити різних державних та недержавних акторів. Фак­ тично вона буде стосуватися не тільки сфери прав лю­ дини, дипломатії, а й безпеки, торгівлі, клімату і навіть міграційної політики. 20 19 Claudia Zilla, Feminist Foreign Policy, SWP, 18.08.2022, https:// www.swp-berlin.org/en/publication/feminist-foreign-policy 20 Feminist Foreign Policies: An Introduction, UN Women, 2022, https://www.unwomen.org/sites/default/files/2022-09/BriefFeminist-foreign-policies-en.pdf 6

ЧИ ІСНУЄ ЄДНІСТЬ ПОГЛЯДІВ НА ФЕМІНІСТИЧНУ ЗОВНІШНЮ ПОЛІТИКУ В ЄВРОПІ? 2 ЧИ ІСНУЄ ЄДНІСТЬ ПОГЛЯДІВ НА ФЕМІНІСТИЧНУ ЗОВНІШНЮ ПОЛІТИКУ В ЄВРОПІ? Швеція Швеція стала першою країною у світі, яка представила концепцію феміністичної зовнішньої політики у 2014 році. Саме її приклад м’якого підходу в наступні роки запозичу­ вали інші країни світу. Цей підхід, з одного боку, базувався на принципах поваги до прав людини та сталого розвитку, а з іншого – на відповідності внутрішніх реформ і підходів до зовнішньої політики. Тодішній шведський уряд, оголо­ сивши себе феміністичним, пообіцяв, що системно інте­ груватиме гендерні підходи у порядок денний своєї зов­ нішньої політики. Цей підхід поширювався на зовнішню та безпекову політику, торгівлю, співробітництво у сфері розвитку тощо. У ширшому сенсі він мав сприяти«тран­ сформаційним цілям для структурних змін» 21 . Затвердження такої стратегії значно збільшило витрати Швеції на допомогу іншим країнам у рамках підтрим­ ки гендерної рівності, наприклад, з 2 млрд дол. США у 2016 році до 2,7 млрд у 2019 році. Зокрема, ці гроші йшли на фінансування великих програм розвитку, які мали гендерний фокус та надання гендерно чутливої гуманітарної допомоги країнам, які потребують цього. 22 Водночас у жовтні 2022 року новий шведський уряд на чолі з Ульфом Крістерссоном оголосив, що«гендерна рів­ ність є ключовою цінністю для Швеції та її уряду, але ми не будемо продовжувати феміністичну зовнішню політи­ ку» 23 . Таким чином Швеція, яка стала піонером просуван­ ня феміністичних підходів до політики безпеки, розвитку та дипломатії, стала й першою, хто обмежив даний підхід. Парадокс полягає в тому, що по своїй суті Швеція не від­ мовилась від основних принципів і підходів феміністичної зовнішньої політики, оскільки вони стали інтегральною частиною більшості процесів та політик. Водночас заяви уряду про те, що«зовнішня політика Швеції має базува­ тись на шведських інтересах і шведських цінностях», а не феміністичних підходах, викликали хвилю дискусій серед правозахисників та активістів. На тлі протестів за права жінок в Ірані та Афганістані, обмеження репродуктив­ них прав жінок у Сполучених Штатах Америки та Поль­ щі відмова уряду демократичної європейської держави від просування та захисту прав жінок була сприйнята як тривожний сигнал, що поставив під сумнів«невідворот­ ність» уже досягнутих позитивних змін 24 . Оригінальне формулювання шведської феміністичної політики ставить три фундаментальні питання щодо прав(чи мають жінки та дівчата такі ж права як чоло­ віки та хлопці), щодо представництва(чи представлені жінки на всіх рівнях урядування) та щодо ресурсів(чи використовуються адекватні ресурси для розв’язання проблеми нерівних прав). 25 «Посібник зі шведської феміністичної політики» (2019 р.) визначає шість довготермінових цілей: 1) пов­ на реалізація прав людини; 2) свобода від фізичного, психологічного та сексуального насильства; 3) участь у попередженні та вирішенні конфліктів, постконфліктно­ му миробудівництві; 4) участь у політичних процесах та вплив на всі сфери суспільства; 5) економічні права та розширення можливостей; 6) сексуальне та репродук­ тивне здоров’я та права. 26 Ці шість цілей включаються у три основні сфери зовнішньої політики Швеції – зов­ нішня та безпекова політика(мир та безпека, права лю­ дини, демократія, верховенство права, роззброєння та нерозповсюдження зброї масового знищення), міжна­ родне співробітництво у сфері розвитку та торгівлі. 21 Claudia Zilla, Feminist Foreign Policy, SWP, 18.08.2022, https:// www.swp-berlin.org/en/publication/feminist-foreign-policy 22 Rachel A. George, Sweden’s Feminist Foreign Policy Can’t Be Undone, Foreign Policy, 18.11.2022, https://foreignpolicy. com/2022/11/18/sweden-feminist-foreign-policy-billstrom-genderequality/?tpcc=recirc_latest062921 23 Rachel A. George, Sweden’s Feminist Foreign Policy Can’t Be Undone, Foreign Policy, 18.11.2022, https://foreignpolicy. com/2022/11/18/sweden-feminist-foreign-policy-billstrom-genderequality/?tpcc=recirc_latest062921 24 Sweden’s New Government Abandons Feminist Foreign Policy. Policy Reversal Is a Step in the Wrong Direction, Human Rights Watch, 31.10.2022, https://www.hrw.org/news/2022/10/31/ swedens-new-government-abandons-feminist-foreign-policy 25 Feminist Foreign Policies: An Introduction, UN Women, 2022, https://www.unwomen.org/sites/default/files/2022-09/BriefFeminist-foreign-policies-en.pdf 26 Handbook. Sweden’s feminist foreign policy, 2019, https://www. government.se/492c36/contentassets/fc115607a4ad4bca913cd8d 11c2339dc/handbook---swedens-feminist-foreign-policy---english. pdf 7

ФОНД ІМЕНІ ФРІДРІХА ЕБЕРТА – ЧИ ГОТОВА УКРАЇНА ДО Ф­ ЕМІНІСТИЧНОЇ ­ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ? Відповідно, шведський МЗС, описуючи робочі мето­ ди, пояснює, що вони безпосередньо пов’язані з тими методами, які використовуються у внутрішній роботі шведського зовнішньополітичного відомства. Відтак лідерство, залученість, контроль і підтримка є ключо­ вими для роботи щодо гендерної рівності як в окре­ мих країнах, так і в рамках міжнародних організацій. Це може включати пропозиції щодо розробки керівних документів, законодавства, моніторингових та нагля­ дових механізмів, операційну допомогу, яка буде під­ тримувати ідеї гендерної рівності. Так, свого часу саме Швеція стала рушійною силою для розробки плану дій ЄС щодо гендерної рівності та просування прав і мож­ ливостей жінок у зовнішніх зносинах ЄС на 2016-2020 роки 27 . Головною ідеєю плану дій стала необхідність зміни інституційної культури з акцентом на лідерство, підзвітність та достатні ресурси для роботи у сфері ген­ дерної рівності. Шведська версія феміністичної зовнішньої політики передбачала значну інституціоналізацію, що відобра­ жалось у створенні низки агенцій та організаційних структур. Були розроблені відповідні програми та ке­ рівні документи, зокрема План дій щодо феміністичної зовнішньої політики на 2019-2022 роки для шведської зовнішньополітичної служби. 28 У його частині щодо двосторонніх відносин визначається, що«феміністич­ на зовнішня політика буде впроваджена у співробітни­ цтво та двосторонній діалог з акторами на локальному, регіональному та національному рівнях. Двосторонній підхід охоплює різноманітних акторів, зокрема пред­ ставників уряду, політичних партій, профспілок, про­ мисловості, університетів, медіаорганізацій, громадян­ ського суспільства, релігійних спільнот тощо». Загалом зовнішньополітичне відомство Швеції декларує роз­ ширення контактів із захисниками прав жінок, жінка­ ми на виборних посадах, профспілками, політичними течіями та організаціями громадянського суспільства з метою збільшення видимості жінок як політичних ак­ торів та підтримки прав жінок, можливостей для них організовуватися та мати політичну владу та вплив. Зовнішньополітичне відомство також сприятиме поси­ ленню спроможностей жінок як економічних акторів. допомогу у сфері розвитку до 2022 року буде спрямова­ но на проєкти, які йдуть на користь рівним гендерним правам, і ще додатково 10 млн євро – для ініціативи «Вона вирішує», спрямованого на боротьбу з сексуаль­ ним насильством та підтримку репродуктивних прав. 29 При чому така політика просувалась на фоні того, що жінки на той момент складали лише 25% французьких дипломатів. МЗС Франції визначає, що питання гендерної рівно­ сті буде розглядатися на двох рівнях: внутрішньому, щоб забезпечити рівність у роботі, та зовнішньому, що стосується французької зовнішньої політики. 30 У 2018 році МЗС представило«Міжнародну стратегію гендерної рівності»(France’s International Strategy On Gender Equality) на наступні чотири роки, 31 яка і ви­ значила основні сфери феміністичної зовнішньої по­ літики країни. Зокрема, зазначалось, що вона буде стосуватися питань зменшення нерівності, сталого розвитку, миру та безпеки, просування фундамен­ тальних прав, питань клімату та економіки. 32 Більше того, міністерство визначило обов’язковим для своїх 12 агентств, які допомагають реалізовувати політику за кордоном, включити гендерні питання до їх страте­ гій та планів дій. 33 Відповідно Франція визначає ці пріоритети як для двосторонніх відносин серед основних завдань по­ сольств, так і у рамках міжнародних організацій, насам­ перед ООН та ЄС(наприклад, під час головування у Раді ЄС у 2022 році спільно з Чехією та Швецією Франція визначила спільними пріоритетами президенства бо­ ротьбу проти сексуального та гендерного насильства, а також надання більших економічних можливостей для жінок 34 ). До того ж Франція взяла на себе зобов’язання до 2025 року забезпечити, щоб 75% проєктів, на які на­ дається офіційна французька допомога у сфері розвит­ ку, допомагали досягти гендерної рівності. 35 У 2021 році Франція спільно з Мексикою та ООН Жінки провели The Generation Equality Forum 36 , який вважа­ ється найбільш важливим феміністичним заходом піс­ ля Пекінської конференції з питань жінок 1995 року. Представники урядів, міжнародних організацій, бізнесу Франція У березні 2018 року під час відкриття 62-ої сесії Комісії щодо статусу жінок Державна секретарка Франції з пи­ тань гендерної рівності Мерлен Шіапа оголосила, що Франція планує пріоритезувати питання гендерної рів­ ності у світі. Вона зазначила, що 50% ­фінансування на 27 EU Gender Action Plan 2016-2020, 2016, https://europa.eu/ capacity4dev/public-gender/wiki/eu-gender-action-plan-2016-2020 28 The Swedish Foreign Service action plan for feminist foreign policy 2019–2022, including direction and measures for 2020, https:// www.government.se/499195/contentassets/2b694599415943 ebb466af0f838da1fc/the-swedish-foreign-service-action-planfor-feminist-foreign-policy-20192022-including-direction-andmeasures-for-2020.pdf 29 La France est de retour. Le f é minisme aussi, 13,03,2018, https:// onu.delegfrance.org/La-France-est-de-retour-Le-feminisme-aussi 30 Gender equality at the Ministry for Europe and Foreign Affairs, https://www.diplomatie.gouv.fr/en/the-ministry-and-its-network/ gender-equality-at-the-ministry-for-europe-and-foreign-affairs/ 31 France’s International Strategy on Gender Equality(2018–2022), https://www.diplomatie.gouv.fr/IMG/pdf/meae_strategie_-__en_ cle076525.pdf 32 What is feminist foreign policy? https://www.diplomatie.gouv.fr/ IMG/pdf/diplomatie_fe_ministe_a5_en-v2_1__cle8c266e.pdf 33 Feminist Diplomacy, https://www.diplomatie.gouv.fr/en/frenchforeign-policy/feminist-diplomacy/ 34 Feminist Diplomacy, https://www.diplomatie.gouv.fr/en/frenchforeign-policy/feminist-diplomacy/ 35 Gender equality: a priority for France, https://www.diplomatie. gouv.fr/en/french-foreign-policy/feminist-diplomacy/ 36 The Generation Equality Forum, 2021, https://forum. generationequality.org/home 8

ЧИ ІСНУЄ ЄДНІСТЬ ПОГЛЯДІВ НА ФЕМІНІСТИЧНУ ЗОВНІШНЮ ПОЛІТИКУ В ЄВРОПІ? та громадянського суспільства взяли на себе зобов’я­ зання щодо просування ідей гендерної рівності та ста­ лого розвитку у довгостроковій перспективі. Був ство­ рений Всесвітній план просування гендерної рівності (Global Acceleration Plan for Gender Equality), взято 1000 конкретних зобов’язань та зібрано 40 млрд дол. США для проєктів на наступні п’ять років. Франція безпосе­ редньо взяла на себе зобов’язання надавати допомогу в сфері репродуктивного здоров’я жінок та права роз­ поряджатися власним тілом(400 млн євро) та освіти дівчат(50% від 333 млн євро у рамках програми Гло­ бального партнерства для освіти) 37 . Водночас французька дипломатія поставила питання гендерної рівності та зміни інституційної культури з цього питання і всередині власної системи. Гендерна рівність на роботі була визнана серед пріоритетів МЗС Франції, що, зокрема, стосувалось питань рівного до­ ступу до роботи, тренінгів, мобільності, просування на посадах та оплати. Станом на 1 січня 2022 року 50% послів Франції в європейських країнах і 28% у світі були жінки. 38 Цей феміністичний підхід моніториться відповідно до 37 індикаторів, які постійно переглядаються. Серед них – питання гнучких умов праці, гендерний паритет у кон­ курсних комісіях з призначення на посади, заміна під час відпустки по догляду за дитиною, тренінги та додаткова освіта, розвиток можливостей для роботи з дому для тих, хто працює в центральному апараті тощо. 39 Іспанія Іспанія оголосила свою феміністичну зовнішню політи­ ку у 2021 році. На той момент лише 14% послів Іспа­ нії за кордоном були жінки. Протягом року ця цифра збільшилась до 21%. Тим не менш, МЗС Іспанії наго­ лошувало, що буде прагнути досягнення цілей фемініс­ тичної зовнішньої політики як у зовнішній політиці, так і всередині міністерства. Для досягнення цих цілей МЗС підготувало Посібник, який визначає основні напрями дій, які відображають внесок Іспанії у створення більш справедливого світу, де жінки та чоловіки мають рівні права та можливості. Пропозиція базується на п’яти принципах: ​трансфор­ маційний підхід; віддане лідерство; співучасть у тво­ ренні; інклюзивна участь і просування національних і міжнародних альянсів, а також міжсекторальність і різ­ номаніття 40 . За словами міністерки закордонних справ Іспанії Аран­ чі Гонсалез Лайя,«рівність – це синонім різноманіття і таким чином синонім багатства. Багатство поваги до прав усіх громадян, а також економічного достатку, процвітання та справедливості. В цьому сенсі, фемі­ ністична зовнішня політика просуває та захищає наші інтереси, а також цінності нашого суспільства». 41 Серед основних інструментів проведення феміністич­ ної зовнішньої політики МЗС Іспанії визначило такі: a) впровадження пріоритетного гендерного підходу у зовнішній політиці; b) акцент на гендерні питання у двосторонніх відносинах та регіональній дипломатії; c) просування гендерних питань та посилення ролі ЄС у адвокації гендерної рівності, включення гендерних пи­ тань у рішення Ради ЄС; d) активна робота у рамках ба­ гатосторонньої дипломатії, зокрема ООН, ОБСЄ, Ради Європи тощо; e) міжнародне співробітництво для до­ сягнення сталого розвитку, зокрема у рамках Цілі 5 по­ рядку денного сталого розвитку 2030; f) консульський захист та допомога; g) публічна дипломатія, через ме­ ханізми якої Іспанія буде просувати політику гендерної рівності та підвищувати обізнаність як за кордоном, так і всередині країни; h) політика рівності всередині зовнішньополітичного відомства. 42 Німеччина Німеччина – лише нещодавно оголосила свій намір запровадити феміністичну зовнішню політику. У Коалі­ ційній Угоді 2021–2025 політичні партії, які сформува­ ли теперішній уряд Німеччини, погодились працювати над запровадженням феміністичної зовнішньої полі­ тики. Таке зобов’язання взяли на себе як міністерство закордонних справ, так і міністерство економічного співробітництва та розвитку. Зокрема, у МЗС Німеччи­ ни зазначають, що«феміністична зовнішня політика» – це не питання жінок або«політика, що ведеться жін­ ками для жінок». Феміністична політика спрямована на всі складові суспільства. Відповідно це відповідає ін­ тересам всіх сторін, а результати призводять до більш сталих рішень.» 43 Зовнішня політика Німеччини визначає серед ключо­ вих елементів забезпечення рівних прав, рівної участі та ресурсів для жінок, дівчат та маргіналізованих груп, а також підтримку різноманіття. 44 Це формує німецький підхід, де до класичних трьох R(rights, representation, 37 feminist Diplomacy, https://www.diplomatie.gouv.fr/en/frenchforeign-policy/feminist-diplomacy/ 38 What is feminist foreign policy? https://www.diplomatie.gouv.fr/ IMG/pdf/diplomatie_fe_ministe_a5_en-v2_1__cle8c266e.pdf 39 Gender equality at the Ministry for Europe and Foreign Affairs, https://www.diplomatie.gouv.fr/en/the-ministry-and-its-network/ gender-equality-at-the-ministry-for-europe-and-foreign-affairs/ 40 Pol í tica Exterior Feminista, https://www.exteriores.gob.es/es/ PoliticaExterior/Paginas/PoliticaExteriorFeminista.aspx 41 Spain’s Feminist Foreign Policy. Promoting Gender Equality in Spain’s External Action, 2021, https://rm.coe.int/2021-02-politicaexterior-feminista-eng/1680a287c3 42 Spain’s Feminist Foreign Policy. Promoting Gender Equality in Spain’s External Action, 2021, https://rm.coe.int/2021-02-politicaexterior-feminista-eng/1680a287c3 43 Conference on Shaping Feminist Foreign Policy, 12,09,2022, https://www.auswaertiges-amt.de/en/aussenpolitik/themen/ feministische-aussenpolitik/2551352 44 Shaping Feminist Foreign Policy, 12,09,2022, http://www. shapingfeministforeignpolicy.org/ 9

ФОНД ІМЕНІ ФРІДРІХА ЕБЕРТА – ЧИ ГОТОВА УКРАЇНА ДО Ф­ ЕМІНІСТИЧНОЇ ­ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ? resources – права, представництво, ресурси) додається ще D(diversity – просування різноманіття).“3R+D” по­ ступово стає основою не тільки для МЗС Німеччини, а й для міністерства економічного співробітництва та розвитку. 45 Тематика конференції, яка була проведена МЗС Ні­ меччини у вересні 2022 року, дає можливість зрозу­ міти й основні пріоритети їх феміністичної зовнішньої політики: – гарантування відповідальності за сексуальне на­ сильство під час конфліктів; – феміністична економічна теорія та практика, стійке суспільство через інклюзивну та різноманітну еко­ номічну діяльність; – феміністична культурна дипломатія: просування різноманіття та інклюзивності, – гендер та питання контролю над озброєннями; – феміністична зовнішня політика під час конфліктів, досягнення феміністичної безпеки, побудова фемі­ ністичного миру; – посилення репродуктивного здоров’я та прав у час антигендерних рухів; – гендерне бюджетування; – гендер та кліматична політика. 46 Відзначається, що необхідно розірвати ці силові моделі і перестати бачити безпеку тільки у військовому кон­ тексті. Було наголошено, що посилення прав та потреб жінок повинні бути такими, що формують політику миру та безпеки. Фактично, автори протиставляють права жінок та військовий погляд на безпеку. 49 Ці підходи можуть значно впливати на рішення щодо підтримки тієї чи іншої сторони під час війни, надання зброї та іншої військової допомоги, підходів до мирних переговорів- усі ті питання, які є вкрай актуальними для України. Окремі німецькі аналітики навіть стави­ ли питання щодо того, наскільки пацифістські підходи, які притаманні феміністичній концепції, є такими, що доповнюють розуміння безпеки чи заважають чітко ви­ значити поточні загрози. Особливу увагу німецька феміністична політика приді­ ляє питанням гендеру в умовах конфлікту, визнаючи, що конфлікт не є гендерно нейтральним феноменом, і що різні гендери по різному відчувають його наслідки. Більше того, німецька дипломатія вважає, що розпо­ всюджений стереотип про жінок тільки як жертв війни не дає можливості використовувати весь потенціал для ефективного внеску у процес вирішення конфлікту та його окремих наслідків. 47 Водночас на сьогодні німецька феміністична думка, яка формує погляд на зовнішню політику, розділя­ ється між класичним та радикальним феміністичним підходом. Другий частково прослідковується у перед­ виборчій платформі Партії зелених, 48 чия представни­ ця зараз очолює МЗС Німеччини. У цьому документі феміністична зовнішня політика представлена як мета світового порядку, у якому конфлікти не вирішуються правом сильного, а рішення шукаються за столом пе­ реговорів. Ще більш радикально ці погляди представ­ лені у публікаціях Фонду ім. Бьолля, афілійованого з Партією зелених, де, зокрема, говориться, що держави продовжують надавати перевагу використанню зброї та концепції стримування для вирішення конфліктів. 45 Claudia Zilla, Feminist Foreign Policy, SWP, 18.08.2022, https:// www.swp-berlin.org/en/publication/feminist-foreign-policy 46 Shaping Feminist Foreign Policy, 12,09,2022, http://www. shapingfeministforeignpolicy.org/ 47 Shaping Feminist Foreign Policy, 12,09,2022, http://www. shapingfeministforeignpolicy.org/ 48 Green Party 2021 election platform, 2021, https://cms.gruene. de/uploads/documents/Wahlprogramm-DIE-GRUENENBundestagswahl-2021_barrierefrei.pdf 49 Rachel Tausendfreund, What Kind of Feminist Foreign Policy Should We Expect from Germany’s New Government? GMF, 30.11. 2021, https://www.gmfus.org/news/what-kind-feminist-foreign-policyshould-we-expect-germanys-new-government 10

КОНТУРИ ФЕМІНІСТИЧНОЇ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ЄС 3 КОНТУРИ ФЕМІНІСТИЧНОЇ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ЄС На відміну від національних політик окремих європей­ ських держав, Європейський Союз як інституція три­ валий час залишався осторонь дискусій щодо фемініс­ тичної зовнішньої політики. Основна увага приділялась питанням гендерної рівності, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і дівчат всередині ЄС, а також відповідним вимогам до нових країн-кандидатів у про­ цесі підготовки до вступу в ЄС. Водночас політики, спрямовані на забезпечення прав жінок, не узгоджува­ лись із зовнішньополітичним порядком денним у ши­ ршому сенсі та не трансформувались у феміністичну зовнішню політику як таку. Переосмислення ролі гендерних питань та прав жінок у зовнішній політиці ЄС відбулося за останні декілька ро­ ків, що отримало своє відображення у відповідних стра­ тегічних документах європейських інституцій. У 2015 році Рада ЄС наголошувала на важливості запроваджен­ ня ініціатив для промоції прав жінок і дівчат, гендерної рівності та підтримки жінок і дівчат, використовуючи інструменти політики розвитку 50 . Зокрема, у Висновках Ради ЄС«Гендер у політиці розвитку» відзначалось, що «2015 рік є ключовим для забезпечення гендерної рів­ ності, прав людини та розширення прав і можливостей жінок і дівчат у глобальному контексті з огляду на мі­ журядові переговори щодо порядку денного політики розвитку після 2015 року. У цьому контексті особливу увагу слід приділити просуванню та здійсненню прав жі­ нок і дівчат, особливо у світлі 15-ї річниці Резолюції 1325 Ради Безпеки ООН«Жінки, мир, безпека» та 20-ї річниці прийняття Пекінської декларації». Того ж року у рамках Європейського року розвитку у Ризі відбувся саміт«Розширення прав і можливостей жінок і сталий розвиток», який надав можливість відновити по­ літичний імпульс та підтвердити відданість ЄС гендерній рівності, соціальній справедливості, недискримінації та правам людини. Зокрема, наголошувалось, що«права жінок і дівчат, гендерна рівність і розширення прав та можливостей жінок і дівчат ­повинні бути стрижнем по­ рядку денного на період після 2015 року як окрема 50 Council Conclusions on Gender in Development, 26.05.2015, https://data.consilium.europa.eu/doc/document/ST-9242-2015-INIT/ en/pdf ціль, так і як наскрізне питання, яке має бути інтегро­ вано у цілі та показники всіх Цілей сталого розвитку. Це також має бути важливим елементом фінансових і нефінансових засобів реалізації та механізмів перегля­ ду, моніторингу та підзвітності» 51 . У 2020 році Європейська Комісія затвердила засад­ ничий документ у сфері гендерної політики – Стра­ тегію гендерної рівності 2020-2025(Gender Equality Strategy) 52 . Стратегія представляє політичні цілі та низ­ ку заходів за всіма напрямами політики Євросоюзу, не­ обхідних для досягнення«гендерно-рівної Європи» до 2025 року. Очолила цю роботу Єврокомісар з питань рівності Гелена Даллі. Основними завданнями Стратегія визначає: – припинення гендерного насильства; – боротьба з гендерними стереотипами; – усунення гендерних розривів на ринку праці, зокре­ ма в оплаті праці та пенсії; – досягнення рівної участі жінок і чоловіків у різних секторах економіки; – усунення гендерного розриву в догляді; – досягнення гендерного балансу в процесі прийнят­ тя рішень і в політиці. Важливим досягненням стало те, що попри зосере­ дження Стратегії на діях всередині ЄС, у ній також на­ голошувалось на необхідності її узгодження із зовніш­ ньою політикою ЄС у питаннях гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок 53 . Говорячи про інструменти для досягнення цілей ген­ дерної політики ЄС, слід також згадати документ Стра­ тегічне залучення заради гендерної рівності(Strategic Engagement for Gender Equality) 2016-2019 рр. 54 , який 51 Council Conclusions on Gender in Development, 26.05.2015 52 Gender Equality Strategy 2020-2025, https://eur-lex.europa.eu/ legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A52020DC0152 53 Gender Equality Strategy: Achievements in Gender Equality, https:// commission.europa.eu/strategy-and-policy/policies/justice-andfundamental-rights/gender-equality/gender-equality-strategy_en 54 Strategic Engagement for Gender Equality 2016-2019, https:// op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/24968221-eb8111e5-8a81-01aa75ed71a1 11

ФОНД ІМЕНІ ФРІДРІХА ЕБЕРТА – ЧИ ГОТОВА УКРАЇНА ДО Ф­ ЕМІНІСТИЧНОЇ ­ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ? пізніше було оновлено і затверджено на 2020-2025 рр. 55 , та Річні звіти із впровадження політики гендерної рів­ ності, що слугують механізмом моніторингу і звітності за основними напрямами діяльності 56 . 2020 рік можна вважати переламним моментом у дискусіях навколо включення гендерної перспекти­ ви до зовнішньої політики та політики безпеки ЄС. У жовтні 2020 року Європейський парламент вперше в історії проголосував за доповідь«Посилення гендерної рівності у зовнішній політиці та політиці безпеки ЄС», яка містила заклик до Європейської служби зовнішніх справ(EEAS), Єврокомісії, інституцій ЄС і держав-чле­ нів«систематично інтегрувати гендерний підхід у зов­ нішню політику та політику безпеки ЄС» 57 . Депутати Європарламенту також наполягали на усуненні різних форм дискримінації(на основі статі, раси, соціального становища), що їх зазнають маргіналізовані особи та групи. У доповіді наголошується, що жінки відіграють клю­ чову роль у встановленні миру в країнах, охоплених конфліктами. Рівноправна участь жінок у зовнішньо­ політичних переговорах ЄС, а також у процесах миру та безпеки розглядається як передумова економічного процвітання і просування глобальної безпеки, демо­ кратії та сталого миру. Відтак, євродепутати закликали EEAS та держави-члени забезпечити участь жінок у пе­ реговорах та процесах прийняття рішень у діяльності ЄС із запобігання конфліктам та посередництва. З метою збільшення ролі жінок в економічній відбудові та сталому розвитку Європарламент також заявив, що 85% офіційної допомоги розвитку має йти на програ­ ми, які включають гендерну рівність як одну з головних своїх цілей 58 . Закликаючи переосмислити важливість гендерної рів­ ності як наскрізної та міжсекторальної політики ЄС, іс­ панський депутат Європарламенту від фракції Зелені – Європейський вільний Альянс Ернест Уртасун закликав ЄС та його лідерів сприяти гендерно-трансформацій­ ному баченню зовнішньої політики, яка захищає та підтримує права жінок:«У той час, як декілька країн у всьому світі вже прийняли зовнішню політику на основі гендерної рівності, ЄС досі не має такої політики. Ми закликаємо ЄС надати жінкам право голосу та місце у зовнішній політиці та політиці безпеки, забезпечивши їх представленість та участь у політичному керівництві та прийнятті рішень на всіх рівнях. ЄС має бути прикла­ дом гендерної рівності і почати застосовувати ці прин­ ципи у своїх установах» 59 . Ситуація з кадровою політикою Європейської служби зовнішніх справ та європейських установ і дійсно за­ лишалась незбалансованою. Станом на 2020 рік жінки займали лише 31,3% керівних посад середньої ланки та 26% вищих керівних посад у EEAS та 40% у Євро­ комісії 60 . До того ж, із 12 цивільних та військових мі­ сій ЄС всі очолювали чоловіки 61 . Станом на початок 2023 року кадрова політика дещо покращилась, але з 20 місій ЄС 19 все ще очолювали чоловіки 62 (єдиною жінкою на керівній посаді стала офіцер поліції Німеччи­ ни Антьє Піттелкау, яка у 2021 році очолила Місію ЄС з розбудови спроможностей у Нігері) 63 . Тому з метою сприяння гендерному мейнстримінгу у зовнішній полі­ тиці та політиці безпеки, а також у всіх інших політиках ЄС євродепутати вимагали створити нову структуру Ради, яка б об’єднала міністрів і державних секретарів ЄС, відповідальних за гендерну рівність. Ще одним вагомим внеском у включення гендерної перспективи до зовнішньої політики ЄС та посилення ролі гендерних питань у відносинах з міжнародними партнерами стало прийняття Європейською Комісією так званого Третього гендерного плану дій«Амбітний порядок денний щодо гендерної рівності та підтримки жінок у зовнішньополітичній службі»(EU Gender Action Plan III“An Ambitious Agenda for Gender Equality and Women’s Empowerment in External Action 2021-2025”) 64 . Він забезпечує політичну рамку гендерної політики ЄС та зосереджується на п’яти стовпах: 1. Підвищення залученості ЄС у питання гендерної рівності як наскрізного пріоритету зовнішньої діяль­ ності ЄС. Європейська комісія та Верховний пред­ ставник знову підтвердили, що до 2025 року 85% усіх нових зовнішніх дій сприятимуть досягненню цієї мети, а гендерна проблематика буде включена в усі зовнішні політики Євросоюзу; 2. Сприяння разом із державами-членами ЄС на ­багатосторонньому, регіональному та національному рівнях впровадженню Плану дій у кожній країні та регі­ оні-партнері, у тісній співпраці з урядами-­партнерами, 55 Strategic Engagement for Gender Equality 20202025, https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ TXT/?uri=COM%3A2020%3A152%3AFIN 56 2022 Report on Gender Equality in the EU, European Commission, https://commission.europa.eu/system/files/2022-06/annual_report_ ge_2022_printable_en.pdf 57 Fostering Gender Equality in the EU’s Foreign and Security Policy, European Parliament Press Release, 23.10.2020, https://www. europarl.europa.eu/news/en/press-room/20201016IPR89563/ fostering-gender-equality-in-the-eu-s-foreign-and-security-policy 58 Fostering gender equality in the EU’s foreign and security policy, 23.10.2020, https://www.europarl.europa.eu/news/en/pressroom/20201016IPR89563/fostering-gender-equality-in-the-eu-sforeign-and-security-policy 59 Там само. 60 Там само. 61 Presentation of the report“A Feminist Foreign Policy for the EU”. 25.06.2020, https://www.youtube.com/watch?v=F2whNQvpn_8 62 EU Missions Worldwide. https://www.euam-ukraine.eu/our-mission/ eu-missions-worldwide/ 63 EUCAP Sahel Niger: Council appoints new head of mission. Council of the EU. Press release, 16.12.2020. https://www.consilium. europa.eu/en/press/press-releases/2020/12/16/eucap-sahel-nigercouncil-appoints-new-head-of-mission/ 64 EU Gender Action Plan III“An Ambitious Agenda for Gender Equality and Women’s Empowerment in External Action 20212025”, https://international-partnerships.ec.europa.eu/system/ files/2021-01/join-2020-17-final_en.pdf 12

КОНТУРИ ФЕМІНІСТИЧНОЇ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ЄС громадянським суспільством, приватним сектором та іншими ключовими стейкхолдерами; 3. Зосередження на ключових сферах взаємодії: за­ безпеченні свободи від усіх форм гендерного на­ сильства; сприянні сексуальному та репродуктив­ ному здоров’ю та правам; зміцненні економічних і соціальних прав та розширенні прав і можливо­ стей дівчат та жінок; просуванні рівної участі та лі­ дерства; реалізації порядку денного щодо жінок, миру та безпеки, вирішенні проблем і використанні можливостей, які дають зелений перехід, цифрова трансформація; 4. Створення прикладу гендерно чутливого та гендер­ но збалансованого керівництва шляхом запрова­ дження змін на найвищому політичному та управ­ лінському рівнях ЄС; 5. Звітування та інформування про результати, впро­ вадження системи моніторингу для підвищення пу­ блічної підзвітності. дентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, міністерки закордонних справ Німеччини Анналени Бербок, ліде­ рів інших країн та політичних сил. Однією з проблем на шляху реалізації феміністичної зовнішньої політики автори згаданого дослідження на­ зивають хибне розуміння концепції гендерної рівності та прав жінок. Таке мислення відповідає домінантному на­ ціональному дискурсу щодо гендеру у країнах ЄС – коли жінкам пропонують«допоміжні сходинки», які мають допомогти їм працювати у світі, де домінують чолові­ ки, замість того, аби поставити під сумнів всю систему та змінити існуючу патріархальну структуру влади 69 . Іншими проблемами названо невідповідність внутріш­ ніх політик всередині Євросоюзу та його зовнішньої і безпекової політик на міжнародній арені, необхідність розширення поняття гендеру та включення до нього LGBTQIA+, а також чітке визначення цілей, яких має до­ сягнути ЄС завдяки феміністичній зовнішній політиці. У наступні роки спектр питань, охоплених гендерною політикою ЄС, розширився за рахунок нових елемен­ тів: боротьби з насильством проти жінок та домашнім насильством, а також гендерно зумовленим кіберна­ сильством 65 , покращення гендерного балансу на ке­ рівних посадах у правліннях найбільших компаній ЄС 66 тощо. Водночас стратегічні документи та офіційна ри­ торика ЄС ніколи не виходили за рамки власне ген­ дерної політики, навіть коли вимагали посилення ролі жінок у зовнішній політиці та політиці безпеки. Натомість окремі євродепутати, зокрема«зелені», екс­ перти та громадські активісти взяли лідерство у запо­ чаткуванні дискусії щодо переходу до власне«фемініс­ тичної» політики ЄС. Наприклад, Центр феміністичної зовнішньої політики(Берлін) провів у 2020 році деталь­ не дослідження європейського досвіду у цій сфері та напрацював низку рекомендацій для Брюсселя у звіті «Феміністична зовнішня політика для ЄС». 67 У публіч­ ному обговоренні звіту 68 взяли участь європарламента­ рі з Комітету прав жінок та гендерної рівності та Комі­ тету зовнішніх справ. Німецька парламентарка Ханна Нойман, Союз 90/ Зелені, зокрема, відзначила, що на­ разі вдалий момент для запровадження ­феміністичної зовнішньої політики ЄС з ряду причин. По-перше, тому що цього вимагають сучасні виклики і загрози. По-дру­ ге, багато європейських країн вже пішли цим шляхом. По-третє, цей курс матиме значну підтримку прези­ 65 Proposal for a Directive of the European Parliament and of the Council on Combating Violence Against Women and Domestic Violence, 08.03.2022, https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ TXT/HTML/?uri=CELEX:52022PC0105&from=EN 66 Gender Equality: The EU is breaking the glass ceiling thanks to new gender balance targets on company boards, 22.11.2022 https:// ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/statement_22_7074 67 A Feminist Foreign Policy for the European Union. Center for Feminist Foreign Policy, June 2020. https:// centreforfeministforeignpolicy.org/report-feminist-foreign-policyfor-the-eu 68 Presentation of the report“A Feminist Foreign Policy for the EU”. 25.06.2020, https://www.youtube.com/watch?v=F2whNQvpn_8 Основні рекомендації, що їх було винесено у звіті, вклю­ чають такі заклики: зупинити мілітаризацію зовнішньої політики ЄС та визначити пріоритетом людську безпеку; зупинити експорт зброї з країн ЄС та компаній, зареєстро­ ваних у ЄС; активно підтримувати режими роззброєння, нерозповсюдження зброї та контролю над озброєннями; посилити участь ЄС у запобіганні виникненню конфліктів та їх мирному вирішенні; привести зовнішню політику ЄС у відповідність до формули«Жінки, мир, безпека»; про­ водити більш амбітну політику у сфері кліматичних змін та захисту довкілля. Вочевидь, ці рекомендації вимагають серйозного перегляду після початку повномаштабної збройної агресії Росії проти України. Адже якщо головни­ ми ідеями феміністичних теорій є боротьба зі структурни­ ми нерівностями, несправедливістю та захист вразливих груп, то поточна безпекова ситуація вимагає насамперед зупинення російської агресії та захисту мирного населен­ ня України, а вже потім закликів до роззброєння. Так само спроби подивитися крізь призму феміністич­ ної зовнішньої політики на проблему ядерної безпеки та Ірану часто призводять до того, що ЄС зображується виключно як м’яка сила – у стереотипній манері, пред­ ставленій в образі«Європа як Венера» 70 , що значно обмежує можливості ЄС впливати на ситуацію. Ці приклади не означають, що в умовах повномасштаб­ ного збройного конфлікту в центрі Європи ­феміністична зовнішня політика втратила релевантність. Навпаки, російсько-українська війна актуалізує дискусію навко­ ло ролі жінок у всіх сферах життя у часи війни та миру, вимагає швидкого реагування на нові виклики та змушує докорінно переосмислити всю концепцію 69 Там само. – с. 27. 70 Cornelius Adebahr, Barbara Mittelhammer. A Feminist Foreign Policy to Deal with Iran? Assessing the EU’s Options. Carnegie Endowement for International Peace, November 2020. https:// carnegieendowment.org/files/AdebahrMittelhammer_FemFoPo__ INTERIOR_v2.pdf 13

ФОНД ІМЕНІ ФРІДРІХА ЕБЕРТА – ЧИ ГОТОВА УКРАЇНА ДО Ф­ ЕМІНІСТИЧНОЇ ­ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ? ­феміністичної зовнішньої політики у нових політичних і безпекових реаліях. Одним із важливих напрямів для ЄС, безумовно, зали­ шатиметься ціннісно орієнтована політика, спрямована на просування принципів ЄС щодо різноманіття, інклю­ зивності та гендерної рівності у світі, а також посилення ролі жінок у сферах зовнішньої політики, дипломатії та безпеки. Так, 9 листопада 2022 року Європейська служ­ ба зовнішніх справ запустила проєкт«WomEn DIplomats Network»(«WEDIN EU») – мережу жінок-дипломаток, що об’єднала учасниць з країн ЄС та самої служби EEAS, у т.ч. лідерок професійних мереж та асоціацій жінок-диплома­ ток із зовнішньополітичних відомств держав-членів. «Жінки повинні проявляти та демонструвати свою силу, у т.ч. і в дипломатії. Як ЄС, ми маємо подава­ ти приклад та розширювати можливості жінок також у третіх країнах», – заявила Федеріка Моггеріні, ко­ лишній Високий представник Європейського Союзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки під час старту«Мережі жінок-дипломаток» ЄС 71 . Цей проєкт координує Хелена Кьоніг, заступниця генерального се­ кретаря EEAS та голова мережі«Жінки у Європейській службі зовнішніх справ»(WEEAS). Слід очікувати, що у майбутньому подібні ініціативи набиратимуть дедалі більшої ваги у зовнішній політиці ЄС. 71 EU Launches Women Diplomats Network, 9 November 2022, https://www.eeas.europa.eu/eeas/eu-launches-women-diplomatsnetwork_en 14

ФЕМІНІСТИЧНА ДИПЛОМАТІЯ І З­ ОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ: ДЕ МИ Є ТА КУДИ Р­ УХАТИСЬ ДАЛІ? 4 ФЕМІНІСТИЧНА ДИПЛОМАТІЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ: ДЕ МИ Є ТА КУДИ ­РУХАТИСЬ ДАЛІ? Для України саме поняття«феміністична зовнішня політика» є достатньо новим і мало відомим широ­ кому загалу.«В українському експертному середови­ щі та серед дипломатів зазвичай у поняття фемініс­ тичної зовнішньої політики вкладають необхідність збільшення присутності жінок на дипломатичній службі. Стосовно того, чи паралельно створюються умови для того, щоб жінки могли далі просуватись по кар’єрних сходинках, мало хто думає, як і про те, що гендерні питання мають бути наскрізними в усіх інших державних політиках – соціальній, освітній, еко­ номічній тощо», – відзначає Дарія Гайдай, заступниця керівника Офісу Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, яка очолює урядову Комісію з питань координації вза­ ємодії органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Вод­ ночас саме завдання гендерного мейнстримінгу у всіх сферах наразі найгостріше стоїть перед українською дипломатією – і з огляду на необхідність продовження внутрішнього реформування, і у контексті співпраці з міжнародними партнерами. Відтак, говорячи про перспективи феміністичної зов­ нішньої політики в Україні, слід окремо зосередитись як на внутрішній, кадровій політиці МЗС, так і на її зов­ нішньому, міжнародному аспекті. 4.1 ВНУТРІШНІ ПОЛІТИКИ ТА ПРОЦЕДУРИ МІНІСТЕРСТВА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Українські дипломатки відзначають, що у внутрішній політиці МЗС посилення уваги до гендерних питань, забезпечення рівних прав і можливостей для жінок та чоловіків стало одним із ключових трендів останніх ро­ ків і дозволило досягти вагомих позитивних результа­ тів у доволі короткі строки. «Останні два міністри, Павло Анатолійович Клімкін та Дмитро Іванович Кулеба, є переконаними прихильника­ ми гендерної рівності. Це люди, які впроваджують зміни не заради данини моді, не заради виключно наших зо­ бов’язань у рамках європейської інтеграції чи наявних міжнародних документів щодо забезпечення рівності прав жінок і чоловіків, а які роблять це свідомо, виходя­ чи з внутрішніх переконань, – відзначає Наталя Лопаті­ на. – Протягом останніх восьми років кількість жінок на дипломатичній службі загалом і кількість жінок на керів­ них посадах зросла в рази. Зараз маємо десь приблизно 30% жінок на керівних посадах самостійних структурних підрозділів у центральному апараті(від департаменту до самостійного відділу). Останнім часом було призначено багато жінок на керівні посади закордонних дипустанов. І це дуже позитивна динаміка. Обличчя української зов­ нішньої політики однозначно‘‘пожіночнішало’’». Водночас деякі з дипломаток висловлюють побоюван­ ня щодо того, чи достатньо наразі інституційних спро­ можностей МЗС та інших органів державної влади, аби зробити наявні досягнення невідворотними незалежно від того, хто буде наступним міністром. З одного боку, очевидно, що важливу роль у просуванні позитивних перетворень відіграла зміна поколінь у керівництві МЗС, що сприяла не лише«омолодженню», але і фе­ мінізації української зовнішньої політики. З іншого – за останні роки слід відзначити й інституційні зміни, закрі­ плені на законодавчому рівні, а також затвердження низки стратегічних документів, що мають забезпечити сталість процесу реформування. Зокрема, з 2017 року на центральному та регіональ­ ному рівнях діє інституційний механізм забезпечення гендерної рівності. У 2020 році створено Урядову комі­ сію з питань координації взаємодії органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, яку очолює Віцепрем’єр з питань єв­ ропейської та євроатлантичної інтеграції 72 . Після проведення Гендерного аудиту МЗС спільно з ООН Жінки у 2020 році створено Комісію з питань гендерної рівності під керівництвом Міністра закор­ донних справ Дмитра Кулеби та першої заступниці Еміне Джапарової. У Стратегії зовнішньополітичної 72 Постанова«Про утворення Комісії з питань координації взаємодії органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», Кабінет Міністрів України, 2 вересня 2020 року, https://www.kmu.gov.ua/npas/proutvorennya-komisiyi-z-pitan-koo-784 15

ФОНД ІМЕНІ ФРІДРІХА ЕБЕРТА – ЧИ ГОТОВА УКРАЇНА ДО Ф­ ЕМІНІСТИЧНОЇ ­ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ? діяльності 2021 року відзначається, що продовжиться впровадження стратегії забезпечення рівних можли­ востей, метою якої є підтримка жіночого лідерства на дипломатичній службі 73 . Затверджено Стратегію забез­ печення рівних прав та можливостей жінок та чолові­ ків в системі органів дипломатичної служби України до 2025 року(текст якої не є опублікованим). У Департа­ менті міжнародних організацій функціонує відділ ген­ дерної рівності, анонсовано створення Клубу жінок-ди­ пломаток. Жінки посідають чільне місце у структурі МЗС, збільшується представленість жінок у централь­ ному апараті та закордонних дипмісіях, у тому числі на керівних посадах, покращуються умови роботи. Водночас залишаються певні проблеми, які є значно глибшими за спрощене сприйняття гендерної рівності як збільшення відсотка кадрових призначень жінок. Попри значні позитивні зрушення за останні роки, біль­ шість дипломаток і досі відзначають стереотипне сприй­ няття ролі жінок на дипломатичній службі. Йдеться, зокрема, про«упереджене ставлення до жінок-дипло­ маток з боку чоловіків старшого покоління»,«збере­ ження патріархальної культури та радянського спадку, який накладає відбиток на культуру поведінки загалом і в системі державного управління зокрема», а також тяглість інституційної пам’яті старших поколінь дипло­ матів з часів, коли у Київському Інституті міжнародних відносин навчалися переважно хлопці, а в МЗС жінки могли обіймати лише адміністративно-технічні посади. Звідси – не лише несприйняття жінки як самодостат­ нього професійного дипломата, але і в ширшому ро­ зумінні неготовність змінювати світогляд та приймати нові«правила гри», скептичне ставлення до гендерних питань як таких. «З точки зору роботи дуже часто жінкам необхідно працювати більше, ніж чоловікам, для того, щоб про­ фесійно самоствердитися. Коли я починала працювати 15 років тому, дуже багатьом жінкам потрібно було до­ кладати набагато більше зусиль, аби їх помітили, або щоб результати їхньої роботи не були комусь віддані, а були визнані саме як досягнення жінки. Часто зустрі­ чався несправедливий розподіл завдань. Хоча жінка була більш кваліфікованою і мала вищу освіту чи спе­ ціалізацію у певній сфері, більш відповідальні завдання віддавалися чоловіку, і більш представницькі функції виконували чоловіки», – згадує Лілія Гончаревич, тим­ часова повірена у справах України в Норвегії. За її сло­ вами, наразі ситуація є кращою, але досі зберігаються певні стереотипи:«Наприклад, якщо до кімнати захо­ дить чоловік і жінка, то часто саме чоловік сприймаєть­ ся як керівник, а жінка – як помічниця чи дипломатка, нижча за посадою». Інші дипломатки також відзнача­ ють, що в разі, коли керівником дипустанови є чоловік, існують великі шанси того, що саме ідеям колег-чоло­ віків буде приділятися більше уваги у дискусіях та про­ цесі прийнятті рішень. «Кар’єра розвивається досить динамічно та швидко, поки ти просуваєшся від аташе і десь до посади рад­ ника, – каже Наталія Галібаренко, перша жінка, яка очолила Місію України при НАТО, а до того обійма­ ла посаду першої заступниці міністра закордонних справ. – Але коли я мала їхати за кордон на посаду другої в посольстві людини, радника-посланника, то тоді відчула, що є певна стеля, яка штучно створена для жінки. І вище цієї рамки важко піднятися. Тому, і я думаю багато жінок з цим стикаються, ти маєш бути кращою серед інших, аби«компенсувати» те, що ти – жінка». Як свідчать більшість з опитаних дипломаток, тоді як формальних обмежень щодо рівня займаних посад не існує, зберігаються певні стереотипи щодо розподілу обов’язків або тематичних напрямів роботи. Культурна сфера, публічна дипломатія, медіа – це те, де зазвичай бачать місце жінки на дипломатичній службі. Навіть коли є жінки-посли, зазвичай радниками-посланниками чи радниками з політичних питань у них виступають чоло­ віки, адже вважається, що політичними питаннями та питаннями безпеки мають займатися чоловіки. Це те, над чим варто працювати і що потрібно враховувати при формуванні команди посольства, відзначають дипломат­ ки. Це підтверджує і Катерина Білотіл, перша секретарка з культурних питань Посольства України в Бельгії.«Коли я починала працювати, було дві посади – СММ і питання безпеки, і два кандидати з однаковим базовим досвідом. Фактично навіть не стояло питання, кому буде доручено який напрям. Одразу було зрозуміло, що якщо жінка, то вона має займатись публічною дипломатією, тоді як чо­ ловік – серйозною аналітикою та питаннями безпеки». Звісно, один приклад не є репрезентативним для всієї системи, але більшість респонденток підкреслили цю тенденцію як показник загалом викривленого сприйнят­ тя жінки на дипломатичній службі. Акцент на м’яких, гуманітарних питаннях стосується і традиційного сприйняття ролі подружжя дипломатів та перших леді,«які зазвичай займаються гуманітарними питаннями, благодійними вечорами, культурною та кулі­ нарною дипломатією». Утім, війна допомагає ламати ці стереотипи, і в цьому сенсі Україна має шанс змінити таке шаблонне мислення і вийти за звичайну«вузьку рам­ ку» м’якої дипломатії. Як зазначає Наталія Галібаренко, «перша леді Олена Зеленська ламає цей шаблон, який формувався десятиліттями. Вона обрала свою лінію, не просто підтримуючи чоловіка, а займаючись важливими для країни питаннями. Це дуже важливо, бо перша леді представляє країну. Це те, як ми себе бачимо, як ми себе показуємо, як самі створюємо нову рамку». 73 Стратегія зовнішньополітичної діяльності, 2021 р., https://www. president.gov.ua/documents/4482021-40017 Таке поєднання жіночої«м’якої» сили та питань «жорсткої» безпеки, які дозволяє вирішувати її інструментарій, – ще один аргумент на користь 16

ФЕМІНІСТИЧНА ДИПЛОМАТІЯ І З­ ОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ: ДЕ МИ Є ТА КУДИ Р­ УХАТИСЬ ДАЛІ? ­«фемінізації» ­зовнішньої політики. Здатність викли­ кати емоції, говорячи як мати про дітей-сиріт під час війни, та водночас до найменших деталей роз­ биратись в особливостях сучасної зброї дозволяє значно розширити арсенал жінки-дипломата під час переговорів. До того ж присутність жінок за столом переговорів має свою додану вартість у випадку складних пере­ говорів або конфліктних ситуацій. За словами Лілії Гончаревич,«коли делегації очолюють жінки чи за столом переговорів присутні жінки, більше шансів досягти компромісу, отримати певне рішення. Пере­ говори зазвичай бувають успішніші, бо жінки наці­ лені на результат. Є певна тенденція, що країни, які орієнтовані на гендерну політику, також орієнтовані на мирні переговори, вирішення конфліктів, посе­ редництво. Наприклад, Норвегія, Швеція. У Норве­ гії, якщо переговори складні, є намагання залучити більшу кількість жінок, щоб досягнути кращих ре­ зультатів. Хоча не завжди жінки мають м’якший стиль ведення переговорів. Вони можуть бути дуже жорсткими, але через те, що жінка не сприймається як джерело небезпеки, вона допомагає побудувати довіру, що є необхідним елементом переговорів та мирного процесу». Колишня очільниця європейської дипломатії Федеріка Могеріні також наголошувала на цій ідеї під час запуску«Жіночої дипломатичної мережі» ЄС:«Коли жінки сидять за столом перего­ ворів, більш імовірно, що домовленості будуть до­ сягнуті і, головне, реалізовані» 74 . Питання квотування як можливий шлях до розв’я­ зання вищеперерахованих проблем викликає неод­ нозначне сприйняття серед жінок-дипломаток і зде­ більшого розглядається як«приниження» чи певний «компроміс у питаннях професіоналізму».«У дипло­ матичній роботі потрібен насамперед професіонал на своєму місці, а не представник тієї чи іншої статі. Ми не можемо відходити від принципу«мерітологі­ ї» 75 . Тому я не вважаю, що будь-яка, навіть позитив­ на, дискримінація є оптимальним рішенням. Нато­ мість слід робити ставку на створення рівних умов для призначення кваліфікованих чоловіків і жінок та їх подальшого просування кар’єрними сходинками», – зазначає Наталія Лопатіна. Відповідно респондент­ ки говорять про необхідність підвищення кваліфіка­ ції жінок, а також створення незалежної зовнішньої системи моніторингу для розгляду усіх випадків, коли та чи інша людина стикається з можливою дискримі­ нацією чи нерозумінням гендерних питань з боку ко­ лег чи керівників.«Це має бути незалежна зовнішня комісія для розслідування випадків порушення прин­ ципу гендерної рівності, яка працювала б на постійній основі, куди будь-який дипломат – чоловік чи жінка 74 EU Launches Women Diplomats Network, 9 November 2022, https://www.eeas.europa.eu/eeas/eu-launches-women-diplomatsnetwork_en 75 Професійності, фаховості(від англ. – merit – заслуги) – міг би звернутися для розгляду свого питання без наслідків для подальшої кар’єри. Крім того, було б не зайвим запровадити курс із питань гендерної рівності, де навчати колег, що ­становить ­порушення ­гендерної рівності, що таке сексизм, як не стати ані жертвою, ані винним у таких порушеннях, як їм протидіяти», – пропонує Наталія Лопатіна. Наголошуючи на необхідності збереження вимог до професійності кандидата, іншої думки щодо квотуван­ ня дотримується Наталія Галібаренко. Вона, зокрема, зазначає:«Раніше я завжди виступала проти квот для жінок, тому що мені здавалось, що це нас принижує. Навіщо нам квоти, якщо ми і так професійні? Але потім я зрозуміла, що це – як з піснями українською мовою на українському радіо. Іноді хороші ідеї мають насад­ жуватись примусово, аби дати їм шанс на життя, а по­ тім суспільство розуміє позитивний вплив цих змін, і вони приживаються. Навіть якщо зараз ми не готові їх заповнити, нам важливо створити систему, яка б за­ безпечувала рівні можливості для всіх». Необхідність введення певних квот або запроваджен­ ня додаткових мотивацій для жінок, аби вирівняти стартові позиції, обстоюють й інші дипломатки. Ос­ новними причинами базової нерівності називають «історичну травмованість» і маргіналізованість жінок в українському суспільстві, стереотипне мислення, відсутність традицій призначення жінок на керівні по­ сади, неготовність призначати жінок на складні тема­ тичні або географічні напрями зовнішньої політики, а також подекуди невпевненість у собі, схильність жінок до самокритики, неготовність голосно заявляти про свої права. У цьому сенсі важливо не лише забезпечити можливість призначення жінок на певні посади, але і допомогти їм пройти весь шлях до цього. Розбудові спроможності жі­ нок на дипломатичній службі і підвищенню рівня їхньої кваліфікації могли б посприяти запроваджені, але сповна не реалізовані ініціативи МЗС, зокрема ідеї менторства для молодих колег(як жінок, так і чоловіків), тренінгів і семінарів з жіночого лідерства, клубу жінок-дипломатів тощо.«Women empowerment та зв’язки між жінками є надзвичайно важливим фактором, – відзначає Ірина Шум, Генеральний консул України у Дюссельдорфі. – Жінки, як історично дискриміновані спільноти, мають слабкі зв’язки між собою, всередині спільноти. Мені зда­ ється, що це – саме той момент, який нам варто розви­ вати далі в українській дипслужбі. Тут цікавим є досвід Німеччини. В МЗС Німеччини існує неформальна асоціа­ ція жінок-дипломаток, яка ставить перед собою завдання представляти інтереси жінок на дипслужбі, відстоювати важливість феміністичної зовнішньої політики та слугува­ ти платформою для відкритої дискусії з цих питань. Ні­ мецькі дипломатки з усього світу регулярно збираються, як правило онлайн з огляду на специфіку роботи, запро­ шують цікавих спікерів, діляться досвідом. Ця спільнота існує і вона дає підтримку зсередини». Іншими слова­ ми, потрібна не лише кампанія солідарності ­чоловіків 17

ФОНД ІМЕНІ ФРІДРІХА ЕБЕРТА – ЧИ ГОТОВА УКРАЇНА ДО Ф­ ЕМІНІСТИЧНОЇ ­ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ? з ­жінками“HeForShe” 76 , до якої МЗС України вже долу­ чився, а й умовна кампанія“SheForShe”, яка сприяла би посиленню горизонтальних зв’язків, взаємопідтримки та обміну досвідом між жінками. Одним із рішень цієї проблеми може стати докорінна зміна кадрової політики МЗС – не лише дозвіл, але і заохочення спільних довготермінових відряджень для подружжів дипломатів. Забезпечення рівних можливостей для чоловіків та жінок на дипломатичній службі має враховувати і складність збереження life-work balance для жінок. Жінки-дипломатки стикаються не тільки з подвійним навантаженням, поєднуючи професійні та родинні обов’язки, але і часто стикаються з небажанням ке­ рівників брати їх на посади старшого дипломатич­ ного складу до закордонних дипломатичних установ через наявність дітей, що ніби може потенційно від­ волікати жінок від роботи(хвороба дитини, шкільні заходи тощо).«Фактично ти зростаєш кар’єрно, але при цьому ти весь час маєш доводити, що ти можеш десь пожертвувати своїм особистим часом, своїм особистим життям для того, щоб показати, що ти «потягнеш» певну посаду», – зазначає Наталія Галі­ баренко. Погіршує ситуацію і застаріла практика, за якою при­ значення подружжя дипломатів до однієї закордон­ ної дипломатичної установи не тільки не вітається, але і взагалі не практикується. Хоча законодавчо та­ кої заборони немає, за винятком випадків прямого конфлікту інтересів(пряме підпорядкування членам родини), спроби керівників ЗДУ взяти на роботу по­ дружжя дипломатів стикаються з численними склад­ нощами та протидією системи. Необхідність обирати між збереженням родини чи посади призводить до високого відсотка розлучень у системі МЗС або до ситуацій, коли жінка має«їхати за чоловіком», до­ бровільно відмовляючись від своєї власної диплома­ тичної кар’єри. При цьому переваги спільної робо­ ти подружжя в одній країні очевидні – це не тільки збереження родин і цінних дипломатичних кадрів, а й економія витрат на оренду житла, оплату школи для дітей, загалом вища мотивація співробітників та здорова атмосфера у посольствах. Натомість кількість розлучень і кількість самотніх жінок серед диплома­ ток старшого дипломатичного складу сигналізує про системні вади. Зараз головне завдання полягає не в тому, аби збіль­ шити кількість жінок на дипломатичній службі загалом чи навіть на керівних посадах. Дипломатки наголошу­ ють, що основна задача – створити сприятливі умови для тих жінок, які вже працюють на дипломатичній службі, а також для дипломатичних родин. На їхню думку, кількість розлучень і самотніх жінок серед ди­ пломаток старшого дипломатичного складу свідчить про системний характер проблеми. 76 Йдеться про Рух HeForShe, започаткований ООН Жінки— глобальний рух солідарності на підтримку гендерної рівності, в якому чоловіки та хлопчики стають головними агентами змін, https://heforsheukraine.info Ще одним важливим фактором є забезпечення мож­ ливості працевлаштування для дружини/чоловіка ди­ пломата(-тки) у країні перебування. В окремих країнах Україна вже має такі дозволи для своїх громадян, але така практика повинна бути розширена. У європей­ ському контексті окрему увагу в питаннях гендерної по­ літики на дипслужбі завжди приділяють family-friendly policies.«Інколи для того, щоб допомогти жінці вико­ нувати роботу посла, треба подумати про можливості працевлаштування для її чоловіка», – зазначає автор дослідження“From Parallel to Dual Careers: Diplomatic Spouses” 77 . Цікавим досвідом, вартим вивчення, є практика «об’єднання посад» подружжям дипломатів.«У Німеччині, наприклад, якщо чоловік і жінка займа­ ють рівнозначні посади в системі МЗС, виїжджаючи працювати за кордон, вони можуть поєднувати ці посади. Це має позитивний вплив і на їхнє сімейне життя, і на кар’єрне зростання, – розповідає Лілія Го­ нчаревич. – У Британії також є практика, коли чоло­ вік та дружина можуть виконувати функції посла по черзі. Так вони можуть бути впевненими, що вони обидва розвиваються, і ніхто з них не жертвує своєю кар’єрою». Британія дійсно була однією з перших країн, яка активно промотувала ідеї феміністичної дипломатії ще до того, як це стало трендом 78 . Зокрема, британ­ ське зовнішньополітичне відомство стало першим у запровадженні практики поділу посади посла в іно­ земній країні(sharing ambassadors), коли протягом року кожен із партнерів виконує обов’язки посла по чотири місяці, змінюючи один одного. Першою па­ рою послів, які таким чином ділили свої обов’язки, стали Том Картер та Керолін Девідсон, Посли Вели­ кої Британії у Замбії у 2008 – 2012 роках 79 . Це стало для подружжя другим досвідом поділу закордонної дипломатичної посади. До цього вони ділили поса­ ду заступника керівника посольства Великої Брита­ нії у Словаччині у 2003 – 2008 роках 80 . Пізніше МЗС Швейцарії перейняло досвід Форін Офісу та у 2009 році призначило подружжя Бюргенер на посаду по­ слів Швейцарії в Таїланді, а також Лаосі та Камбоджі 77 Annabel Hedry.“From Parallel to Dual Careers: Diplomatic Spouses”, 1998. https://www.diplomacy.edu/resource/fromparallel-to-dual-careers-diplomatic-spouses/ 78 Women and the Foreign Service. Foreign and Commonwealth Office, UK, 2018. https://www.gov.uk/government/publications/ women-and-the-foreign-office 79 UK’s diplomatic double in Zambia http://news.bbc.co.uk/2/hi/ africa/7654649.stm 80 Mr. and Mrs. Ambassador, The Guardian, 2 Aug. 2008, http:// www.theguardian.com/world/2008/aug/02/zambia 18

ФЕМІНІСТИЧНА ДИПЛОМАТІЯ І З­ ОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ: ДЕ МИ Є ТА КУДИ Р­ УХАТИСЬ ДАЛІ? за сумісництвом 81 . Подібна практика існує і у Франції, і у Німеччині 82 . Враховуючи масштабні плани щодо відкриття нових посольств в Африці, Азії та Латинській Америці 83 , де невеликі колективи, обмежені ресурси, а покривати за сумісництвом потрібно буде декілька країн, варі­ ант поділу посади або дозволу подружжю працюва­ ти в одному посольстві може стати не лише додатко­ вою мотивацією для роботи у важких кліматичних і безпекових умовах, але і значним посиленням інсти­ туційних спроможностей МЗС у країнах Глобального Півдня. 4.2 ЗОВНІШНІЙ ВИМІР ФЕМІНІСТИЧНОЇ ­ПОЛІТИКИ ТА УКРАЇНА У зовнішньому вимірі важливість розуміння пріорите­ тів феміністичної зовнішньої політики та запроваджен­ ня її елементів в Україні слід розглядати у декількох аспектах: для ­багатьох очевидною – на відміну від російської. В Німеччині зараз дедалі більше людей впізнають в українцях«своїх». Водночас важливо виконувати взяті зобов’язання в гендерних питаннях, а також звертати увагу, аби в українських делегаціях завжди були гідно представлені жінки. Лілія Гончаревич наголошує, що«це – важли­ вий меседж. На це звертають увагу наші партнери – у Канаді, Норвегії, Швеції. Є певна закономірність, що коли делегації з України очолюють жінки, вдається досягти кращого результату щодо обсягів та умов ви­ ділення допомоги. Важливо також збільшити кількість жінок у профільних комітетах парламентів із зовнішніх справ, оборони та безпеки. Це також буде позитивно сприйнято нашими партнерами та сприятиме більш результативному законотворчому процесу і міжпар­ ламентській співпраці. Наразі Комітет з питань обо­ рони та зовнішніх справ у парламенті Норвегії очолює жінка – Іне Марі Еріксен Сорейде, колишня міністерка оборони і закордонних справ. Тут[у Норвегії] завжди звертають увагу на те, наскільки жінки залучені до при­ йняття рішень на найвищому рівні». Як меседж щодо відповідності ­демократичним цінностям Рівна представленість жінок і чоловіків у сфері зов­ нішньої політики та політики безпеки – це не лише питання кадрової політики на дипломатичній службі, а й потужний меседж назовні, що слугує віддзерка­ ленням внутрішніх процесів.«Питання гендерної рів­ ності – це питання нашої відповідності демократичним цінностям, – каже Дарія Гайдай. – Саме тому гендерна політика і гендерна рівність є одним з ключових на­ прямів, які цікавлять міжнародних партнерів України. Міжнародні партнери очікують, що у всіх політиках, які розробляються[в Україні], буде потужний гендер­ ний компонент. Якщо його немає, виникають питання щодо інклюзивності та соціальної рівності в українсько­ му суспільстві». Збалансована гендерна політика, забезпечення рів­ них прав та можливостей для жінок і чоловіків за­ раз створюють позитивний контекст у відносинах України з міжнародними партнерами. Продовжен­ ня позитивних змін навіть на тлі війни та безпреце­ дентних викликів безпеки сприймається як маркер «вкоріненості європейських цінностей в українсько­ му суспільстві, зауважує Ірина Шум, відзначаючи, що «близькість української ментальності до Європи стала Те саме стосується й організації міжнародних конфе­ ренцій високого рівня, коли на деякі панелі Україна ін­ коли несвідомо запрошує тільки чоловіків. Це привер­ тає увагу міжнародних партнерів і негативно впливає на імідж України. Як запорука успішної європейської та євроатлантичної інтеграції україни Забезпечення гендерної рівності в секторі безпеки та оборони України є«одним із основних пріоритетних на­ прямів державної політики у сфері євроатлантичної інте­ грації», відповідно до стандартів та рекомендацій НАТО 84 . «Прогрес України в питаннях гендерної рівності за ос­ танні роки, в т.ч. у секторі безпеки та оборони, завжди був одним із яскравих аргументів на користь того, що ми є прогресивною демократичною країною, яка може бути рівним партнером західних демократій. Наші до­ сягнення у сфері гендерної рівності завжди йшли нам на користь. Йдеться не лише про збільшення кількості жінок у владі. Важливими є системні зміни, які дозво­ ляють забезпечити рівність прав і можливостей у різ­ них сферах», – коментує заступниця керівника Офісу Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантич­ ної інтеграції Дарія Гайдай. 81 Husband and Wife Team Form a Diplomatic Duo. SWI, 4 July 2009, http://www.swissinfo.ch/eng/husband-and-wife-team-form-adiplomatic-duo/7484880 82 Married couple share German ambassador role, The Jakarta post, 9 June 2020, https://www.thejakartapost.com/news/2020/06/09/ married-couple-share-german-ambassador-role.html 83 Зеленський анонсував відкриття посольств України у десяти країнах Африки. https://www.unian.ua/politics/zelenskiy-anonsuvavvidkrittya-posolstv-ukrajini-u-desyatoh-krajinah-afriki-12087963.html Якщо у сфері європейської інтеграції жінки традиційно представлені на високому рівні, розширення присут­ ності жінок у сфері безпеки та оборони – досягнення 84 Гендерна політика в нормативно-правових документах. Під заг. редакцією К. Левченко, 2020.- с. 112. https://www.kmu. gov.ua/storage/app/sites/1/18%20-%20Department/18%20-%20 PDF/02.2021/genderna-polityka.pdf 19

ФОНД ІМЕНІ ФРІДРІХА ЕБЕРТА – ЧИ ГОТОВА УКРАЇНА ДО Ф­ ЕМІНІСТИЧНОЇ ­ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ? лише останніх років.«Коли більше жінок займаються тематикою НАТО, коли з’являється більше жінок у про­ фільних комітетах ВРУ, на керівних посадах у міністер­ стві оборони, це позитивно відображається на нашому діалозі з НАТО», – відзначає Гайдай. Глава Місії України при НАТО Наталія Галібаренко теж зазначає, що«для трансатлантичних колег широка представленість жінок на керівних посадах є свідченням цивілізованості, до­ казом того, що ми відходимо від«совка», від радян­ щини. Це показник сучасного погляду на світ, де всі люди мають рівні можливості». До того ж, це відповідає сучасним підходам всередині Північноатлантичного альянсу. Експерти одностайні в тому, що після Є. Столтенберга вперше за понад 70 років з високою ймовірністю Альянс може очолити жінка, не виключено, що з регіону Східної Європи 85 . Все це робить розширення представленості жінок у сферах зовнішньої політики та політики безпеки пря­ мою інвестицією у європейське та євроатлантичне май­ бутнє України. війни, ініціювати розслідування випадків сексуально­ го та гендерно обумовленого насильства і притягнути винних до відповідальності. Крім того, працюючи над створенням Міжнародного трибуналу з розслідування воєнних злочинів росій­ ської агресії, важливо говорити про ширшу рамку для майбутнього розгляду чеченського, грузинського та сирійського кейсів, для яких Україна може створити прецедент. Ще одним важливим завданням української дипломатії на наступні роки стане робота з міжнародними партне­ рами щодо реабілітації і надання психологічної допо­ моги жертвам насильства(чоловіків, жінок, LGBTQIA+ спільноти), подолання посттравматичного стресового розладу та повернення до України дітей, незаконно де­ портованих до Росії з окупованих територій. Кожен із цих напрямів вимагатиме підвищення гендерних ком­ петенцій дипломатів і поглиблення партнерств з краї­ нами, що реалізують феміністичну зовнішню політику. Як інструмент«воєнної» дипломатії і відновлення справедливості Повномасштабне військове вторгнення Росії на те­ риторію України актуалізувало виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325«Жінки, мир, безпека», яка була ухвалена у 2000 році, за часів українського член­ ства у РБ ООН. Україна успішно виконала два Націо­ нальних плани дій(НПД). Наразі оновлюється НПД на період до 2025 року, затверджений Урядом у жовтні 2020 року. Водночас посилена міжнародна увага до України че­ рез збройну агресію Росії дає можливість показати світу приклад у захисті принципів гендерної рівності. Як зазначає Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця, який також є членом бюро Виконав­ чої ради ООН-Жінки 86 ,«Україна продовжує впрова­ джувати феміністичні підходи у зовнішній політиці і захищати права жінок, навіть в умовах збройного нападу Росії, який має відверто колоніальні, патріар­ хальні і сексистські основи. Росія використовує сек­ суальне насильство у його крайніх формах як інстру­ мент війни» 87 . Відтак Україна має об’єднати навколо себе країни із феміністичною зовнішньою політикою, аби забезпечити захист прав жінок і дівчат в умовах 85 NATO Seeks New Chief and Women Top Candidates’ List, France 24, 10 February 2022. https://www.france24.com/en/live-news/20220210nato-seeks-new-chief-and-women-top-candidates-list 86 Україну обрано до складу Виконавчої ради ООН-Жінки на 2022-2024 роки, МЗС України, 20 квітня 2021 р. https://mfa. gov.ua/news/ukrayinu-obrano-do-skladu-vikonavchoyi-radi-oonzhinki-na-2022-2024-roki?fbclid=IwAR1kco4lokcW0PArSMLF7pr62 Ggyj10orep022MMDVHfiuACuxgkLWHwnng 87 Сергій Кислиця. Online discussion“Responding to the Invasion of Ukraine: The Impact of Feminist Foreign Policies”, 26.04.2022, https://www.youtube.com/watch?v=q-9SkQ6J9W8 Як необхідна умова залучення ­міжнародної озвитку та ­післявоєнного відновлення України Продовження системних змін та гендерний мейнстри­ мінг важливі і для залучення міжнародної допомоги в контексті післявоєнного відновлення України. Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко відзначає, що попри воєнні дії, уря­ дова стратегія залучення гендерної перспективи до всіх інституційних політик та зусилля щодо виконання між­ народних зобов’язань України у цій сфері тривають. У червні 2022 року ратифіковано Стамбульську Кон­ венцію. Стратегією реформування системи управління державними фінансами на 2022-2025 роки передбаче­ но продовження гендерно орієнтованого підходу у бю­ джетному процесі на державному та місцевому рівні. Оскільки в умовах війни гостро постає проблема пра­ цевлаштування та зайнятості жінок, Міністерство еко­ номіки підготувало проєкт Національної стратегії щодо зменшення гендерного розриву в оплаті праці, яка вра­ ховує нові виклики. В межах виконання зобов’язань за міжнародною ініціативою«Партнерство Біарріц» Мі­ ністерство освіти розробило Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року, яка за­ тверджена 20 грудня 2022 р. Продовжується реалізація ініціативи зі створення«безбар’єрного» простору. Все це дозволяє не тільки проводити важливі внутрішні ре­ форми, але і комунікувати ці досягнення назовні,«по­ легшуючи» роботу українській дипломатії в отриманні допомоги розвитку. Левченко наголошує, що«гендерні аспекти слід вра­ ховувати з самого початку планування відновлення, щоб гарантувати, що всі стратегії, програми та проєкти 20

ФЕМІНІСТИЧНА ДИПЛОМАТІЯ І З­ ОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ: ДЕ МИ Є ТА КУДИ Р­ УХАТИСЬ ДАЛІ? ­задовольняють потреби жінок і чоловіків щодо повно­ го залучення, участі і представництва, а всі ресурси бу­ дуть розподілені справедливим чином». З цією метою, зокрема, була створена експертна група«Гендерна рів­ ність», члени якої долучилися до роботи усіх 24 робо­ чих груп, що діють при Національній раді з відновлен­ ня України від наслідків війни та охоплюють всі сфери, пов’язані з післявоєнним відновленням та розвитком України. Узгодження з міжнародними партнерами проєктів міжнародної допомоги розвитку і політик з післявоєн­ ного відновлення країни – важлива задача дипломатії. Яскравий приклад цього – формування Плану віднов­ лення України, який був презентований на Міжнарод­ ній конференції з питань відновлення України 88 у липні 2022 року у м. Лугано. За словами Дарії Гайдай,«був підготовлений величезний документ, у якому спочатку не було саме цього гендерного компонента – і це було одразу помічено нашими партнерами. Тепер до прин­ ципів відновлення України включено також і принцип гендерної рівності та інклюзії. Сьогодні вимоги щодо принципу гендерної рівності є всюди». У цьому сенсі затвердження у серпні 2022 року Дер­ жавної стратегії забезпечення рівних прав та можливо­ стей жінок і чоловіків до 2030 року 89 стало важливим кроком.«У Стратегії були дуже зацікавлені не тільки Уряд, громадські організації, але й наші міжнародні партнери і партнери з розвитку, – говорить Катерина Левченко. – У них часто виникало питання – ми фінан­ суємо енергетику, а які гендерні проблеми там? Ми фінансуємо екологію, а на що нам спиратися, як нам виокремити гендерні питання в цій сфері? Були окре­ мі дослідження, але цілісної державної політики в цій сфері не було. Цей документ був підготовлений саме з розумінням того, що він дуже корисний і для нас, і для наших партнерів з розвитку. Особливо сьогодні, в контексті питань відновлення України». Очевидно, що післявоєнне відновлення – це не лише можливість побудувати якісно іншу країну, але і шанс для запровадження міжнародних стандартів у внутріш­ ніх процесах. Як елемент«м’якої» сили України: модель успішної трансформації для інших країн Хоча Україна сама ще перебуває у процесі розбудови інституційних спроможностей, позитивний досвід і вже 88 Міжнародній конференції з питань відновлення України, 4-5 липня 2022, https://ua.urc2022.com/ 89 Про схвалення Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків до 2030 року, Кабінет Міністрів України, 12 серпня 2022 року, https://www.kmu.gov.ua/npas/ pro-skhvalennia-derzhavnoi-stratehii-zabezpechennia-rivnykh-pravta-mozhlyvostei-752-120822 досягнуті результати у сфері гендерної політики доз­ воляють Києву ділитись кращими практиками з тими партнерами, які лише починають свій шлях. «Нам є, чим ділитись, – впевнена Катерина Левченко, яка є заступницею голови Комісії з питань гендерної рівності Ради Європи. – РЄ – це хороший майданчик, на якому можна обмінюватись інформацією, досвідом, налагоджувати співпрацю. Нещодавно до нас зверну­ лись чеські колеги з проханням поділитись досвідом процесу ратифікації Стамбульської конвенції. Для мене це – показник того, що інші країни визнають досягнен­ ня України у цій сфері». До того ж, експерти відзначають, що Україна вигід­ но відрізняється від інших країн регіону передовими практиками у сфері гендерної політики,«фемінізації» зовнішньої політики та захисту прав маргіналізованих спільнот. Це надає Україні не лише моральне право, але і конкретні механізми просувати свою«м’яку» силу через інструменти феміністичної зовнішньої політики. Як інструмент nation-branding: Україна як лідер вільного світу У ширшому розумінні запровадження підходів фемі­ ністичної зовнішньої політики дозволяє Україні мак­ симально використати свій потенціал лідера вільного світу, який країна здобула у протистоянні російській агресії. Дослідниця фемінізму та активістка Оксана Потапова слушно відзначає, що ідеї фемінізму у зовнішній полі­ тиці слід розглядати не лише як рівні можливості для жінок і чоловіків, а і як боротьбу з системними нерівно­ стями, несправедливим розподілом сили та будь-якою дискримінацією 90 . Таким чином, коли Україна бореться з імперськими амбіціями Росії, закликає весь світ про­ тистояти російській агресії, адвокатує за позбавлення Росії місця постійного члена РБ ООН або захищає права корінних народів, вона у певному сенсі вже проводить феміністичну зовнішню політику. Адже саме у ство­ ренні і захисті моделі ліберального, демократичного, інклюзивного суспільства – головна трансформативна (феміністична) сила Української держави. На думку експертів, це є тим ключовим меседжем, який українським дипломатам варто доносити з май­ данчиків ООН, ОБСЄ, Ради Європи, ЄС та інших бага­ тосторонніх платформ. З одного боку, це створює додатковий аргумент, аби об’єднати навколо себе інші держави демократично­ го світу, які вже практикують феміністичну зовнішню 90 Оксана Потапова. Online discussion“Responding to the Invasion of Ukraine: The Impact of Feminist Foreign Policies”, 26.04.2022, https://www.youtube.com/watch?v=q-9SkQ6J9W8 21

ФОНД ІМЕНІ ФРІДРІХА ЕБЕРТА – ЧИ ГОТОВА УКРАЇНА ДО Ф­ ЕМІНІСТИЧНОЇ ­ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ? політику і які є важливими партнерами України у стри­ муванні російської агресії – такі як Канада, Швеція, Ні­ меччина, Велика Британія, країни Балтії. З іншого боку, Україні варто чіткіше артикулювати свою позицію у питаннях захисту прав жінок в інших країнах – Афганістані, Ірані тощо. Враховуючи намі­ ри створення Українського агентства міжнародної допомоги, яке покликане«розширити географію впливу та сформувати нові лінії співпраці з партнера­ ми» 91 у регіоні Глобального Півдня, варто від самого початку чітко визначити критерії надання такої допо­ моги розвитку, у т.ч. і у сфері захисту прав людини, зокрема жінок. Війна допомогла повністю змінити сприйняття Украї­ ни та українців у світі. Серед іншого вона дозволила нарешті позбутися радянської патріархальної спадщи­ ни, яка досі розглядала роль жінки у сумнозвісному трикутнику Kinder, K ü che, Kirche 92 . Нова роль жінки в українському суспільстві – військової, дипломатки, во­ лонтерки, експертки, підприємниці – великою мірою призвела і до переоцінки сприйняття України на між­ народній арені. «Нас не сприймають як слабких, нас сприймають як жінок, які вміють боротися за свої права, для яких свобода і справедливість – це важливо. Як і для самої України, – ділиться Ірина Шум. – Загалом Україна як країна виглядає дуже фемінною. У Німеччині зараз дуже багато жінок, які змінюють сприйняття біженців, сприйняття українців. Вони реєструються тут приватни­ ми підприємницями і чітко комунікують, що вони не хочуть просто тут жити. Вони хочуть а) не бути тяга­ рем для німецької соціальної системи і б) допомогти Україні, заробляючи тут кошти. Це дуже гідне обличчя України, і це обличчя – жіноче». Задача феміністичної зовнішньої політики України – показати це обличчя світу. 91 Україна ініціює створення агентства міжнародної допомоги – Президент під час зустрічі з українськими дипломатами.- Офіс Президента, 23 грудня 2022 р. https://www.president.gov.ua/ news/ukrayina-iniciyuye-stvorennya-agentstva-mizhnarodnoyidopomo-80053 92(нім.)“Дитина – кухня – церква” – усталений вислів, що описує основні історичні уявлення про соціальну роль жінки в консер­ вативній системі цінностей. Вираз мав на увазі обмеження ролі жінки лише трьома сферами: вихованням дітей, готуванням їжі та відвідуванням церкви. 22

РЕКОМЕНДАЦІЇ: ЩО УКРАЇНІ ВАРТО ВРАХУВАТИ? 5 РЕКОМЕНДАЦІЇ: ЩО УКРАЇНІ ВАРТО ВРАХУВАТИ? На сьогодні питання феміністичної зовнішньої політи­ ки є важливими для України на двох рівнях: внутрішніх процесів та взаємодії з міжнародними партнерами. З огляду на це, можна виділити наступні рекомендації: 5.1 НА РІВНІ ВНУТРІШНІХ ПРОЦЕСІВ 1. Продовжувати започатковані реформи і гендерний мейнстримінг у політиці МЗС; забезпечити розбу­ дову інституційних спроможностей і практичну ре­ алізацію вже затверджених стратегічних документів у цьому напрямі; підвищити прозорість та підзвіт­ ність цих процесів; 2. Забезпечити реалізацію оголошених ініціатив, зо­ крема, діяльність Клубу жінок-дипломаток та ін­ ституту менторства для молодих колег; сприяти розбудові горизонтальних зв’язків між жінками-ди­ пломатками, запровадити програму з розвитку жі­ ночого лідерства; 3. Регулярно проводити кампанії та тренінги з питань підвищення обізнаності щодо гендерних питань, найкращих практик та основ феміністичної зовніш­ ньої політики для співробітників міністерства всіх рівнів; 4. Вивчити питання квотування на дипломатичній службі у прив’язці не лише до рівня займаних по­ сад, але і тематичних та географічних напрямів (зокрема, сприяти збільшенню жінок на керівних посадах, у т.ч. у«складних» країнах відрядження, на посадах радників-посланників та радників з по­ літичних питань); 5. Провести гендерну оцінку навчальних програм Ди­ пломатичної академії України ім. Геннадія Удовен­ ка, продовжити практику тематичних семінарів з підвищення гендерних компетенцій для всіх дипло­ матів; 6. Провести новий гендерний аудит спільно з ООН-Жінки у 2024 році; 7. Створити сприятливі умови для дипломатичних ро­ дин. Заохочувати практику призначень подружжя дипломатів до однієї закордонної дипломатичної установи на час довгострокового відрядження за умови відсутності конфлікту інтересів; розглянути можливість запровадження практики«спільної» посади для подружжя дипломатів, насамперед у посольствах з обмеженими ресурсами та невели­ ким дипломатичним складом; 8. Розглянути можливість створення незалежної зов­ нішньої комісії для розслідування випадків пору­ шення принципу гендерної рівності, яка працювала б на постійній основі у рамках МЗС; 9. Посилити співпрацю з громадянським суспільством та незалежними експертами для вивчення кращих практик гендерної політики та забезпечення рівних прав і можливостей для жінок і чоловіків на дипло­ матичній службі. 5.2 НА РІВНІ ВЗАЄМОДІЇ З ­МІЖНАРОДНИМИ ПАРТНЕРАМИ 1. Враховуючи сучасні світові тренди та пріоритетні питання, які стоять перед українською дипломаті­ єю, розглянути доцільність оголошення фемініс­ тичної зовнішньої політики України як такої, що на­ дає великої уваги питанням захисту прав людини, інклюзії, гендерної рівності, протидії сексуальному та гендерно зумовленому насильству, захисту прав маргіналізованих груп, боротьбі з системними не­ рівностями та трансформативній силі дипломатії; 2. Забезпечити включення принципу гендерної рівно­ сті та інклюзії у програми післявоєнного відновлен­ ня України та отримання допомоги розвитку; 3. Актуалізувати питання захисту прав жінок, чоло­ віків та LGBTQIA+ спільноти в умовах збройного конфлікту, використовуючи майданчики багатосто­ ронньої дипломатії. Враховувати питання фемініс­ тичного порядку денного при формуванні тематик міжнародних заходів та порядку денного україн­ ських представництв при міжнародних організаціях; 4. Враховувати фактор гендерної рівності та захисту прав жінок у разі надання Україною допомоги роз­ витку третім країнам; 5. З огляду на міжнародний імідж України як країни, що бореться за демократичні цінності та свободи, сформулювати та чіткіше артикулювати позицію України щодо захисту прав жінок в Ірані, Афганіста­ ні та інших випадках брутального порушення прав людини, зокрема маргіналізованих груп суспільства (з урахуванням наявних обмежень та стратегічних інтересів України); 23

ФОНД ІМЕНІ ФРІДРІХА ЕБЕРТА – ЧИ ГОТОВА УКРАЇНА ДО Ф­ ЕМІНІСТИЧНОЇ ­ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ? 6. Враховувати контекст феміністичної зовнішньої по­ літики при розбудові двосторонніх відносин з краї­ нами, які вже оголосили феміністичну політику або запроваджують відповідні принципи, зокрема при призначенні послів, формуванні делегацій високого рівня, міжпарламентських груп дружби тощо; 7. Позиціонувати Україну як країну, яка вже досягла успіхів у сфері гендерної політики та готова діли­ тись своїм досвідом з іншими країнами(наприклад, щодо ратифікації Стамбульської конвенції, розроб­ ки стратегічних документів у сфері гендерної полі­ тики тощо); 8. Використовувати елементи феміністичного дискур­ су для комунікацій з міжнародними партнерами, публічної дипломатії та іміджевої політики. Зо­ крема, сприяти формуванню позитивного іміджу України як країни сильних успішних жінок в армії, дипломатії, політиці, громадянському суспільстві, підприємництві тощо. 9. Забезпечити дотримання принципу гендерного ба­ лансу при формуванні складу українських делега­ цій, при організації міжнародних конференцій, екс­ пертних панелей, робочих груп і комісій. 24

ПЕРЕЛІК РЕСПОНДЕНТОК, З ЯКИМИ БУЛИ П­ РОВЕДЕНІ ІНТЕРВ’Ю У РАМКАХ ДОСЛІДЖЕННЯ Додаток 1 ПЕРЕЛІК РЕСПОНДЕНТОК, З ЯКИМИ БУЛИ ­ПРОВЕДЕНІ ІНТЕРВ’Ю У РАМКАХ ДОСЛІДЖЕННЯ Катерина Білотіл – перша секретарка, керівниця культурно-інформаційного центру Посольства Украї­ ни в Бельгії, раніше – друга секретарка Департаменту публічної дипломатії МЗС(7 років на дипломатичній службі) Дарія Гайдай – заступниця керівника Офісу Віце­ прем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Голови урядової Комісії з питань координації взаємодії органів виконавчої влади щодо забезпечен­ ня рівних прав та можливостей жінок і чоловіків Ольги Стефанішиної Наталія Галібаренко – Надзвичайний і Повноважний посол, Глава Місії України при НАТО(з 2021 р.), Посол України у Сполученому Королівстві(2015-2020 рр.), перша заступниця Міністра закордонних справ(20142015 рр.)(22 роки на дипломатичній службі) Катерина Левченко – Урядова уповноважена з пи­ тань гендерної політики, з 2020 року – заступниця го­ лови Комісії з гендерної рівності Ради Європи Наталія Лопатіна – Радник-посланник першого класу, радниця-посланниця Посольства України у Турецькій Республіці(2018-2022 рр.), раніше – робота на керів­ них посадах в Адміністрації Президента України(20152018 рр.), Політичному департаменті МЗС, а також у довготермінових відрядженнях до Італії та Австралії (21 рік на дипломатичній службі) Ірина Шум – Генеральний консул України в Дюс­ сельдорфі(з 2021 р.), консул Генерального консуль­ ства у Мюнхені(2018-2021 рр.)(12 років на диплома­ тичній службі) Лілія Гончаревич – Тимчасова повірена у справах України у Норвегії, раніше – два відрядження до Шве­ ції та робота на різних посадах у центральному апараті МЗС(15 років на дипломатичній службі) 25

ФОНД ІМЕНІ ФРІДРІХА ЕБЕРТА – ЧИ ГОТОВА УКРАЇНА ДО Ф­ ЕМІНІСТИЧНОЇ ­ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ? 26

ВИХІДНІ ДАНІ АВТОРИ Євгенія Габер, к. політ. н. старша аналітикиня ­Атлантичної ради Ганна Шелест, к. політ. н. директорка Програми без­ пекових студій, Рада зовнішньої політики“Українська призма”, головна редакторка журналу UA: Ukraine Analytica ВИХІДНІ ДАНІ Фонд імені Фрідріха Еберта| Представництво в Україні 04070 Україна, Київ, Борисоглібська 15А Відповідальний за друк: Фелікс Хетт| Директор, ФФЕ Київ Тел.:+38(044) 234 0038| Факс:+38(044) 451 4031 http://fes.kiev.ua Замовлення публікацій: mail@fes.kiev.ua Комерційне використання усіх публікацій, виданих Фондом ім. Фрідріха Еберта(ФФЕ) не дозволяється без письмового дозволу ФФЕ. ПРЕДСТАВНИЦТВО ФОНДУ ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА В УКРАЇНІ Фонд ім. Фрідріха Еберта(ФФЕ)- це політичний фонд, центральний офіс якого знаходиться у Німеччині. Наша діяльність зосереджена на ключових ідеях та цінностях соціал-демократії: свобода, справедливість та солі­ дарність. Наша міжнародна співпраця забезпечується мережею представництв в більш ніж 100 державах. Наші зусилля спрямовані на підтримку політики мир­ ної співпраці та прав людини, допомогу у створенні та консолідації демократичних інститутів, що базуються на засадах соціальної справедливості та верховенства права, такими як вільні профспілки та сильне грома­ дянське суспільство. Ми активно виступаємо за соціальну, демократичну та конкурентоздатну Європу в рамках євроінтеграційних процесів. Саме в дусі цих принципів Представництво ФФЕ у Києві, з часу свого заснування у 1996 році, під­ тримує діалог з українськими партнерами, в тому числі із ширшого кола питань, таких як демократичний ста­ лий розвиток та безпека людини. Погляди, висловлені у цій публікації, не обов’язково відображають погля­ ди Фонду ім. Фрідріха Еберта або організацій, де працюють автори

ФОНД ІМЕНІ ФРІДРІХА ЕБЕРТА – ЧИ ГОТОВА УКРАЇНА ДО Ф­ ЕМІНІСТИЧНОЇ ­ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ? ЧИ ГОТОВА УКРАЇНА ДО ­ФЕМІНІСТИЧНОЇ ­ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ? Ò В Україні зберігається доволі обмежене розуміння фемініс­ тичної зовнішньої політики, що переважно зводиться до питання гендерної рівності на диплома­ тичній службі Ò Для України є важливим вивчен­ ня досвіду європейських партне­ рів, які вже запровадили фемі­ ністичні підходи до зовнішньої політики Ò Гендерно збалансована та антидис­кримінаційна політика у різних сферах стане однією з передумов співпраці з міжна­ родними партнерами в контексті післявоєнної відбудови України, просування іміджу України та як інструмент«воєнної» дипломатії і відновлення справедливості 28