оп євр Від регу Від ейсь ле нов прин лю ко н цип н ван ї б ня о вої співп нос я від ез и пе рац н і до ки

Регіональний офіс Фонду ім. Фрідріха Еберта зі співпраці та миру в Європі Рейхсратсстр. 13/5, A-1010 Відень https://www.fes-vienna.org/ у співпраці з GLOBSEC Polus Tower II, Vajnorská 100/ B, 831 04 Братислава, Словацька Республіка https://www.globsec.org/ Ця публікація є частиною Ініціативи кооперативної безпеки https://www.cooperative-security-initiative.org/ ISBN: 978-3-96250-955-2 Редактори: Волтер Кемп, Райнхард Крумм Ілюстрація на обкладинці: Деніел Сікс Інфографіка: Флоріан Мюллер Редактор копії: Джеймс А. Тернер Комерційне використання всіх засобів масової інформації, опублікованих Регіональним бюро зі співпраці та миру у Європі (FES ROCPE), не дозволяється без письмової згоди FES ROCPE. Погляди, висловлені в цій публікації, не обов'язково стосуються FES ROCPE або організації, для якої автор працює. Відновлення європейської безпеки Від регулювання відносин до принципової співпраці Редактори Волтер Кемп, Райнхард Крумм Дописувачі Ґюнтер Бехлер, Александра Дінес, Олів’є де Франс, Томас Ґремінґер, Анна Гусарова, Хіскі Хауккала, Андрій Кортунов, Лукаш Кулєса, Александра Мартін, Захарі Пайкін, Євген Прейгерман, Соня Стоянович Гаїч, Фред Таннер, Наталі Точчі, Тоні ван дер Тогт, Сімон Вайс, Джулі Вільгельмсен

Зміст Вступ 6 Інфографіка: Ситуація виходить з-під контролю? 10 Реалії сьогодення: робота з немислимим 12 Інфографіка: Будуючи міст у майбутнє 26 Доводи на користь кооперативної безпеки 30 Порядок денний кооперативної безпеки 36 Передумови та методологія 40 19 питань і відповідей 44 Редактори та дописувачі 50

Вступ 6 Вступ Нас непокоїть ситуація з безпекою в Європі. Замість співпраці бачимо збільшення агресії, ба навіть воєнний конфлікт. Накопичення проблем і щораз вищі загрози— замість спільних рішень. Попри різницю в походженні та поглядах ми дотримуємося єдиної думки, що шлях до розв’язання проблем і налагодження відносин пролягає через співпрацю, а не конфронтацію. Саме тому в 2019 році ми об’єднали зусилля та створили Ініціативу за співпрацю заради безпеки (Cooperative Security Initiative). Через опитування ми спробували спонукати людей замислитися, чому держави мають співпрацювати заради безпеки та подолання сучасних загроз і викликів, до яких належать пандемії, кліматичні зміни, поширення ядерної зброї, транснаціональна організована злочинність, а також великі потоки переміщення людей. Також ми розробили кампанію, у межах якої за допомогою серії відео та повідомлень ініціювати обговорення причин, з яких країни мають бути зацікавлені у співпраці. Консультації з поінформованими експертами та студентами продемонстрували широку підтримку наших поглядів щодо нагальної потреби у співпраці між країнами задля розв’язання конфліктів у Європі за умови одночасного втілення заходів зі зміцнення довіри та безпеки. 7 У середньостроковій перспективі, на наше переконання, країнам слід повернутися за стіл переговорів, щоб розробити нове покоління угод про контроль над озброєнням, оновити спільні принципи та зобов’язання у підходах до сучасних реалій і визначити спільні інтереси. Ми закликаємо країни на високому рівні провести зустріч з питань європейської безпеки з метою відновлення принципової співпраці в євроатлантичному та євразійському регіоні до 2025 року, до 50-річчя Гельсінського заключного акту. Рано чи пізно країнам доведеться піти на ці кроки. Між тим усі ми зацікавлені в безпечнішій Європі. Тому замість написання звіту, який лише припадатиме пилом на полиці, ми сподіваємося, що результати роботи Ініціативи за співпрацю заради безпеки сприятимуть дискусії та практичним крокам за участі дипломатів, парламентаріїв, громадянського суспільства, молоді та ЗМІ. Ми прагнемо відродити інтерес і підтримку принципової кооперативної безпеки та допомогти скерувати цей рух у бік конструктивніших відносин між країнами. Вступ

Вступ Тривожні дзвіночки та заклик до дії 8 ТЕРМІНОВІСТЬ • Для розробки нової європейської системи безпеки не потрібна масштабна війна. • У Європі вже точаться війни за участі великих держав, є й декілька гарячих точок, що потенційно можуть стати зонами воєнних конфліктів. • За останні кілька років підірвані довіра, базові принципі й угоди. • Кожна зі сторін вважає, що позиції іншої погіршуються. Водночас кожна сторона підвищує видатки на збільшення військової потужності • Такі запобіжники, як договори про контроль над озброєнням та заходи зі зміцнення довіри, відкидаються на тлі ескалації гонки озброєнь. Подальший розвиток подій у цьому руслі підвищує ймовірність масштабної«пожежі», випадкової чи зумисної. REALPOLITIK, А НЕ АЛЬТРУЇЗМ • Державам слід співпрацювати задля протистояння транснаціональним загрозам і викликам, як-от пандемії, кліматичні зміни, великі потоки переміщення населення та організована злочинність,— бути солідарними одна з одною у своїх інтересах. Кооперативна безпека є необхідністю, а не альтруїзмом. • Задля захисту національних та європейських інтересів у сфері безпеки міждержавні відносини мають більше покладатися на співпрацю, базовану на повазі, предметному діалозі та конструктивному підході, спрямованому на розв’язання проблем. • Щоб бути обґрунтованим і прийнятним для всіх, європейський порядок співпраці має засновуватися на погоджених усіма принципах і зобов’язаннях—«правилах гри». • Співпраця будь-якою ціною— неприйнятна. У процесі відновлення безпеки в Європі не має бути сфер впливу, а великі держави не можуть домовлятися в обхід або за спиною інших країн. Співпраця має бути спільною і принциповою. Необхідне залучення усіх країн у 9 дискусії та перемовини, основою для яких є суверенна рівність. НАСТУПНІ КРОКИ • У короткостроковій перспективі пріоритетом має бути припинення руйнації та мирне подолання суперечностей. • У середньостроковій перспективі необхідно узгодити оновлені механізми контролю над озброєнням. • Ті, хто саботує чи порушує правила, не повинні шкодити спільній роботі. За відсутності ширшого консенсусу зацікавлені країни мають працювати разом у дусі «флексилатералізму». Коаліції тих, що поважають міжнародні норми, мають продемонструвати назагал міжнародній спільноті потенціал та переваги співпраці. • Мир у Європі є надто важливим, щоб залишати це питання на розсуд тільки дипломатів. Воно також потребує участі парламентаріїв, молоді, громадянського суспільства, приватного сектору та аналітичних центрів, а також висвітлення у ЗМІ. • У довгостроковій перспективі країни повинні підготувати захід на високому рівні— на кшталт саміту з питань безпеки та співробітництва в Європі, щоб зосередити увагу лідерів на необхідності миру, створити предметний діалог, ви значити спільні інтереси, погодити спільні загрози та виклики, підтвердити загальні принципи й, за необхідності, домовитися про нові зобов’язання. Результатом цього саміту має стати новий фундаментальний документ з питань європейської безпеки, який ґрунтуватиметься на погодженому всіма принциповому співробітництві, що слугуватиме основою безпеки в Європі. Вступ

Ситуація виходить з-під контролю? Майбутні варіанти європейської безпеки 2010 Саміт в Астані МИ Чи ТУТ 2010 2020 2019-2021 Ініціатива зі співпраці заради безпеки 22 % 32 % 14 25 % % існує ризик ядерної війни? Чи повинна Росія бути частиною європейської системи безпе ки? Спільні цінності, інтереси та принципи? співпраці Відкрита до Візія європей ської безпеки Стабілізован на наступні 5–10 років? а Європа Європа Чи мають США бути частиною європейської системи безпеки? 2000 2010 1980 1990 1990 Паризька хартія для нової Європи Економічна та екологічна безпека? День бабака для Євро Чи потрібні пи нові прави ла? Як попере джувати та вирішувати конфлікти? Поле бит ви — Європа 1999 Стамбульський саміт 1975 Гельсінський заключний акт 1970 19 80 1990 2000 1995 Нарада з безпеки та співробітництва в Європі(CSCE) перетворилася на Організацію з безпеки та співробітництва в Європі(OSCE) Як спілкуватися, щоб зміцнити повагу та поси лити співпрацю? Чого вчить коронавірусна криза? Як співіснува ти із сусідами, до яких немає довіри? Безпека для великих держав і малих країн?

Реалії сьогодення: робота з немислимим у цьому руслі збільшує ймовірність масштабної«пожежі», випадкової чи зумисної. Водночас країни борються із соціально-економічними наслідками пандемії COVID-19 та її впливом на сферу охорони здоров’я. У багатьох частинах зони дії ОБСЄ, не кажучи вже про решту світу, з огляду на останні події поширюється відчуття занепокоСистему європейської безпеки зламаєння, втрати контролю, навіть зневіри. 12 но. Якщо лише декілька років тому війна в Європі здавалася«немислимою», Опитування щодо можливих причин Реалії сьогодення: робота з немислимим нещодавно ми стали свідками важких нових конфліктів показало міграцію, боїв між Вірменією та Азербайджаультраправий радикалізм, гонку озном, тривалого протистояння в Україброєнь та військові помилки. Значна ні, заворушень у Білорусі та затяжних кількість респондентів також згадала конфліктів в інших частинах Європи. агресію з боку Росії. Люди гинуть, зазнають поранень або вимушено переселяються до інших З точки зору відносин між Росією та місць. У деяких регіонах також посиЗаходом, центральним викликом є люється напруження. Це, зокрема, криза в Україні та навколо неї. Йдетьстосується Чорноморського регіону, ся про небезпечне поглиблення розБалтики, Середземномор’я та Арктибіжностей, що існували набагато раки. Предметний діалог тут практично ніше. Це водночас симптом і причина відсутній, однак домінує войовнича порушення довіри і правил, які регулюриторика: відносини між країнами ставали порядок у Європі з кінця Другої ли відверто токсичними. Розбіжності світової війни, особливо з моменту в поглядах і недовіра між Росією та ухвалення Паризької хартії для нової Заходом збільшують ризик воєнних Європи в 1990 році. інцидентів, надзвичайних подій та ескалації— аж до обміну ядерними удаПроте багато хто, включно з лідерами, рами. Такі запобіжники, як договори здається, думає, що навіть попри непро контроль над озброєнням і заходоліки статус-кво є прийнятним або ж ди зі зміцнення довіри, відкидаються із цим нічого не можна зробити. У відна тлі підвищення градуса гонки озносинах між Росією та Заходом обидві броєнь. Подальший розвиток подій сторони, схоже, переконані, що мають рацію, що інша сторона зобов’язана вила та інституції втрачають силу, а зробити перший крок, а час на їхньому нових ще не створено. В цьому немає боці. Рухи на геополітичній шахівниці нічого нового. Періоди кардинальних Європи розглядаються як частина гри змін породжують потрясіння. Антоніо з нульовою сумою, де безпека може Ґрамші писав у своїх тюремних зошибути досягнута лише за рахунок когось тах:«Старий світ помирає, а новий світ іншого. Ми зіткнулися з класичною дибореться за те, щоб народитися: у цей лемою безпеки. період міжвладдя з’являється велика кількість хворобливих симптомів. Почуття нестабільності посилюється Наш період змін характеризується драмою навколо кризи, спричиненої переходом від глобалізації до країн, 13 COVID-19, непередбачуваністю дій що будують стіни й озброюються підРеалії сьогодення: робота з немислимим Сполучених Штатів і Росії, напруженходом«насамперед я» у справах, доням в ЄС(як-от Brexit та виклики з боку тичних до суверенітету та зовнішньої неліберальних демократій), різними політики. Держави намагаються діяти точками зору на те, як слід поводитися самостійно саме в той час, коли їм поз Китаєм, а також дезінформацією та трібно працювати разом. Настав час фейковими новинами. Відчуття спільспівпраці заради безпеки! них цінностей серед країн погіршилось, і майже всі принципи, викладені Хоча ми живемо в дивні й загрозливі в Гельсінському заключному акті 1975 часи, нинішній кризовий настрій має року та Паризькій хартії, були порушестати тривожним сигналом: слід прині. пинити сприймати як даність систему безпеки та норм, вибудувану з кінця Віра в багатосторонні відносини руйДругої світової війни— ба більше, понується. Установи, призначені для чати втрачати її. Ювілеї, які святкували захисту та просування європейської у 2020 році, повинні нагадувати нам безпеки, схоже, розділені внутрішніпро важливі віхи багатостороннього ми чварами або не здатні реагувати миру, співпраці та безпеки: 75-річчя на сучасні виклики: пандемію, масову Статуту ООН, 50-річчя декларації Генеміграцію, кіберзагрозу, організовану ральної Асамблеї ООН про добросусідзлочинність чи вплив екології на безські відносини, 45-річчя Гельсінського пеку. заключного акту, 30-річчя Паризької хартії та 10-річчя саміту в Астані. ПоВрешті ми є свідками«точки перегину» рівняно з нинішньою ситуацією у світі в європейській безпеці, коли старі праці події та засновані на консенсусі до-

кументи мають вигляд пікових точок у ності та спільної справи. Нам потрібновітній історії міжнародних відносин. не таке саме відчуття терміновості та Якщо ми взагалі прагнемо порядку єдності, коли йдеться про необхідність в Європі, слід дотримуватись і виковідвести Європу від межі великої кринувати ці зобов’язання. Вони й досі є зи безпеки. Ми не маємо бути простифундаментом для миру, безпеки та ми спостерігачами небезпечних подій, співпраці. Дійсно, анулювання низки які наразі відбуваються. Як зазначив цих зобов’язань і принципів упродовж Маршалл Ґенц:«У сценарії сьогодення двох останніх десятиліть і нестабільми є головними героями, і саме наш ність, що виникла опісля, демонструвибір визначає його фінал». 1 14 ють стійку цінність цих спільних угод. Реалії сьогодення: робота з немислимим І хоча ці принципи та зобов’язання залишаються життєво важливими «правилами гри», ми не можемо тільки озиратися на минуле. Середовище безпеки сьогодні інше. Тому основоположні принципи загальноєвропейської безпеки слід інтерпретувати та застосовувати в контексті Від«Поля бою — Європа» до «Кооперативної Європи»: можливі майбутні варіанти безпеки сучасних реалій, а там, де це необхідно, потрібно додавати нові зобов’язання Те, що було немислимим лише кілька для вирішення таких проблем, як кіроків тому, як, наприклад, пандемія, бербезпека, нові технології та вплив через яку зупиняється життя, або війнавколишнього середовища на безна в центрі Європи, раптом стало репеку. Зацикленість на тому, як було альністю. Чи можуть позитивні речі, чи мало бути раніше, чи романтизація такі як відновлення довіри та співпраці цього не допоможе зрозуміти ситуав Європі, уповільнення темпів зміни цію, якою вона насправді є сьогодні. клімату та зменшення загрози ядерної війни, стати осяжними схожим чином? Криза COVID-19 показує, що основні Чи, навпаки, порівняно мирні 1990-ті припущення можна швидко нівелювабули просто відхиленням, і все зараз ти, на краще чи на гірше, що люди мознову просто повернулося до безладжуть об’єднатись і діяти інакше задля ної нормальності? виживання, коли є відчуття нагальМи запитали людей про їхні погляди на те, якою може бути європейська безпека в найближчі п’ять-десять років. Загалом відповіді* можна згрупувати за чотирма можливими варіантами: «Поле бою— Європа»,«День бабака для Європи»,«Стабілізована Європа» та«Кооперативна Європа». шуватимуть проблеми за допомогою спеціальних домовленостей, як у ситуації з«коаліцією охочих», та співпрацюватимуть у нішевих секторах. Ми назвали цей варіант«День бабака для Європи», коли щодня прокидаєшся в передчутті низки нудних та звичних подій. ПОЛЕ БОЮ— ЄВРОПА СТАБІЛІЗОВАНА ЄВРОПА 15 14% респондентів висловили думку, Приблизно третина всіх респондентів Реалії сьогодення: робота з немислимим що майбутнє характеризуватиметь-(32%) вважає, що«часткової безпеки» ся відчуттям невпевненості в безпеці, можна досягти протягом наступних коли основні гравці диктуватимуть 5–10 років. За цього сценарію ЄС направила гри, визначатимуть сфери буває більшої єдності, має власну арвпливу, займатимуться гонкою озбро- мію та отримує більшу незалежність єнь, а країни опановуватимуть наці- від американського впливу. Росія не ональний або двосторонній підхід до є частиною європейської архітектури вирішення діапазону криз, що постійно безпеки, але зберігає діалог і мирне зростає. Боротьба триває на кількох співіснування. Український конфлікт театрах воєнних дій у Європі. Такий урегульований мирним шляхом. Консценарій можна назвати«Поле бою— флікт між Вірменією та АзербайджаЄвропа» і слід докласти всіх можливих ном вирішений або принаймні обмезусиль для його уникнення. жений. Механізми кооперативної та колективної безпеки застосовуються ДЕНЬ БАБАКА ДЛЯ ЄВРОПИ в поєднанні. Цей варіант можна назвати вдосконаленим статусом-кво або Чверть респондентів відчуває, що «Стабілізованою Європою». Європа й надалі діятиме навмання: система залишиться роздробленою, криза в Україні триватиме, ЄС розвиватиметься нерівномірно, а у відносинах між Росією та Заходом наступить 1 https://marshallganz.usmblogs.com/ files/2012/08/Chapter-19-Leading-ChangeLeadership-Organization-and-Social-Movements. pdf стабілізація— водночас серйозних проривів не станеться. Країни вирі* Наведені у звіті дані засновані на аналізі 273 відповідей за допомогою сервісу SurveyMonkey станом на листопад 2020 року.

Реалії сьогодення: робота з немислимим КООПЕРАТИВНА ЄВРОПА Оптимістичніше уявляють європейську систему безпеки 22% респондентів, які вважають, що вона буде заснована на співпраці. Характерними для цієї системи є звернення країн до критичної саморефлексії та визнання власного інтересу в спільній роботі, більше взаємне економічне єднання 16 та спільне розуміння безпеки, а також більш ефективні багатосторонні відносини. Росія та Захід підтримують конструктивний діалог і спрямовують спільні зусилля на врегулювання конфліктів і реагування на спільні загрози та виклики. Очевидно, що цей варіант видається нам найбільш бажаним і таким, який Ініціатива за співпрацю заради безпеки має повернути до загального русла обговорення теми європейської безпеки. Дехто може назвати цей варіант ідеалістичним, навіть наївним. Але хто є більшими ідеалістами— ті, хто вважають, що можуть перемогти в тактичній ядерній війні, чи ті, що хочуть запобігти їй? Хто є більшим реалістом— лідер, який прагне співпрацювати з іншими для вирішення загальних проблем, або той, хто вважає, що його країна може зробити все самостійно? Кооперативна безпека— це реальна політика, заснована на нормах, а не на фантазії. Реалії сьогодення: робота з немислимим Якою ви бачите 17 європейську безпеку в наступні 5–10 років? 32% Стабілізована Європа 14% Поле бою— Європа 25% День бабака для Європи 22% Кооперативна Європа 8% Не описується жодним із варіантів

Наше опитування також підкреслило потенціал залучення зацікавлених сторін, які зазвичай лишаються осторонь дискусії щодо міжнародної безпеки, зокрема жінок та молоді. Цікаво, що жінки-респонденти більш оптимістично дивилися на майбутнє європейської безпеки, ніж чоловіки. Крім того, студенти були оптимістичнішими за експертів. Реалії сьогодення: робота з немислимим Якою ви бачите європейську безпеку в наступні 5–10 років? 18 Варіант Поле бою Європа День бабака для Європи Стабілізована Європа Кооперативна Європа Не описується жодним із варіантів Немає відповіді Разом Жінки(n=96) 8.3% 16.7% 34.4% 25.0% 11.5% 4.2% 100% Чоловіки(n=172) 14.0% 27.9% 27.9% 18.6% 5.8% 5.8% 100% Варіант бачення Поле бою— Європа День бабака для Європи Стабілізована Європа Кооперативна Європа Не описується жодним із варіантів Немає відповіді Разом Експерти(n=92) 12.0% 28.3% 27.2% 22.8% 6.5% 3.3% 100% Студенти(n=81) 8.6% 16.0% 38.3% 24.7% 7.4% 4.9% 100% НАСКІЛЬКИ СПІЛЬНІ ЦІННОСТІ вими для співпраці, частіше уявляють ВАЖЛИВІ ДЛЯ БЕЗПЕКИ І «стабілізовану» чи навіть«кооперативСПІВРОБІТНИЦТВА? ну» Європу. Надалі ми вважаємо, що буде важливо визначити як спільні Крос-табуляція відповідей на питання інтереси, так і загальні цінності— для про те, чи спільні цінності є суттєво країн суттєво важливо дотримувативажливими для європейської архітекся спільних правил. Наявність різних тури безпеки, і на питання щодо візії цінностей не має перешкоджати конєвропейської архітектури безпеки є структивному діалогу і навіть співпцілком показовою. Респонденти, які раці, якщо всі сторони дотримуються ставляться до майбутнього європейоднакових правил. 19 ської безпеки більш песимістично, також схильні вважати спільні цінності МІСЦЕ РОСІЇ ТА США В важливими для співпраці. Це свідчить ЄВРОПЕЙСЬКІЙ СИСТЕМІ про те, що вони вважають менш віБЕЗПЕКИ рогідною перспективу знаходження спільних цінностей у найближчі 5–10 Яким чином Російська Федерація та років, а отже, відчувають більшу неСША вписуються в можливі майбутні впевненість в безпеці. І навпаки, ті, хто сценарії європейської безпеки? Можне вважають спільні цінності важлина стверджувати, що до виникнення Реалії сьогодення: робота з немислимим Чи є спільні цінності суттєво важливими для співпраці? Поле бою— День бабака Стабілізова- Кооператив Європа для Європи на Європа на Європа Так Ні Не описується жодним із варіантів Немає відповіді Разом 57.1% 31.4% 8.6% 2.9% 100% 60.9% 39.1% 0% 0% 100% 50.6% 49.4% 0% 0% 100% 53.6% 46.4% 0% 0% 100%

кризи в Україні Росія не змогла стати— загрози, які стоять перед нею, подібні або не вважалася— сильним гравцем до тих, з якими стикаються багато інєвропейської безпеки; і саме через ших європейських країн. це ця криза видається менш ризикованою з точки зору Кремля. З іншого З огляду на це більшість респондентів боку, незаконна анексія Криму та роль заявили, що участь Росії має залежаРосії у війні на сході України, а також кіти від певних умов: наприклад, вона бератаки, втручання у вибори та отруповинна«повернути Крим Україні», єння опозиційних діячів не сприяють «припинити загрожувати безпеці та баченню Росії як потенційно надійного суверенітету своїх сусідів»,«прийняти 20 партнера навіть тими, що більш схильєвропейські цінності та діяти за зані до співпраці. Тому надзвичайне гальноприйнятими правилами». Реалії сьогодення: робота з немислимим завдання полягає в тому, щоб знайти відповідну та прийнятну для Росії роль Водночас варто зазначити, що питану європейській системі безпеки, але ня спільних цінностей, схоже, не є пезробити це, створивши безпечні умови решкодою для того, щоб Росія стала для всіх. Дві третини респондентів начастиною європейської системи безшого опитування вважають, що Росія пеки. Майже 60% респондентів, які має бути частиною європейської сиссказали, що спільні цінності є суттєво теми безпеки, і докладно пояснюють важливими для співпраці, також зачому: вона є країною-учасницею ОБСЄ явили, що Росія повинна бути частита однією з основних ядерних держав; ною європейської системи безпеки. Що менш дивно, 76,6% респондентів, які підійшли до питання більш прагмаЧи повинна Росія бути частиною європейської тично(і відповіли, що спільні цінності не є суттєво важливими для співпраці), вказали, що Росія має бути частиною європейської системи безпеки. системи безпеки? За Вільямом Гіллом, це означає, що державам Північної Америки та Європи доведеться«знайти місце для такої Росії, яка є, а не для Росії, яку ми хотіли 67% Так 33% Ні б мати». 2 Від Росії це вимагає демон2 Вільям Гілл. Для Росії немає місця. НьюЙорк: Коламбія Юніверсіті Прес, 2018. С. 395. Чи має Росія бути частиною європейської системи безпеки? Реалії сьогодення: робота з немислимим страції готовності грати за правилами та бути надійним і конструктивним партнером. Історія свідчить, що з Росією важко досягти миру в Європі, але без неї тривалого миру в Європі не буде. Чи є спільні цінності суттєво важливими для співпраці? Так Ні Як і у відповідь на питання про роль Ні 39.5% 22.5% Росії в Європі, близько двох третин респондентів стверджують, що США Так 59.9% 76.6% мають бути частиною європейської системи безпеки. Донедавна ця думка Немає відповіді 0.6% 0.9% 21 була загальноприйнятою в Північній Разом 100% 100% Америці та Західній Європі. Зрештою, з часів Другої світової війни США були ключовим гарантом стабільності в Європі. Однак віддалення від Європи за часів адміністрації Трампа, висловЧи мають США бути частиною лення сумнівів щодо НАТО та вихід із ключових угод про контроль над озброєнням викликали питання про європейської системи безпеки? довгострокові зобов’язання Америки щодо європейської безпеки й поваги до угод. Крім того, проблемні стосунки між Росією та США протягом останніх двадцяти років стали фактором 70% Так 30% Ні ризику для європейської безпеки і впливають на здатність сторін долати Чимало респондентів сприймали США глобальні спільні загрози та виклики. як традиційного партнера, який дотриЦей ризик можна нівелювати лише мується схожих цінностей і має уніза допомогою дипломатії та діалогу, кальний військовий та економічний в якому беруть участь усі зацікавлені потенціал. Однак у відповідях також сторони— американці, росіяни та решзазначалося, що в рамках європейта країн Європи, незалежно від їхнього ської системи безпеки США мають розміру та місця на карті. «поводитися як рівноправний партнер, а не суверен»,«припинити плутати свої

економічні інтереси з безпекою» й«акточно репрезентує широкий спектр тивно підтримувати інтеграцію до ЄС громадської думки у відповідних крата стратегічну автономію». Тобто і приїнах, цей результат, отриманий на осхильники, і критики США, схоже, вванові відповідей добре обізнаних фахівжають: якщо американці хочуть знову ців і студентів, які вивчають політику, повноцінно брати участь у системі свідчить про те, що люди менш войовуправління європейською безпекою, ничі, ніж їхні лідери, та що на нижчому вони повинні робити це на основі чітко рівні може існувати підтримка більш визначених взаємних інтересів із бількооперативного підходу до безпеки, а шістю європейських держав, а також також простір для вивчення варіантів, 22 прозорості у відповідальності та очікуякі можна протиставити мілітаризації ваннях. політики безпеки. Реалії сьогодення: робота з немислимим ВИРІШЕННЯ ДИЛЕМИ БЕЗПЕКИ Залучення США та Росії як учасників кооперативної системи безпеки має допомогти вирішити дилему безпеки, оскільки обидві країни будуть ключовими зацікавленими сторонами європейського безпекового порядку. Ці великі держави також мають усвідомити власний інтерес у спільній роботі з сусідами та іншими країнами, зацікавленими в європейській безпеці, та навпаки. Щонайменше їм необхідно знайти спосіб мирного співіснування. Варто зауважити, що значний відсоток (59%) людей, які взяли участь у нашому опитуванні, не вважають, що їхня країна повинна зміцнювати свій військовий потенціал та слідувати інтересам національної безпеки незалежно від реакції інших. Хоч ми й не стверджуємо, що наша група респондентів Чи має ваша країна посилити свій військовий потенціал та, попри реакцію інших, слідувати інтересам національної безпеки? 59% ні 21% так 18% залежить Якщо так воно і є, але при цьому країнам потрібно захищатися, який може 2% не визна чилися Реалії сьогодення: робота з немислимим бути розв’язок цієї дилеми безпеки? яке простягається від Ванкувера до Відповідь дали самі країни на саміВладивостока і засноване на узгоджеті ОБСЄ у Стамбулі в 1999 році. Тоді них принципах, спільних зобов’язанглави держав та урядів країн— членів нях та спільних цілях». Чи досі лідери ОБСЄ погодилися, що: 57 країн—учасниць ОБСЄ поділяють цю ідею? Якщо так, то їм необхідно ви«Кожна держава-учасниця має рівне рішити, як спільно її реалізувати. Якщо право на безпеку. Ми знову підтверж ні, тоді слід розробити інший об’єдджуємо невід’ємне право кожної дернавчий порядок денний. жави-учасниці вільно вибирати або змінювати власні механізми безпеки, Дивно, але майже дві третини(64%) 23 включно із союзними договорами, в учасників нашого опитування вваміру їхнього розвитку. Кожна держажають, що для реагування на сучасні ва також має право на нейтралітет. загрози та виклики безпеці потрібні Кожна держава-учасниця поважатинові правила і домовленості. Це має ме права решти щодо цього. Вони не наштовхнути на роздуми тих, кому посилюватимуть свою безпеку за раздається, що наявної нормативної хунок безпеки інших держав. У рамках бази достатньо. ОБСЄ жодна держава, група держав чи організація не може нести переРеспонденти вважають, що нові праважної відповідальності за підтримку вила та домовленості слід шукати у миру та стабільності в зоні ОБСЄ або проблемних сферах, які залишалися розглядати будь-яку частину території поза основною увагою наявних угод, ОБСЄ як сферу свого впливу». як-от кібербезпека, вплив кліматичних змін на безпеку та боротьба з транснаСтворення ширшого відчуття спільціональними загрозами. Сам процес ності— це один зі способів, завдяки роботи над цими новими правилами якому країни можуть опанувати менш й угодами може допомогти поліпшити конфронтаційний підхід до безпеки. співпрацю. Таке бачення було запропоноване десять років тому, в грудні 2010 року, на Низка факторів указує на потребу в саміті в Астані, де глави держав ОБСЄ більш кооперативному підході до беззнову заявили про відданість«ідеї пеки: необхідність уникати конфліктів, вільного, демократичного, спільного і зменшувати напруженість, мирно ренеподільного євроатлантичного та євгулювати відносини та разом працюразійського співтовариства безпеки, вати над вирішенням спільних загроз

та викликів. Хоча більш кооперативний підхід до безпеки є водночас необхідним і можливим, наскільки він здійсненний? Ми маємо(повторно) започаткувати процес кооперативної безпеки. Чи потрібні нові 24 правила та домов 25 леності для вирі шення сучасних загроз і викликів безпеці? Реалії сьогодення: робота з немислимим Реалії сьогодення: робота з немислимим 64% так 28% ні 7% не описується жодним із варіантів н/в

Будуючи міст у майбутнє Як, попри великі виклики, ми можемо досягти успіху? ЯДЕРНА ВІЙНА НАДЗВИЧАЙНІ ТА НЕЩАСНІ ВИПАДКИ ПОПУЛІЗМ АГРЕСИВНИЙ НАЦІОНАЛІЗМ НАСИЛЬНИЦЬКИЙ ЕКСТРЕМІЗМ вна Європа операти а Європа л К із о ован Європи Стабі ака для ень баб вропа Д — Є оле бою П МІГРАЦІЯ ЗАСТОСУВАННЯ СИЛИ ГОНКА ОЗБРОЄНЬ ПАНДЕМІЯ ТЕРОРИЗМ ЗМІНА КЛІМАТУ КІБЕР ЗАГРОЗИ € ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА ЗЛОЧИННІСТЬ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ

Будуючи міст у майбутнє Як, попри великі виклики, ми можемо досягти успіху? ЯДЕРНА ВІЙНА НАДЗВИЧАЙНІ ТА НЕЩАСНІ ВИПАДКИ ПОПУЛІЗМ АГРЕСИВНИЙ НАЦІОНАЛІЗМ НАСИЛЬНИЦЬКИЙ ЕКСТРЕМІЗМ вна Європа перати Європа К із о о о ва Є н в а ропи Стабіл ка для ень баба Європа о Д ю — Поле б МІГРАЦІЯ Майбутнє ЗАСТОСУВАННЯ СИЛИ Збереження та ORT-TE R M Мирне регулювання відносин SH Демілітаризація виконання договорів MID-TER M Діалог із Запобігання надзвичайним безпекових питань та нещасним випадкам Реалізація заходів із Вирішення укріплення конфліктів довіри і безпеки LONG-TERM Контроль над озброєнням Заходи високого рівня Безпекове товариство Реагування на спільні виклики разом Сполучуваність Стримування ГОНКА ОЗБРОЄНЬ ! ПАНДЕМІЯ ТЕРОРИЗМ ЗМІНА КЛІМАТУ КІБЕР ЗАГРОЗИ € ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА ЗЛОЧИННІСТЬ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ВЗАЄМ НІСТЬ ДОВІРА ПРОЗОРІСТЬ ДІАЛОГ СТРИМУВАННЯ ПОВАГА ДЕЕСКАЛАЦІЯ

Аргументи на користь ко оперативної безпеки ного секретаря ООН Антоніу Ґутерреша у зверненні до 75-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН:«У взаємопов’язаному світі настав час визнати просту істину: солідарність— це власний інтерес». Показово, що з цим погоджується більшість людей, які брали участь у нашому опитуванні. Понад дві третини вважають, що їхня країна не може заЯкщо метою є кооперативна безпека, хистити свій суверенітет без допомоги що це означає? Кооперативна безпека інших, а це означає, що співпраця є — це водночас процес і мета: країни ражиттєво важливою для національної зом працюють для досягнення цілей у безпеки. конструктивний та колективний спосіб. На відміну від колективної безпеки, яка є оборонною(союз проти чогось 30 або когось), кооперативна безпека є концепцією, орієнтованою на зовнішні Чи може ваша кра їна захистити свої Аргументи на користь кооперативної безпеки зв’язки. Вона виникає тоді, коли актуальне питання безпеки полягає не в тому, від кого ми повинні захищатися, а в тому, з ким нам потрібно співпрасуверенітет і без пеку без допомоги інших? цювати для вирішення певних питань. Серед проблем, над якими країни мають працювати разом,— кліматичні зміни та погіршення стану довколишнього середовища, регулювання впливу технологій(наприклад, штучного інтелекту) на наше життя, реагування на великі потоки біженців та мігрантів, пандемії, контроль над озброєнням, транснаціональна організована зло66% ні 22% так чинність, кіберзагрози та ядерна безпека. Справді, щодо кількох глобальних питань або є спільне рішення, або 11% можливо немає жодного. За словами генеральн/в Аргументи на користь кооперативної безпеки Криза, спричинена COVID-19, є сувоКооперативна безпека є особливо рим попередженням. Вірус не зважає привабливою для малих та середніх на кордони та пропаганду. Поширенкраїн, оскільки єдність гарантує силу і ня цієї пандемії показало важливість можливість спільно залучити більше співпраці всередині громад, між краресурсів. А для нейтральних країн кооїнами та в рамках міжнародної спільперативна безпека пропонує багато ноти. Рішень на національному рівні переваг перебування в союзі без необнедостатньо, щоб зупинити поширенхідності приймати чиюсь сторону. Неня вірусу або розробити ліки проти даремно саме нейтральні та неприєднього. нані країни налагоджували мости під час Гельсінського процесу та«холодКриза засвідчує, що наше виживання ної війни». Але у взаємопов’язаному залежить від правди, довіри та співпсвіті складних та важливих викликів, раці. які не зважають на кордони, навіть великі держави мають свій інтерес до співпраці. Тобто і великим, і малим, і Наскільки спільні цінності, зокрема демократія та вер середнім державам потрібно співпра31 цювати задля об’єднання ресурсів та можливостей для взаємовигоди всіх залучених суб’єктів. Такій співпраці ховенство права, є суттєво важливи може сприяти участь у багатосторонніх організаціях. ми для співпраці? Кооперативна безпека найкраще працює, коли існують спільні цінності, але це не є обов’язковою умовою. Дійсно, чималий відсоток(41%) людей, які брали участь у нашому опитуванні, зазначали, що спільні цінності не є 58% суттєво необхідні 41% не є суттєво необхідни ми важливими для співпраці. При цьому значна частина опитаних жінок(70%) вважає, що спільні цінності є важливими для співпраці. Аналіз якісних відповідей свідчить про те, що низка респондентів робить різ-

ницю між«поверхневим» та«більш глибоким» співробітництвом. Співпраця, обмежена в обсязі чи певним колом питань, можлива без спільних цінностей. Утім, інтенсивність співпраці зазвичай збільшується при спільному розумінні верховенства права, загальних принципів та демократії. Ба більше, безпеку можна побудувати завдяки співпраці: для того щоб почати спілкуватися та працювати разом, не обов’язково відчувати себе в безпеці чи довіряти одне одному. Насправді сам процес діалогу та взаємодії може зміцнити довіру. Кооперативна безпека— це підхід до концептуалізації політики безпеки, який спонукає держави спільно виявляти та запобігати національним і транснаціональним загрозам, а не протидіяти їм шляхом стримування або застосування сили. Він спирається на визначення елементів спільного сприйняття загрози, на демонстрацію стриманості всіма сторонами, пріоритезацію діалогу, запобігання конфліктам, взаємодію на основі правил, добросусідські відносини та поступовий рух щонайменше до мирного співіснування. За необхідності це може слугувати фундаментом для спільних дій. 32 Однак відносини мають керуватися Кооперативна безпека базується на Аргументи на користь кооперативної безпеки загальними правилами та принципасуверенній рівності. Усі країни мають ми, які самі сторони розробили й побути задіяні у процесі, а переговори та годили, також повинен бути спільний рішення мають ухвалюватися разом інтерес у безпеці. Правила існують для на основі консенсусу. Кооперативна забезпечення справедливості та певбезпека вимагає певного рівня емпаної передбачуваності. Це визначальна тії: розуміння, що інша сторона може риса принципової співпраці. На промати іншу історію та культуру, а також тивагу укладенню вигідної лише для інші уявлення та інтереси, але хоче, однієї чи двох сторін угоди за рахунок щоб до неї ставилися з гідністю та поміжнародного права, чинних принцивагою. пів і зобов’язань та навіть суверенітету інших країн, принципова співпраця Такий підхід вимагає, щоб різні сторозаснована на прийнятних для всіх ни слухали одна одну, діяли прозоро засадах, таких як Статут ООН та Гельй конструктивно та не прагнули посисінський заключний акт. Їх треба розлити свою безпеку за рахунок інших. глядати як основну необхідну умову Це вимагає кроків із побудови довіри, кооперативної безпеки. передбачуваності, взаємності та прагматизму на основі загальних принципів. Кооперативна безпека не означає процвітати. потурання іншій стороні, компромісу заради компромісу чи жертвування На жаль, сьогодні довіра сягнула такосвоїми цінностями, принципами чи го низького рівня, що навіть розмова з інтересами. Навпаки, вона ґрунтуєтьіншою стороною вважається ознакою ся на припущенні, що держави об’єдвідсутності лояльності. Протилежні нують зусилля з власних інтересів: сторони побоюються, що їхні спроби співпраця з іншими є вартісною спранаважитися на співпрацю будуть вивою, вона дає вигоди, яких не можкористані іншими у власних інтерена здобути, діючи самостійно. Отже, сах. Як наслідок, країни закриваються кооперативна безпека базується на одна від одної, займаючись демагонаціональних і колективних інтересах гією і закликаючи до війни. Зовнішні держав, а не на альтруїзмі. загрози перебільшуються, щоб відволікти увагу від проблем всередині Кооперативна безпека не обов’язкокраїни. Це може допомогти зміцнити во призведе до вічного миру, хоча це внутрішню згуртованість, але іншими було б чудово. Вона радше покликакраїнами сприйматиметься як войов33 на запобігати війнам і сприяти наланичий сигнал, тим самим підживлююАргументи на користь кооперативної безпеки годженню відносин мирним шляхом. чи саме сприйняття загрози, тема якої Кооперативна безпека базується на роздмухується всередині країни. довгостроковій перспективі, а не на разових операціях. Ця довгострокова Нам слід повернутися до основ. Країни перспектива в поєднанні з усебічним повинні розмовляти між собою. Слуспектром питань порядку денного хати одна одну. Виявляти повагу. Проозначає, що держави мають стимул являти певну емпатію, щоб зрозуміти працювати разом задля продовженточку зору іншого. Усі сторони мають ня цього процесу й отримання користі, говорити про те, що їх не задовольняє тоді як вихід із нього може коштувати чи бентежить, визнавати помилки або такій країні помсти з боку решти дервиправляти оманливі враження. Це жав в інших питаннях або негативних буде непросто. Альтернатива полягає наслідків у майбутньому. Дійсно, дов тому, що лідери країн продовжувативіра до будь-якої майбутньої угоди муть волати у своїх бульбашках. Це не страждатиме, якщо чинні угоди не випринесе миру. Справді, не існує жодконуються(отже, pacta sunt servanda). ного сучасного чи історичного прецеІнакше кажучи, взаємність, орієнтоваденту, який давав би привід думати, на на майбутнє, дозволяє співпраці що згортання чи переривання діалогу

може якось вплинути на погану повечення легітимності. Існують прецедінку. денти таких«коаліцій охочих» чи, так би мовити,«кооперативних об’єднань У нинішніх умовах нереально очікувабезпеки», де в кожному конкретному ти, що країнам вдасться визначити випадку країни долучаються до спільспільний набір інтересів, щодо яких ної справи відповідно до своїх можливони можуть домовитись. Але вони востей. могли б принаймні домовитися про те, чого хочуть уникнути, а саме війн. Це Отже, європейське співробітництво в було б гарною основою для початку галузі безпеки у наступному десятилітрозмови. За словами Віллі Брандта, ті, найімовірніше, покладатиметься на «мир— це не все, але все без миру— постійні спеціальні домовленості, осоніщо». Щонайменше країни повинні бливо субрегіональні, включно з тими, підтвердити словами та діями загальщо досі не видавалися реалістичними. ні принципи й зобов’язання, з якими Така система«флексилатералізму» вони погодились, і розпочати розробцілком може нагадувати«спагеті» з 34 ку нових, ще не охоплених наявними офіційних багатосторонніх рамкових 35 угодами. угод та установ, які необхідно захиАргументи на користь кооперативної безпеки Аргументи на користь кооперативної безпеки щати, реформувати й модернізувати Щодо спільних дій, слід досягти проза допомогою гнучкіших контактних гресу там, де це можливо, у складі гругруп із різних надзвичайних питань. пи країн, які бажають і здатні діяти з Це забезпечить необхідну спритність метою підтримання спільних принцита гнучкість для вирішення нагальних пів, зобов’язань та рішень. Для цього кризових ситуацій і, можливо, посламожуть знадобитися різні формати бить всеохопний регіональний харакспівпраці щодо вирішення різних протер такої організації, як ОБСЄ. Втім, блем у різний час. Співпраця з деяких схоже, держави-учасниці це й так вже питань буде«тіснішою», стосовно інзробили. Більш гнучкі та інноваційні ших спільний фундамент буде тоншим. домовленості, засновані на спільних принципах і зобов’язаннях, дозволять Завдання полягатиме в тому, щоб вийти з глухого кута, відновити віру в знайти потрібну комбінацію учасників здатність країн діяти, водночас зміцу потрібний час, забезпечити виконити співпрацю та продемонструвати нання домовленостей з прив’язкою її переваги. до офіційних міжурядових установ і міжнародних законів задля забезпе-

Порядок денний принципової співпраці європейського будинку горить, перед нами стоять серйозні глобальні виклики. Тому необхідно терміново вжити низку короткострокових і пізніше— середньострокових заходів, які сприятимуть посиленню безпеки в Європі у довгостроковій перспективі. Їх слід розглядати не як план вирішення всіх європейських проблем, а радше Встановлюючи порядок денний для як встановлення основи для більш співпраці в майбутньому, не повертаймирного регулювання відносин та пемося до звичного устрою. Він не діяв. реходу країн до більш кооперативного Типовими для минулого десятиліття, а підходу щодо безпеки. Основою протяможе, й двох десятиліть(із часу кригом всього процесу має бути принцизи в Косові в 1999 році), були сварки, пова співпраця— як засіб і мета. егоїзм, короткозорість і порушення зобов’язань та довіри. Це призвело БЛИЗЬКА ПЕРСПЕКТИВА: до нестійких підходів до безпеки та АНТИКРИЗОВІ ЗАХОДИ ТА порушень верховенства права, навіть СТАБІЛІЗАЦІЯ ВІДНОСИН війни. • Країнам слід проявляти стрима36 В ідеальному світі країни діяли б в інність і пом’якшувати риторику. ЗаПорядок денний принципової співпраці тересах суспільного блага та загальмість монологів краще вести змісноєвропейської безпекової спільноти. товний діалог: шукати можливості Вони працювали б разом, жили в мирі для вираження доброзичливості та процвітанні й отримували спільні пета виявляти зацікавленість у взареваги. До реалізації такої візії, яку поємодії для мирного регулювання діляють 57 держав— учасниць ОБСЄ, відносин. заявивши про це на саміті в Астані в • Слід зберегти чинні договори, щоб грудні 2010 року, ще далеко, але це захистити наявну систему безпешляхетне прагнення, яке має залишаки від руйнування, водночас діючі тися для них надійним орієнтиром. організації мають відмежовуватися від політичних сварок. Однак ми не можемо дозволити собі • На найвищому рівні варто докласчекати і просто сподіватися на крати нових зусиль для вирішення ще майбутнє. Дах нашого спільного кризи в Україні й навколо неї та конфлікту навколо Нагірного КаЦього можна досягти за рахунок рабаху. Метою має бути припибільшого залучення столиць, парнення бойових дій та покращення ламентаріїв, громадянського сужиття постраждалих цивільних спільства й аналітичних центрів осіб. Самі формати медіації модо деяких сесій. Цей процес ще жуть сприяти зміцненню довіри та й повинен мати мету, а не бути співпраці між посередниками, зобезстроковим. Метою може бути крема великими державами, напідготовка до саміту ОБСЄ у 2025 приклад, між Францією, Росією та році(до 50-річчя Гельсінського заСША як співголів Мінської групи. ключного акту). • Треба узгодити методи запобіган• Країнам слід шукати шляхи для ня надзвичайним і нещасним виспільних дій щодо запобігання й падкам у повітрі й на морі. реагування на загрози та виклики, • Слід негайно імплементувати навиявлені у процесі структурованоявні заходи зі зміцнення довіри го діалогу, зокрема через органи та безпеки й модернізувати Віденприйняття рішень та виконавчі ський документ. У 2021 році виструктури ОБСЄ(установи, секреповниться 10 років з часу остантаріат і діяльність на місцях). нього оновлення цього документа, • Слід розпочати обговорення пияке мало б відбуватися що п’ять тань контролю над озброєнням, років. •«Новий договір про СНО», підписазосереджуючись на конкретних дестабілізаційних системах оз37 Порядок денний принципової співпраці ний у 2010 році, має бути поновлеброєнь(наприклад, ядерна зброя ний США та Росією. ближньої дії, балістичні та крилаті ракети, надзвукові системи), на СЕРЕДНЬОСТРОКОВА потенціалі та ширших обмеженнях ПЕРСПЕКТИВА неядерної військової потужності. Як і в 1972 році, відкрита дискусія • Країнам слід брати участь у відверв ОБСЄ або між зацікавленими тому, відкритому й конструктивкраїнами може розпочатися як ному обміні думками про загрози з питань принципів і масштабів й виклики безпеці та визначати широкого режиму контролю над проблеми, які викликають спільозброєннями в Європі, так і щодо не зацікавлення і занепокоєння. конкретної дестабілізаційної зброї Нинішній структурований діалог чи військового потенціалу. в ОБСЄ має стати динамічнішим.

ДОВГОСТРОКОВА кратичних інституцій, основних ПЕРСПЕКТИВА свобод, екологічної стійкості та БЕЗПЕКОВЕ СПІВТОВАРИСТВО, надійних механізмів безпеки, заЗАСНОВАНЕ НА ПРИНЦИПО снованих на кооперативній взаєВІЙ СПІВПРАЦІ мозалежності, а не на військовій конкуренції та ядерному стриму• Слід вести роботу з підготовки ванні. заходу високого рівня, наприклад, • Мир і співпраця занадто важливі, саміту з питань безпеки та співщоб ними опікувалися лише диробітництва в Європі, щоб зосерепломати. Загальноєвропейський дити увагу лідерів на необхідності мирний проєкт потребуватиме миру, започаткувати змістовний участі всіх з увагою до проблем та діалог, визначити спільні інтереси, інтересів усіх держав та їхніх гророзібратися зі спільними загромадян. зами та викликами, підтвердити • Також слід зосередити увагу на спільні принципи та, за необхідноенергетичній безпеці, захисті й сті, домовитися про нові зобов’яуправлінні водними ресурсами, зання. Результатом цього саміту водночас Європу слід розглядати має стати новий основоположний як спільний економічний та екодокумент з питань європейської логічний простір. Країни не мають безпеки. 38 • З огляду на ситуацію у світі та її бути примушені до ексклюзивних відносин ані з ЄС, ані з ЄвраПорядок денний принципової співпраці нещодавню траєкторію, протягом зійським економічним союзом, наступних 5–10 років Європа ненатомість варто розвивати добрі стиме особливу відповідальність відносини(наприклад, як угоди за вирішення чотирьох основних про вільну торгівлю) з обома стовикликів, як-от кліматичні зміни, ронами. Більша взаємопов’язапандемія COVID-19 і відновлення ність необхідна як для створення після неї, міграція та ядерна запротиваги Китаю, так і для співпгроза. Вони мають перебувати у раці з ним(стратегія«Один пояс, центрі спільного, об’єднавчого заодин шлях»). гальноєвропейського та трансатлантичного мирного проєкту. Ці процеси повинні синхронізуватися. • Метою має бути створення євроБез зменшення нинішньої напруженопейського мирного порядку, який сті та вирішення найгостріших виклиформується за рахунок демоків навряд чи має сенс розробка великих схем майбутньої європейської Наостанок слід нагадати, що подолансистеми безпеки. Проте без взаємноня розбіжностей, мирне регулювання го порозуміння щодо(реалістичної) відносин та опанування кооперативмайбутньої спільної цілі деякі суб’єкти ного підходу були можливими і в мине матимуть достатньо стимулів, щоб нулому, навіть у темні часи. Процес брати участь у невідкладних заходах розрядки та діалогу на початку 1970-х та інвестувати в них. Процес має бути років, який ознаменував початок Гельколективним, за участю всіх зацікавсінського процесу, розпочався лише лених сторін. за кілька років після розгрому Празької весни в 1968 році. Хоча варто твеНеможливо відокремлювати кризу в резо оцінювати кількість перешкод на Україні від напруженості між Росією та шляху до кооперативної безпеки в ЄвЗаходом, і навпаки. Тому до цієї кризи ропі сьогодні, також не слід бути фатабуло б доцільно застосовувати інтенлістом або вперто чекати зміни умов, сивний двоякий підхід. адже нездатність вступити в діалог Годі й чекати негайних результатів та знизити напруженість може навіть від діалогу, однак він може поступово погіршити ситуацію. Для відновлення змінити загальний темп у відносинах європейської системи безпеки не поміж Росією та Заходом. Тим часом трібна війна, як сталося у 1815, 1919 більшу увагу слід зосередити на маабо 1945 роках. Урядам слід зрозумілих, поступових заходах, спрямованих ти, що вони мають власний інтерес не стільки на вирішення кризи магічдо співпраці, який полягає в ефектив39 Порядок денний принципової співпраці ним способом, скільки на запобігання нішій боротьбі з сучасною кризою та подальшої ескалації та полегшення підготовці до загроз у майбутньому. життя людей, які безпосередньо поПринципова кооперативна безпека є страждали від конфлікту. Такий підхід найкращим варіантом для створення передбачає поступове вдосконалення більш стабільного світу та більш беззаходів зі зміцнення довіри на місцях, печної Європи. міжнародну співпрацю з питань гуманітарної допомоги та посилення комунікації між сторонами. Росія й Захід можуть співпрацювати зі своїми місцевими партнерами, щоб забезпечити більшу гнучкість у цих питаннях, водночас їм не слід згортати зусилля щодо мирного закінчення конфліктів.

Передумови та методологія проблем, для яких не існує кордонів. Вона вказала на слабкі місця країн і міжнародних систем, які необхідно усунути, щоб подолати цю кризу та покращити ситуацію. Також протягом періоду дії цієї Ініціативи(2019–2020 рр.) ситуація з безпекою в Європі, і без Ініціатива за співпрацю заради безтого погана, погіршилась унаслідок пеки(CSI) виникла на початку 2019 війни між Вірменією та Азербайджароку через занепокоєння групи поліном, політичної напруженості в Білорутичних аналітиків необхідністю більш сі та організаційної кризи в ОБСЄ. кооперативного підходу до безпеки та нездатністю країн ефективно викоІніціативу очолив Регіональний офіс ристовувати наявні організації коопеФонду ім. Фрідріха Еберта зі співпраці ративної безпеки, такі як ОБСЄ, для та миру в Європі(Відень) та GLOBSEC вирішення конфліктів і спільної роботи (Братислава) за логістичної підтримнад питаннями, що становлять загальки Секретаріату ОБСЄ. Фінансова підний інтерес. тримка надавалася Словаччиною та Фондом ім. Фрідріха Еберта. ЕксперCSI надихнули пріоритети Словаччини тів обирали на основі їхнього досвіду під час її головування в ОБСЄ у 2019 в питаннях європейської безпеки та році, зокрема запобігання конфліктам, співробітництва, у процесі відбору набезпечне майбутнє та ефективна бамагалися також забезпечити геограгатосторонність. Створення ініціативи фічний і гендерний баланс. 40 передбачало надання поштовху діяльності ОБСЄ в ювілейному 2020 році, Експерти, залучені в діяльність ІніПередумови та методологія створення нових ідей та привнесення ціативи, не претендують на те, що відчуття терміновості в багатостомають усі відповіді на проблеми євронні формати загальноєвропейської ропейської безпеки. Насправді було безпеки, що сповнені ворожості й безвирішено скерувати ці питання гровиході. мадськості. Питання були сформульовані таким чином, щоб поставити Ініціатива CSI набула більшої актуальпід сумнів припущення та точки зору, ності через пандемію COVID-19. Ця вказати на можливі наслідки нинішкриза продемонструвала необхідність ніх векторів розвитку подій і спонуспільної роботи країн для вирішення кати людей замислитися над тим, чому співпраця важлива. Експерти з відповідями на інші. На додаток до розробили 18 питань, додане 19-те опитування ініціатива CSI розробила питання стосувалося коронавірусу. кампанію для підвищення обізнаноАнкета була розповсюджена серед сті про те, що таке кооперативна безусіх офіційних представників країн— пека та навіщо вона потрібна. Метою учасниць ОБСЄ, а також розміщена було охопити аудиторію за межами для вільного доступу громадськості «бульбашок» дипломатичних відносин, на створеному для цієї мети вебсайті. викликати дискусії та досягти серед Відповіді надсилались онлайн через громадянського суспільства, молоді, сервіс Survey-Monkey®(див. с. 40–41). депутатів парламентів, ЗМІ та широкої В опитуванні взяв участь 301 учасник. громадськості більшої підтримки ідеї Більшість респондентів походила з Ніважливості співпраці заради безпеки меччини, Росії, України, США, а також в Європі. Кампанія включала низку віБілорусі та Сербії. Було представлено део та інтерв’ю, а також повідомлення забагато респондентів чоловічої статі, в соціальних мережах, які можна пепозаяк вони склали 63% від загальної реглянути на https://www.cooperativeкількості. Вік порівняної більшості ресsecurity-initiative.org. Кампанія у Twitter, пондентів коливався у діапазоні від Facebook та YouTube була розпочата у 21 до 40. За фахом респонденти були квітні 2020 року та тривала до вересня переважно експертами та студентами, того ж року. також брали участь державні службовці, працівники приватного сектору Ініціатори CSI та експерти-учасники та дипломатичної служби. Оскільки провели чотири зустрічі: після запусреспондентам пропонувалося написаку CSI в Братиславі в червні 2019 року ти коротку текстову відповідь, резульексперти Ініціативи зустрілись у Відні 41 тат складається з якісних даних. На та Братиславі в серпні та листопаді додаток до аналізу вмісту відповідей 2019 року. За місяць перші результати створено систему кодифікації кожної представлені на зустрічі ОБСЄ на рівні відповіді(де це було можливо). За доміністрів у Братиславі. Також експерти помоги MAXQDA® відповіді проананадали письмові пропозиції щодо пролізовані кількісно. Крім того, вибрані цесу. У 2020 році проведено низку візакодовані запитання крос-табульодеоконференцій. За результатами цих вані з іншими закодованими запитанконсультацій і складено цей звіт. Екснями, а також із соціодемографічними перти також використали свої мережі даними, щоб продемонструвати, як та заходи, що проводяться в їхніх інвідповіді на одне запитання пов’язані ститутах, для підвищення обізнаності Передумови та методологія

про CSI та важливість кооперативної безпеки. Цей звіт не означає закінчення процесу. Його радше слід сприймати як чергове напрацювання CSI, спрямоване на стимулювання дискусій та дій для сприяння більшій безпеці в Європі шляхом співпраці. 42 43 Передумови та методологія Передумови та методологія

19 Питання та відповіді 44 19 Питання та відповіді 19 Питання та відповіді 45

19 Питання та відповіді 46 19 Питання та відповіді 19 Питання та відповіді 47

19 Питання та відповіді 19 Питання та відповіді 48 49 19 Питання та відповіді What in your opinion are the three most important lessons to be learned from COVID-19 for improving cooperation in Europe and beyond?

Редактори & Дописувачі Редактори Волтер Кемп— старший науковий співробітник Глобальної ініціативи проти транснаціональної організованої злочинності. У 2018 і 2019 роках створив та очолював підрозділ підтримки стратегічної політики при Секретаріаті ОБСЄ. Має багаторічний досвід роботи в ОБСЄ, зокрема як старший радник голови ОБСЄ, Генеральний секретар та Верховний комісар з питань національних меншин. Надавав підтримку Групі Мудреців з питань вищої Європейської безпеки як спільного проєкту ОБСЄ у 2005 році, а також у 2014–2015 роках. Райнхард Крумм— засновник і директор Регіонального офісу Фонду ім. Фрідріха Еберта зі співпраці й миру в Європі(Відень). Розпочав кар’єру журналіста у 1990-х, працюючи кореспондентом агенції DPA в країнах Балтії та московським кореспондентом журналу Der Spiegel. Приєднався до Фонду ім. Фрідріха Еберта у 2002 році, очолював його представництва в Ташкенті та Москві, а згодом— Департамент Центральної та Східної Європи в Берліні. 50 Дописувачі Ґюнтер Бехлер— був послом ШвейТомас Ґремінґер— був генеральним царії в Грузії. У 2016 році був признасекретарем ОБСЄ(2017–2020). Почений спеціальним представником сол Ґремінґер займав численні керівні чинного голови ОБСЄ від Німеччини посади під час роботи у Федеральнона Південному Кавказі. У 2017 і 2018 му департаменті закордонних справ роках виконував ті самі функції в пе(FDFA). З 2010 по 2015 рік був постійріод головування Австрії та Італії в ним представником Швейцарії при ОБСЄ. Після виходу на пенсію з диплоОБСЄ, виконуючи обов’язки голови матичної служби працював радником Постійної ради під час головування і старшим спеціалістом у Міністерстві Швейцарії в ОБСЄ у 2014 році. закордонних справ Швейцарії. Анна Гусарова— директорка Інституту Александра Дінес— старша науко стратегічних досліджень Центральва співробітниця Регіонального офісу ної Азії(CAISS), керує дослідженнями Фонду ім. Фрідріха Еберта зі співпраці й та громадською діяльністю CAISS. миру в Європі. Спеціалізується на поліВодночас працює на постійній оснотичній економіці та зовнішній політиці ві провідною експерткою з питань Росії й пострадянського простору. Ратранснаціональної та кібербезпеки, ніше викладала міжнародні відносини насильницького екстремізму та дераі політекономіку в Амстердамському дикалізації. університеті, де є афілійованим науковим співробітником відділу політології, Хіскі Хауккала— наразі є професором а також працювала в Європейському міжнародних відносин на факультеті парламенті в Брюсселі та в Німецькоменеджменту та бізнесу Університету му агентстві розвитку GIZ. Тампере, Фінляндія, а також позаштатним експертом з питань політики в Олів’є де Франс— директор з досліЦентрі управління штучним інтелекджень Французького інституту міжнатом в Інституті майбутнього людства 51 родних і стратегічних відносин(IRIS) у Оксфордського університету. Раніше Парижі, де керує Програмою з європрацював радником з питань зовнішпейських справ. Викладає політичну ньої політики. теорію в Університеті Париж VII імені Дені Дідро і європейську геополітику в Університеті Сорбонна в Парижі. Редактори & Дописувачі

Редактори & Дописувачі Андрій Кортунов— генеральний директор Російської ради з міжнародних відносин, некомерційного партнерства, створеного за наказом Президента Російської Федерації. Раніше був заступником директора Інституту досліджень США та Канади. Є засновником і першим президентом Московського громадського наукового фонду. уковий співробітник Інституту миру та дипломатії в Торонто та старший запрошений науковий співробітник Інституту глобальної політики в Лондоні. Також є членом Експертної ради Мінського діалогу та співпрацює з Мережею стратегічного аналізу, що фінансується Міністерством національної оборони Канади. Лукаш Кулєса— заступник керівника Євген Прейгерман— є засновником з наукової роботи Польського інститута директором Ради з міжнародних ту міжнародних відносин(PISM). Його відносин«Мінський діалог». Його оснаукові інтереси включають стримуновні наукові інтереси стосуються вання ядерними та неядерними засозовнішньої політики малих держав, бами і контроль над озброєнням, поміжнародних відносин у Східній Євлітику безпеки НАТО та Росії. Раніше ропі, а також євроатлантичної та євпрацював директором з досліджень у разійської безпеки. Євген є постійним Європейській лідерській мережі(Лондописувачем Eurasia Daily Monitor Фондон). ду Джеймстаун(США), Валдайського дискусійного клубу(Росія), Global Brief Александра Мартін— очолює брюс(Канада) та інших білоруських і міжнасельський офіс GLOBSEC. У травні родних видань. 2018 року стала директоркою стратегічних форумів у GLOBSEC, де очолює Соня Стоянович Гаїч— директорка діяльність з організації головних поліБелградського центру політики безпетичних зустрічей. Раніше працювала ки, незалежного аналітичного центру, співробітником з політичних питань у який досліджує питання безпеки на місії ОБСЄ у Скоп’є, у ВашингтонськоЗахідних Балканах. Є авторкою метому офісі німецького фонду Маршалла дології вимірювання реформи сектору 52 з 2015 по 2017 рік, а в 2012–2014 робезпеки в перехідному суспільстві з ках провадила оперативну діяльність точки зору громадянського суспільМоніторингової місії ЄС у Грузії. ства та головною методологинею регіонального спільного дослідження Захарі Пайкін— дослідник зовнішньої прогресу реформи сектору безпеки в політики ЄС Центру європейських поАлбанії, Боснії та Герцеговині, Хорватії, літичних досліджень у Брюсселі, наКосові, Македонії, Чорногорії та Сербії. Фред Таннер— донедавна був старшим радником директора Центру запобігання конфліктам/ ОБСЄ у Відні. У 2013–2016 роках був старшим радником Генерального секретаря ОБСЄ та керівником проєктів Групи Мудреців з питань європейської безпеки як спільного проєкту ОБСЄ. Працював у Дорадчій раді Генерального секретаря ООН з питань роззброєння. Раніше очолював Женевський центр політики безпеки(GCSP). Наталі Точчі— є директоркою італійського Інституту міжнародних відносин та почесною професоркою Тюбінгенського університету. Є спеціальною радницею Верховного представника ЄС та віцепрезидента Комісії Жозепа Борреля. Як спеціальна радниця Верховного представника Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Федеріки Моґеріні, вона розробила Європейську глобальну стратегію та працювала над її реалізацією. Є членкинею ради директорів Eni з травня 2020 року. Володарка премії Анни Лінд у 2008 році за дослідження європейської зовнішньої політики. у Східній Європі та Центральній Азії і вивчення відповідної тематики, він також працює радником з питань стратегічної політики в Європейському департаменті МЗС Нідерландів. Сімон Вайс— старший науковий співробітник Регіонального офісу Фонду ім. Фрідріха Еберта зі співпраці й миру в Європі. Зосереджує свою увагу на аспектах політики безпеки й оборони в регіоні та на питаннях контролю над озброєнням у Європі. У 2011–2015 роках викладав міжнародні відносини та зовнішню політику Росії, був науковим співробітником Інституту політичних наук Гейдельберзького університету. Джулі Вільгельмсен— старша наукова співробітниця Норвезького інституту міжнародних відносин і колишня очільниця російської програми норвезького Інституту оборонних досліджень. Вільгельмсен була редакторкою журналу International Politik. Раніше була членкинею Норвезької урядової експертної групи з питань оборони. Тоні ван дер Тогт— старший науковий 53 співробітник Інституту міжнародних відносин Клінгендаль(Нідерланди), опублікував низку робіт з питань відносин між ЄС і НАТО та Росією, Великої Європи та Великої Євразії. Як колишній дипломат з досвідом роботи Редактори & Дописувачі

Особлива подяка Чимало колег та установ були залучені до захопливого процесу підготовки й публікації цього звіту. Ми хотіли б подякувати Себастіану Старистаху з Інституту соціології імені Макса Вебера/ Гейдельберзького університету за допомогу в опрацюванні статистичних даних. Секретаріат Організації з безпеки та співробітництва в Європі(ОБСЄ) безвідмовно надавав допомогу в просуванні Ініціативи в інтелектуальному та інституційному плані, особливо слід відзначити Луку Фратіні, директора Секретаріату ОБСЄ, Антона Вушкарніка зі стратегічної дорадчої групи Секретаріату ОБСЄ та Діану Алписбаєву, а також Мирослава Лайчака, чинного голову ОБСЄ під час словацького головування. Ми вдячні послу Растиславу Качеру, колишньому голові нашого партнера GLOBSEC, а також Роджеру Хілтону, науковому співробітнику GLOBSEC. Ця публікація не була б можливою без нашого редактора Джеймса А. Тернера, невтомної праці Гольґера Міхеля та його колег з агентства Laut und Deutlich, чудової роботи дизайнера інфографіки Флоріана Мюллера та ілюстратора Даніеля Сеекса. І останнє, але не менш важливе: дуже дякуємо нашій колезі Юлії Цьолнер, завдяки якій процес відбувався безперешкодно. 54 55 Редактори & Дописувачі Редактори & Дописувачі

Ініціатива за співпрацю заради безпеки(CSI) виникла на початку 2019 року через стурбованість групи політичних аналітиків щодо необхідності кооперативнішого підходу до безпеки та щодо нездатності країн ефективно використовувати наявні організації кооперативної безпеки, як-от ОБСЄ, для вирішення конфліктів і спільної роботи над питаннями, що становлять загальний інтерес. Ініціативу очолив Регіональний офіс Фонду ім. Фрідріха Еберта зі співпраці та миру в Європі(Відень) та GLOBSEC(Братислава) за логістичної підтримки Секретаріату ОБСЄ. Фінансова підтримка надавалася Словаччиною та Фондом ім. Фрідріха Еберта. Експерти-учасники обиралися на основі їхнього досвіду в питаннях європейської безпеки та співробітництва, у процесі відбору намагалися також забезпечити географічний і гендерний баланс. Ця публікація є частиною Ініціативи за співпрацю заради безпеки(CSI). https://www.cooperative-security-initiative.org/  @FES_ROCPE