АНАЛІЗ ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ЗМІНА К ЛІМАТ У, ЕНЕРГЕ ТИК А ТА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕ ДОВИЩЕ ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ Результати всеукраїнського соціологічного опитування Анна Акерманн, Марія Коваль-Гончар, Антон Грушецький, Поліна Липова Жовтень 2019 Як і в 2015 році, більшість українців дотримуються думки, що в першу чергу слід займатись енергозбереженням на підприємствах, а не змушувати заощаджувати населення 63% тих, хто отримує субсидію, вважають, що вона не полегшує адаптацію до нових тарифів. Лише 12% українців вважають прозорим і зрозумілим механізм формування вартості комунальних тарифів 84% українців вважають, що їм не вистачить коштів на енергоефективні заходи. Більше ніж дві третіх опитаних згодні, що впровадження енергоефективних заходів дозволяє знижувати вартість комунальних послуг для домогосподарств 1

ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ЗМІНА К ЛІМАТ У, ЕНЕРГЕ ТИК А ТА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕ ДОВИЩЕ ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ Результати всеукраїнського соціологічного опитування

ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ Зміст 1. ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ 5 2. МЕТОДОЛОГІЯ 9 3. РЕЗУЛЬТАТИ: ФОКУС-ГРУПИ 13 (ЯКІСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ) 3.1 Оцінка ситуації в країні .................................................. 13 3.2 Розуміння терміну«енергоефективність» ............................. 13 3.3 Варіанти економії на комунальних послугах ......................... 13 3.4 Перешкоди на шляху до впровадження енергоефективності ..... 13 3.5 Мотивація до ощадливого використання енергії .................... 14 3.6 Джерела інформації про заходи з енергозбереження .............. 14 3.7 Нестача інформації ...................................................... 15 3.8 Довіра до джерел інформації ........................................... 15 3.9 Відповідальність за впровадження енергоефективності ........... 15 3.10 ОСББ: ефективність, перепони до створення ........................ 15 3.11 Програми фінансування енергоефективності ....................... 16 3.12 Причини підвищення цін на комунальні послуги ..................... 17 3.13 Зміна ставлення до підвищення тарифів .............................. 18 3.14 Дії після підвищення тарифів ............................................ 19 3.15 Дії для гарантування енергетичної безпеки України ................. 19 4. РЕЗУЛЬТАТИ: СОЦІОЛОГІЧНЕ ОПИТУВАННЯ 21 (КІЛЬКІСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ) 4.1 Відповідальність за оплату комунальних тарифів і сприйняття їхньої прозорості та обґрунтованості ................... 21 4.2 Можливість сплачувати повну вартість комунальних тарифів і адаптаційний потенціал субсидій ............................ 22 4.3 Відповідальність звичайного населення за енергозбереження і важливість енергозберігаючих заходів з точки зору досягнення різних цілей .......................... 22 4.4 Думки населення: хто несе відповідальність за впровадження енергоефективних заходів у домогосподарствах .................... 23 4.5 Поінформованість про енергозберігаючі технології і сприйняття цінової доступності ....................................... 25 4.6 Розповсюдженість впровадження окремих енергоефективних практик ............................................. 25 4.7 Потенціал впровадження окремих практик енергозбереження ..... 28 4.8 Обізнаність і бажання взяти участь у енергоефективних програмах ................................................................. 28 5. РЕГІОНАЛЬНИЙ РОЗРІЗ 30 6. РЕКОМЕНДАЦІЇ 33 3

ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ 4

ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ 1 ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ Всеукраїнське дослідження«Думки і погляди населен ня України щодо енергоефективності і енергозбере ження» проводилося Київським міжнародним інститутом соціології у березні— квітні 2019 року на замовлення Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта та Центру екологічних ініціатив«Екодія». Аналогічне дослідження проводилося у серпні 2015 року, що дозволяє оцінити динаміку настроїв населення з цього питання. 4 РОКИ ІНФОРМОВАНІСТЬ Серед головних зрушень за 4-річний період, які можна відміти ти, — краща поінформованість населення щодо необхідності впровадження енергоефективних практик, а також вищий ступінь готовності спільно з іншими мешканцями(для жителів багатопо верхових будинків) впроваджувати енергоефективні заходи. 3 256 тис домогосподарств отримують субсидію (з початку 2019 р.) СУБСІДІЇ ПІД ПИТАННЯМ Водночас, українці більш гостро ніж у 2015 році ставлять під питання ефективність субсидій як системи підтримки населен ня для оплати комунальних послуг, 70% 82% НЕ ЧУЛИ ПРО ДЕРЖАВНІ ПРОГРАМИ більш ніж 70% населення не чули про жодну з державних чи місцевих програм підтримки енергоефективності. КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ Разом із тим, як і у 2015 році, абсолютна більшість жителів Укра їни(82%) вважають, що кожне домогосподарство повинно опла чувати реальну вартість комунальних послуг, які воно отримує, в т. ч. 55% повністю з цим погоджуються. 5

ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ Підсумовуюча порівняльна таблиця по кількісних даних % українців,які... 2015 2019 Зміна стверджують, що в їхніх домогосподарствах прийнято економно використовувати енергію і ресурси 92% вважають, що впровадження енергозберігаючих технологій потребує дуже багато коштів 90% дотримуються погляду, що в першу чергу слід запроваджувати енергозбереження на підприємствах, 87% а не змушувати заощаджувати звичайне населення вважають, що їхньому домогосподарству не вистачить коштів для впровадження енергоефективних заходів 88% стверджують, що саме«центральні і місцеві органи влади повинні взяти на себе відповідальність за розробку і впровадження програм енергозбереження 86% в домогосподарствах жителів» при формуванні тарифів вбачають проблему у корупції на найвищих щаблях влади 84% вважають, що кожне домогосподарство повинно оплачувати реальну вартість комунальних послуг, які воно отримує 81% вважають, що населення споживає лише незначну частку всіх енергоресурсів 79% погоджуються, що енергозбереження може має відношення до енергетичної безпеки держави в цілому 67% вважають, що впровадження енергоефективних заходів дозволяє знижувати вартість комунальних послуг 70% для домогосподарств погоджуються, що енергозбереження може розглядатися в контексті охорони довкілля 70% висловлюють думку, що«надання субсидій не полегшить адаптацію громадян до нових тарифів» 61% вважають, що субсидія не полегшує адаптацію до нових тарифів, хоча й отримують субсидію 55% 6 90% не значуща 87% значуща 86% не значуща 84% значуща 84% не значуща 83% не значуща 82% не значуща 73% значуща 72% значуща 71% не значуща 70% не значуща 66% значуща 63% значуща

ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ % українців,які... 2015 2019 погоджуються, що«кожне домогосподарство повинно самостійно ініціювати і запроваджувати енергозберігаючі технології у себе, не чекаючи на допомогу від центральних чи 54% 54% місцевих органів влади» вважають, що у разі впровадження енергоефективності, можливість заощадити буде незначною 49% 46% мають брак інформації щодо енергозберігаючих технологій 39% 34% НЕ вважають, що у разі потреби, зможуть легко знайти потрібну інформацію про енергозбереження 39% 30% знають про принаймні одну програму з впровадження енергозберігаючих технологій 35% 29% вважають прозорим і зрозумілим механізм формування вартості комунальних тарифів 11% 12% вважають, що вартість тарифів обумовлена об’єктивними причинами 7% 9% жителі багатоповерхових будинків, які НЕ готові разом з іншими мешканцями взяти кредит для впровадження енергоефективних заходів у своєму будинку 76% 64% жителі будинків, де створено ОСББ, які висловлюють готовність взяти спільний кредит 20% 25% жителі багатоповерхових будинків, які готові разом з іншими мешканцями взяти кредит для впровадження енергоефективних заходів у своєму будинку 15% 19% Зміна не значуща не значуща значуща значуща значуща не значуща значуща значуща значуща значуща У даному матеріалі зібрані головні результати та висно вки якісного та кількісного досліджень. Також запропо новані рекомендації, які можуть бути корисними для центральних та місцевих органів виконавчої влади та інших зацікавлених осіб з метою побудови ефективної інформаційної кампанії у сфері підвищення енергоефек тивності у житловому секторі.

ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ 8

ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ 1 МЕТОДОЛОГІЯ ФОКУС-ГРУПИ Були проведені у м. Київ, м. Херсон, м. Чугуїв(Харківська обл.), с. Бірки(Львівська обл.) впродовж квітня 2019 року. У кожній фокус-групі брали участь 8 осіб. Методологія передбачала, що у кожній групі буде 50% чоловіків та 50% жінок. Також учасники були рівномірно розподілені за віком: 18–30 років, 31–45 років, 46–60 років, 60 років і старше та мають різний рівень освіти. Усі учас ники працювали у різних сферах, не було більше 2 безро бітних в 1 групі. Серед учасників фокус-груп були респон денти, які проживають у будинку з ОСББ, без ОСББ, з керуючою компанією(ЖЕК) і в приватнимх будинках. Також, вони всі не були друзями, родичами і не знайомі між собою; не брали участь у аналогічних дослідженнях за останні 6 міс. Київ Чугуїв 50% жінки 50% чоловіки За віком 18–30 років 31–45 років 46–60 років 60 років с. Бірки Херсон 8 осіб брали участь у кожній фокус-групі з ОСББ без ОСББ з управляю в приватних чою компані будинках єю(ЖЕК) 9

ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ КМІС набирав усіх учасників фокус-групових дискусій відповідно до встановлених критеріїв. Респонденти були віді брані під наглядом керівників регіональних польових команд у вибраних місцях за допомогою комбінації трьох мето дів набору: ВІДБІР РЕСПОНДЕНТІВ В МІСЦЯХ СКУПЧЕННЯ Це означає, що декілька інтерв’юерів відвідують кілька різних місць у місті, де присутня велика кількість людей(це можуть бути ринки, великі магазини, автобусні станції тощо). У цих місцях інтерв’ю проводять скринінгове інтерв’ю з різними людьми. Якщо людина відповідає всім критеріям відбору з інтерв’ю, він або вона запрошується до участі у фо кус-групі. ВІДБІР З ІСНУЮЧОЇ БАЗИ ДАНИХ У деяких кількісних дослідженнях, що використовують вибіркову вибірку, ставиться запитання:«Чи хочете ви час від часу брати участь у різних обговореннях, фокус-гру пах?». Якщо людина погоджується, то він або вона залишає контактний телефонний номер. Так формується база даних контактів потенційних респондентів у різних містах. Коли потрібно запросити деяких з них до ФГД, використовуються телефонні інтерв’ю для рекрутингу. ВІДБІР РЕСПОНДЕНТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ «ТЕХНІКИ СНІГОВОЇ КУЛІ» Інтерв’юери отримують список критеріїв відбору та використовують свої соціальні ме режі, щоб знайти учасників з необхідними характеристиками, використовуючи скри нінгову анкету. Для контролю характеристик потенційних учасників ви користовувався РЕскринінговий опитувальник. Модера тори безпосередньо перед початком кожної фокус-групи проводили повторне опитування респондентів, щоб впев нитись, що профіль потенційного учасника відповідає встановленим критеріям. Додатковий контроль за проце сом набору респондентів здійснювався за допомогою регулярного зв’язку між координатором проекту з цен трального офісу у Києві та рекрутером в області. 10

ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ Фото: depositphotos.com КІЛЬКІСНЕ ОПИТУВАННЯ Для проведення кількісного опитування була розробле на стратифікована, триступенева випадкова вибірка з квотним відбором на останньому ступені. Вибірка ре презентативна для дорослого населення(у віці 18 років і старше), яке постійно проживає на території України, не проходить військову службу і не перебуває у в’язницях або медичних закладах(лікарнях, медичних інтернатах). До вибірки не включалися території, які тимчасово не контролюються владою України— АР Крим, окремі райо ни Донецької і Луганської областей. Спочатку населення України було стратифіковане за ре гіонами(24 області та м. Київ), далі населення кожного регіону додатково стратифікувалося на міське(міста і се лища міського типу) і сільське населення(за винятком м. Києва, де населення суцільно міське). Тобто, у цілому, населення України було поділене на 49 страт. Для кожної страти пропорційно до чисельності дорослого населен ня визначалося, скільки інтерв’ю в ній має бути проведено, а також скільки населених пунктів, де буде проводитися опитування, має припадати на неї. У випадку Донецької і Луганської областей для стратифікації використовува лася чисельність населення лише тих територій, які зараз контролюються владою України. Після стратифікації проводився відбір конкретних точок, де мали працювати інтерв’юери. На першому ступені в межах кожної страти відбиралися виборчі дільниці. Діль ниці відбиралися з імовірністю, пропорційною до кількості зареєстрованих виборів в межах дільниці(PPS, probability proportional to size). На другому етапі для кожної виборчої дільниці відбиралася початкова адреса, з якої інтерв’юери розпочинали опитування. На третьому етапі відбувався відбір і опитування респондентів методом квотної вибір ки. В рамках квотного завдання визначалася кількість рес пондентів певної статі і віку, які мали бути відібрані і опи тані інтерв’юером. Квотне завдання формувалося на основі актуальних даних Державної служби статистики. Опитування здійснювалося методом особистих інтерв’ю з використанням планшета. Нижче дані наводяться окремо для України в цілому і ок ремо для 5 макрорегіонів України. Склад макрорегіонів: Західний макрорегіон— Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмель ницька, Чернівецька області; Центральний макрорегіон— Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтав ська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, м. Київ, Південний макрорегіон— Миколаївська, Херсонська, Одеська області, Східний макрорегіон— Дніпропетров ська, Запорізька і Харківська області, Донбас— Донецька і Луганська області. Польовий етап дослідження тривав з 1 до 11 березня 2019 року. Загалом в рамках дослідження було проведено 1841 інтерв’ю з респондентами, які проживають у 129 населе них пунктах України. Статистична похибка вибірки(з імовірністю 0,95 і за ди зайн-ефекту 1,5) не перевищує: – – 3,5% для показників, близьких до 50%, – – 3% для показників, близьких до 25 або 75%, – – 2,3% для показників, близьких до 12 або 88%, – – 1,5% для показників, близьких до 5 або 95%, – – 0,7% для показників, близьких до 1 або 99%. 11

ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ 12

ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ 3 РЕЗУЛЬТАТИ: ФОКУС-ГРУПИ (ЯКІСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ) 3.1 ОЦІНКА СИТУАЦІЇ В КРАЇНІ Загалом, опитана громадськість скептично ставиться до ситуації в країні. В основному, респонденти незадово лені високими тарифами на комунальні послуги. Рес понденти стверджують, що ціни на електроенергію, газ, воду та інші життєво необхідні потреби постійно зро стають. «Большие тарифы, которые невозможно пенсио неру заплатить… Нестабильность. Сегодня сказа ли одну цену на газ и тарифы, а завтра, через месяц другая. И прыгаем как…» (чоловік, Херсон) ність— це використання якісних будівельних матеріалів та якісних енергоносіїв(газу, електроенергії тощо). 3.3 АРІАНТИ ЕКОНОМІЇ НА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГАХ З метою економії на комунальних послугах, респонден ти вважають за потрібне ставити лічильники на гарячу та холодну воду, газ, лічильники тепла, а також брати субсидії. Крім того, респонденти часто обговорюють зі своєю родиною можливість впровадження заходів з енергозбереження і планують втілити їх в життя. Також респонденти стверджують, що країна рухається в неправильному напрямку через те, що український Уряд не інвестує у розвиток економіки, а корупція в дер жавних органах перешкоджає розбудові всіх сфер жит тя українського населення. 3.2 ОЗУМІННЯ ТЕРМІНУ «ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ» 3.4 ЕРЕШКОДИ НА ШЛЯХУ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ Основною перешкодою до впровадження заходів з енер гоефективності є незадовільний фінансовий стан. Рес понденти стверджують, що не спроможні оплатити за провадження енергозберігаючих рішень та технологій, оскільки вони є достатньо дорогими. В основному, опитана громадськість розуміє енергое фективність як: Фото: depositphotos.com 1. економне використання енергії(газу, світла, тепла); 2. економне використання будь-яких ресурсів загалом; 3. підвищення ефективності користування енергоносіями. «Это затрата энергии на единицу чего-то. Вот уменьшение затрат— это и есть энергоэффек тивность». (чоловік, Чугуїв) Термін«енергоефективність» пов’язують із новітніми технологіями, які дозволяють економити на використан ні енергії в побуті(називають енергозенергозберігаючі лампи, твердопаливний котел, утеплення). Часто респон денти пов’язують енергоефективність з альтернативними джерелами отримання енергії(називають вітряки та со нячні батареї). Існує також думка, що енергоефектив 13

ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ «Та, по-моему, готовы все[внедрять мероприятия по энергоэффективности]. Единственная наша загвоздка, которая упирается как всегда… финан совые, и это можно даже точку жирную поставить. Именно финансовые возможности». (жінка, Херсон) «У нас тільки третя зима, яку ми на твердопалив ному котлі. Тобто 3 роки тому ми прийняли рі шення. Це дороговартісне обладнання. Ми не їздили відпочивати протягом 2 років, оскільки складали на цей котел, на цілу систему». (жінка, Бірки) 3.5 ДО ОЩАДЛИВОГО ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГІЇ Респонденти говорять, що ощадливе використання енер гії дозволяє покращити як фінансовий стан у родині, так і ефективність ведення домогосподарства та екологічну ситуацію у світі. Крім того, респонденти пов’язують ощад ливе використання енергії зі зменшенням викидів шкід ливих речовин в атмосферу та водойми. «Для этого сейчас и вводятся эти все энергосбе регательные это… чтобы сэкономить. Вот эта нефть, уголь сэкономить. Ну как… для будущего поколения, чтобы мы потребляли меньше, затра ты. Естественно, меньше всех этих испарений». (жінка, Херсон) Проте використання деяких засобів енергозбережен ня може призвести до негативних наслідків — вирубка лісів для роботи твердопаливних котлів на деревині. «Ну вот даже говорят вот…перешли на твердое топливо, на дрова. А дрова то где? Посадки уже все вырезали». (чоловік, Херсон) В основному, респонденти не вважають енергоефек тивність складовою стратегії національної безпеки. Де які опитані стверджують, що Україна видобуває достат ньо газу для забезпечення свого населення. Натомість, опитані стверджують, що держава здійснює корупційні схеми у сфері енергоресурсів, нівелюючи таким чином думку про ощадливе використання енергії на держав ному рівні. За словами респондентів, держава прого лошує, що постачає газ з Європи, хоча насправді купу ють цей ресурс в Росії за значно нижчими цінами. 3.6 ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЗАХОДИ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ В основному, опитана громадськість дізнається про енер гоефективність в Інтернеті та із засобів масової інформа ції. Багато респондентів вказують, що почули про енер гоефективність на телебаченні. Часто це сюжети та інтерв’ю з теми енергоефективності у новинах або теле передачах. Наприклад, один з респондентів бачив інтерв’ю з людиною, яка впровадила енергоефективні заходи у власному будинку. «Кстати, в новостях тоже очень много, по тому же СТБ, пропагандируют энергосбережение, эффективность. Чтобы планета совсем не умер ла. Ту же воду экономить, электричество то же добывать». (жінка, Київ) Фото: depositphotos.com 14

ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ Деякі респонденти з Києва отримали інформацію про енергозбереження на спеціально організованих заходах (на фестивалі, виставці). Дехто про енергоефективність дізнався від сусідів. Про соціальну рекламу респонденти згадують рідко. Частіше опитувані чули термін«енергоефективність» у рекламі. В основному це комерційна реклама на теле баченні про конкретне енергоефективне обладнання: енергозберігаючі вікна, обігрівачі, нагрівачі для води,“схе ми утеплення” жилого приміщення. Декілька респонден тів бачили комерційну рекламу про енергоефективне обладнання на YouTube. 3.7 ІНФОРМАЦІЇ Респонденти кажуть, що їм не вистачає компетентної інформації розказаної доступною мовою. Хороша інфор мація, за словами респондентів, написана складно для розуміння, а новинні сюжети тяжіють до сенсацій, а не до пояснення. «Інформація повинна бути простою і доступною. Люди, які це реально зробили, щоб я побачила. Людина, яка не намалювала той будиночок, не комп’ютерний проект, а якийсь реальний. Я пові рю в реальне». (жінка, Бірки) Опитані кажуть, що не вистачає демонстрацій або розпо відей про конкретні приклади та конкретні кроки до впро вадження енергоефективних заходів. Респонденти роз повідають, що таку інформацію можна було б подати як відеоролики про особистий досвід людей, які впроваджу вали енергоефективні заходи самостійно. Такі люди, які роблять відео самостійно, або про яких роблять репорта жі новинні передачі, могли б розказати про конкретні циф ри витрат і досягнутої економії, а також кроки, які ця лю дина втілила. 3.8 ОВІРА ДО ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ Особистий досвід людей, які впроваджували енергое фективні заходи— джерело інформації, якому найбільше довіряють респонденти. Вони вважають, що такі живі приклади є найбільшим доказом дієвості енергоефек тивних програм. Респонденти можуть отримати цю ін формацію за допомогою сарафанного радіо(друзі або знайомі, які займалися енергоефективністю), відгуків в Інтернеті та самостійного втілення планів ощадливого використання енергії. Джерела інформації, яким респонденти довіряли б мен ше, але які б допомогли донести інформацію про енер гоефективність це: керівництво ОСББ; окремий гуморис тичний персонаж на кшта лт Гуся в київському Фото: depositphotos.com метрополітені; окрема ініціатива, котра б створила сайт з інформацією про енергоефективність; громадські ак тивісти, українські громадські організації, волонтери; міжнародні організації за умови перевірки їхніх джерел фінансування та мотивів діяльності. 3.9 ЗА ВПРОВАДЖЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ Респонденти покладають відповідальність за впроваджен ня енергоефективності на мешканців будинків. У випадку приватних будинків це власники оселі, у випадку бага токвартирних будинків— об’єднання співвласників бага токвартирного будинку(ОСББ). На думку респондентів, районна влада або місцевий депутат мають фінансово допомагати вразливим катего ріям населення та контролювати забудовників, аби ті спо руджували енергоефективні оселі. Місцева влада може спонукати жителів до енергоефективності, інформуючи їх про енергоефективні заходи. 3.10 ЕФЕКТИВНІСТЬ, ПЕРЕПОНИ ДО СТВОРЕННЯ За словами респондентів ОСББ ефективніше розпоряд жається коштами, які сплачуються за комунальні послуги, ніж керуюча компанія(або ЖЕКи). ОСББ використовує гроші, сплачені за утримання будинку, на конкретні по треби конкретних будинків без необхідності повторного збору коштів під час критичної ситуації. 15

ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ Фото: depositphotos.com Респонденти готові створювати ОСББ та входити до них, проте зазначають наступні перешкоди, які заважають їм це зробити: — Фінансові: завеликі заборгованості за комунальні послуги; відсутність грошей на ремонт будинку серед жителів. — Зовнішні: небажання існуючих ОСББ приймати інші будинки; перепони з боку ЖЕКу. — Внутрішньобудинкові: відсутність лідера, який би почав рух на створення ОСББ; більшість жителів будинку є пенсіонерами, які не мають належних компетенцій для керування ОСББ; небажання жителів об’єднуватися; старий будинок. У ситуації, коли керуюча компанія не виконує свої обов’яз ки із догляду за будинком, а ОСББ створити складно, рес пондентами були запропоновані два варіанти дій. Пер ший— співпраця ОСББ та керуючої компанії у перехідний період, коли ОСББ може використовувати потужності управляючої компанії на договірних засадах. Другий— насичення ринку компаній-енергопостачальників, тоді жителі зможуть обирати бажаного постачальника на умо вах конкуренції. 3.11 ФІНАНСУВАННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ Респонденти, загалом, чули про програми стимулюван ня ініціатив підвищення енергоефективності з телевізій них новин, брошур у державних банках, семінарах для керівників ОСББ та з особистого досвіду(ОСББ деяких респондентів брали участь у програмах). Деякі респон денти вперше дізнавалися про приклади програм фінан сування від модераторів фокус-груп. «Ну вот у нас было собрание, приходил предста витель банка. Я же говорю. Мы брали этот кредит. Мы брали и мы его за 2 месяца выплатили, наше ОСББ. Потому что мы брали вот этот распреде литель тепла, он там стоит 186 тысяч, чтобы ра спределял по дому тепло.[…] Вот я сколько слы шала, мы меньше в этом году платили за отопление». (жінка, Херсон) ПРОГРАМА № 1. КОМПЕНСАЦІЯ НАСЕЛЕННЮ 20% ВАРТОСТІ ЗАМІНИ ГАЗОВОГО КОТЛА НА НЕГАЗОВИЙ Про заміну газових котлів на негазові котли респонденти говорять, що використання негазового котла може бути ефективним та дешевим. На противагу цьому, деякі рес понденти кажуть про не екологічність твердопаливних котлів, складність у їх налаштуванні. 16

ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ПРОГРАМА № 2. «ТЕПЛІ КРЕДИТИ», «ОЩАДНИЙ ДІМ»,«ТЕПЛА ОСЕЛЯ». КОМПЕНСАЦІЯ 35% ДЛЯ ПРИВАТНИХ ДОМОГОСПОДАРСТВ І 40%-70% ДЛЯ ОСББ ВІД СУМИ КРЕДИТІВ НА РЕАЛІЗАЦІЮ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ ЗАХОДІВ Респонденти, в цілому, кажуть, що це вигідна пропозиція, якою б вони охоче скористалися. Проте деякі респонден ти не бажають брати участь у цій програмі з декількох причин: недоступність програми, високі банківські відсо тки, недовіра до банків, нестача фінансів на сплату додат кових витрат з обслуговування кредиту. ПРОГРАМА № 3. СПІВФІНАНСУВАННЯ ЗАХОДІВ З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ МІСЬКОЮ РАДОЮ Про співфінансування з місцевою владою респонденти висловлювалися з недовірою. Вони кажуть, що закладання коштів у бюджет не є обов’язковим, тому програми співфі нансування може не існувати. У разі наявності цієї програ ми коштів міського бюджету може бути недостатньо. Для того, щоб громадяни охочіше брали участь у перелі чених програмах, респонденти стверджують, що необ хідно робити більш інтенсивну рекламу. Потрібно вико ристовувати канали міської влади та місцевих громадських організацій, демонструвати програми на загальноукра їнських телеканалах, незважаючи на недовіру до них. Серед інших думок, що були висловлені окремими рес пондентами, також необхідність знизити банківську став ку за енергоефективними кредитами, забезпечити наяв ність програм для приватних домогосподарств(не лише для багатоквартирних будинків), менше обмежувати на селення у виборі енергоефективних матеріалів при уча сті у програмах підтримки: «Может государство, вот сколько лет боремся энергосбережение— энергосбережение. Вот пусть бы на кредиты на энергосбережения на селению были бы не по 30% там купить этот котёл или купить материал для утепления, а под 3%. Неужели это нельзя было сделать за много лет?» (жінка, Чугуїв) «Якщо ти береш той кредит, хотілося би мати біль ший вибір[обладнання та постачальників], щоб тобі запропонували оптимальний варіант для тебе». (жінка, Бірки) 3.12 РИЧИНИ ПІДВИЩЕННЯ ЦІН НА КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ Респонденти вбачають причини підвищення цін на трьох рівнях: на рівні компаній-енергопостачальників, держави, зовнішніх обставин. За словами деяких респондентів, компанії-енергопоста чальники є приватними та монопольними. Це означає, що держава їх контролює слабко та дозволяє їм встановлю вати тарифи самостійно. До того ж, компанії не зацікав лені у зниженні ціни. Деякі респонденти кажуть, що тарифи виросли через корупцію на державному рівні. Уряд закуповує енергоно сії за кордоном, та продає їх всередині держави. Також 17

ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ багато державних та приватних підприємств не сплачують податки до державного бюджету, що призводить до під вищення цін. «Але гроші[зі сплачених населенням тарифів за комунальні послуги] ідуть в кишені окремих людей. Колись то були золоті батони і унітази, а тепер не знаю що. Як би я сприймала тарифи? Якби я мала офіційну зарплату від 15 000, ті тарифи, які є зараз, я би сприймала нормально». (жінка, Бірки) Окремо респонденти говорили про конкурентність на ринку компаній-енергопостачальників. Якби респонден ти могли самостійно обирати компанію— вони б прихиль ніше ставилися до підвищення цін. Також учасники дослідження кажуть, що монетизація субсидій буде ефективною лише тоді, коли жителі вже зробили певні кроки до підвищення енергоефективності своєї оселі. Окремі опитані також розповіли про те, що відсутність дешевої сировини з Росії та вимоги Міжнародного валютного фонду(МВФ) призвели до підвищення цін на комунальні послуги. З одного боку, Україна не має змо ги закуповувати енергоносії в Росії за низькими цінами, з іншого— МВФ вимагає встановлення цін на комуналь ні послуги на рівні ринкової вартості цих послуг. «Вимога фонду, щоб люди платили реальну ціну. Раніше, занижені тарифи, все одно ці гроші ком пенсувала держава, цим приватним постачаль никам енергії, ці гроші розкрадали, невідомо куди і як уходили». (жінка, Київ) Фото: depositphotos.com 3.13 МІНА СТАВЛЕННЯ ДО ПІДВИЩЕННЯ ТАРИФІВ Респонденти змінили б ставлення до підвищення тарифів, якби вони бачили наслідки від збільшення цін. Це може стосуватися покращення якості обслуговування, прозо рості тарифу, спостереження цільового використання сплачених коштів. «Я вот согласна платить такие тарифы, может быть даже и больше, если конкретно я буду знать, что меняются какие-то…тепломережі, старі труби». (жінка, Київ) «Если бы нам объяснили и их объяснение пока залось бы им логичным, я бы им простил. Да, и там как-то утёрся бы и пошёл бы заплатил». (чоловік, Чугуїв) Деякі респонденти зазначили, що їхній тариф у платіжці розписаний по структурі, проте вони не довіряють тому, що гроші, які вони сплачують дійсно підуть на ті цілі, що зазначені в структурі тарифу. Респонденти не впевнені в тому, що розписана структура тарифу у квитанції від повідає дійсності, адже населення не може співставити з реальними процесами фінансування сфери енергетики і проаналізувати їх. «Якби я бачила, що дійсно щось робиться і ніхто не краде… Пенсія вища, дороги робляться». (жінка, Бірки) «Ну якщо люди дійсно до цього зробили щось, щоб було це енергоефективно із енергозбере ження, то допомагає. Якщо людина встановила ті ж самі лічильники або що. То коли в неї від цієї монетизації ще залишаються кошти, то це реаль но допомагає». (жінка, Київ) Субсидії нараховуються неефективно, респонденти ка жуть, що до уваги не беруться складні життєві обставини людей, а розміру самих субсидій не вистачає на сплату комунальних послуг. Жорсткіші критерії відбору тих, хто може отримувати субсидію призводять до приховування доходів та фіктивних розлучень. За словами респондентів, більше половини тих, хто отримував субсидію за старими критеріями, були відсіяні. «Если в том году давали многим, а в этом году половине отказали». (чоловік, Чугуїв) «Наприклад, багатьом не дають[субсидію]. Я знаю деяких людей у Львові. Для того, щоб отримувати далі субсидію, вони розводяться». (чоловік, Бірки) Самі ж респонденти, в цілому, не користуються субсиді ями. Кажуть, що зверталися по субсидію, проте їхня заявка була відхилена через жорсткіші критерії відбору. Деякі респонденти працевлаштовані неофіційно, тому зазна чають, що не можуть претендувати на субсидію. Деякі опитані принципово не користуються субсидією як такою. 18

ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ Фото: depositphotos.com 3.14 ІЇ ПІСЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ТАРИФІВ Загалом, респонденти зазначили, що почали відповідаль ніше ставитися до споживання енергоресурсів. Вони слідкують за витратами та намагаються їх мінімізувати. «Якщо ми колись ходили і казали, що 22 градусів [температура в оселі]— це так собі, то зараз хо димо 16–17 і ногам гаряче». (жінка, Бірки) «Ну экономить надо. И лампочки поменять дол гоиграющие, которые … я вот знаю, у меня уже больше года стоят все, и мало мотает». (чоловік, Херсон) Деякі респонденти вдалися до впровадження енергое фективних заходів, або звертались до місцевої влади, ЖЕКів, судів з метою впровадження енергоефективних заходів, встановлення лічильників на тепло, проведення ремонтів. Наслідки звернень різняться: декому вдалося домогтися встановлення лічильників, декому— ні. 3.15 ДЛЯ ГАРАНТУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ всередині країни у декількох сферах: боротьбі з коруп цією, розвитку альтернативних джерел енергії та роз витку власних можливостей з видобування корисних копалин. Також частина опитаних згадує про необхідність впрова дження новітніх технологій у сфері альтернативної енер гетики, зокрема вітрової та сонячної електроенергії. Рес понденти кажуть, що держава могла б встановлювати як власні сонячні і вітрові електростанції, так і підтримувати ініціативи приватних осіб щодо широкого впровадження альтернативних джерел енергії. «Потому что больше свободы дают те же ветряные мельницы, солнечные батареи. Ты свободным че ловеком становишься. Становишься менее зави симым». (чоловік, Київ) Також, за словами респондентів, необхідний шлях до гарантування енергетичної безпеки України— розробка власних газових родовищ, котрі мають задовольнити по треби населення країни у використанні газу. Опитані стверджують, що на даний момент українського газу не вистачає для потреб населення, але нові родовища не розробляються. Респонденти кажуть, що необхідно боротися з корупцією, розвивати альтернативні джерела енергії та власні мож ливості з видобування корисних копалин, аби гарантува ти енергетичну безпеку України. «Хотілося б дуже вітряк, самостійно, не від кого не за­лежати, сонячну батарею, свій басейн, свою воду». (жінка, Бірки) Респонденти, незважаючи на запропоновані різні спо соби досягнення енергетичної безпеки, сходяться в тому, що у цьому напрямку необхідно працювати Інші можливі кроки для покращення ситуації з енергетич ною безпекою України, що були зазначені респондентами: — Інформування населення про державні програми підтримки заходів з енергоефективності — Збільшення підтримки соціально вразливих груп населення — Розробка законодавства у сфері енергетики, яке зобов’язує впроваджувати енергоефективні заходи на підприємствах — Інвестування в інфраструктуру(модернізація комунікацій, впровадження енергоефективних заходів у муніципальних будівлях). 19

ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ 20

ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ 4 РЕЗУЛЬТАТИ: СОЦІОЛОГІЧНЕ ОПИТУВАННЯ(КІЛЬКІСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ) 4.1 ЗА ОПЛАТУ КОМУНАЛЬНИХ ТАРИФІВ І СПРИЙНЯТТЯ ЇХНЬОЇ ПРОЗОРОСТІ ТА ОБГРУНТОВАНОСТІ — Абсолютна більшість жителів України(82%) вважають, що кожне домогосподарство повинно оплачувати реальну вартість комунальних послуг, які воно отримує, в т. ч. 55% повністю з цим погоджуються. Водночас 10% населення не погоджуються з такою думкою. Порівняно з 2015 роком ситуація практично не змінилася— тоді 81% погодилися з цим твердженням. — Як і у 2015 році, при усвідомленні необхідності платити реальну вартість комунальних послуг, населення водночас гостро піддає критиці, власне, нинішню вартість, вважаючи її непрозорою і необ’єктивною. Лише 12% українців вважають прозорим і зрозумілим механізм формування вартості комунальних тарифів (не вважають так— 80%) і лише 9% вважають, що вартість тарифів обумовлена об’єктивними причинами(натомість 83% вбачають проблему у корупції на найвищих щаблях влади). — Серед жителів багатоповерхових будинків, де створено ОСББ, 89% вважають непрозорим механізм формування вартості комунальних послуг, а 87% вважають підвищення тарифів наслідком корупції. Рис. 1 Ви погоджуєтеся чи не погоджуєтеся з таким твердженям:«Мої родичі друзі та сусіди, що живуть у моєму населенному пункті, не можуть повністю сплачувати вартість комунальних тарифів»(% серед усіх респондентів) % Повністю погоджуюся Скоріше погоджуюся Скоріше НЕ погоджуюся Повністю НЕ погоджуюся Важко сказати/ Відмова 0 49.3 32.5 5.7 9.8 2.9 2015(n=1220) 21 54.4 29.2 5.3 9.3 1.8 2019(n=1841)

ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ 4.2 СПЛАЧУВАТИ ПОВНУ ВАРТІСТЬ КОМУНАЛЬНИХ ТАРИФІВ І АДАПТАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СУБСИДІЙ — Лише 7% українців заперечують наявність проблем з повною оплатою комунальних послуг в їхньому оточенні(у 2015 році їх було 9%), натомість 83.5% стверджують, що їхні родичі, друзі та сусіди не можуть повністю сплачувати комунальні послуги (у 2015 році— 82%). — Населення України скоріше не вважає субсидії ефективним механізмом полегшення адаптації до нових тарифів: 66% висловлюють думку, що «надання субсидій не полегшить адаптацію громадян до нових тарифів» , причому частка таких респондентів зросла з 61% у 2015 році. Не погоджуються з цим 22%(у 2015 році було 27.5%). — Причому, навіть серед тих, хто отримує субсидію, 63% стверджують, що це не полегшує адаптацію (у 2015 році серед отримувачів 55% стверджували, що це не полегшує адаптацію). 4.3 ЗВИЧАЙНОГО НАСЕЛЕННЯ ЗА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ І ВАЖЛИВІСТЬ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ЗАХОДІВ З ТОЧКИ ЗОРУ ДОСЯГНЕННЯ РІЗНИХ ЦІЛЕЙ — Переважна більшість населення не відчуває важливості енергозбереження для звичайного населення(і, відповідно, себе самих) : 73% вважають, що населення споживає лише незначну частку всіх енергоресурсів (в т. ч. 40% повністю з цим погоджуються; лише 8.5% не погодилися)(у 2015 році так думали 79%), а 86% дотримуються погляду, що в першу чергу слід займатися енергозбереженням на підприємствах, а не змушувати заощаджувати звичайне населення(у 2015 році так думали 87%). — Разом з цим 90% українців стверджують, що в їхніх домогосподарствах прийнято економно використовувати енергію і ресурси (у 2015 році так говорили 92% респондентів). Рис. 2 Ви погоджуєтеся чи не погоджуєтеся з такими твердженнями...(% серед усіх респондентів) % Я думаю, що загалом населення споживає незначну частину усіх енергоресурсів, що споживаються країною Повністю погоджуюся Скоріше погоджуюся Скоріше НЕ погоджуюся 0 Повністю НЕ погоджуюся Важко сказати/ Відмова % 46.2 32.8 9.7 2.5 8.8 2015(n=1220) 40.1 32.6 18.8 6.0 2.5 2019(n=1841) Для забезпечення енергетичної безпеки країни в першу чергу необхідно впроваджувати заходи з енергозбереження та енергоефективності на підприємствах і у компаніях, а не змушувати заощаджувати звичаайних людей 0 60.7 26.7 5.7 1.4 5.6 2015(n=1220) 60.1 25.8 9.7 2.9 1.5 2019(n=1841) 22

ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ Рис. 3 Ви погоджуєтеся чи не погоджуєтеся з такими твердженнями...(% серед усіх респондентів) % Впровадження енергозберігаючих технологій та енергоефективних заходів у домогосподарствах звичайних жителів є необхідним кроком до забезпечення енергетичної безпеки країни Повністю погоджуюся Скоріше погоджуюся Скоріше НЕ погоджуюся 0 Повністю НЕ погоджуюся Важко сказати/ Відмова % 40.0 27.2 10.2 16.5 6.5 2015(n=1220) 36.3 36.1 17.3 6.6 3.7 2019(n=1841) Для мене важливо впровадження енергозберігаючих заходів вдома, оскільки я тим самим піклуюся про довкілля 0 42.2 26.1 9.3 4.8 17.5 2015(n=1220) 36.3 34.1 7.2 2.3 2019(n=1841) 20.2 — Населення України має досить суперечливе ставлення до ефективності енергозберігаючих технологій в контексті зниження вартості комунальних послуг. З одного боку, 71% вважають, що впровадження відповідних технологій дозволяє знижувати вартість комунальних послуг для домогосподарств (не вважають так— 12%) (у 2015 році співвідношення було 70% проти 20%). — З іншого боку, 46% вважають, що у разі впровадження енергозберігаючих технологій у їхніх домогосподарствах можливість заощадити буде незначною (не вважають так 27%)(у 2015 році було 49% проти 31%). — Окрім зниження вартості комунальних тарифів, енергозбереження може розглядатися в контексті енергетичної безпеки держави, а також в контексті впливу на довкілля . В обох випадках більшість українців(відповідно, 72% і 70%) визнають важливість впровадження енергозберігаючих технологій у їхніх домогосподарствах(відповідні показники в 2015 році становили 67% і 70%). 4.4 НАСЕЛЕННЯ: ХТО НЕСЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВПРОВАДЖЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ ЗАХОДІВ У ДОМОГОСПОДАРСТВАХ — Жителі України мають помітно великі очікування від місцевих та центральних органів влади у питанні впровадження енергозберігаючих технологій у своїх домогосподарствах. Лише трохи більше половини (54%, стільки ж було в 2015 році) українців вважають, що «кожне домогосподарство повинно самостійно ініціювати і запроваджувати енергозберігаючі технології у себе, не чекаючи на допомогу від центральних чи місцевих органів влади». При чому, лише 26% повністю з цим погоджується. — Натомість водночас 84% (у 2015 році— 86%) дотримуються думки, що саме «центральні і місцеві органи влади повинні взяти на себе відповідаль ність з розробки і впровадження програм енергозбереження в домогосподарствах жителів». При чому, з них 52% повністю переконані в цьому. 23

ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ Рис. 4 Ви погоджуєтеся чи не погоджуєтеся з такими твердженнями...(% серед усіх респондентів) % Кожне домогосподарство повинно самостійно ініціювати і запроваджувати енергоефективні заходи у себе, не чекаючи на допомогу від центральних чи місцевих органів влади Повністю погоджуюся Скоріше погоджуюся Скоріше НЕ погоджуюся 0 Повністю НЕ погоджуюся Важко сказати/ Відмова % 33.0 21.0 21.4 15.6 9.0 2015(n=1220) 26.0 28.1 18.3 11.9 15.7 2019(n=1841) Центральні і місцеві органи влади повинні взяти на себе відповідальність з розробки і впровадження програм енергозбереження в домогосподарствах жителів 0 58.1 27.9 7.6 0.9 5.5 2015(n=1220) 51.7 32.2 10.2 3.9 2.1 2019(n=1841) 24

ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ 4.5 ОІНФОРМОВАНІСТЬ ПРО ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ І СПРИЙНЯТТЯ ЦІНОВОЇ ДОСТУПНОСТІ — Брак інформації щодо енергозберігаючих технологій мають 34% жителів України (у 2015 році— 39%), водночас 50% вважають, що у них достатньо такої інформації(у 2015 році— 52%). При цьому 54% зазначають, що вони, у разі потреби, зможуть легко знайти потрібну їм інформацію, не вважають так— 30%(у 2015 році співвідношення було 49% до 39%). — Як і у 2015 році, 9 з 10 українців вважають, що впровадження енергозберігаючих технологій потребує дуже багатьох коштів(87%) і що їхньому домогосподарству просто не вистачить коштів для їхнього впровадження(84%) . 4.6 ОЗПОВСЮДЖЕНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ОКРЕМИХ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ ПРАКТИК — Практично все населення України впроваджує ті або інші практики енергозбереження у своїх домо господарствах. Найбільш поширеними є заходи зі:  зменшення споживання електроенергії(86% респондентів повідомили, що впроваджують таку практику);  встановлення лічильників на різні типи і режими надання послуг(84%);  заміна вікон(76.5%);  зменшення споживання газу(серед тих, у кого вдома використовується газ— 72.5%);  зменшення споживання води(66%). — Близько половини респондентів говорили про заміну освітлення на поверхах багатоповерхового будинку(серед тих, хто проживає в багатоповер хових будинках— 47%), встановлення негазових 25

ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ Фото: depositphotos.com бойлерів/ котлів(46%), встановлення автономного опалення(43%). Близько третини респондентів зазначили про такі практики, як встановлення лічильників тепла в багатоповерховому будинку (38%), заміна вікон у багатоповерховому будинку (35%), зовнішнє утеплення окремої квартири чи приватного будинку(30.5%). Про інші практики говорили не більше чверті респондентів. — Порівняно з 2015 роком відбувся ряд значущих змін:  Серед жителів багатоповерхових будинків стало на 26% більше тих, хто говорить про заміну освітлення на поверхах(ріст з 21% до 47%), на 23%— про заміну вікон(з 12% до 35%), на 20%— про встановлення лічильників тепла (з 18% до 38%), на 16%— про утеплення даху/ підвалу(з 7% до 23%);  Також серед населення загалом з 64% до 76.5% зросла частка тих, хто замінив вікна на енергоефективні, з 30% до 46%— тих, хто встановив негазові бойлери/ котли;  Водночас, з 81% до 72.5% зменшилася частка користувачів газу, які говорять про економію цього ресурсу;  Окремо доцільно звернути увагу, що з 4% до 9% зросла частка тих, хто говорить про отримання енергії з альтернативних джерел . — Більшість населення вважає перелічені заходи ефективними з точки зору зменшення споживання енергії і зниження вартості комунальних послуг. Відносно найменший «захват» викликають зменшення споживання води(69% вважають практику ефективною), отримання енергії з альтернативних джерел (65%), встановлення негазових бойлерів/ котлів (59%), встановлення регуляторів на батареї (57.5%), встановлення лічильників тепла у багатоповерховому будинку(57%), зменшення опалювальної площі(46%). Усі інші практики вважають ефективними не менше 73% респондентів. 26

ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ЗАРАЗ Я БУДУ ЗАЧИТУВАТИ ВАМ ПРАКТИКИ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ, ДО ЯКИХ ВДАЮТЬСЯ ДЕЯКІ ЖИТЕЛІ УКРАЇНИ У СВОЇХ ДОМОГОСПОДАРСТВАХ. СКАЖІТЬ, БУДЬ ЛАСКА, ЧИ ВАШЕ ДОМОГОСПОДАРСТВО ЗАСТОСОВУЄ ТАКІ ПРАКТИКИ? (% серед усіх респондентів, які впровадили захід) % українців,які... Зменшення споживання електроенергії 2015 (n=1220) 85.0% 2019 (n=1841) 85.8% Встановлення лічильників на різні типи послуг(газ, вода, тепло) та різні режими надання послуг 83.1% 84.3% Заміна старих вікон на енергозберігаючі 63.9% 76.5% Зменшення споживання газу 80.7% 72.5% Зменшення споживання холодної та гарячої води 69.5% 66.0% Заміна освітлення на поверхах багатоповерхового будинку (встановлення енергозберігаючих ламп тощо) спільно з сусідами* 20.6% 46.8% Встановлення електричних бойлерів у квартирах або негазових котлів – у приватних будинках(на дровах чи палетах) 29.8% 46.4% Встановлення автономного опалення 48.6% 43.6% Встановлення лічильників тепла у багатоповерховому будинку спільно з сусідами* 17.7% 37.8% Заміна вікон у під’їздах багатоповерхового будинку спільно з сусідами* 12.4% 35.3% Зовнішнє утеплення окремої квартири, приватного будинку 26.6% 30.5% Зменшення опалювальної площі 23.9% 24.8% Утеплення даху та/ або підвалу у багатоповерховому будинку спільно з 7.1% сусідами* 22.8% Встановлення регуляторів температури на батареї опалення 20.9% 19.3% Зовнішнє утеплення будинку(всього багатоповерхового)*— 14.6% Отримання енергії з альтернативних джерел(наприклад, сонячні колектори, сонячні панелі, вітряк, тепловий насос) 4.0% 8.7% * Дані наводяться тільки для жителів багатоповерхових будинків. 27

ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ 4.7 ОТЕНЦІАЛ ВПРОВАДЖЕННЯ ОКРЕМИХ ПРАКТИК ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ — У цілому, значна частина населення, у кого не впроваджена відповідна практика, хотіли б у себе її впровадити. Найменш популярними є зменшення опалювальної площі(лише 14% тих, хто не має такої практики, хотіли б її впровадити), зменшення споживання води(16.5%), зменшення споживання газу(24%), Встановлення лічильників тепла у багатоповерховому будинку(27%). Інші практики хотіли б впровадити не менше третини тих, хто їх поки що не має. — Якщо орієнтуватися на абсолютну величину потенційної«аудиторії», то найбільш затребуваними практиками є: зовнішнє утеплення багатоповерхового будинку(59%), утеплення даху/ підвалу(49%), заміна вікон в багатоповерховому будинку(47%), зовнішнє утеплення квартири/ приватного будинку(45%), отримання енергії з альтернативних джерел(43%). — У цілому, 21% жителів України очікують, що впровадження енергозберігаючої технології окупиться до 2 років. Приблизно стільки ж(22%) готові чекати 3–5 років , ще 18%— узагалі можуть «зачекати» більше 5 років. Близько третини населення(39%) не змогли сформулювати свою точку зору з цього питання. 4.8 БІЗНАНІСТЬ І БАЖАННЯ ВЗЯТИ УЧАСТЬ У ПРОГРАМАХ ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ — Про принаймні одну програму з впровадження енергоефективних заходів знають 29% жителів України, найбільш відомою із зазначених є компенсація заміни газового котла— про неї знають 14%. Інші три програми знають 8–12%. Проте, зараз беруть участь в цих програмах лише 1–2% населення(всього 6% респондентів повідомили, що вони беруть участь хоча б в одній з програм). 28

ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ Рис. 5 Ви, у цілому, готові чи не готові разом з іншими мешканцями будинку взяти кредит для впровадження енергозберігаючих технологій у Вашому будунку?(% серед усіх респондентів, які проживають у багатоповерхових будинках) % Безумовно, готовий Скоріше, готовий Скоріше, НЕ готовий Безумовно, НЕ готовий Важко сказати/ Відмова 0 53.9 22.2 10.9 8.7 4.2 2015(n=549) 39.4 25.0 16.2 17.0 2.4 2019(n=975) — Найбільш привабливою для населення є програма, коли держава компенсує приватним власникам 35% вартості енергоефективного обладнання— 10% респондентів повідомили, що хотіли б приєднатися до такої програми. Трохи менше(по 8%) хотіли б взяти участь у програмах міської ради та програмах державної підтримки для ОСББ. Ще 5% зацікавлені в програмі заміни газового котла. Загалом, 26% респондентів зацікавлені в участі хоча б в одній програмі. — З 2015 до 2019 року серед жителів багатоповер хових будинків з 76% до 64% знизилася частка тих, хто не готовий разом з іншими мешканцями взяти кредит для впровадження енергозберігаю чих технологій у своєму будинку. Водночас з 15% до 19% зросла частка тих, хто готовий. — Серед жителів будинків, де створено ОСББ, 25% висловлюють готовність взяти спільний кредит (серед жителів будинків, які обслуговуються ЖЕК, 16% готові взяти кредит). 29

ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ 5 РЕГІОНАЛЬНИЙ РОЗРІЗ Деяку різницю у результатах можна побачити на прикла ді макрорегіонів: так, наприклад, 73% респондентів з Дон басу погоджуються з твердженням, що«Кожне домогос подарство повинно оплачувати реальну вартість тих комунальних послуг, які воно отримало». Цей відсоток в середньому серед інших макрорегіонів(захід, центр, південь, схід) є вищим та складає близько 83%. Ставлення до субсидій є більш менш рівномірним по всій країні: 61,7% опитаних із заходу, 67,3%— з центру, 67,4%— зі сходу та 66,4% представників Донбасу погоджуються з тим, що субсидії не полегшать адаптацію громадян до нових тарифів. Трохи більшу підтримку цього тверджен ня демонструють мешканці південних регіонів— 72,3%. 61,7% 83% 73% 67,3% 67,4% 72,3% 66,4% Позитивна відповідь на питання«Чи погоджуєтеся Ви, що кожне домогосподарство повинно оплачувати реальну вартість тих комунальних послуг, які воно отримало?» Позитивна відповідь на питання«Чи погоджуєтеся Ви, що надання субсидій не полегшує адаптацію громадян до нових тарифів?» Найбільша кількість респондентів саме з Донбасу— 95,9% погоджуються з твердженням:«Мої родичі, друзі та сусіди, що живуть у моєму населеному пункті, не можуть повністю сплачувати вартість комунальних тарифів». Для порівнян ня: лише 77% опитаних мешканців західного регіону пого джуються з цим твердженням. Ці показники у центрі, на півдні та сході країни коливаються у межах 83,2% до 87,2%. Оскільки населення України споживає приблизно трети ну усіх ресурсів, одне з питань дослідження було присвя чене розумінню цього факту. Найбільше обізнаними щодо обсягів ресурсів, які споживає населення, виявилися мешканці заходу: лише 64,2% з них погодились з тверджен ням, що населення споживає мало ресурсів. В інших ре гіонах ці цифри суттєво вищі: 73%— Донбас та центр, 75,4%— схід, 86,4%— південь. 83,2% 77% 95% 87,2% 64,2% 73% 75,4% 73% 86,4% Позитивна відповідь на питання«Чи погоджуєтеся Ви, що мої родичі, друзі та сусіди, що живуть у моєму населеному пункті, не можуть повністю сплачувати вартість комунальних тарифів?» Позитивна відповідь на питання«Чи погоджуєтеся Ви, що населення споживає мало ресурсів?» 30

ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ Схожу картину можна спостерігати, подивившись, чи підтримує населення тезу про те, що енергозбереженням в першу чергу треба займатись на підприємствах: 81,1% мешканців заходу України, 85,2%— Донбасу, 86,9%— схо ду, 87,3%— центру та найбільше— 91,4% населення півдня України розділяють таку думку. 81,1% 87,3% 86,9% 85,2% Більшість населення України вважає, що впровадження енергозберігаючих технологій та енергоефективних заходів у потребує дуже багато коштів. З цим погоджу ються в середньому по країні 87,5% населення. Особливих регіональних розходжень у відповіді на це питання не спостерігалося. Про недостатність коштів у своєму до могосподарстві для впровадження енергозберігаючих технологій та енергоефективних заходів свідчать і такі показники: 78,8% на заході, 84,5% в центрі, 86,8% на півдні, 85,8% на сході та 87,7% громадян Донбасу погоджуються що їм не вистачає на це коштів. 91,4% 78,8% 84,5% 85,8% 87,7% Позитивна відповідь на питання«Чи погоджуєтеся Ви, що енергозбереженням треба в першу чергу займатись на підприємствах?» 86,8% Різницю у ставленні населення різних регіонів України можна прослідкувати і на прикладі відповіді на питання «Чи вважаєте Ви, що енергозберігаючі технології ефек тивно знижують платіжки за комунальні послуги?». Лише 51% мешканців Донбасу відповіли ствердно на це питання. Цифри в інших регіонах є дещо вищими: близько 67% на сході України, та від 72% до 74%— у центрі, на півдні та на заході. Це означає, що мешканці Донбасу є найменш про інформованими щодо економічних ефектів від запрова дження енергозберігаючих та енергоефективних практик. Позитивна відповідь на питання«Чи погоджуєтеся Ви, що мої родичі, друзі та сусіди, що живуть у моєму населеному пункті, не можуть повністю сплачувати вартість комунальних тарифів?» Водночас, практично рівномірно усе населення України вважає, що енергозберігаючі технології дадуть лише не значні заощадження для власних домогосподарств: ре зультати варіюють від підтримки цієї тези 41,4% респон дентів на Заході до 52,5% респондентів на Донбасі. 72% 73% 67% 51% 74% 41,4% 52,5% Позитивна відповідь на питання«Чи погоджуєтеся Ви, що енергозберігаючі технології ефективно знижують платіжки за комунальні послуги?» Позитивна відповідь на питання«Чи погоджуєтеся Ви, що енергозберігаючі технології дадуть лише незначні заощадження для власних домогосподарств?» 31

ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ Разом із тим, в середньому по країні близько 50% грома дян вважають, що вони мають достатньо інформації про те, які енергозберігаючі технології та енергоефективні заходи можна впровадити у їх домогосподарствах. Значних розбіжностей між регіонами не спостерігається, хоча центр та захід є найменш проінформованими(близь ко 47% відповіли ствердно), а мешканці Донбасу— най більше, там позитивно відповіли 57,4%. Українці більш менш рівномірно по всій країні демонстру ють бажання зробити органи влади ініціаторами змін. У від повіді на питання«Чи погоджуєтеся, Ви з твердженням, що«центральні і місцеві органи влади повинні взяти на себе відповідальність з розробки і впровадження програм енергозбереження в домогосподарствах жителів» 80% опитаних на заході країни, 82,3%— центрі, 85,3%— сході та 88,5% та 91,4% на Донбасі та півдні відповіли ствердно. 47% 47% 52% 57,4% 52% 82,3% 80% 85,3% 91,4% 88,5% Позитивна відповідь на питання«Чи погоджуєтеся Ви, що Ви маєте достатньо інформації про те, які енергозберігаючі технології та енергоефективні заходи можна впровадити у Вашому домогосподарстві?» Позитивна відповідь на питання«Чи погоджуєтеся, Ви з твердженням, що«центральні і місцеві органи влади повинні взяти на себе відповідальність з розробки і впровадження програм енергозбереження в домогосподарствах жителів?» Окреме питання дослідження було присвячене розумін ню інших аспектів впровадження енергозберігаючих чи енергоефективних заходів, а саме їх зв’язку із забезпе ченням енергетичної незалежності України. 61,5% меш канців Донбасу погодились із твердженням, що«енер гозберігаючі технології— це енергетична безпека держави». Набагато більший відсоток — а саме 77,8% мешканців заходу України підтримують цю тезу. Ідентич ну розбіжність можна помітити у відповідях щодо тези «енергозберігаючі технології— піклування про довкілля». 46,7% мешканців Донбасу та 76,5% мешканців заходу України погодились із цим твердженням. Якщо подивитися на протилежне запитання, а саме«Чи погоджуєтесь Ви з твердженням, що кожне домогоспо дарство повинно самостійно ініціювати і запроваджува ти енергоефективні заходи у себе, не чекаючи на допо могу від центральних чи місцевих органів влади?», то картина є дещо іншою. Лише 36% мешканців Донбасу підтримують цю тезу, в той час як в інших регіонах цей показник є більшим за 50%. >50% 36% 77,8% 61,5% Позитивна відповідь на питання«Чи погоджуєтеся, Ви з твердженням, що енергозберігаючі технології— це енергетична безпека держави?» Позитивна відповідь на питання«Чи погоджуєтеся Ви з твердженням, що кожне домогосподарство повинно самостійно ініціювати і запроваджувати енергоефективні заходи у себе, не чекаючи на допомогу від центральних чи місцевих органів влади?» 32

ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ 6 РЕКОМЕНДАЦІЇ На основі проведеного соціологічного дослідження, можна визначити такі основні рекомендації для побу дови інформаційної кампанії та адресування питань енергозбереження у житловому секторі: 1. Більшість українців не вважають механізм формування вартості комунальних тарифів прозорим і зрозумілим , а також нинішні тарифи такими, що обумовлені об’єктивними причинами. Скоріш за все, у населення відсутнє розуміння поняття реальної вартості енергоресурсів. У зв’язку із цим доцільною видається ґрунтовна комунікація причин та роз’яснення наслідків підвищення тарифів : надання інформації про механізм їх формування, причини та послідов ність підвищення, інформації про реальну вартість енергоресурсів(наприклад, у порівнянні з іншими країнами світу). 2. Більшість українців підтверджують наявність проблем з оплатою комунальних послуг , але водночас критично відносяться до субсидій, навіть у контексті значного підвищення тарифів. У зв’язку із цим, доцільним видається у ході наступних інформаційних кампаній обґрунтову вати субсидування, пояснити, чому субсидуван ня є більш виправданим, ніж збереження тарифів на попередньому рівні. Необхідно також більш чітко пояснити населенню процедуру монетизації субсидій, а саме питання умов її надання(кількість прописаних осіб, офіційне місце роботи тощо) . 3. Більшість населення не відчуває важливості енергозбереження житловим сектором , а отже і власної відповідальності за це, а також дотримується думки, що підприємства та влада є відповідальними за енергозбереження. Хоча ситуація з розумінням своєї відповідальності трохи покращилася у порівнянні з 2015 роком, тим не менше важливою складовою інформацій ної кампанії залишається роз’яснення загальнодержавної мети у сфері енергоефектив ності та значущості зусиль громадян для її досягнення. Окрім того, мають комунікуватися зусилля, до яких держава та бізнес вдаються для модернізації інфраструктури та виробництв— задля досягнення тієї ж мети. 4. Більшість українців вважають, що впровадження енергозберігаючих технологій дозволить знизити вартість комунальних послуг, але водночас майже половина вважає, що можливість заощадити при цьому буде незначною. Причиною такого дисонансу може бути низька обізнаність населення з тим, які власне технології та практики є енергозберігаючими. Відповідно, необхідно побудувати довгострокову інформаційну кампанію та забезпечити постійне донесення цієї інформації до населення. 5. Більшість населення визнає важливість впровадження енергозберігаючих технологій у їхніх домогосподарствах для захисту довкілля, а також для забезпечення енергетичної безпеки держави. Це означає, що за мету інформаційних кампаній можна актуалізувати й інші мотиви для впровадження заходів з енергозбереження : окрім збереження власних коштів, говорити про енергозбереження задля покращення стану довкілля та внесок кожного у забезпечення енергетичної безпеки(енергетичної незалеж ності) країни. 6. Переважна більшість українців зазначають, що впровадження енергоефективних заходів та енергозберігаючих технологій потребує дуже багато витрат, і що їхньому домогосподарству не вистачить повного обсягу цих коштів . Водночас, 40% населення готові вкладати кошти в енергоефективні проекти з терміном окупності 3–5 років і більше. У цьому зв’язку вбачається необхідність подальшого розвитку програм та механізмів співфінансування(населення— міс цева влада— державна влада) для активного впровадження заходів з енергозбереження серед усіх верств населення. 33

ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ 7. Відсоток українців, які знають про принаймні одну програму підтримки енергоефективності (такі як державна програма«теплі кредити» чи ін.) знизилася у порівнянні з 2015 роком і сягає лише 29%. Це може говорити про недостатню, непостійну або ж неефективну комунікацію таких програм населенню. Самі ж респонденти радять: для того, щоб громадяни охочіше брали участь у програмах підтримки енергоефективності, необхідно робити більш інтенсивну рекламу з використанням різних каналів комунікації (телебачення, веб-сайтів та ін). Інші зазначають, що їх відлякує надто висока відсоткова ставка за кредитом та/чи сама необхідність брати у банку кредит. Широка комунікація успішних прикладів та реалізованих проєктів могла би принаймні частково допомогти побороти цю недовіру. 8. Практично все населення україни впроваджує ті чи інші заходи з енергозбереження, але насамперед це практики, які не потребують значних інвестицій(економія енергії, встанов лення лічильників, заміна вікон). Тому необхідно чітко комунікувати бажану послідовність, ефективність та доцільність впровадження різноманітних заходів з енергозбереження для досягнення найкращого результату з точки зору економії та комфорту. 9. Серед жителів багатоквартирних будинків, колективні практики енергозбереження мають досить низьку розповсюдженість, але водночас вони є найбільш затребуваними. Відповідно до цього варто розробити інформаційну кампанію, що мала би на меті об’єднати співвласників багатоквартирних будинків для спільного впровадження заходів з енергозбереження. 10. Відповіді респондентів демонструють обмежену інституційну довіру до рішень та повідомлень державних структур. Вищою довірою користуються повідомлення та приклади від інших громадян, які можуть продемонструвати ефект від впроваджених заходів у своїх власних будинках. Залучення таких прикладів у широких інформаційних кампаніях дозволить зменшити недовіру і підвищити рівень зацікавленості у модернізації своїх будинків. 34

ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ АВТОРИ ВИХІДНІ ДАНІ Анна Акерманн, керівниця кліматичного відділу, кампейнерка з енергоефективності, членкиня Правління, Центр екологічних ініціатив«Екодія» Марія Коваль-Гончар, проектний координатор Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Антон Грушецький, заступник директора Київського міжнародного інституту соціології Поліна Липова, незалежний аналітик Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні 01024, м. Київ, Україна вул. Пушкінська, 34 тел.:+38(044) 234 00 38 e-mail: mail@fes.kiev.ua www.fes.kiev.ua Центр екологічних ініціатив«Екодія» a/c 26, 01032, м. Київ, Україна вул. Саксаганського, 52а тел.:+38(044) 353 78 41 e-mail: info@ecoaction.org.ua https://ecoaction.org.ua Відповідальний за друк: Марсель Рьотіг| Директор Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Замовлення публікацій: mail@fes.kiev.ua Комерційне використання усіх матеріалів цієї публікації не дозволяється без письмового дозволу Фонду ім. Фрідріха Еберта ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ: РЕЗУЛЬТАТИ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО СОЦІОЛОГІЧНОГО ОПИТУВАННЯ За редакцією: Анни Акерманн, Марії Коваль-Гончар Дизайн: Олена Марчишина, Роман Марчишин Це дослідження проведено Київським міжнародним інститутом соціології у рамках спільного проекту Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та Центру екологічних ініціатив«Екодія» із вивчення ставлення населення України до енергозбереження, енергоефективності та атомної енергетики. Погляди висловлені у цій публікації не обов’язково відображають погляди Фонду ім. Фрідріха Еберта. Замовник: Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні © Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні. Комерційне використання всіх публікацій, виданих Фондом ім. Фрідріха Еберта(ФФЕ) не дозволяється без письмового дозволу ФФЕ. 35

ДУМКИ І ПОГЛЯДИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ: всеукраїнське соціологічне дослідження Всеукраїнське дослідження«Думки і погляди населення України щодо енергоефективності та енергозбе реження» проводилося Київським міжнародним інститутом соціології у березні— квітні 2019 року на за мовлення Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта та Центру еко логічних ініціатив«Екодія». Аналогічне дослідження проводи лося у серпні 2015 року, що дозволяє оцінити динаміку настроїв населен ня з цього питання. Серед головних зрушень за 4-річний період, які можна відмітити,— краща поінформованість населення щодо необхідності впровадження енер гоефективних практик, а також ви щий ступінь готовності спільно з іншими мешканцями(для жителів багатоповерхових будинків) впро ваджувати енергоефективні заходи. Водночас, українці більш гостро ніж у 2015 році ставлять під питання ефективність субсидій як системи підтримки населення для оплати комунальних послуг, і більш ніж 70% населення не чули про жодну з дер жавних чи місцевих програм під тримки енергоефективності. Разом із тим, як і у 2015 році, абсо лютна більшість жителів України(82%) вважають, що кожне домогосподар ство повинно оплачувати реальну вартість комунальних послуг, які воно отримує, в т.ч. 55% повністю з цим погоджуються.