К Пр и е їв дставництво в Україні та Білорусі n Оцінка галузевого впливу Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС ОЛЕНА БАЖЕНОВА/ АНГЕЛА БОЧІ/ ВАСИЛЬ ПОВОРОЗНИК Листопад 2018 n На підставі розробки векторних моделей авторегресії досліджено вплив агре гованої ставки ввізного мита ЄС для України та частки загальних витрат екс портера до ЄС на забезпечення відповідності нормам ЄС на показники функці онування галузей промисловості України. Для цього попередньо досліджувані показники було перевірено на наявність одиничного кореня та проведено при чинно-наслідковий аналіз. n Результати дослідження свідчать про неоднозначний вплив ЗВТ на зазначені сектори економіки. В результаті впливу на ЗВТ на ГМК очікується зростання експорту, імпорту та середніх заробітних плат в галузі, а також незначне падін ня виробництва та прямих іноземних інвестицій. n У хімічній галузі відбуватиметься незначне скорочення експорту та падіння ім порту продукції. Як і в металургійній галузі, середньомісячна заробітна плата штатного працівника хімічної галузі підвищиться. n Відповідно до результатів моделювання внаслідок дії УА виробництво соняшни кової олії не суттєво спадатиме разом зі зростанням її експорту до країн ЄС. Та кож виявлено, що експорт зернових культур до країн Європи у короткостроко вому періоді знижуватиметься, проте в довгостроковому періоді – зростатиме. n У машинобудуванні відбуватиметься незначне падіння експорту продукції(тем пи падіння зменшуються), зростання імпорту в короткостроковій перспективі та його падіння в довгостроковій, що кореспондується із зниженням виробництва.

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС Зміст Вступ..................................................................... 4 Методологія емпіричного дослідження..................................... 4 Металургійна промисловість............................................... 6 Сільське господарство................................................... 14 Харчова промисловість................................................... 22 Хімічна промисловість.................................................... 31 Машинобудівельна промисловість........................................ 38 Легка промисловість..................................................... 47 Результати дослідження за галузями...................................... 55 Висновки................................................................ 57 3

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС Вступ З 1 січня 2016 року в Україні офіційно почала ді яти поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі(надалі- ПВЗВТ) з ЄС. Але фактично ба гато економічних положень Угоди про асоціацію запрацювали ще до того. Від весни 2014 року ді яли автономні торговельні преференції Євросо юзу, з листопада 2014 застосовуються положен ня Угоди про економічну та галузеву співпрацю. Зона вільної торгівлі Україна – ЄС(надалі- ЗВТ) є невід’ємною складовою Угоди про асоціацію і передбачає лібералізацію торгівлі товарами та послугами. ЗВТ повинна забезпечити поступову інтеграцію економіки України до внутрішнього ринку ЄС, її відмінною рисою є комплексна про грама адаптації регуляторних норм у сферах, пов’язаних з торгівлею, до відповідних стандар тів ЄС. Підписання угод у форматі ЗВТ також передбачає ряд специфічних положень щодо: глибокої лібералізації торгівлі товарами та по слугами, які значно відрізняються від положень відповідних угод СОТ; лібералізації режимів іноземного інвестування; лібералізації режиму державних закупівель; введення нових правил щодо окремих аспектів конкурентної політики, в т.ч. державної допомоги; застосування більш жорстких заходів щодо захисту прав інтелекту альної власності; введення загальних екологіч них норм і стандартів, а також стандартів праці. Протягом десяти років сторони згідно догово ру зменшують рівень мит у взаємній торгівлі. Одночасно з цим протягом 5 років поетапно знижуються до нульового рівня експортні мита, поетапно знижуються до нульового рів ня субсидування продукції. Поступове змен шення застосовуватиметься до базової став ки мита, що зафіксована в Угоді. За деякими розрахунками, у довгостроковій перспективі ЗВТ+ між Україною та ЄС забез печить зростання ВВП України на 0.5% щоро ку 1 , а також загальне підвищення добробуту громадян на 1.2% на рік 2 . Що стосується еко номічних показників, то очікувалось, що об сяг експорту до ЄС має зрости приблизно на 6.3%, обсяг імпорту товарів з ЄС – збільшитися на 5.8%, а середня заробітна плата в Україні зрости на 5.5%. Перші наслідки функціонування ЗВТ можна оцінити за допомогою окремих статистич них показників за 2016 рік. Згідно з даними Держкомстату, у 2016 році Європейський Союз продовжував зміцнювати свої позиції ключового торговельного партнера України. За рік загальний обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та ЄС склав 35 923,2 млн. дол. США, з яких 30 635,2 млн. дол. США припало на торгівлю товарами, а 5 287,5 – на торгівлю послугами. Протягом 2016 року двостороння торгівля між Україною та ЄС зростала. У порівнянні з 2015 роком загальний обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та ЄС склав 108,1%. Експорт товарів та послуг до країн ЄС у 2016 році склав 16 448,5 млн. дол. США, імпорт – 19 474,6 млн. дол. США. У двосторонній торгівлі зберігалося негативне сальдо у розмірі 3 026,1 млн. дол. США. Безсумнівно, підписання Угоди та функціону вання ЗВТ з ЄС справляє надзвичайно потуж ний вплив на всю економіку України, зокрема на структуру торгівлі, бізнес-клімат, рівень ін вестицій, продуктивність, рівень конкуренції в галузях і т.д. Відтак постає питання розрахун ку впливу функціонування ЗВТ на економіку України. Методологія емпіричного дослідження Емпіричне дослідження впливу Угоди про Асо ціацію(УА) на галузі економіки України здійсню валося на підставі теоретико-методологічного підходу, в основі якого застосування економе 1.«Оцінка впливу ЗВТ+ між ЄС та Україною на стабільність торгівлі», 2008, ECORYS 2.«Кількісна оцінка можливих варіантів регіональної інтеграції України», 2011, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій Німецької Консалтингової Групи 4

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС тричного інструментарію. Економетричне мо делювання включало наступні етапи: 1. Тестування досліджуваних змінних на ста ціонарність. 2. Проведення причинно-наслідкового аналізу. 3. Розробка економетричних моделей. Перевірка змінних на стаціонарність(наяв ність одиничного кореня) здійснюється на підставі застосування критерію розширеного критерію Дікі-Фулера. Розширений критерії Дікі-Фулера – критерій, що застосовується для перевірки часових ря дів на стаціонарність. З метою тестування змінної в розширеному критерії Дікі-Фулера будується допоміжна ре гресія вигляду: На основі допоміжної регресії тестуються гіпо тези: Для цього розраховується наступна статистика: Нульова гіпотеза відхиляється, якщо отрима ний коефіцієнт b<0 та розрахована статистика за абсолютною величиною більша за абсолют ну величину критичного значення статистики МакКіннона для тестування на наявність оди ничного кореня при заданому рівні значимості. Причинно-наслідковий аналіз, тобто дослі дження того, чи пояснюють минулі значення одних змінних моделі теперішні значення ін ших, проводився на підставі застосування кри терія Гренджера. В результаті для моделювання було обрано ін струментарій векторних моделей авторегресії внаслідок того, що змінні, які включено до моделей, є стаціонарними та минулі значення досліджуваних змінних пояснюють їх тепе рішні значення, що засвідчило тестування за допомогою критерію Гренджера(тобто, між ними існує причинно-наслідковий зв’язок). Векторні моделі авторегресії(VAR моделі)- це економетричні моделі, які описують взаємоза лежності між часовими рядами у динаміці. При цьому минулі значення змінних моделі поясню ють їх теперішні значення. Основна перевага використання векторних моделей авторегресії полягає у можливості розрахунку короткостро кових і довгострокових прогнозів ендогенних змінних моделі, оскільки наявна для цього ін формація разом з теперішніми включає також і минулі значення інших змінних моделі. В загальному вигляді векторної моделі авторе гресії р-го порядку або VAR(р) може бути пред ставлена таким чином 3 : де-- вимірний вектор стаціонарних змінних моделі, -- вимірний вектор кон стант, - матриці коефіцієнтів розмірністю ,-- вимірний вектор збу рень моделі з коваріаційною матрицею . При цьому для при будьяких та для при будь-яких Однак, для моментів часу, що співпадають, збурення можуть бути коре льовані між собою( для ( )). Результати моделювання проінтерпретовано на основі аналізу функцій реакцій на імпуль си, які пов’язують поточне значення похибки з майбутніми значеннями ендогенних змінних моделі, або, іншими словами, поточні і минулі значення похибки з поточними значеннями ендогенних змінних моделі. 3. Економетрика: підручник/ О.І.Черняк, А.В.Ставицький, О.В.Баженова, О.В.Шебаніна; за ред. О.І.Черняка. – Миколаїв: МНАУ, 2014. – 414с. 5

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС В якості імпульсів в моделях розглянуто шоки на агреговану ставку ввізного мита ЄС для України( ) та частку загальних витрат експортера до ЄС на забезпечення від повідності нормам ЄС( ) на по казники функціонування галузей економіки України. Оскільки в рамках розроблених век торних моделей авторегресії можлива тільки побудова функцій реакції на шоки, що відобра жають зростання як агрегованої ставки ввізно го мита ЄС для України, так і частки загальних витрат експортера до ЄС на забезпечення від повідності нормам ЄС, висновки щодо відгуків на змодельовані шоки за результатами моде лей формулювалися«з протилежним знаком». Металургійна промисловість Стан галузі, основні тенденції Металургія традиційно є ключовою галуз зю промисловості України. Проте протягом останніх двох років металургійна промисло вість опинилась в критичному стані внаслідок дії зовнішніх та внутрішніх факторів. Зокрема мова йде про військову агресію з боку Росії на Донбасі, що призвело до фізичних руйнувань та втрати контролю частини активів ГМК, що знаходиться в зоні АТО, а також руйнування виробничих зв’язків, торгівельну війну з Росі єю, яка призвела до втрати значної частини ро сійського ринку, економічну кризу, що негатив но відбивається на фінансовій спроможності підприємств та обмеженому доступі до фінан сування, а також несприятливу кон’юнктуру на світових ринках. Ці фактори наклались на «традиційні»- застарілі технології, зношене об ладнання, брак інвестицій в галузі та високий рівень монополізації ресурсної бази. В Україні в 2016 р. виробництво сталі зросло на 6% порівняно з 2015 р.- до 24,2 млн тонн, виробництво загального металопрокату та кож збільшилося на 6%- до 21,41 млн тонн, виплавка чавуну зросла на 8% – до 23,59 млн тонн. Обсяг виробництва коксу за 2016 р. зріс на 10%- до 12,73 млн тонн. 4 В той же час в 2015 році виробництво мета лопрокату скоротилося на 16%- до 20 млн тонн, сталі- на 16%, до 22,9 млн тонн. За 2014 рік падіння виробництва металу склало 14,5%, Таким чином виробництво металу і виробів з металу в Україні впало майже на третину по рівняно з 2013 роком. При цьому експорт ме талопрокату у 2015 році знизився на 15%, або на 3,1 млн тонн до 17,1 млн тонн. У сукупності зі зниженням цін на світових ринках прокату це потягло за собою зниження експортної ви ручки на 39%, до 6,4 млрд дол. проти 10,5 млрд дол. у 2014 році. 5 Це негативно вплинуло на притік валюти до країни, адже до 2014 року металургія забезпечувала близько 20% екс портної виручки країни. Металургійна промисловість України склада ється з чорної і кольорової металургії. Мета лургійний комплекс України включає понад 400 підприємств, причому переважну частину галузі становить саме чорна металургія. Вона виробляє чавун, сталь, прокат, феросплави, труби та ін. Це— матеріаломістка галузь: для виплавки 1 т чавуну потрібно приблизно 3 т залізної руди, 1,1 т коксу, 20 т води, а також марганцева руда, вапняк, флюси та ін. Тому підприємства чорної металургії розміщують ся біля джерел сировини чи палива або між ними. Україна має для розвитку галузі значні запаси залізних і марганцевих руд, коксівного вугілля, флюсових та вогнетривких матеріалів, їх родовища дуже вдало поєднуються— пере важно у Придніпров'ї та Донбасі Чорна металургія Чорна металургія в Україні належить до осно вних галузей промисловості, що має експорт ну орієнтацію. Донедавна українська чорна металургія за обсягами виплавленої сталі посідала 7–8 місце у світі. Згодом вітчизняна 4.«В Україні виробництво сталі зменшилося на 16%», 1 вересня 2017, Інформаційний портал УНІАН[https://economics.unian.ua/ industry/2111646-v-ukrajini-virobnitstvo-stali-zmenshilosya-na-16. html] 5. Дані Держкомстату[www.ukrstat.gov.ua] 6

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС чорна металургія перемістилась у світовому рейтингу виробників сталі на 9–10 місця. Якщо за підсумками 2013 р. Україна посідала 7місце в рейтингу Світової асоціації виробни ків сталі(World Steel Association), виплавивши 30,4 млн т сталі, то у 2014 р. наша країна опус тилася на 10-е місце з результатом виплавки 27,2 млн т сталі. У 2015 р. Україна зберегла за собою 10-е місце у світовому рейтингу вироб ників сталі, хоча вітчизняний обсяг виробни цтва цієї продукції становив лише 22,9 млн т. 6 Найбільшим виробником чорних металів і про кату є Придніпровський металургійний район, де сформувалися три великі промислові вуз ли: Дніпровський(Дніпропетровськ, Дніпро дзержинськ, Новомосковськ), Запорізький (запорізькі заводи"Запоріжсталь", електро сталеплавний"Дніпроспецсталь", завод фе росплавів) та Криворізький(кар'єри, шахти і збагачувальні комбінати залізних руд Кривого Рога, манганових Нікополя, а також металур гійні, трубні і феросплавні заводи цих міст). Кольорова металургія У структурі кольорової металургії України про відне місце займає алюмінієва промисловість. Вона працює на привізній сировині(бокситах з Угорщини, країн Африки, Росії), її підприємства розміщені біля портів і в місцях виробництва електроенергії. Галузь представлена великим Миколаївським глиноземним заводом, про дукція якого(глинозем— напівфабрикат для отримання готового металу) використовуєть ся в Україні; відправляється вона і в Росію. У Запоріжжі працює алюмінієвий завод, у Свердловську(Луганська обл.)— завод алю мінієвих сплавів. Серед інших галузей кольорової металургії ви діляється виробництво магнію(Калуш), титану і магнію(Запоріжжя), ртуті(Горлівка), фероні келю(Побужжя, Кіровоградська обл.), золота (Мужієво, Закарпатська обл.). Ці виробництва працюють на власній сировині, найбільш за безпеченими з них є титанова(родовища руд у 6. https://www.worldsteel.org/ Житомирській і Дніпропетровській областях) і ртутна(Донбас) галузі. У Костянтинівці на при візній сировині створено цинкову промисло вість. Кольорова металургія, на відміну від чорної в Україні розвинута порівняно слабо. Вона має ряд особливостей: а) у рудах міститься незначна кількість металу, що вимагає розміщення багатьох підприємств кольорової металургії поблизу джерел сирови ни; б) у рудах кольорових металів міститься бага то різних металів, а це вимагає комплексного використання сировини; в) галузь потребує багато енергії і води, а та кож згубно впливає на довкілля. Таким чином, на її розміщення і розвиток негативно вплива ють енергетичні та екологічні чинники. Проблеми та шляхи вирішення Ключова проблема української металургії- бо йові дії в зоні АТО та втрата контролю над під приємствами. Зокрема з серпня 2014 р., коли бойові дії перейшли в гарячу фазу, виробни цтво у галузі скоротилося на чверть. Головна причина— кожне метпідприємство в Донбасі, що раніше забезпечувало половину виробни цтва української сталі, прямо чи побічно заче пила війна. Бойові діє позначилися на діяльності всіх трьох великих груп, що контролюють метпід приємства в Донбасі. На"Індустріальному союзі Донбасу"(ІСД), контрольованому про кремлівськими російськими бізнесменами, на"Метінвесті" Ріната Ахметова й Вадима Но винського, а також на"Донецьксталі" Віктора Нусенкіса. Найбільший металургійний актив "Індустріального союзу Донбасу" і п'ятий за розміром меткомбінат України— Алчевський меткомбінат— законсервований. 7

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС Відсутність нормального залізничного сполу чення не дає працювати Єнакіївському мет заводу, третьому найбільшому підприємству в "Метінвесті" та шостому-сьомому за обсягами виробництва в довоєнному українському рей тингу. ЄМЗ розміщується на окупованій тери торії, близькій до лінії фронту. Під кінець року 2015 року завод виходив на 50-відсоткове за вантаження потужностей, але після чергової ескалації бойових дій в Донбасі керуюча ком панія прийняла рішення зупинити ЄМЗ разом із пов'язаним з ним металопрокатним заво дом— Макіївським, на якому єнакіївська за готовка перероблялася в арматуру й катанку. Таким чином, Україна втратила 8–9% колиш нього виробництва сталі. Два інші меткомбіна ти"Метінвесту"—"Азовсталь" і ММК ім. Ілліча — розташовуються у Маріуполі, що постійно відбивав запеклі атаки проросійських сепара тистів. У місті, яке становить особливий інтер ес для бойовиків, плавилося близько третини всієї вітчизняної сталі. Комбінати працюють, але завантаження потужностей залишається зниженим через ті самі проблеми, які пережи вають інші метпідприємства Донбасу,— клю чові залізничні вузли зруйновано, а ті напрям ки, що залишилися, не дозволяють відправити достатню кількість сировини й матеріалів для повноцінного завантаження. Таким чином, на початок 2015 року більше по ловини металургійних підприємств України скоротили або повністю зупинили випуск про дукції з причин, які не мають нічого спільного з ринковими факторами. Однак починаючи з другої половини 2015 року, наслідок віднос ного перемир’я, частині металургійних підпри ємств вдалось відновити роботу. В першу чер гу мова йде про підприємства, які входять до складу Метінвеста. Тим не менше, відносно стабільні результа ти і в ряді випадків зростання демонструють комбінати, що перебувають за межами Дон басу – мова йде про Меткомбінат"Запоріж сталь", 50% якого належить"Метінвесту", та "ArcelorMittal Кривий Ріг”. Приріст у їх виробни цтві став можливим також завдяки звільнен ню після скорочення виробництва заводами в Донецькій області ніші на ринку. Однак обидва підприємства вже й так працюють з високим завантаженням, і падіння виробництва зага лом по країні їм не компенсувати. Росія продовжує наступати не тільки на воєн ному, а й на торговельному фронті. У лютому якого року? стало відомо, що Євразійська еко номічна комісія продовжила антидемпінгове розслідування проти поставок українського прутка(арматури й катанки), яке проводилося з листопада 2013, до травня 2015 р. На ринку готової продукції також склалась складна ситуація. Ціни на заготовку та гаря чекатаний прокат та арматуру подешевшала майже на третину. У такого обвалу є кілька причин. Одна з них— зниження цін на руду майже вдвічі, що дає змогу покупцям метало прокату виторговувати у його виробників кра щі умови. Негативним фактором для розвитку україн ської металургії є посилення конкуренції з боку китайських металургів. Споживання ме талу в Китаї вперше за тривалий час скороти лося протягом 2014-2015 років. Тому надлиш ковий прокат китайські компанії направляють на експорт, збиваючи ринок, у тому числі й українським постачальникам. Після падіння цін на нафту країни Близького Сходу призу пинили розвиток інфраструктурних проектів, що негативно впливає на попит. Ескалація во єнних конфліктів та інші глобальні проблеми призводять до уповільнення зростання світо вої економіки, що також позначається на об сягах замовлень на металопрокат. Зростаюча конкуренція та несприятлива для українських металургів кон’юнктура на рин ках збуту їх продукції загострили відносини вітчизняних металургійних компаній із суміж никами. Мова йде про конфлікт між металур гами й заготівельниками брухту в Україні. На початку цього року проблеми із забезпечен ням вітчизняних металургійних підприємств 8

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС металобрухтом загострились 7 . В січні 2016 р. поставки металобрухту на вітчизняні металур гійні підприємства становили близько 160 тис. т, що менше на 100 тис. т, або на 38%, ніж у грудні 2015 р., і становить тільки 55–60% від розрахункової потреби цих підприємств. Одним із небагатьох факторів, що надають іс тотну підтримку українським виробникам, є девальвація гривні, темпи падіння якої поби ли рекорди серед різних валют. Це допомагає металургам утримувати відносно непогану рентабельність у середньостроковому періоді. Основні перспективи розвитку металургії на найближчі роки вбачаються у розширенні реалізації металопродукції на внутрішньому ринку, подальшій диверсифікації зовнішніх ринків збуту(особливо у європейському та північно-африканському напрямах), зниженні залежності від імпорту високотехнологічної продукції та модернізації технологічної бази металургійного виробництва. Підвищення потенціалу металургійної промис ловості України має відбуватись за рахунок державної політики, яка має бути спрямована на виконання наступних завдань: • відновлення пошкодженої в результаті бо йових дій інфраструктури. У першу чергу це стосується залізничного сполучення, без якого підприємства галузі не зможуть відновити виробничі ланцюжки і налагоди ти стабільні відвантаження; • скорочення застарілих потужностей з ви робництва сталі шляхом ліквідації мораль но та фізично зношених засобів виробни цтва, зокрема мартенівського переділу; • створення в Україні інноваційної інфра структури(технопарків, технополісів, біз нес-інкубаторів, науково-технологічних центрів тощо), яка б давала б можливість налагодити завершений цикл інноваційної діяльності у металургійній промисловості; 7. Mazur V. Opportunities and Prospects of the Ukrainian Metallurgy Development.- Metallurgical and Mining Industry,- №11, 2015,-p 212218 • стимулювання розвитку спеціалізованих міні-металургійних заводів, головна пере вага яких полягає у гнучкості й випуску продукції з високою доданою вартістю; • застосування кластерного підходу до органі зації виробництва, який дозволяє об’єднати у межах кластерів ресурси та компетенції, недоступні для окремих підприємств; • посилення ролі держави як системного ко ординатора у процесі узгодження програм розвитку металоспоживаючих галузей економіки з можливостями металургії для збалансування структури внутрішнього попиту і виробництва металопродукцію. • сприятлива податкова політика, яка, зо крема, проявляється в наступному: • зменшення ставки податку на при буток для тієї частини прибутку, який спрямовується на реінвестиції у ви робничі фонди; • тимчасове звільнення від сплати ввіз них мит і ПДВ для імпортованого енер гозберігаючого устаткування й комплек туючих, які не випускаються в Україні; • відкриття кредитних ліній у державних банках для вітчизняних металургійних компаній з метою рефінансування зо внішніх запозичень та продовження реалізації інвестиційних планів; • налагодження ефективних і оператив них механізмів відшкодування ПДВ. Моделювання. Металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, крім виробництва машин і устаткування Для моделювання впливу Угоди про Асоціацію (УА) на металургійне виробництво на першому етапі необхідно протестувати досліджувані показники на наявність одиничного кореня (стаціонарність) за допомогою критерію ДіккіФулера. Результати даної перевірки наведено у таблиці 1.1. Так, експорт продукції металургійної галузі до країн ЄС, прямі іноземні інвестиції у металургій ну промисловість, індекс промислової продукції, 9

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС Змінна Позначення Експорт продукції металургійної галузі до країн ЄС, у логарифмах exp_met_ln Імпорт продукції металургійної галузі з країн ЄС, у логарифмах imp_met_ln Прямі іноземні інвестиції у металургійну про мисловість, у логарифмах Fdi_met_ln Капітальні інвестиції у металургійну галузь, у логарифмах di_met_ln Індекс промислової продукції, у логарифмах prod_ind_ met_ln Індекс середніх цін експорту, у логарифмах price_met_ index_exp_ln Індекс середніх цін імпорту, у логарифмах price_met_ index_imp_ln Середньомісячна заробітна плата на одного wage_met_ln штатного працівника, у логарифмах Агрегована ставка ввізного мита ЄС для України tariff_exp_ met_ln Частка загальних витрат експортера до ЄС на забезпечення відповідності нормам ЄС non_tariff_ met_ln Таблиця 1. Результати тестування змінних на наявність одиничного кореня Значення статистики ADF Рівень ряду Перші різниці -3.325163 -1.849184-3.905215 -5.567208 -1.635904-3.434333 -4.074678 -4.155229-6.846195 -8.160961 -2.177960-5.593505 -4.562182 -1.485049-4.505582 Порядок інтеграції I(0) I(1) I(0) I(1) I(0) I(1) I(0) I(1) I(0) I(1) індекс середніх цін імпорту та агрегована ставка ввізного мита ЄС для України виявилися стаціо нарними змінними, всі інші – інтегрованими пер шого порядку. Аналіз кореляційної матриці до сліджуваних показників вказує на тісний зв'язок між показниками функціонування металургійної промисловості. Водночас частка загальних ви трат експортера до ЄС на забезпечення відпо відності нормам ЄС суттєво не впливає на до сліджувані показники, проте в контексті даного дослідження його вплив вартий уваги. Однак, пе ревірка причинно-наслідкового зв’язку на осно ві критерію Гренджера засвідчила значущість цього показника. Тому для моделювання вза ємовпливу змінних найкраще підходить інстру ментарій векторних моделей авторегресії. Отже, проаналізуємо вплив шоків на агрегова ну ставку ввізного мита ЄС для України та част ку загальних витрат експортера до ЄС на забез печення відповідності нормам ЄС на показники функціонування металургійного виробництва, виробництва готових металевих виробів, крім виробництва машин і устаткування. В результаті зниження агрегованої ставки ввізного мита ЄС для України спостерігаєть ся незначне падіння експорту металургійної продукції до країн ЄС у короткостроковій пер спективі, у довгостроковій – його зростання. Проте зростання частки загальних витрат екс портера до ЄС на забезпечення відповідності нормам ЄС спричиняє зростання експорту ме талургійної продукції до країн ЄС на 0,08 відсо тків у першому періоді(рис.1.1). Водночас основним чинником, що здійснює вплив на експорт продукції металургійної га лузі, виступає індекс експортних цін на мета лургійну продукцію. У регресійному рівнянні, 10

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС Процентна зміна Період Рис.1.1. Відгуки експорту продукції металургійної галузі на зростання 8 агрегованої ставки ввізного мита ЄС для України та частки загальних витрат експортера до ЄС на забезпечення відповідності нормам ЄС Процентна зміна Період Рис.1.2. Відгуки імпорту продукції металургійної галузі на зростання агрегованої ставки ввізного мита ЄС для України та частки загальних витрат експортера до ЄС на забезпечення відповідності нормам ЄС 9 в якому залежною змінною виступає експорт металургійної продукції до країн ЄС, незалеж ною- індекс експортних цін на металургійну продукцію, даний фактор є значущим, відповід не значення t-статистики дорівнює 4,354976, а коефіцієнт детермінації складає 0,851867. При цьому зростання індексу експортних цін на ме талургійну продукцію на 1% спричиняє зрос тання її експорту на 1,43%. Реакція імпорту металургійної продукції з кра їн ЄС у короткостроковому періоді подібна до 8. Під зростанням тут і в подальшому мається на увазі зростання на одне середньоквадратичне відхилення 9. На даних графіках по осі ОХ зображено періоди(роки) після шоку, по осі ОУ – процентну зміну; синя лінія представляє графік функції реакції на імпульс, червона враховує стандартні похибки відгуків реакції з боку експорту металургійної продукції (рис.1.2). Проте відсоток падіння у випадку та рифного регулювання вдвічі більший. Зниження агрегованої ставки ввізного мита ЄС для України викликає незначне початкове зниження індексу виробництва в металургій ній галузі, проте в подальшому відбувається його зростання та повернення до рівноважно го рівня(рис.1.3) 10 . Навпаки, зростання частки загальних витрат експортера до ЄС на забезпечення відповід ності нормам ЄС спричиняє несуттєве зрос 10. Тут і надалі висновки щодо зниження агрегованої ставки ввізного мита ЄС для України сформульовано на основі функції реакції на імпульс з протилежним знаком 11

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС тання індексу виробництва в металургійній галузі у короткостроковій перспективі, але в довгостроковому періоді спостерігається його падіння та наближення до рівноважного рівня (рис.1.3). Реакція середньомісячної заробітної плати в розрахунку на одного штатного показника в металургійній промисловості характеризуєть ся зростанням у відповідь на зниження агре гованої ставки ввізного мита ЄС для України (рис.1.4). Водночас зростання частки загальних витрат експортера до ЄС на забезпечення відповід ності нормам ЄС не здійснює істотного впливу на середньомісячну заробітну плату в галузі (рис.1.4). Це може бути пояснене компенса торним ефектом щодо витрат, пов’язаних з виходом на ринки ЄС, за рахунок незначного зменшення заробітної плати найманих праців ників. За результатами симуляцій зростання частки загальних витрат експортера до ЄС на забез печення відповідності нормам ЄС не здійснює суттєвого впливу на прямі іноземні та внутріш ні інвестиції(рис.1.5). Проте зниження агрего ваної ставки ввізного мита ЄС для України призводить до падіння як внутрішніх так і зо внішніх інвестицій. На основі розробленої моделі побудовано довгостроковий прогноз показників функціо нування металургійної галузі в результаті дії Угоди про Асоціацію на 5 років(табл.1.2). Процентна зміна Процентна зміна Період Рис.1.3. Відгуки індексу промислового виробництва металургійної галузі на зростання агрегованої ставки ввізного мита ЄС для України та частки загальних витрат експортера до ЄС на забезпечення відповідності нормам ЄС Період Рис.1.4. Відгуки середньомісячної заробітної плати одного штатного працівника металургійної галузі на зростання агрегованої ставки ввізно го мита ЄС для України та частки загальних витрат експортера до ЄС на забезпечення відповідності нормам ЄС. 12

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС Процентна зміна Період Рис.1.5. Відгуки внутрішніх( DI_MET_LN) та зовнішніх( FDI_MET_LN) інвестицій у металургійну галузь на зростання агрегованої ставки ввізного мита ЄС для України та частки загальних витрат експортера до ЄС на забезпечення відповідності нормам ЄС. Період Експорт Імпорт Індекс виробни цтва Інвестиції в основний капітал Прямі іноземні інвестиції Середньомісячна заробітна плата в розрахунку на одного штатного працівника 2017 2018 2019 2020 2021 +2,29% +2,24% +2,20% +2,17% +2,15% +3,72% +3,69% +3,66% +3,64% +3,62% -1,39% -1,40% -1,40% -1,40% -1,40% -11,05% -15,40% -20,13% -21,57% -31,55% -8,94% -13,70% -19,12% -25,13% -31,93% +2,77% +4,13% +5,45% +6,71% +7,93% Таблиця 1.2. Довгостроковий прогноз основних показників функціонування металургійної галузі в результаті дії Угоди про Асоціацію Таким чином, в результаті дії Угоди про Асоці ацію у металургійній галузі відбуватиметься зростання як експорту так і імпорту продукції. В той же час спостерігатиметься незначне па діння виробництва за рахунок зростання част ки загальних витрат експортера до ЄС на за безпечення відповідності нормам ЄС та його зростання внаслідок зниження агрегованої ставки ввізного мита ЄС для України(в кінце вому випадку матиме місце незначне падін ня). При цьому відбувається скорочення вну трішніх інвестицій в основний капітал і прямих іноземних інвестицій, що може свідчити про неповернення валютної виручки з-за кордону та відсутність мотивацій до модернізації ви робництва. В той же час середньомісячна за робітна плата працівника металургійної галузі демонструватиме незначне зростання. 13

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС Сільське господарство Стан галузі, основні тенденції Зростання продукції сільського господарства почалося у 2000-х роках. Проте, дана галузь і досі зіштовхується із проблемами обмеженості фінансових ресурсів, поганої інфраструктури, економії на масштабах розширення діяльності. Статистика свідчить, що сільське господар ство зростає втричі швидше, ніж економіка України в цілому. У 2016 році ВВП держави зріс на 1,8%(попередній показник), а аграрний сек тор показав зростання на 6,1% За прогнозами Мінагрополітики, за підсум ками 2016-2017 маркетингового року україн ські аграрії також можуть встановити новий рекорд з експорту зернових, поставивши на зовнішні ринки понад 41 млн т. Попередній маркетинговий рік також був рекордним- з липня 2015 року по червень 2016 року Україна експортувала 39,4 млн т зернових. У 2016 році українські аграрії зібрали 66 млн т зернових. А це- рекорд за всі роки незалежності України. У позаминулому рік урожай зернових склав майже 60 млн т. Сьогодні ми бачимо зростання українського аграрного експорту за рахунок збільшення поставок таких товарних груп, як олія соняш никова- на$ 505 млн, насіння соняшнику- на $ 36,1 млн, цукор- на$ 16,5 млн. Найбільш ці кавим для нас при цьому є значне зростання експорту«нішевих» свіжих або перероблених продуктів. Таких як, наприклад, консервовані томати- на$ 14,3 млн, або в два рази, овочів свіжих і охолоджених- в чотири рази, огірків - в 2,7 рази, свіжих плодів- в 2,5 рази, маргари нової продукції- у дев'ять раз, какао-пасти і ка као-масла, а також морозива, які в 2015 році в ЄС взагалі не поставлялися. Для нас це озна чає тенденцію диверсифікації товарної струк тури експорту, що є позитивним аспектом. За даними Мінагрополітики, імпорт європей ських товарів в Україні також виріс в 2016 році і склав$ 1,904 млрд. Основними продуктами імпорту стали харчові продукти, зокрема, со уси, кава і чай-$ 233,6 млн, какао-боби і шоко лад-$ 113,7 млн, зернові злаки-$ 105,6 млн. Експорт української аграрної продукції до ЄС за 2016 рік збільшився на 68,2 млн дол. США. У минулому році до країн-членів Євросоюзу було поставлено продукції агропромислово Станом на 01 липня Станом на 01 серпня Станом на 01 вересня Станом на 01 жовтня Станом на 01 листопада За 2016 рік Зернові та зернобобові культури(у початково оприбуткованій вазі) тис.т у% до відпо відної дати 2015р. 1405,7 163,6 31525,7 107,4 38432,2 102,3 44443,4 103,5 56106,7 66088,02 100,1 109,9 Цукрові буряки (фабричні) тис.т у% до відпо відної дати 2015р. - - 137,5 825 3236,5 164,9 8968,3 14011,3 127,7 135,6 Таблиця 2.1. Виробництво основних сільськогосподарських культур у 2016 році Насіння соняшнику(у по чатково оприбуткованій вазі) тис.т у% до відпо відної дати 2015р. - - 553,6 157 8998,4 105,4 13190,6 13626,92 119 121,9 14

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС го комплексу на загальну суму 4,12 мільярдів доларів США, що становить 26, 6% від всього аграрного експорту країни. Найбільше до країн ЄС було експортовано сільськогосподарської продукції: • зернові злаки(кукурудза, пшениця, яч мінь) – 1 279,5 млн дол. США; • олія(соняшникова, ріпакова, соєва) – 1 185 млн дол. США; • насіння олійних культур(насіння свиріпи або ріпаку, соєві боби, насіння соняшнику) – 587,5 млн дол. США; • залишки і відходи харчової промисловос ті(макуха та інші тверді відходи, одержані під час добування соняшникової олії, со євої олії, відходи від виробництва крохма лю, цукру, буряковий жмих тощо) – 439,2 млн дол. США. Збільшення експорту відбулось в основному за рахунок вагомого зростання постачань: • олії соняшникової – на 505 млн дол. США (в 1,9 рази); • насіння соняшнику – на 36,1 млн дол. США (в 3,4 рази); • макухи та інших твердих відходів, одержа них під час добування соєвої олії – на 18,8 млн дол. США(в 4 рази); • цукру – на 16,5 млн дол. США(в 3,1 рази). Доля аграрного експорту у загальних поста чаннях товарів та послуг до країн ЄС стала найбільшою серед усіх категорій та склала 30,5%. У 2015 році експорт продукції україн ського АПК до ЄС складав$4,06 млрд, що ста новило 31,5% від всього експорту до цих країн. Україна в 2016 році збільшила експорт продук ції АПК в грошовому вираженні в порівнянні з 2015 роком на 4,5%- до$ 15,5 млрд. У 2017-2018 рр. в світі основними зернови ми культурами засіють меншу площу, ніж за останні чотири сезони. Про це повідомляє Міністерство сільського господарства США. Як відзначають аналітики міністерства, ринок таким чином реагує на зниження маржі вироб ництва зернових. Згідно з останніми оцінками, світовий урожай пшениці, кукурудзи і ячменю скоротиться на 58 млн т, однак запаси зерно вих стануть третіми за величиною за всю іс торію таких спостережень. Україна в сезоні 2017-2018 рр. повторить сві товий тренд скорочення посівних площ під зерновими культурами(за останні п'ять років зернові глобально втратили близько 12% по сівних площ). Скорочення площ поряд з не зовсім сприятливими погодними умовами зу мовлять скорочення врожаю зерна. Таким чи ном, при триваючому зниженні внутрішнього споживання в 2017-2018 рр. очікується падін ня експорту зерна в порівнянні з минулим се зоном на 10-15%. Продовольча і сільськогос подарська організація ООН теж прогнозувала, що виробництво пшениці в 2017 р в Україні впаде на 4% в порівнянні з 2016р. 11 Низька конкурентоспроможність українських виробників дедалі посилюється через невід повідність продукції вимогам Європейського Союзу щодо безпеки та якості. Схожа ситуація спостерігається в галузі харчових субпродук тів, які Україна взагалі експортує до ЄС. Основні перешкоди для експорту Основними проблемами експорту сільсько господарської продукції є: 1. Проблеми із зберіганням зерна, тран спортною інфраструктурою, надмірно ре гульовані експортні процедури, що займа ють багато часу, недорозвинені ринкові інформаційні системи та поганий доступ виробників до інформації, а також низь кий рівень пропозиції високоякісних про дуктів. Це не дозволяє сільськогосподар ським виробникам отримати кращу ціну за свою продукцію, що не призводить до по кращення експортного потенціалу країни. 11.«Украина сократит экспортный потенциал зерновых на 10-15% в сезоне 2017/18», 17 липня 2017, УкрАгроКонсалт[http://www. ukragroconsult.com/news/ukraina-sokratit-eksportnyi-potencial-zer novyh-na-10-15-v-sezone-2017-18] 15

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС Найбільшою перешкодою для українсько го сільського господарства буде не лише необхідність забезпечення відповідності правилам застосування санітарних і фітосанітарних заходів, а й також правилам ЄС щодо безпеки харчових продуктів. Також проблемами є недорозвинута інформацій на система про ринок/слабкий доступ до інформації, низька частка у виробництві високоякісних продуктів(зокрема, зерна), невідшкодування ПДВ експортерам. 2. Невідповідність якості продукції вимогам ЄС. Для прикладу, м’ясо та м’ясні продук ти – невідповідність від вимог до утри мання живих тварин та особистої гігієни працівників до норм переробки та тран спортування готових продуктів. Це надалі ускладнює проблему низької конкурен тоспроможності українських виробників м’яса і унеможливлює будь-який експорт цієї продукції до ЄС. Основні проблеми розвитку сільського господарства визначені ще у 2004 році. І з того часу вони не сильно змінювалися: 12 • Відсутність вільного обігу земельних ресурсів не дозволяє використовувати землю як заставу для отримання кре дитів. Орендні відносини, що склалися внаслідок відсутності вільного обігу землі не сприяють інвестуванню у по кращення землі. Нарешті, внаслідок відсутності легальних шляхів продажу землі розвиваються тіньові схеми її ку півлі-продажу. • Нерозвинута інфраструктура(дороги, елеватори, сільськогосподарська тех ніка тощо) призводить до збільшення вартості виробництва, високих втрат продукції під час транспортування та зберігання. • Слабкий доступ до фінансових ресур сів сільськогосподарських виробни 12. Оцінка наслідків угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС / за ред. О. Шумило; Міжнар. центр перспектив.дослідж. – Київ: ПП«Март», 2007. – 320 с. ків, зокрема, господарств населення обмежує інвестиційні можливості та зростання ефективності виробництва. • Відсутність послідовної державної по літики з розвитку сільського господар ства призводить до неефективного використання державних коштів на підтримку сільського господарства. Державні програми з розвитку сіль ського господарства не містять чіт ко визначених пріоритетів, внаслідок чого державні ресурси розпорошують ся серед безлічі реципієнтів, не прино сячи відчутної допомоги нікому; • Низька якість продукції тваринництва обмежує перспективи експорту цієї продукції, оскільки українські стан дарти якості не відповідають європей ським. • Низька ефективність сектору спричи нена насамперед незадовільною якіс тю насіннєвого та племінного матері алу, а також низькою продуктивністю праці. Положення УА щодо сільського господарства УА містить важливі умови, які стосуються сільськогосподарських товарів: безмитний до ступ для українських сільськогосподарських товарів у рамках тарифних квот; відмова ЄС від використання експортних субсидій на сільськогосподарські товари при експорті в Україну; закріплення за українською стороною права на використання захисних заходів і до даткових умов торгівлі, скасування експорт ного мита, гармонізація стандартів з ЄС, вста новлення механізму визнання еквівалентності СФЗ, ширші можливості для обміну досвідом та технологіями. На ринку продукції рослинництва відбудеть ся введення квот на експорт в ЄС зернових за нульовою ставкою ввізного мита. У ре зультаті створення поглибленої і всеохоплю ючої зони вільної торгівлі(ПВЗВТ) з ЄС від повідно до Угоди про асоціацію між Україною 16

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС та ЄС Україна безмитно постачає в країни ЄС 1,6 млн т зернових культур, водночас передбачене поступове збільшення обсягів квот протягом п’яти років до 2 млн т. Квота на ввезення в ЄС пшениці буде встановлена в розмірі 950 тис. т, після чого її буде збільшено до 1 млн т., ячменю – 250 тис. т із збільшен ням до 350 тис. т, а кукурудзи – 400 тис. т і 650 тис. т через п'ять років. Наразі Україна екс портує зернові в ЄС на загальних умовах. Позитивною умовою є скорочення середньо зваженого ввізного мита ЄС з 23,8% до 0,3% та скасування експортних субсидій на с/г товари ЄС, що призначені для продажу в Україні. Проте, разом з перевагами існує небезпека послаблення позицій українських виробників м’яса та м’ясних продуктів, молочних продук тів, овочів та фруктів в результаті зростан ня імпорту з ЄС. Дані групи дуже повільно отримують бажаний доступ на європейський ринок. Найбільше серед двох груп товарів тва ринного походження – м’ясо та напівфабрика ти птиці та мед використовують квоти, надані ЄС у повному обсязі. Варто зазначити, що різні групи зацікавлених сторін отримають різні результати від вико нання УА. Для прикладу, для виробників це означатиме розширення ринків збуту, необ хідність до зростання якості продукції та під вищення ефективності виробництва, з метою отримання максимальних прибутків. Посеред ники матимуть можливість збільшити свої прибутки внаслідок розширення ринків збуту продукції, а органам влади необхідно буде про вести роботу із наближення законодавства до вимог ЄС. Споживачі, як в Україні, так і в Євро пі, отримають збільшення пропозиції продук ції на ринку, а українські – покращення продук ції у зв’язку з запровадженням європейських норм. ЄС є основним світовим імпортером соняш никової олії, приблизно вдвічі за обсягами обійшовши Індію, що посідає другу сходинку. Тому для України дуже важливий доступ на цей ринок. Європа також є важливим вироб ником соняшникової олії, що за обсягами посі дає останніми роками друге місце у світі після України, тому для оцінки кривої попиту важли во враховувати сукупний попит ЄС, а не лише попит на імпортовану олію. За оцінкою FAPRI, еластичність попиту за ціною для ЄС стано вить-0,4 для соняшникової олії для харчових потреб. Припустимо, для решти світу еластич ність попиту за ціною також дорівнює-0,4. Вітчизняна економіка суттєво залежить від цінової кон’юнктури на світових аграрних ринках. Зокрема, за результатами емпіричної перевірки 13 чутливості темпу зростання реаль ного ВВП України та сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу до світових цін на експортовану аграрну продукцію, найбіль ший вплив на темп зростання реального ВВП України мало підвищення ціни на соняшникову олію. Результати емпіричного дослідження ре акції ВВП України показали, що зростання ціни на соняшникову олію призводить до незна чного короткострокового підвищення темпу зростання ВВП та сальдо поточного рахунку. Тому, досліджуючи вплив УА на сільське госпо дарство, проаналізуємо, насамперед, її вплив на виробництво соняшникової олії, культури, що приносить максимальну валютну виручку в Україні. У таблиці 5 наведено результати тестування показників виробництва та експорту соняшни кової олії на стаціонарність. Результати симуляцій засвідчують залежність експорту соняшникової олії від експортної ціни (рис.2.1). Проте цей вплив є менш чутливим, ніж вплив тарифних обмежень(рис.2.2). Зокрема, в ре зультаті зростання агрегованої ставки ввізно го мита ЄС для України за емпіричними роз рахунками на основі побудованої векторної 13. Баженова О.В. Аналіз чутливості економічного зростання в Україні до цінової кон’юнктури на світових аграрних ринках/ О.В.Баженова // Наукові записки НАУКМА. – 2016. – Випуск 1. Том 1. – 2016. – С. 17-23. 17

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС Змінна Позначення Експорт соняшникової олії до країн ЄС, у логарифмах Індекс промислової продукції, у логарифмах Індекс середніх цін експорту, у логарифмах Агрегована ставка ввізного мита ЄС для України exp_oil_ln prod_oil_ln price_ oil _index_exp tariff_exp_agr_ ln Значення статистики ADF Рівень ряду Перші різниці -4.193285 -3.967031 -3.873482 -2.877152 Таблиця 2.2. Результати тестування змінних на наявність одиничного кореня Порядок інтеграції I(0) I(0) I(0) I(0) Рис.2.1. Відгук експорту соняшникової олії на зростання індексу експортної ціни Період Процентна зміна Процентна зміна Період Рис.2.2. Відгук експорту( EXP_OIL_LN) та виробництва соняшникової олії( PROD_OIL_LN) на зростання агрегованої ставки ввізного мита ЄС для України моделі авторегресії отримано наступні функції реакції на імпульс. Таким чином, в результаті зниження агрегованої ставки ввізного мита ЄС для України відбуваєть ся як зростання виробництва так і експорту олії. На основі побудованої векторної моделі авто регресії розроблено прогноз виробництва со няшникової олії в Україні та її експорту до країн ЄС(таблиця 2.3). Отже, відповідно до результатів моделювання внаслідок дії УА виробництво соняшникової олії не суттєво спадатиме разом зі зростанням її експорту до країн ЄС(таблиця 2.3). 18

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС Період 2017 2018 2019 2020 2021 Експорт до ЄС +6,56464% +8,05798% +6,12719% +6,74508% +4,60861% Виробництво -1,9112% -2,34733% -1,11981% -1,96844% -1,24705% Таблиця 2.3. Довгостроковий прогноз експорту до ЄС та виробни цтва соняшникової олії в результаті дії Угоди про Асоціацію Отже, відповідно до результатів моделювання внаслідок дії УА виробництво соняшникової олії не суттєво спадатиме разом зі зростанням її експорту до країн ЄС(таблиця 2.3). Зернові культури Основними експортними зерновими культура ми в Україні є кукурудза та пшениця. Аналіз напрямків експорту кукурудзи засвід чив, що на країни Європи припадає близько 33% загального експорту кукурудзи або близь ко 32% від валютних надходжень. При чому їх частка останні роки невпинно зростає. Дослі дження чутливості темпу зростання реального ВВП України до зростання ціни на кукурудзу 14 на одне середньоквадратичне відхилення по казало, що в результаті дії цього шоку відбува ється зростання ВВП до 0,9% у третьому періо ді, після цього- поступове затухання. У загальному експорті пшениці частка країн Європи склала близько 18% або 17,47% від ва лютних надходжень. Зокрема, значні поставки пшениці здійснювалися до Італії та Іспанії. В результаті зростання ціни на пшеницю на одне середньоквадратичне відхилення максималь не підвищення темпу зростання реального ВВП України складає 0,38% у третьому періоді. Тому також проаналізуємо вплив Угоди про Асоціацію на виробництво зернових культур. У таблиці 7 містяться результати передмо дельного тестування змінних щодо експорту зернових культур на стаціонарність за допо могою критерію Діккі-Фулера. За результатами симуляцій визначено, що в результаті зниження агрегованої ставки ввіз ного мита ЄС для України та зростання част ки загальних витрат експортера до ЄС на за безпечення відповідності нормам ЄС експорт зернових культур до країн Європи у коротко строковому періоді знижується, в довгостро ковому періоді – зростає(рис.2.3). На нашу думку, це відбувається внаслідок того, що пе реважну частку експорту пшениці українсько го походження складає фураж. Варто також зазначити, що існують побоювання аграрних експертів, що під виглядом фуражу до ЄС може завозитися продовольче зерно. 15 Змінна Позначення Експорт зернових культур до кра exp_zerno_ln їн ЄС, у логарифмах Значення статистики ADF Рівень ряду Перші різниці -4.216738 Агрегована ставка ввізного мита tariff_exp_ -2.863835 ЄС для України agr_ln Частка загальних витрат екс non_tariff_agr_ портера до ЄС на забезпечення ln -2.948527 відповідності нормам ЄС Таблиця 2.4. Результати тестування змінних на наявність одиничного кореня Порядок інтеграції I(0) I(0) I(0) 14. Баженова О.В. Аналіз чутливості економічного зростання в Україні до цінової кон’юнктури на світових аграрних ринках/ О.В.Баженова // Наукові записки НАУКМА. – 2016. – Випуск 1. Том 1. – 2016. – С. 17-23. 15. Потіха А,«Сільське господарство в економічній системі України», 2017, СІАЗ НБУВ 19

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС Процентна зміна Період Рис.2.3. Відгук експорту зернових культур на зростання агрегованої ставки ввізного мита ЄС для України та частки загальних витрат екс портера до ЄС на забезпечення відповідності нормам ЄС Період 2017 2018 2019 2020 2021 Експорт до ЄС -1,71% -1,54% -1,45% -1,41% -1,39% Таблиця 2.5. Довогостроковий експорту до ЄС зернових культур в результаті дії Угоди про Асоціацію 16 За нашими розрахунками, Угода про Асоціа цію призведе до падіння експорту зернових культур до країн Європи протягом 2017-2021 років(таблиця 2.5). Таким чином, в результаті впливу УА експорт зернових до ЄС спадатиме, проте не суттєво. Так, щорічне падіння експорту до ЄС до 2021 буде не більше двох відсотків з поступовим зменшен ням темпів падіння. Враховуючи результати си муляцій, в подальшому відбуватиметься зрос тання експорту зернових до країн ЄС. Очікування опитаних підприємств цієї галузі збігаються з нашими прогнозами. Проте вони ще більш оптимістичні щодо впливу Угоди про асоціацію з ЄС. Так, представники сфери сіль ськогосподарського виробництва очікують зростання експорту в середньому на 75,4% і зростання обсягу інвестицій з держав ЄС на 63,3%. Щодо основних складнощів, які виник нуть у разі підписання Угоди про асоціацію, 16. Короткостроковий прогноз здійснюється на період до одного року підприємці виділяють невідповідність фітосанітарним стандартам ЄС, невідповідність стандартам, пов’язаним з охороною довкілля, та неможливість витримати конкуренцію з ви робниками держав ЄС. 17 Отже, можна зробити висновок, що вступ до ЗВТ для цієї галузі матиме позитивний вплив. Оскільки внутрішній попит у державах – чле нах ЄС неповною мірою задовольняється внутрішнім виробництвом і ЄС є«чистим» імпортером сільськогосподарської продукції, зниження країнами ЄС ввізного мита сприяти ме нарощуванню обсягів українського експор ту до держав – членів ЄС. Пропозиції Основними заходами для покращення співп раці України з ЄС в рамках виконання Угоди про асоціацію повинні стати наступні заходи: 1. Підвищення урожайності зернових – раці ональне використання землі, правильне планування та прогнозування рівня вро жайності. Від урожайності прямо зале жить собівартість, продуктивність праці, рентабельність та ін. Для підвищення вро жайності необхідними є реструктуризація 17. Вплив створення зони вільної торгівлі з ЄС на економіку України. Аналітичне дослідження. – К.: Міжнародний центр перспективних досліджень, 2013. – С. 38–39, 153 20

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС й оновлення матеріально-технічної бази, удосконалення структури посівних площ в господарствах, уникнення виснаження зе мельних ресурсів. Також важливо здійсни ти вдосконалення системи реалізації зер на, аналіз каналів збуту зерна у звітному періоді та здійснення системи заходів для збуту зерна по вигідних каналах у наступні роки. 2. Покращення якості продукції – виведення та використання нових сортів зерна, які були б високоврожайними, адаптованими до вирощування в окремих кліматичних зонах та стійкими до шкідників і хвороб. Крім того, продукція повинна відповідати вимогам ЄС, а в ЄС рослинництво є висо копродуктивним та отримує дотації. 3. Покращення інфраструктури – реагуван ня на потреби зовнішнього ринку шляхом розвитку транспорту, зерносховищ, ви вчення попиту на різні види зернових. По кращення інфраструктури може бути за рахунок побудови логістичних центрів, в яких будуть створені умови для зберігання зернових. Чим більшими є витрати на зби рання, перевезення, зберігання, обробку і сертифікацію сільськогосподарської про дукції на її шляху від поля до пункту при значення, тим меншими є доходи вироб ника. Відповідно до Єдиної комплексної стратегії та плану дій розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на 2015-2020 роки, для вирішення цієї проблеми планується розроблення комплексної програми розвитку збуто вої інфраструктури аграрного ринку, яка передбачала б три рівні: 1 рівень – націо нальні оптові сільськогосподарські ринки; 2 рівень – регіональні оптові сільськогос подарські ринки; 3 рівень – місцеві логіс тичні платформи(закупівельні центри) з функціями фермерських ринків. 4. Покращення доступу виробників до ін формації – основні положення даного на прямку викладені у Єдиній комплексній стратегії та плані дій розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на 2015-2020 роки, зокрема забез печення відкритого та прозорого доступу до виробничих показників та результатів діяльності(наприклад через створення аналогу інструменту«Farm accountancy data network» в ЄС), що сприятиме кращій поінформованості ринку щодо очікувань, прогнозів та трендів; забезпечення поши рення інформації про використання інтен сивних технологій виробництва, перехід на спеціалізовані підходи ведення бізнесу, розвиток спеціалізованих ІТ-рішень. 5. Запровадження інноваційних методів – упровадження ресурсозберігаючих еко логоощадних технологій обробітку ґрунту, енерго- та ресурсомісткості технологічних операцій, біологізації землеробства, опти мізації термінів виконання передбаченого комплексу операцій, забезпеченні еколо гічності виробництва. Важливе значення для підвищення ефективності зернового виробництва мають технології, які концен трують новітні досягнення науки і техніки та дають можливість реалізувати потен ційну продуктивність сортів відповідно до ґрунтових особливостей і погодних умов і забезпечать одержання високих урожаїв. Нині у світовому землеробстві розробля ють, вивчають і впроваджують кілька тех нологій землеробства – інтенсивну, біоло гічну(органічну) та прямої сівби(No-till) 18 . 6. Підтримка малих сільськогосподарських виробників – позитивними кроками Міна грополітики є те, що найближчими роками відповідно до Єдиної комплексної страте гії та план дій розвитку сільського госпо дарства та сільських територій в Україні на 2015-2020 роки, планується створення економічних, організаційних та соціальних умов щодо підтримки діяльності малих сільськогосподарських виробників шля хом вдосконалення законодавчої бази (реєстрація, оподаткування, страхуван ня, кредитування, пенсійне забезпечен ня). Важливим кроком є також розробка спеціальних програм підтримки малих 18. Tanchyk, S.P.(2008),“The main directions of farming development in Ukraine”, Propozytsiya, vol. 10, pp. 51–56 21

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС сільськогосподарських виробників щодо кредитування та страхування з метою покращення їх доступу до фінансових по слуг, розробка та впровадження цільової програми інвестиційної підтримки малих сільськогосподарських виробників для розвитку та диверсифікації їх сільськогос подарської діяльності. 7. Навчання сільськогосподарських вироб ників – у результаті дослідження ми ді йшли висновку, що надзвичайно важли вим є розробка спеціальних навчальних програм, організація навчання, надання консультаційних послуг сільськогоспо дарським виробникам щодо експортної ді яльності, доступу до фінансів, сприяння у створенні партнерств, товариств, коопера тивів для покращення їх доступу до ринків та ринкової інфраструктури, проектного менеджменту, просування продукції тощо. Харчова промисловість Продукція тваринництва. Стан галузі, основні тенденції Експорт живих тварин та м’яса до ЄС є не на стільки жвавим як очікувалося невідповіднос ті через невідповідну якість продукції. Хоча і спостерігається незначна перевага експорту над імпортом, проте Україна є все ж таки до сить залежною від імпорту. У 2016 році зо внішня торгівля тваринницькою продукцією сформувала позитивне сальдо у сумі 149,1 млн дол. США. Стосовно структури експорту у грошовому ви мірі, найбільше Україна експортує продукції по категорії 19 «м’ясо і їстівні субпродукти», реалі зація якої у 2016 році становила 387,8 млн дол. США, та«молоко та молочні продукти; яйця птиці; мед» – 330,6 млн дол. США. Основу ім порту складає категорія«риба і ракоподібні» – 19. Д. Гриценко.«Огляд зовнішньої торгівлі України тваринницькою продукцією», журнал«Тваринництво сьогодні»[http://www.aitmagazine.com.ua/news/oglyad-zovnishnoyi-torgivli-ukrayini-tvarinn ickoyu-produkciieyu] 409,9 млн дол. США, ще 80,9 млн дол. припадає на«м’ясо і їстівні субпродукти»; 59,5 млн дол. США складає закупка«Молока і молочних продуктів» і 58 млн дол. США –«живих тва рин». Разом ці групи товарів становлять 96,5% імпорту продукції тваринництва. Половину експорту складає експорт м’яса та їстівних субпродуктів, з яких 75,4% експорту займає реалізація м’яса птиці, а саме куряти ни. У 2016 році цієї продукції було реалізова но на суму 292,5 млн дол. США, а також 21,4% припадає на експорт м’яса ВРХ, що дорівнює 82,8 млн дол. США. Також 43% експорту тва ринницької продукції складає група товарів «молочні продукти, яйця та мед». Усередині зазначеної групи товарів вагоме місце займає експорт натурального меду – 29,4% або 97,3 млн дол. США. При цьому, реалізація остан нього у 2016 р. проти 2012 р. зросла більш як у 3 рази. Ще 22,8% складає експорт яєць – 75,4 млн дол. США та 22,3% експорт молока та вершків згущених. Разом реалізація м’яса та молочних продуктів(також меду і яєць) скла дає 93% експорту тваринницької продукції з України. Розглядаючи імпорт, бачимо, що більшість у структурі займає імпорт риби і ракоподібних (65,4%), основу якого становить імпорт за мороженої риби(оселедець, скумбрія, мерлу за) – 68,4% або 280,5 млн дол. США. Ще 13% припадає на м’ясо та їстівні субпродукти, де 42,4% або 34,3 млн дол. США становить імпорт м’яса і субпродуктів птиці, а також 31,7% або 25,6 млн дол. США – імпорт сала. Майже деся ту частину імпорту становить група«молочні продукти» і«живі тварини» кожна. Відбулося скорочення експорту до країн СНД на 74%, загалом за рахунок скорочення поста вок до Росії, якщо у 2012 р. складала 62,4%, а у 2016 р.– 0,2%. Майже в 6 разів зросли постав ки до країн ЄС(здебільшого Данії, Німеччини та Угорщини), в 3,9 разів – до країн Африки (Єгипет, Марокко і Лівія) та в 2,5 рази до кра їн Азії(ОАЕ, Грузія і Іран). Загалом, за останні 5 років Україна значно диверсифікувала екс 22

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС Структура експорту тваринницької продукції, 2016 рік Структура експорту тваринницької продукції, 2016 рік порт продукції тваринництва – від збуту більш як 80% до країн СНД до майже рівномірного розподілу експорту між країнами СНД, Азії та ЄС. Виробництво молока та молочної продукції За даними Міністерства аграрної політики на початку 2017 року 14 українських виробників молочної продукції отримали дозвіл на екс порт своєї продукції на ринок ЄС. Отримання європейських сертифікатів якості підтвердило відповідність української молочної продукції міжнародним нормам і стандартам, завдяки чому нам вдалося увійти на ринок ЄС і тим са мим розширити експортний потенціал україн ського агросектору. До числа тих, що отрима ли дозвіл на експорт молочної продукції до ЄС, крім«Молочного альянсу», увійшли підрозділи компаній«Лакталіс»(«Лакталіс-Миколаїв» і «Молочний дім»),«Мілкіленд»(Недригайлів 23

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС Найменування продукції 2012 Фактично вироблено 2013 2014 2015 2016 Молоко оброб. рідке Молоко і верш ки сухі Масло верш кове Сир свіжий Сир жирний Консерви мо лочні Прод. кисло молочна Казеїн Морозиво та харч. лід Спреди та сум. жирові Молоковмісні продукти 698181 53407 69898 58615 127365 47147 372023 6179 95435 38841 87661 631173 38804 61514 53265 110935 36778 355716 2321 95581 33751 83084 721387 45540 80144 50226 85227 33026 326758 3630 88393 33090 109691 660434 44735 70155 43959 83227 30358 290231 4451 77426 23368 102665 632108 43780 70749 46406 76092 27767 290481 4889 82347 19470 92091 Таблиця 3.1. Виробництво молочної продукції в Україні у 2012-2016 рр., тонн 22 Відхилення Абсолютне, тонн Відносне,% 16/15 16/12 16/15 16/12 -28326-66073-4,29-9,46 -955-9627-2,13-18,03 594 2447 -7135 -2591 851 -12209 -51273 -19380 0,85 5,57 -8,57 -8,53 1,22 -20,83 -40,26 -41,11 250 438 4921 -81542 -1290 -13088 0,09-21,92 9,84-20,88 6,36-13,71 - 898-19371-16,68-49,87 -10574 4 430-10,30 5,05 ський сирцех і Роменський молочний комбінат підприємства«Рось»,«Менський сир» підпри ємства«Прометей»), компанія«Люстдорф», Житомирський маслокомбінат, підприємство «Гадячсир», Вінницький молочний завод«Ро шен» і сироварна компанія«Клуб сиру». 20 Врахувавши зміну структури виробництва мо лочної продукції в Україні та визначивши осно вні країни-гравці зовнішнього ринку молочної галузі, варто зазначити основних гравців вну трішнього ринку України та розглянути їх сфе ри впливу на внутрішньому та зовнішньому ринках. Важливим експортним ринком збуту молочних продуктів для України впродовж тривалого періоду традиційно була Російська Федерація, і втрата його створює певні про 20.«Право на експорт молочної продукції в ЄС вже мають 14 українських підприємств», 23 січня 2017, інформаційне агентство УНІАН[https://economics.unian.ua/agro/1738196-pravo-na-eksportmolochnoji-produktsiji-v-es-vje-mayut-14-ukrajinskih-pidpriemstv.html] блеми для вітчизняної молочної галузі, що змушує здійснювати переорієнтацію на інші країни СНД та світу 21 . Сьогодні в Україні майже 80% ринку контр олює 50 заводів, значна частина яких входить до складу великих холдингів. 23 Найбільшою проблемою експорту молока та молочної продукції до країн ЄС є невідповідність якості української молочної продукції стандар там якості ЄС. Тому українські виробники мо 21. Ю. Кернасюк«Потенціал українського молока на світовому ринку», 11 лютого 2016, портал«Агробізнеc» http://agro-business. com.ua/agro/ekonomichnyi-hektar/item/7918-potentsial-ukrainskohomoloka-na-svitovomu-rynku.html] 22.«Вісник молочників», № 11(59), 2016,[http://www.ukrmolprom. kiev.ua/ua/analitika/shchomisyachna-analitika/category/2016] 23. І. Тюха, Д. Стеценко,«Стан та тенденції розвитку вітчизняного ринку молока та молочних продуктів», Електронне наукове фахове видання"Ефективна економіка", 2017[http://www.m.nayka.com. ua/?op=1&j=efektyvna-ekonomika&s=ua&z=5427] 24

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС лочної продукції будуть докладати зусилля для зростання якості продукції внаслідок збільшен ня підприємств, продукція яких відповідатиме стандартам якості ЄС, розширення ринків збу ту, підвищення ефективності виробництва. Про те, разом з тим їм прийдеться зіштовхнутися із зростанням конкуренції внаслідок збільшення імпорту продукції з ЄС та додаткові витрати на сертифікацію продукції. 24 Цукрова галузь Тарифна квота на 2017 рік на експорт вітчиз няного цукру в країни ЄС становила 20,07 тис. тонн. За обсягами виробництва цукру Україна посідає 19 місце в світі серед понад 120 країн. При цьому близько 60% виробляється з цукро вої тростини, а решта – з цукрових буряків. 25 Відповідно до анонсу Міністерства аграрної політики 2016 рік став рекордним за багатьма показниками. Так, до рекордного показника з експорту зернових у 39 млн тонн зерна до далася найбільша за всю історію цифра з екс порту цукру – майже 466 тис. тонн. Україна продовжує нарощувати експортний потенціал і підтверджувати світове лідерство. За вересень – грудень 2016 року українські ви робники цукру експортували 344,1 тис. т цукру. За ці чотири місяці український цукор вперше потрапив на ринки М'янми, Шрі-Ланки, Афга ністану, Сомалі, Ефіопії, Південноафриканської республіки, Македонії, Судану, Китаю. Відкрит тя нових ринків збуту для українських вироб ників відбулося за рахунок планомірного під вищення якості цукру. Станом на 11 січня 2017 р. всі цукрові заво ди завершили виробничий сезон. Всього, від початку виробництва виготовлено 2,008 млн тонн цукру з 13,66 млн тонн цукрового буря 24. Оцінка наслідків угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС / за ред. О. Шумило; Міжнар. центр перспектив.дослідж. – Київ: ПП «Март», 2007. – 320 с. 25.«Україна вже вичерпала річну квоту на безмитний експорт цукру до ЄС», 28 лютого 2017, інформаційне агентство Уніан [https://www.unian.ua/eurobusiness/1800127-ukrajina-vje-vicherpalarichnu-kvotu-na-bezmitniy-eksport-tsukru-do-es.html] ку, що на 40,5% більше за показник минулого року. Виробничий сезон стартував 20 серпня 2017 р., працювало 42 цукрові заводи. 26 Основними факторами, які можуть вплинути на розвиток ситуації на європейському ринку цукру, є: 27 • Рівень світових цін на цукор і наскільки він відіб’ється на ринку цукру країн ЄС. • Коливання валютних курсів. Бразильська національна валюта залишиться одним з найважливіших факторів, що впливають на світові ціни на цукор. Другою ключовою валютою в даному питанні є євро. • Євросоюз веде переговори, а також зна ходиться в процесі виконання за кількома договорами про ЗВТ. Плодівництво та овочівництво Ринок ЄС є перспективним напрямком для експорту українських овочів. Найбільшими споживачами продукції українського овочів ництва в ЄС є Польща, Німеччина, Велика Бри танія, Литва, Латвія. Останнім часом значно збільшилися поставки до ЄС свіжих теплич них овочів. Так, у 2016 р. експорт свіжих огірків зріс у 2, 7 рази, помідорів— у 1,3 рази. Вітчиз няні виробники поки не вичерпують обсяг пе редбачених тарифних квот. Поставки часнику у 2016 р. становили 9,8% від обсягу тарифної квоти, цукрової кукурудзи – 0,8%, консервова них грибів – лише 0,07%. Найближчими роками внутрішній попит на продукцію плодівництва та овочівництва зрос татиме високими темпами. Внаслідок зростан ня доходів, раціон харчування громадян змі нюється у бік більш здорового харчування, яке передбачає збільшення споживання овочів та фруктів. З іншого боку, в Україні відбувається 26.«У 2016 році Україна експортувала рекордну кількість цукру», 12 січня 2017, часопис«Тиждень»[http://tyzhden.ua/News/182963] 27.«Ринок цукру ЄС», Вісник харчової промисловості«Цукрова галузь», №4 червень 2016[http://sugar-journal.com.ua/custom/files/ Vestnik_ua/2016/04/42-46.pdf‘ 25

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС швидка реструктуризація підгалузі роздрібної торгівлі: триває процес розвитку мереж мага зинів та зменшення частки ринків у роздрібній торгівлі. 28 Розширення ринків збуту, зростання якості продукції, підвищення ефективності ви робництва позитивно вплине на українських виробників, однак це також означатиме до даткові витрати на сертифікаційні видатки та маркетинг. Українське птахівництво успішно вийшло на європейський ринок, крім того у світовому рейтингу Україна входить до 20-ки найбільших світових експортерів зазначеної продукції й її якість підтверджена європейськими сертифі катами якості. Все це пов’язане з такими чин никами як високі темпи зростання підгалузі та забезпечення потреб внутрішнього ринку; рен табельність виробництва, що допомагає на правити прибутки на просування продукції на зовнішній ринок, у тому числі витрати на сер тифікацію та маркетинг. Крім того, дана галузь характеризується потужним лобі, що отримує підтримку, у тому числі з державного бюдже ту. Для них це означає розширення ринків збуту, зростання якості продукції, підвищення ефективності виробництва. Крім того, це дає можливість збільшення пропозиції на ринку, поліпшення якості продукції, зменшення ціни продукції птахівництва та розширення експор ту продукції з високою доданою вартістю. У рамках УА Україна активно використовує дві квоти – на експорт меду і м’яса птиці. Обидві квоти закриваються щороку на 100%, а екс порт продовжується поза межами квот. Наближення вітчизняного 29 законодавства до європейського з регулювання санітарних та фіто-санітарних заходів є надзвичайно низь ким. Органи державної влади повинні запро ваджувати інституційні та законодавчі зміни 28. Оцінка наслідків угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС/ за ред. О. Шумило; Міжнародний центр перспективних досліджень. – Київ: ПП«Март», 2007. – 320 с. 29. Угода про асоціацію Україна-ЄС: перспективи та механізми імплементації: аналітична доповідь/ О.Сушко, А.Бочі, М.Кузьо, В.Поворозник, Р.Хорольський, Д.Черніков, К.Федоренко; Фонд Конрада Аденауера.-Київ, 2014.-52с. для дотримання європейських стандартів, що допоможе українським експортерам ви тримувати конкуренцію на європейських рин ках. Імплементація УА впливатиме на стан українського сільського господарства та його інфраструктури, результатом чого може стати підвищення якості продукції та державного управління в сільському господарстві. Необхідно проводити реформи у сільському господарстві: інституційні та законодавчі змі ни повинні забезпечити створення системи стандартів та ефективного механізму контр олю за продукцією для уникнення торговель них бар’єрів та виконання своїх зобов’язань у рамках імплементації УА. Досягнення цих цілей допоможе змінити радянську командно-адміні стративну регулятивну систему стандартизації на систему ринкового типу із створенням умов для охорони здоров’я споживачів та забезпе чення інтересів вітчизняного товаровиробника. Також необхідно проводити роботу з експорте рами щодо сертифікації продукції та відповід ності санітарним та фіто-санітарним заходам. Важливим напрямком діяльності органів вла ди повинен бути інформаційний супровід серед бізнесу та населення щодо майбутніх змін, які стосуються санітарних та фіто-санітарних за ходів. Для цього необхідним є проведення ін формаційних кампаній профільними органами влади, які нададуть повну інформацію про ви клики та загрози, потенційні переваги та мож ливості ЗВТ з ЄС. Проведення активної інфор маційної роботи можливе також за рахунок проведення програм навчання українських виробників щодо європейських стандартів, що дасть можливість у повній мірі зрозуміти спе цифіку ведення підприємницької діяльності відповідно до європейського законодавства. Здійснення таких заходів дозволить нівелюва ти негативне сприйняття змін, що матимуть не завжди позитивні наслідки, у зв’язку з додат ковими витратами виробників на підвищення якості продукції. Найбільших втрат від зміни стандартів можуть зазнати дрібні товаровиробники, які можуть 26

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС не витримати конкуренцію з великими компа ніями. Тому проведення даної реформи потре бує значних фінансових та людських ресурсів. Крім того, існує необхідність впровадження но вої системи технічного регулювання на основі європейських стандартів, що зумовлюватиме не лише підвищення безпеки товарів та по слуг, але й сприятиме кращому інституційно му захисту прав споживачів у випадку неякіс ної продукції. Водночас вищий рівень безпеки промислових товарів означає, що товари, що не відповідають вимогам безпеки, але є, ймо вірно, дешевшими, будуть витіснені з ринку. Це стосуватиметься як товарів національного виробника, який не зможе адаптуватись до нових вимог, так і менш безпечних імпортних товарів, що може негативно вплинути на спо живачів з нижчим рівнем доходу. Однак у дов гостроковій перспективі користування без печнішими товарами сприятиме покращенню здоров’я населенню, зменшенню випадків травмування, що може компенсувати витрати на купівлю безпечніших товарів. Для моделювання впливу УА на харчове ви робництво на першому етапі досліджувані показники було перевірено на наявність оди ничного кореня(таблиця 3.2), кореляційного та причинно-наслідкового зв’язку. Результати тестування також підтвердили доцільність об рання VAR моделей в якості інструментарію для економіко-математичного моделювання. Аналізуючи функції реакції на імпульси, необ хідно зазначити, що в результаті нетарифних обмежень відбувається скорочення експорту готових харчових продуктів з України до країн ЄС, імпорту цієї продукції та зростання її вироб ництва(рис.3.1). Хоча зниження агрегованої Змінна Експорт продукції харчової галузі до країн ЄС, у логарифмах Приріст імпорту продукції харчової галузі з країн ЄС, у логарифмах Прямі іноземні інвестиції у харчову промисловість, у логарифмах Приріст капітальних інвестицій у хар чову галузь, у логарифмах Індекс промислової продукції, у лога рифмах Індекс середніх цін експорту, у лога рифмах Індекс середніх цін імпорту, у лога рифмах Середньомісячна заробітна плата на одного штатного працівника, у лога рифмах Агрегована ставка ввізного мита ЄС для України Частка загальних витрат експортера до ЄС на забезпечення відповідності нормам ЄС Позначення exp_food_ln imp_ food _ln fdi_ food_ln di_ food_ln prod_ind_ food_ln price_ food_ index_exp_ln price_ food_ index_imp_ln wage_ food _ln tariff_exp_ food_ln non_tariff_ food_ln Значення статистики ADF Рівень ряду Перші різниці -2.393451 -2.388912 -2.772892 -3.485816 -3.469952 0.002489-1.745319 0.098453-1.563419 -3.793429 -3.678491 -3.514972 Таблиця 3.2. Результати тестування змінних на наявність одиничного кореня Порядок інтеграції I(0) I(0) I(0) I(0) I(0) I(2) I(2) I(0) I(0) I(0) 27

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС ставки ввізного мита ЄС для України викликає незначне зростання експорту, суттєве підви щення імпорту та виробництва продукції. Також внаслідок зниження агрегованої став ки ввізного мита ЄС для України та зростання частки загальних витрат експортера до ЄС на забезпечення відповідності нормам ЄС від бувається підвищення виробництва харчо вих продуктів у довгостроковій перспективі, незважаючи на падіння у короткостроковій (рис.3.1). Як і в інших галузях виробництва, в результаті симуляцій на основі побудованої VAR моделі, ми прийшли до висновку, що у виробництві харчових продуктів також відбувається притік прямих іноземних інвестицій внаслідок засто сування нетарифних обмежень(рис.3.2). Це може бути пояснене підвищеним попитом на зазначені активи в короткостроковому періоді внаслідок намагання модернізувати виробни цтво з метою забезпечення відповідності нор мам ЄС, що призводить до додаткових видат ків експортерів української харчової продукції Процентна зміна Період Рис.3.1. Відгук експорту( EXP_FOOD_LN), імпорту( IMP_FOOD_LN) та індексу промислового виробництва продукції харчової промисловості ( PROD_IND_FOOD_LN) на зростання агрегованої ставки ввізного мита ЄС для України та частки загальних витрат експортера до ЄС на за безпечення відповідності нормам ЄС. 28

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС до ЄС. При цьому у короткостроковому періоді відбувається відтік прямих іноземних інвес тицій внаслідок зниження агрегованої ставки ввізного мита ЄС для України. Також в результаті зниження агрегованої став ки ввізного мита ЄС для України відбувається зниження внутрішніх інвестицій, подальше їх коливання та наближення до рівноважного рівня(рис.3.3). Зростання частки загальних витрат експортера до ЄС на забезпечення відповідності нормам ЄС призводить до по чаткового зростання внутрішніх інвестицій з подальшим наближенням до рівноважного рівня. Також відбувається зростання середньомісяч ної заробітної плати найманих працівників в результаті зниження агрегованої ставки ввіз ного мита ЄС для України та підвищення част ки загальних витрат експортера до ЄС на за безпечення відповідності нормам ЄС(рис.3.4). Довгостроковий прогноз основних показників функціонування харчової промисловості на 2017-2021, розроблений на основі побудова ної векторної моделі авторегресії, наведено у таблиці 3.3. Підсумовуючи, зазначимо, що УА справля тиме негативний(проте, незначний) вплив на функціонування харчової промисловості. Зокрема, прогнозується падіння як індексу виробництва у галузі, так і експорту поряд зі зростанням імпорту харчової продукції. Це по єднуватиметься із падінням обсягу інвестицій Процентна зміна Процентна зміна Період Рис.3.2. Відгук прямих іноземних інвестицій у харчову промисловість на зростання агрегованої ставки ввізного мита ЄС для України та частки загальних витрат експортера до ЄС на забезпечення відповідності нормам ЄС Період Рис.3.3. Відгук капітальних інвестицій у харчову промисловість на зростання агрегованої ставки ввізного мита ЄС для України та частки загальних витрат експортера до ЄС на забезпечення відповідності нормам ЄС 29

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС Процентна зміна Період Рис.3.4. Відгук середньомісячної заробітної плати штатних працівників у харчовій промисловості на зростання агрегованої ставки ввізного мита ЄС для України та частки загальних витрат експортера до ЄС на забезпечення відповідності нормам ЄС Період Експорт Імпорт Індекс виробництва Інвестиції в основний капітал Прямі іноземні інвестиції Середньомісячна заробітна плата в розрахунку на одного штатного працівника 2017-1,81%+0,47%-1,42%-1,09%-2,89%+2,63% 2018-2,32%+0,89%-1,37%-1,20%-4,64%+5,08% 2019-2,87%+1,21%-1,33%-1,00%-5,63%+7,62% 2020-3,37%+1,36%-1,28%-0,68%-5,50%+10,25% 2021-3,76%+1,42%-1,25%-0,42%-4,29%+12,97% Таблиця 3.5. Довгостроковий прогноз основних показників функціонування харчової промисловості в результаті дії Угоди про Асоціацію до галузі(капітальних та прямих іноземних інвестицій), що може бути пояснене деяким зниженням привабливості галузі. В той же час спостерігатиметься підвищення заробітної плати штатних працівників харчової галузі. Напрями покращення ситуації в харчовій про мисловості Основними заходами для покращення співп раці України та ЄС в рамках харчової промис ловості повинно стати: • Впровадження стандартів якості ЄС в Україні(лабораторії, сертифікація). • Впровадження концепції та програми ре формування галузі для укрупнення сіль ськогосподарських підприємств. • Надання технічної допомоги для реформу вання галузі та впровадження лаборато рій для нагляду за санітарними та фіто-са нітарними стандартами. • Сприяння приватним інвестиціям у підга лузь задля швидшого досягнення необхід них стандартів якості. 30

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС Хімічна промисловість Стан галузі, основні тенденції Хімічна та нафтохімічна промисловість є одні єю з найважливіших базових галузей вітчиз няної економіки – тут виробляється близько 9% від загального обсягу промислового ви робництва. До анексії Криму та початку прове дення АТО на Донбасі хімічний комплекс Украї ни налічував більш ніж 4900 підприємств, 3700 з яких – малі підприємства, де зайнято майже 160 тис. працівників, або 5,6% від загальної кількості працівників промисловості. Частка галузі у ВВП країни становить близько 1,6-2%. Головними видами продукції, що складають структуру товарного виробництва вітчизняної хімічної, нафтохімічної та коксохімічної про мисловості, є: продукція основної хімії(ви робництва неорганічної хімії, зокрема, аміаку, сірчаної та азотної кислот, лугів, соди тощо); виробництво мінеральних добрив і азотних сполук; вироби з пластмас; шини; лакофарбо ві матеріали; первинні пластмаси; фарбники і пігменти. Структура української хімічної промисловості є наступною: • Гірнича хімія— займається видобутком природної хімічної сировини: калійні солі (Калуш, Стебник), кам'яна сіль(Слов'янськ, Артемівськ, Солотвине, Сиваш), сірка(Яво рів, Новий Розділ), фосфорити(Середнє Придністров'я), озокерит(Борислав). Тому можна виділити три райони гірничої хімії: Донбас, Прикарпаття, Присивашшя. • Коксохімія- важлива ланка в ланцюгу вугілля-кокс-метал. Сировиною для коксо хімічної промисловості є коксівне вугілля, що широко видобувається в Донецькій і Луганській областях. Побічні продукти ви робництва коксу, в тому числі фенол, ши роко використовуються на підприємствах хімічної промисловості. • Основна хімія— виробляє кислоти, міне ральні добрива, соду та інше: калійні до брива— виробництво тяжіє до сирови ни— видобутку калійних добрив(Калуш, Стебник); азотні— виробництво тяжіє до коксохімічних і металургійних підпри ємств, газопроводів. Центри: Сєвєро донецьк, Горлівка, Дніпродзержинськ, Черкаси, Рівне; фосфатні— виробництво тяжіє до споживача. Центри: Вінниця, Суми, Одеса; сода— виробництво тяжіє до сировини(до кухонної солі)(Донбас, Крим); сірчана кислота— сировиною є сірка. Прикарпаття та сірчисті гази мета лургійних підприємств, центри: Суми, Ві нниця, Сєвєродонецьк, Одеса, Горлівка. • Хімія органічного синтезу— розвивається на основі переробки нафти, газу, вугілля. Орієнтується на сировину, електроенер гію, воду: пластмаси(Донецьк, Запоріжжя, Сєвєродонецьк, Луцьк), хімічні волокна (Київ, Черкаси, Чернігів), лаки і фарби(Київ, Львів, Одеса, Харків, Чернівці, Дніпропе тровськ). Фармацевтична(ліки) і мікробіо логічна(вітаміни, добавки) промисловість орієнтуються на споживача, розміщена у таких містах: Київ, Харків, Горлівка, Одеса, Львів. Хімволокно виробляють у Києві, Сє вєродонецьку, Черкасах, Житомирі. Більшість підприємств хімічної промисловос ті зосереджено у трьох районах: Придніпров'ї, Донбасі, Прикарпатті. Основними виробника ми хімічної продукції в Україні є холдингова група OSTCHEM, що належить Дмитру Фірта шу, до складу якої входять Черкаський«Азот», Концерн«Стирол»(Горлівка), Сєвєродонець кий«Азот» та«Рівнеазот». Також великими виробниками хімічної продукції є Київхімво локно, Алчевський коксохімічний завод, Вінни цяпобутхім, Дзержинський фенольний завод, ВАТ«ДніпроАЗОТ», яким володіє Ігор Коло мойський та Одеський припортовий завод, що знаходиться у державній власності. Питома вага продукції хімічного комплексу в структурі української промислової продукції становить близько 9%. За останні три роки ви робництво хімічної продукції впало приблизно на третину. Так, за 2015 галузь впала на 15,9%, 31

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС а в 2014 році- на 14,2%. 30 Частина підприємств були змушені частково призупинити виробни цтво, а ті підприємства, які знаходяться в зоні АТО зазнали руйнувань та/або знаходяться під контролем ЛНР та ДНР. При цьому ще в 2012 р. обсяг річного виробництва продукції хіміч ної промисловості в Україні становив понад 10 млрд дол. США, або близько 0,3% світового ринку хімічної індустрії, проте за деякими ви дами хімічної продукції частка світового рин ку була більшою(наприклад, частка України з виробництва аміаку на світовому ринку стано вила близько 2,5%). Особливістю у розвитку хімічної та нафтохімічної промисловості є дис пропорція у випуску товарів різними її секто рами. Зокрема в останні декілька років зазнає певних деформацій структура реалізації про дукції хімічної та нафтохімічної промисловості: зростає питома вага енергомістких і сировин них виробництв основної хімічної продукції, де переважає низькотехнологічна продукція, тоді як частка реалізованої наукомісткої продукції та продукції глибокого перероблення, орієнто ваного на кінцеве споживання, знижується. Зменшення обсягів реалізації хімічної продук ції та критичний стан галузі пов’язані із на ступними факторами: • різке зростання цін на газ, який є ключо вою сировиною для більшості хімічної про дукції; • фізична втрата потужностей у зв’язку з анексією Криму та втратою над контр олем частини території України в зоні АТО; • скорочення попиту на світових ринках на хімічну продукцію • зниженням світових цін на хімічну продук цію; • торгівельна війна з Росією і втрата росій ського ринку для збуту; • енергомісткість хімічного виробництва, а також значний рівень зношення устатко вування, його моральне устарівання; • складним фінансовим станом підпри ємств промисловості, ускладненим досту 30. Дані Держкомстату[www.ukrstat.gov.ua] пом до фінансуванням • низьким платоспроможним внутрішнім попитом • високим рівнем імпортозалежності україн ської хімічної продукції. Хімічна промисловість завжди була найбільш експортоорієнтованою галуззю економіки України – її частка у загальному обсязі експор ту товарів традиційно становила 12–13%, але в період, починаючи з 2007 року і до 2015 року вона знизилась до 5–7%(детальніше див. Табл. 4.1 Виробництво основних видів хімічної продукції за 2011–2015 роки). Основними експортними продуктами хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості залишаються продукти неорганічної хімії та мінеральні добрива(див табл. 4.2) Зазначимо, що скасування ввізного мита в ЄС на переважну більшість товарів у хімічній галу зі позитивно впливатиме на розвиток промис ловості та буде спрямовано на гармонізацію системи технічного регулювання з відповідни ми нормами і правилами ЄС. Середня ставка ввізного мита буде скорочуватися з 4,2% до 0,4%. Разом з тим слід зазначити можливий незначний ріст конкуренції на внутрішньому ринку за рахунок зниження ввізного мита з 2,9 % в середньому до 0,2% і витрати, пов’язані з дотриманням вимог технічного регулювання. Характерною тенденцією останніх років стало зростання імпортної залежності ринку хіміч ної продукції. Експорт хімічних товарів став меншим від імпорту у 2,5 рази, а від’ємне саль до за період 2010– 2015 рр. зросло майже в 6 разів( від’ємне торговельне сальдо у 2013 р. становило майже 8 млрд дол. США). Ця тен денція зумовлює необхідність імпортозамі щення хiмiчної продукції та пов’язаних з нею галузей промисловостi задля забезпечення сталого зростання хімічної промисловості у середньо- та довгостроковій перспективі. Та кож необхідно відновлювати розвиток орга нічного напряму виробництва хімічної галузі, особливо таких важливих для економіки Укра 32

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС Аміак безводний, тис.т Сечовина, тис.т Нітрат амонію, тис.т Полімери етилену в первинних формах, тис.т Полімери вінілхлориду або олефінів галогенованих інших, у первинних формах, тис.т Смоли карбамідні та тіокарбамідні, смоли меламінові, в первинних формах, тис.т Смоли амінові інші, смоли фенольні та поліуретани, в первинних формах, тис.т Фарби та лаки на основі акрилових або вінілових по лімерів, у водному середовищі, тис.т Фарби та лаки на основі поліефірів, акрилових і вініло вих полімерів, у неводному середовищі; розчини, тис.т 2011 4321 1833 817 104 145 174 24,5 79,2 109 2012 4148 1800 870 75,3 191 164 23,4 86,2 102 2013 3480 1355 772 13,2 88,6 153 25,0 89,6 92,8 2014 1 2419 997 534 1,9 2015 1 2168 984 361 2,6 61,7 46,4 142 111 26,4 22,4 82,6 79,0 79,6 57,0 1 Без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м.Севастополя та частини зони проведення антитерорис тичної операції. Джерело: Держкомстат Таблиця 4.1. Виробництво основних видів хімічної продукції за 2011–2015 роки Код і назва товарів згідно з УКТЗЕД Експорт тис. дол. CША у% до 2015 у% до загального обсягу тис.дол. США Імпорт у% до 2015 у% до загального обсягу Продукцiя хiмiчної та пов’язаних з нею галузей 1558173,2 73,1 промисловості, в тому числі: 4,3 5619505,4 112,2 14,3 продукти неорганічної хiмiї 631092,2 65,2 1,7 305708,8 107,6 0,8 органiчнi хiмiчнi сполуки 68573,8 103,1 0,2 544497,3 95,7 1,4 фармацевтична продукція 184182,8 118,5 0,5 1606956,3 117,6 4,1 добрива 328170,0 61,4 0,9 822785,3 116,2 2,1 різноманітна хімічна про 88253,6 100,8 0,2 1091830,1 117,3 2,8 дукція Без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористич ної операції. Таблиця 4.2. Товарна структура зовнішньої торгівлі у 2016 році 33

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС їни хімічних матеріалів, як: органічні хімічні сполуки; лаки, фарби; фармацевтичні препара ти; дубильні екстракти і барвники; косметич ні препарати; мило і мийні засоби; полімерні матеріали; нитки синтетичні і хімічні волокна тощо, які традиційно вироблялися в Україні. Надходження інвестицій у основний капітал хі мічної та нафтохімічної промисловості у 2010– 2016 рр. не відзначалось стійкою тенденцією. Такі кризові тенденції негативно позначають ся на можливостях підприємств скористатися власними коштами як інвестиційним ресур сом через збитковість підприємств та кризу банківського кредитування. Через нестачу інвестицій надто повільно здійснюється онов лення основних засобів. Ступінь зносу виробничих фондів підприємств галузі перевалила за 75% і впевнено продо вжує зростати. Низький рівень технічного оснащення багатьох хімічних підприємств призводить до того, що сучасні технології по глибленого перероблення продукції не можуть бути тут упроваджені. А низькі обсяги інвес тиційних вкладень в основний капітал галузі не дають можливості сповільнити тенденцію нарощення фізичного та морального відста вання основних засобів галузі від промислово розвинених країн та оновити виробничі техно логії. Частка введених у дію нових основних засобів коливається по роках від 2 до 5,9%. Коефіцієнт оновлення основних засобів у хі мічному виробництві утримується на рівні 4%, а коефіцієнт ліквідації не досягає й 1%, що при зводить до накопичення фізично і морально застарілих виробничих засобів. Таким чином, розв’язання основних проблем галузі залежить від технічного переозброєн ня хімічних підприємств та можливостей по вної реконструкції підприємств і виробництв галузі, оснащення їх сучасною технікою, ши рокого впровадження маловідходних, ресур созберігаючих та безвідходних технологій ви робництва. При цьому державна підтримка та інноваційна стратегія повинні передбачати систему організаційно-економічних заходів із упровадження останніх науково-технічних до сягнень. Оновлення ж виробничого устаткування має відбуватися шляхом прискореного виведення фізично зношеного і морально застарілого об ладнання та введення в експлуатацію нового устаткування, яке відповідає передовим світо вим зразкам. Важлива тенденція, яка негативно впливає на українську хімічну промисловість – низькі ціни на хімічну продукцію на світових ринках. За оцінками профільних експертів загальний тренд низьких цін триватиме ще 2-3 роки. Це пов'язано з обвальним падінням цін на нафту, газ та інші базові для хімпрому продукти. Ба ланс змістився в бік пропозиції- в світі вводять ся в експлуатацію й будуються нові потужності з виробництва аміаку і карбаміду. При цьому великі ринки знижують обсяги імпорту. З одного боку, можливе падіння цін на газ збільшує конкурентоспроможність україн ської продукції за кордоном, однак для конку рентів газ також падає в ціні. Щоб підвищити конкурентоспроможність вітчизняного хімп рому, необхідна модернізація виробництв, а вона неможлива без державної допомоги. Створення конкурентоспроможного, сучасно го, інтегрованого у світове виробництво хіміч ного промислового комплексу, відродження вітчизняного виробництва високотехнологіч ної хімічної продукції та насичення внутріш нього ринку конкурентоспроможними вітчиз няними продуктами хімічної промисловості є важливими завданнями модернізації націо нальної економіки. Рекомендації для державної політики Для прискорення структурних реформ у галузі, слід вжити таких заходів: • для нарощування обсягів виробництва хі мічної продукції: 34

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС • стимулювання інвестицій у розвиток хімічного комплексу за рахунок засто сування регулюючих функцій держави на основі приватно-державного парт нерства; • нарощування випуску продукції з біль шою часткою доданої вартості(зараз фактично єдиним видом продукції поглибленого перероблення, який ви робляється підприємствами хімічної промисловості, є азотні добрива. Крім того, виробляється аміак, метанол, капролактам, пластмаси, тобто про дукція, потрібна для подальшого пере роблення на продукцію з високою до даною вартістю); • запровадження державних заходів щодо захисту ринку добрив(уведення мита на імпортну продукцію, введення квот на постачання добрив вітчизня ному сільгосптоваровиробнику тощо); • здійснення пошуку домовленостей з імпортними постачальниками сирови ни, побудова спільної логіки виробни цтва й збуту продукції та продуктова диверсифікація, страхування від дем пінгу на зовнішніх ринках; • розроблення технологій одержання фосфоровмісних добрив різних марок на основі вітчизняних родовищ при родних апатитів і фосфоритів; • здійснення об’єктивної оцінки доціль ності виробництва фосфорних добрив в Україні та можливих переваг імпор тування цих видів добрив; • з метою прискорення процесів онов лення виробничого потенціалу як мі німум вдвічі підвищити коефіцієнт ліквідації застарілих основних фондів, збільшити інвестиційні вкладення у здійснення пріоритетних напрямів тех нічного переоснащення підприємств галузі, підвищення техніко-економічно го рівня виробництв за рахунок рекон струкції тамодернізації підприємств; • розроблення системи державної під тримки наукових досліджень та впро вадження нових наукових розробок у виробництво з метою відродження економіки країни, її престижу у світовій науці; • розроблення механізмів комерціаліза ції наукових розроблень шляхом кон курсного відбору інноваційних проек тів, створення бізнес-інкубаторів для проведення лабораторних і клінічних досліджень обраних інноваційних про дуктів та створення нових інновацій них компаній із залученням приватно го капіталу; • забезпечення підприємств високок валіфікованими кадрами за рахунок ширшого залучення нових фахівців і перепідготовки працюючих у хімічно му комплексі; • відновлення розвитку органічного на пряму виробництва хімічної галузі, • розроблення нанотехнологий і роз ширення їхнього використання для одержання матеріалів зі специфіч ними експлуатаційними властивос тями(надміцність, твердість, хімотермостійкість, хімічна й каталітична активність тощо), які широко вико ристовують практично в усіх сферах діяльності. • з метою оптимізації структури експортуімпорту хімічної продукції: • забезпечення розвитку імпортозамі щуючих виробництв. Пріоритетними напрямами імпортозаміщення у хіміч ному та нафтохімічному виробництві є підгалузі, що виробляють високо технологічну наукомістку продукцію – фармацевтичну, мікробіологічні препа рати, пластмаси, поверхнево активні речовини та миючі засоби; • удосконалення структури експортних поставок у напрямі підвищення част ки продукції глибокого перероблення (товарна номенклатура експорту хі мічного комплексу головним чином представлена продукцією низького та середнього ступеня технологічного перероблення. Проте номенклатура 35

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС імпорту є різноманітнішою і в ній пере важають високотехнологічні вироби з пластмас, автомобільні шини, лако фарбові матеріали, хімічні засоби за хисту рослин, гумовотехнічні та гумові вироби, каталізатори, пластифікатори, тобто товари з високою доданою вар тістю); • обмеження імпорту шкідливих хіміч них продуктів(зокрема, поверхнево активних речовин та мийних засобів на основі фосфатів), законодавча за борона використання фосфатних мий них засобів і розвитку вітчизняного сегмента екологічно безпечних мий них засобів і натуральних поверхнево активних речовин. Моделювання впливу УА на хімічне виробництво Для моделювання впливу УА на хімічне ви робництво на першому етапі необхідно про тестувати досліджувані показники на наяв ність одиничного кореня(стаціонарність). Результати даної перевірки наведено у табли ці 4.3. Аналіз кореляційної матриці досліджуваних змінних вказує на тісний зв'язок між основни ми показниками функціонування хімічної про мисловості. Також їх було протестовано на на явність причинно-наслідкового зв’язку. За нашими розрахунками в результаті зни ження агрегованої ставки ввізного мита ЄС Процентна зміна Період Рис.4.1. Відгуки приросту експорту D(EXP_CHEM_LN), прямих іноземних інвестицій D(FDI_CHEM_LN) та середньомісячної заробітної плати в розрахунку на одного штатного працівника D(WAGE_CHEM_LN) хімічної галузі на зростання агрегованої ставки ввізного мита ЄС для України Процентна зміна Процентна зміна Період Рис.4.2. Відгук приросту капітальних інвестицій у хімічну галузь на зростання агрегованої ставки ввізного мита ЄС для України Період Рис.4.3. Відгук приросту індексу промислового виробництва хімічної галузі на зростання агрегованої ставки ввізного мита ЄС для України 36

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС для України відбувається падіння приросту експорту продукції хімічної галузі на 0,12%, яке з плином часу не наближатиметься до свого рівноважного рівня(рис.4.1). Процентна зміна Також спостерігається і зниження приросту прямих іноземних інвестицій в довгостроковій перспективі(на 0,12%), незважаючи на їх ко роткострокове зростання(рис. 4.1). Це може бути пов’язано з валютної виручки від реалі зації продукції. Разом з тим збільшується приріст середньо місячної заробітної плати на одного штатного працівника на підприємствах хімічної галузі, що, як і у металургійній галузі(максимальний рівень зростання складає 0,15%). Період Рис.4.4. Відгук імпорту продукції хімічної галузі на зростання агре гованої ставки ввізного мита ЄС для України Змінна Позначення Значення статистики ADF Рівень ряду Перші різниці Експорт продукції хімічної галузі до exp_chem_ln країн ЄС, у логарифмах -2.893325-3.525324 Імпорт продукції хімічної галузі з країн ЄС, у логарифмах imp_ chem _ln -2.380198-3.336752 Прямі іноземні інвестиції у хімічну промисловість, у логарифмах Fdi_ chem_ln-2.001092-2.783236 Капітальні інвестиції у хімічну га лузь, у логарифмах di_ chem_ln-1.465806-2.144163 Індекс промислової продукції, у логарифмах prod_ind_ chem_ln -3.469032-4.387288 Індекс середніх цін експорту, у логарифмах price_ chem _index_exp_ln 0.003481-1.645013 Індекс середніх цін імпорту, у лога- price_ chem рифмах_index_imp_ln 0.087457-1.983412 Середньомісячна заробітна плата на одного штатного працівника, у логарифмах wage_ chem _ln -1.133039-2.268344 Агрегована ставка ввізного мита ЄС для України tariff_exp_ chem_ln -1.673492-2.986524 Частка загальних витрат експорте ра до ЄС на забезпечення відповід ності нормам ЄС non_tariff_ chem_ln 0.003482-1.982852 Таблиця 4.3. Результати тестування змінних на наявність одиничного кореня Порядок інтеграції I(1) I(1) I(1) I(1) I(1) I(2) I(2) I(1) I(1) I(2) 37

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС Період Експорт Імпорт Індекс виробництва Інвестиції в основний капітал Прямі іноземні інвестиції Середньомісячна заробітна плата в розрахунку на одного штатного працівника 2017-1,47%-3,21%+0,27%+0,51%+0,90%+0,89% 2018-3,46%-3,29%+0,28%+0,30%-0,30%+2,41% 2019-5,53%-3,54%+0,31%+0,61%-1,57%+3,99% 2020-7,69%-3,58%+0,31%+1,20%-2,88%+5,65% 2021-9,94%-3,63%+0,29%+1,79%-4,26%+7,38% Таблиця 4.4. Довгостроковий прогноз основних показників функціонування хімічної галузі в результаті дії Угоди про Асоціацію При цьому відбувається також і зниження ка пітальних інвестицій у хімічну галузь, їх коли вання та поступове наближення до рівноваж ного рівня, що може бути пояснене відтоком інвестицій з галузі для забезпечення відповід ності стандартам ЄС(рис.4.2). В результаті це призводить і до зниження ви робництва продукції галузі(рис.4.3). Водночас спостерігається і падіння імпорту продукції хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості, яке повністю нівелюється про тягом чотирьох періодів після шоку(рис.4.3). На основі результатів моделювання розробле но довгостроковий прогноз показників функ ціонування хімічної галузі в результаті дії Уго ди про Асоціацію на 5 років(таблиця 4.4). Таким чином, внаслідок дії Угоди про Асоціа цію у хімічній галузі відбуватиметься скоро чення експорту та падіння імпорту продукції, несуттєве підвищення індексу промислового виробництва та інвестицій в основний капітал. В короткостроковому періоді зростуть прямі іноземні інвестиції, проте в довгостроковій перспективі спостерігатиметься їх падіння. Як і в металургійній галузі, середньомісячна заро бітна плата штатного працівника хімічної галу зі підвищиться, хоча і несуттєво. Машинобудівельна промисловість Огляд галузі, основні тенденції Машинобудівна промисловість України є важливою галуззю економіки, від стану якої залежить забезпечення підприємств інших секторів значною частиною основних засо бів. Внаслідок структурних трансформацій, складної політичної та економічної ситуації та з огляду на загальносвітові тенденції, ма шинобудування України суттєво погіршило показники своєї діяльності, що, в найбільшій мірі, виразилося у падінні обсягів виробни цтва та конкурентоспроможності на світових ринках. Сектор машинобудування є основним компо нентом більшої за розміром переробної про мисловості, внесок якого до валової доданої вартості у переробній промисловості стано вить 25% і, в свою чергу, біля 3,5% до валового внутрішнього продукту України. Українське машинобудування має чітко виражену екс портну орієнтацію- більше 50% продукції при значено для зовнішніх ринків. Найважливішими галузями українського ма шинобудування є: важке, транспортне, енер гетичне, електротехнічне, верстатобудування, приладобудування, сільськогосподарське, ви 38

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС робництво обладнання для різних галузей на родного господарства. 51% продукції виробляється трьома підгалу зями, пов’язаними з сектором транспорту, а саме залізничним, авіаційним/суднобудівним та автотранспортним машинобудуванням. Ви робництво машин та устаткування загального призначення, а також виробництво електрич ного устаткування також є відносно великими підгалузями машинобудування, внесок яких до загального випуску сектору машинобуду вання становить 27% та 16%, відповідно. Традиційно склалося, що більшість підпри ємств галузі розташовується в центральній та східній частині країни. Вони тяжіють до міст-мільйонників і Донбаському промисло вого регіону. Найбільшими машинобудівними кластерами є Київський, Дніпропетровський та Харківський. Головні заводи машинобудування в Україні: • Ракетно-космічна і авіапромисловість: Київ(«Антонов»), Запоріжжя(«Мотор Січ»), Дніпропетровськ(«Південмаш»). • Автомобільна промисловість: Запоріж жя(ЗАЗ,«ІВЕКО-Мотор Січ»), Кременчук (КраЗ), Черкаси(«Богдан»), Луцьк(ЛуАЗ), Київ(«УкрАвто»). • Транспортне машинобудування: Харків (ХЗТМ їм. Малишева, ХТЗ ім. Орджонікі дзе). • Суднобудування: Миколаїв(«Океан», За вод ім. 61-го комунара), Херсон(ХСЗ). • Важке машинобудування: Маріуполь («Азовмаш»), Краматорськ(Новокрама торський машинобудівний завод), До нецьк(НВК«Гірничі машини»), Суми(НВО ім. Фрунзе), Харків(«Електроважмаш», «Турбоатом»), Київ(«Більшовик»), Дніпро петровськ(«Дніпроважмаш»). • Залізничний транспорт: Дніпродзер жинськ(«Дніпровагонмаш»), Кременчук (Крюківський вагонзавод), Луганськ(«Лу ганськтепловоз»). • Електротехніка та приладобудування: За поріжжя(«Запоріжтрансформатор»), Оде са(«Телекарт-Прилад»). • Побутова техніка: Донецьк(«НОРД»). • Металообробка: Харків(«ХАРП»). Протягом останніх трьох років спостерігаєть ся суттєвий спад виробництва в машинобудів ному секторі. У 2013 р. і 2014 р. обсяги вироб ництва скоротилися на 17% і 24% відповідно. Падіння в 2015 р. склало 14%. Зниження спо стерігається у всіх сегментах машинобудівно го сектору. До основних проблем машинобудівних підпри ємств України відносяться наступні: • Втрата російського ринку внаслідок торгі вельної війни та санкцій з боку Росії на ма шинобудівну продукцію; • Впровадження РФ довгострокової стра тегії переорієнтації національного вироб ництва на імпортозаміщення та розвиток власного виробництва аналогічної про дукції(зокрема- вагонобудування, нала годження виробництва машин, станків та обладнання). Війна на Донбасі призводить до пошкоджень потужностей, порушень енергетичної та транспортної інфраструк тури машинобудівного виробництва; різ ке зростання ціни на електроенергію для промислових споживачів; • складна ситуація з вантажними залізнич ними перевезеннями. За рік який? тарифи вже двічі підвищувалися і передбачається чергове зростання ціни на транспортуван ня; • підприємства змушені купувати валюту, щоб придбати комплектуючі та сировину через те, що валютну виручку забирає дер жава. На цих валютних операціях продук ція втрачає 3% собівартості; • відсутність у більшості підприємств між народних сертифікатів – які саме сертифі кати маються на увазі?; • складне фінансове становище компаній в галузі та обмежений доступ до інвестицій та кредитів; • основний експорт продукції машинобуду 39

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС вання як менш технологічний іде до країн Митного союзу(56,2%), тоді як високотех нологічний імпорт надходить переважно з країн ЄС(42,1%) і третіх країн(41%) Експорт українського машинобудування: тен денції та основні ринки збуту Ще три роки тому Україна перебувала на пер шому місці за експортом вантажних вигонів і в четвірці лідерів з експорту дизельних локо мотивів в світі. Тенденції в експорті продукції машинобудування України різко змінилися за останні два роки на тлі торгових воєн з Росі єю, на заміну яким прийшов повноцінний вій ськово-політичний конфлікт, а також у зв’язку з підписанням початком функціонування ЗВТ з ЄС. Перевагами для машинобудування від імпле ментації Угоди про асоціацію України та Євро пейського Союзу є 31 : • впровадження правил внутрішнього ринку ЄС(технічних стандартів, електронної сис теми державних закупівель, конкуренції); • впровадження ресурсозберігаючих тех нологій для підвищення конкурентоспро можності продукції; • прискорення імплементації процедур з де регуляції бізнесу; • встановлення нульових ставок ввізного мита на інвестиційні види машинобудівної продукції ЄС(позиції товарів № 84, 85, 86 по кодам згідно з УКТЗЕД) сприятиме при скоренню технологічної модернізації про мисловості; • зростання конкурентоспроможності укра їнської експортної продукції через деваль вацію гривні. Відповідно, недоліками є: • залучення додаткових фінансових коштів на сертифікацію продукції для виходу на європейський ринок та впровадження ре сурсозберігаючих технологій; • недостатня поінформованість керівників підприємств щодо умов виходу на ринок ЄС; • відсутність комплексного підходу з боку держави щодо просування вітчизняної продукції на міжнародних ринках; • проблеми захисту прав інтелектуальної власності, що гальмує патентування та впровадження винаходів; • експорт переважно низько- та середньо технологічної продукції машинобудування; • відсутність у значної кількості україн ських товаровиробників сертифікату від повідності і маркування СЕ(Conformite Europeene). Відставання у впровадженні екологічних стандартів. Обов’язкове СЕмаркування повинні мати машини та ме ханізми(Директива 2006/42/ЄС), ліфти (Директива 95/16/ЄС) тощо; • погіршення цінової кон’юнктури на імпор товані комплектуючі та обладнання вна слідок девальвації гривні; • скорочення інвестицій у галузь машинобу дування з боку вітчизняних та іноземних інвесторів; • відсутність у вітчизняних виробників мож ливості залучення довгострокових«деше вих» фінансових ресурсів для належної конкуренції з підприємствами ЄС. 32 Зниження ввізних мит в ЄС на переважну більшість товарів у машинобудуванні буде на правлено на гармонізацію системи технічного регулювання з відповідними нормами і прави лами ЄС. За оцінками експертів, в автомобіль ній промисловості ефект від обнуління ввізних мит і зменшення цін на автомобілі буде досяг нуто лише за 15 років. Оскільки мінімальним протекціоністським бар’єром для спонукання виробників розмі щувати дрібновузлове складання та подаль 31. Свеженцов О.О. Перспективи розвитку машинобудівної галузі України: формування нової концепції промислової політики.// Управління розвитком, №2(184), 2016; С. 12-19; с. 17 32. Гахович Н., Завгородня М. Напрями зниження ризиків ЗВТ з ЄС для машинобудування. Економіст.[http://ua-ekonomist.com/10766napryami-znizhennya-rizikv-zvt-z-yes-dlyamashinobuduvannya.html] 40

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС шу локалізацію виробництва є ставка мита в 25%, очікується подальше зниження частки виробництва автомобілів в Україні порівняно з імпортом, незважаючи на впровадження збільшеного мита в 10% для кількості, що пе ревищує встановлену квоту. Враховуючи, що споживання автомобілів прогнозовано збіль шуватиметься у зв’язку зі зростанням спо живчого попиту в Україні, відбуватиметься до даткова експансія автомобілів з ЄС на ринок України 33 . У 2013 році в країни Митного Союзу Україна поставляла 61% всього експорту продукції ма шинобудування. Це було в три рази більше, ніж країни Європи. В 2015 році на частку країн МС припало всього 36% українського експорту машинобудування, а в Європу вирушило 42%. Загальний обсяг експорту в машинобудуван ні з 2013 року скоротився більш ніж удвічі і за підсумками 2015 року склав$ 4 млрд. У рейтингу країн-імпортерів української про дукції машинобудування лідером залишається Росія, але її питома вага тільки за останній рік впала на 15%, а сам обсяг експорту- на 60%, до$ 1,2 млрд. Стабільно серед найбільших імпортерів також числяться країни ЄС- Угорщина, Німеччина і Польща, куди Україна відвантажує електричні автокомпоненти. Також в числі топ-10 наших торгових партнерів залишається Казахстан, куди експортується електричне, нафтогазове і металургійне обладнання, а в минулому також - вагони і автомобілі. Індія і Китай імпортують, крім усього іншого, українські авіадвигуни. За останній рік Індія піднялася в рейтингу ключових імпортерів на чотири позиції саме за рахунок цієї катего рії, що, ймовірно, пов'язано з другим етапом ремоторизації українського військово-тран спортного літака Ан-32, яка тепер проходить на індійському виробничому майданчику. 33. Вплив створення зони вільної торгівлі з ЄС на економіку України. Аналітичне дослідження. Київ. МЦПД. 2013. У 2015 році ключовими видами української продукції машинобудування, яка відправля ється на експорт, замість вагонів на перше міс це вийшли автокомпоненти. Зокрема, в 2015 році Україна експортувала дроти для свічок за палювання на$ 873 млн(22% всього експорту в машинобудуванні). Продукція поставлялася переважно в Угорщину, Польщу і Німеччину. Останнім часом галузь автокомпонентів на експорт активно розвивається в Україні. Ви робництвом електропроводки для автомобіль ної галузі в Україні займаються такі підпри ємства як ВО«Карпати»,«Точприлад»,«Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед»,«SEWS Україна», Sumitomo Electric Bordnetze і OOO«Кромберг енд Шуберт Україна». Ще кілька підприємств ведуть поставки ін ших видів автокомпонентів- джгутів, чохлів, акустики та інших. Українська продукція ви користовується на таких марках автомобілів як Volkswagen, BMW, Mercedes, Ferrari, Porsche, Audi, Fiat і Nissan тощо. Зараз відкриваються нові заводи. Зокрема, у Львівській області відкрився завод Fujikura, який до кінця 2016 року набрав обертів до EUR 40 млн на рік, а в 2017 зміг довести обсяг ви робництва до EUR 70 млн. Також планується, що в Житомирі відкриє своє виробництво ком панія Kromberg& Schubert, у якої вже є підпри ємство в Луцьку. Динаміка експорту автокомпонентів україн ського виробництва буде залежати від темпів додаткових інвестицій в цей сектор, що в свою чергу залежить від інвестиційної привабли вості України в цілому. Крім того, на обсяг виробництва впливає по пит на автомобілі в Європі, куди поставляєть ся сьогодні левова частка автокомпонентів. У 2015 році світовий ринок автомобілів виріс на 2,2%, при цьому Європа показала набагато більше зростання- 9,3%. У 2016 році очікува лося, що світове зростання може більш ніж подвоїтися- до 4,8%, правда, в основному за 41

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС рахунок стабілізації попиту в країнах, що роз виваються на тлі провалу минулого року. Що стосується попиту в Європі, то його при ріст в 2016 році очікувався на рівні 2%. Висо кий результат 2015 року більше пов'язаний з обвалом продажів в 2014 через грецьку кризу, тому результати 2016 рік- набагато скромні ші. Проте, з урахуванням успішної реалізації внутрішніх українських чинників,- таких як спрощення ведення бізнесу, зниження напру ги на Сході України, стабілізація інфляції і курсу гривні, поліпшення інвестклімату, можна при пустити, що участь України у виробництві ав токомпонентів для Європи і Японії буде тільки збільшуватися. На другому місці в експорті продукції маши нобудування України займають реактивні авіадвигуни. За 11 місяців 2015 року їх екс портували на$ 615 млн. Основні одержувачі цієї продукції знаходяться в Росії, Індії, Китаї та Ірані. Основний постачальник- запорізьке ПАТ «Мотор Січ», найбільший виробник авіадвигу нів в СНД. Історично запорізькі авіадвигуни найбільше поставлялися в Росію, яка займала до 60% портфеля замовлень. Однак через військовополітичного конфлікту поставки в цю країну тільки в 2015 року впали на 35% Крім того, Росія активно займається імпор тозаміщенням в двигунобудуванні за трьома основними напрямками, в яких вона найбіль ше залежала від«Мотор Січ». Рекомендації для державної політики Сучасні тенденції розвитку машинобудування в Україні свідчать про необхідність системної перебудови всієї структури галузі. На тлі по рушення зв'язків з Росією(колись основний партнер) і розширення можливостей експорту в Європу у великих підприємств виникають як проблеми з експортом традиційної продукції, так і певні перспективи диверсифікації вироб ництва в майбутньому. В Україні має бути розроблена комплексна стратегія модернізації сектору машинобуду вання, що має включати в себе детальну оцін ку потреби у модернізації для різних підгалу зей машинобудування, розробку сукупності заходів, які відповідають цим потребам. Ця стратегія має бути інтегрованою в ширшу рам кову політику розвитку промисловості. В рамках державної політики щодо машино будівної промисловості особливого значення мають мати наступні заходи та кроки: • Сприяння інвестиціям: низька продуктив ність праці свідчить, що капіталоємність та технологічна насиченість у більшості підгалузей машинобудування є порівняно низькою. Можна очікувати, що це стане перешкодою конкурентоздатності сек тору на світовому ринку. Хоч продукція і може бути конкурентною по ціні, вона може не відповідати стандартам, що іс нують на міжнародних ринках. Інвестиції в капітал і технології в даний час значно стримуються відсутністю доступу до фі нансування за привабливими відсотко вими ставками в Україні. Таким чином, привабливі програми кредитування для здійснення інвестицій мають бути створе ні у співпраці з такими організаціями як Міжнародна фінансова корпорація(МФК), Європейський банк реконструкції і розви тку(ЄБРР) та Європейський інвестицій ний банк(ЄІБ). • Поліпшення просування українського екс порту: оскільки розвиток нових ринків час то є складною і ризикованою справою для компаній, у багатьох країнах були розро блені досить складні структури з підтрим ки просування експорту, що об’єднують діяльність від маркетингу через юридич ну підтримку до систем пом’якшення фі нансових ризиків. Підтримка українських експортерів в даний час здійснюється через українські посольства в країнах призначення, але цей сервіс вважається 42

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС неефективним. Стратегія модернізації не обов’язково означає, що сектор буде зрос тати у порівнянні із його нинішнім станом. Вона, швидше, представляє собою ряд за ходів політики, спрямованої на зростання конкурентоспроможності компаній в сек торі і дозволяє ринковим силам визначати розмір сектору. Деякі індивідуальні підга лузі можуть зростати в результаті застосу вання цієї стратегії, інші – скорочуватись. Її метою є гарантування того, що після мо дернізації сектор має бути конкурентним на міжнародній арені та продуктивним всередині країни, роблячи стабільний вне сок до створення національного багатства та економічного зростання. • Використання державних закупівель для штучного підвищення попиту на деякі види продукції: • Модернізація вагонного парку систе ми українських державних залізниць. Парк«Укрзалізниці» є застарілим і іс нує чітка потреба в модернізації, але програма його оновлення не здійсню валася через брак коштів. • Оновлення енергетичних турбін, ге нераторів і супутнього обладнання на електростанціях України для по кращення ефективності виробництва енергії. • Підвищення відкритості для прямих іно земних інвестицій(надалі – ПІІ) та спіль них підприємств. Інвестиції в капітал і технології будуть одним з ключових еле ментів підвищення конкурентоспромож ності сектору машинобудування в Україні. Оскільки ситуація на фінансовому ринку є достатньо проблематичною, залучення ПІІ буде відігравати ключову роль для за безпечення здійснення необхідних інвес тицій. Також, іноземні інвестиції та спільні підприємства між українськими та міжна родними компаніями мають сприяти при току нових ноу-хау і методів, як в технічних аспектах, так і в аспектах менеджменту, що в подальшому має сприяти зміцненню конкурентоспроможності. Після того, як політична та військова нестабільність на Сході України завершиться, інтерес міжна родних інвесторів до України відновиться. Політика має використовувати можливість залучення ПІІ та створення спільних підпри ємств. Приклади Чехії та Словаччини, які оби дві відкрили свої економіки для іноземного капіталу після вступу до ЄС ілюструють, що відкритість для міжнародних інвесторів може бути ключовим компонентом стратегії модер нізації. Моделювання Емпіричне дослідження основних показників функціонування машинобудівної галузі в ре зультаті впливу УА продемонструвало анало гічну до інших галузей поведінку. Для моделювання впливу УА на машинобудів ну галузь змінні було протестовано на стаціо нарність, кореляційний та причинно-наслідко вий зв’язок. Ці перевірки засвідчили наявність тісного зв’язку між зазначеними змінними, а критерій причинності за Гренджером діа гностував наявність причинно-наслідкового зв’язку між ними. Результати застосування критерію Діккі-Фулера наведено у таблиці 5.1 Це дозволило обрати векторні моделі авторе гресії в якості інструменту для моделювання та прогнозування. Порядок моделі обирався на основі застосування інформаційних крите ріїв Акайке, Шварца та Ханнана-Квіна. Результати моделювання реалізовано на основі аналізу функцій реакції на імпульси. Розглянуто вплив зниження агрегованої став ки ввізного мита ЄС для України та зростання частки загальних витрат експортера до ЄС на забезпечення відповідності нормам ЄС на по казники функціонування машинобудівної галу зі(тобто, тарифні і нетарифні обмеження). Так, в результаті зниження агрегованої ставки ввізного мита ЄС для України спостерігається зниження експорту продукції машинобудівної 43

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС Змінна Позначення Експорт продукції машинобудівної галузі до країн ЄС, у логарифмах Імпорт продукції машинобудівної галу зі з країн ЄС, у логарифмах Приріст прямих іноземних інвестицій у машинобудівну промисловість, у логарифмах Приріст капітальних інвестицій у ма шинобудівну галузь, у логарифмах Індекс промислової продукції, у лога рифмах Індекс середніх цін експорту, у лога рифмах Індекс середніх цін імпорту, у логариф мах Середньомісячна заробітна плата на одного штатного працівника, у лога рифмах Агрегована ставка ввізного мита ЄС для України Частка загальних витрат експортера до ЄС на забезпечення відповідності нормам ЄС exp_mach_ln imp_mach_ln fdi_mach_ln di_mach_ln prod_ind_ mach_ln price_mach_ index_exp_ln price_mach_ index_imp_ln wage_mach_ ln tariff_exp_ mach_ln non_tariff_ mach_ln Таблиця 5.1. Результати тестування змінних на наявність одиничного кореня Значення статистики ADF Рівень ряду Перші різниці -3.382451 -3.367913 -3.478291 -2.985715 -2.969754 0.009349 0.058149 -0.785463 -2.267482 -2.983473 -3.588561 -3.495673 Порядок інтеграції I(0) I(0) I(0) I(0) I(0) I(2) I(2) I(0) I(0) I(0) галузі до країн ЄС, миттєве падіння імпорто ваної продукції з подальшим зростанням та незначне зростання індексу промислового ви робництва у даній галузі(рис.5.1). При цьому на основі симуляцій побудованої VAR моделі відбувається короткострокове не значне зростання внутрішніх інвестицій до га лузі та падіння в подальшому стабілізація вна слідок дії тарифних обмежень. Водночас зростання частки загальних витрат експортера до ЄС на забезпечення відповід ності нормам ЄС провокує незначне зростан ня експорту машинобудівної продукції, падіння імпорту та виробництва цієї продукції. Дія нетарифних обмежень має наслідком та кож і короткострокове падіння інвестицій у га лузь, як внутрішніх так і зовнішніх(рис.5.2, 5.3). Аналогічно до вже проаналізованих галузей виробництва, у машинобудуванні спостеріга ється зростання заробітної плати найманих працівників внаслідок дії тарифних та падіння – як результат нетарифних обмежень щодо експорту продукції галузі до країн ЄС(рис.5.4). На основі побудованої векторної моделі авто регресії для машинобудівної галузі також було розроблено довгостроковий прогноз осно вних показників її функціонування на 20172021 роки(таблиця 5.2). Як підсумок, зауважимо, що вплив УА на ма шинобудівну галузь неоднозначний. Відбува тиметься незначне падіння експорту продукції (темпи падіння зменшуються), зростання ім 44

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС Процентна зміна Процентна зміна Період Рис.5.1. Відгук експорту(EXP_MACH_LN), імпорту(IMP_MACH_LN) та індексу промислового виробництва продукції машинобудівної промис ловості(PROD_IND_MACH_LN) на зростання агрегованої ставки ввізного мита ЄС для України та частки загальних витрат експортера до ЄС на забезпечення відповідності нормам ЄС Період Рис.5.2. Відгук капітальних інвестицій у машинобудівну промисловість на зростання агрегованої ставки ввізного мита ЄС для України та частки загальних витрат експортера до ЄС на забезпечення відповідності нормам ЄС 45

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС порту в короткостроковій перспективі та його падіння в довгостроковій, що кореспондується із зниженням виробництва. Водночас відбува ється зростання капітальних інвестицій протя гом перших трьох років та їх падіння у подаль шому. Зростання прямих іноземних інвестицій матиме місце тільки у першому періоді. Проте, середньомісячна заробітна плата в розрахун ку на одного штатного працівника, як і в інших галузях, демонструє висхідну динаміку. Процентна зміна Період Рис.5.3. Відгук прямих іноземних інвестицій у машинобудівну промисловість на зростання агрегованої ставки ввізного мита ЄС для України та частки загальних витрат експортера до ЄС на забезпечення відповідності нормам ЄС Процентна зміна Період Рис.5.4. Відгук середньомісячної заробітної плати у машинобудівній галузі на зростання агрегованої ставки ввізного мита ЄС для України та частки загальних витрат експортера до ЄС на забезпечення відповідності нормам ЄС Період Експорт Імпорт 2017 2018 2019 2020 2021 -1,25% -1,03% -0,84% -0,68% -0,53% +0,67% +0,36% +0,11% -0,11% -0,31% Індекс виробни цтва -2,51% -2,54% -2,63% -2,72% -2,79% Інвестиції в основний капітал +0,71% +0,36% +0,04% -0,26% -0,53% Прямі іноземні інвестиції +0,76% -0,12% -0,95% -1,73% -2,44% Середньомісячна заробітна плата в розрахунку на одного штатного працівника +1,54% +3,48% +5,41% +7,32% +9,23% Таблиця 5.2. Довгостроковий прогноз основних показників функціонування машинобудівної промисловості в результаті дії Угоди про Асоціацію 46

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС Легка промисловість Поточний стан Легка промисловість є однією з найбільш гло балізованих галузей промисловості, продукція якої спрямована на якісне задоволення індиві дуальних потреб споживачів та є індикатором їхнього добробуту. На жаль для України, легка промисловість не є бюджетоутворюючою, а її частка в зальному обсязі промислового ви робництва скорочувалася починаючи з 1990 року. Основними причинами показників є фі нансові кризи, часті зміни до податкового за конодавства, існування так званого«сірого» імпорту, що поряд зі зниженням конкуренто спроможності вітчизняних товарів та спожив чого попиту прискорює спад даної галузі. Легка промисловість України об’єднує 23 види економічної діяльності згідно з КВЕД, які згру повано у три основні розділи: • текстильне виробництво(ткацьке вироб ництво, виробництво трикотажного полот на, килимів, канатів, мотузок, нетканих ма теріалів, інших текстильних виробів, крім одягу, тощо); • виробництво одягу(виробництво одягу зі шкіри, виробництво робочого, спіднього, верхнього одягу та аксесуарів, виготов лення виробів із хутра, виробництво трико тажного і в’язаного одягу, панчішно-шкар петкового виробів тощо); • виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів(виробництво взуття, ду блення і оздоблення шкіри, вичинка і фар бування хутра, виробництво дорожніх ви робів, сумок тощо) 34 . Галузь легкої промисловості налічує більше 10 000 підприємств 35 , у т.ч. близько 800 великих 34. Легка промисловість України: реалії та перспективи розвитку. Експертно-аналітична доповідь/ Колектив авторів під науковою редакцією д.е.н., професора, член-кор. НАПН України І. М. Грищенка. – К.: КНУТД, 2015. – 82 с. 35. Касьян Л. Е. Стан та перспективи розвитку легкої промисловості України[Текст]/ Л.Е. Касьян //Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2016. –Вип.6. – Ч.1. – С. 150 – 153 і середніх підприємств становлять багатога лузевий комплекс, що включає повний цикл технологічно пов’язаних виробництв. Велико го розвитку набуло в галузі мале підприєм ництво(майже 2/3 загальної кількості підпри ємств галузі). Значний відсоток від загальної кількості підприємств галузі діють у недер жавному секторі. Відповідно до інформації Укрлегпрому більше 50% товарів легкої промисловості виробляєть ся підприємствами на умовах переробки да вальницької сировини і постачається до країн ЄС. Водночас легка промисловість пов’язана з багатьма суміжними галузями і обслуговує весь господарський комплекс країни. Вона має велику ємність ринку, короткий життєвий цикл виробництва товарів, що дозволяє під тримувати стійкий попит на вироблену про дукцію. 36 Чисельність працюючих з 750 тис. осіб у 1990 р. зменшилася до 72 тис. осіб на початок 2015 року. Частка виробництва товарів легкої про мисловості в промисловому виробництві зменшилася з 20% до 0,8%. За підсумками 2016 року обсяг реалізованої продукції легкої промисловості склав 20020,0 млрн.грн., що склало 0,9% від загального об сягу. За підсумками роботи в червні 2017р. вироб ництво продукції легкої промисловості зни зилося на 10,9%порівняно до червня 2016р. Середньомісячна заробітна плата становила у червні 2017 року становила 5483 грн., що скла дає 28,2% менше від заробітної плати в цілому по промисловості. Одним з найбільших проблем легкої промис ловості є висока залежність від поставок давальницької сировини(із-за кордону, а та кож висока частка тіньового обсягу продукції. 36. Легка промисловість України: реалії та перспективи розвитку. Експертно-аналітична доповідь/ Колектив авторів під науковою редакцією д.е.н., професора, член-кор. НАПН України І. М. Грищенка. – К.: КНУТД, 2015. – 82 с. 47

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС Промисловість Текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших мате ріалів Текстильне виробництво Ткацьке виробництво Виробництво інших текстильних виробів Виробництво одягу Виробництво одягу, крім хутряного Виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів Дублення шкур і оздоблення шкіри; вироб ництво дорожніх виробів, сумок, лимарносідельних виробів; вичинка та фарбування хутра Дублення шкур і оздоблення шкіри; вичин ка та фарбування хутра Виробництво взуття Код за КВЕД-2010 B+C+D 13–15 13 13.2 13.9 14 14.1 15 15.1 15.11 15.2 Січень 2017р. до грудня 2016р. 82,5 80,3 81,2 96,2 77,3 76,4 80,3 92,1 109,1 87,9 83,5 Січень 2017р. до січня 2016р. 105,6 113,0 121,5 103,5 130,5 104,9 105,4 127,1 145,3 166,3 117,4 Без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м.Севастополя та частини зони проведення антитерористич ної операції. Таблиця 6.1. Індекси промислової продукції легкої промисловості за видами діяльності за січень 2017 року 37 (відсотків) Отже, на внутрішньому ринку України фактично відбувається заміщення вітчизняної продукції легкої промисловості, орієнтованої на спожи вача, імпортними аналогами. Експорт продукції асортиментного ряду“Одяг та iншi вироби, що використовувалися» за пе ріод 2016 р. складав понад 5,9 тис. дол. США, тоді як імпорт продукції цього асортиментно го ряду у період січень-березень складав суму понад 120287 тис. дол. США. Аналізуючи динаміку обсягів імпорту товарів легкої промисловості категорія«Текстильні матеріали та текстильні вироби» ще раз під твердила значну перевагу імпорту над експор том у цій галузі: 37.«Індекси промислової продукції легкої промисловості за видами діяльності за січень 2017 року», Інформаційно-аналітичні матеріали Асоціації«Укрлегпром»[https://u.to/OUraEw] • експорт по категорії«Текстильні матеріали та текстильні вироби» у 2016 році склав 677445 тис. дол. США, • Імпорт по цій же категорії склав 1545748,7 тис. дол. США. Торгівля товарами групи«одяг та інші вироби, що використовувались» або«секонд-хенд» на буває дедалі все більшого поширення на тери торії України. До неї включаються такі товари: • вироби з текстильних матеріалів(одяг і до даткові речі до одягу та їх частини; • ковдри та пледи дорожні; • білизна постільна, столова, туалетна або кухонна; • вироби для меблювання; • взуття; • головні убори. 48

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС Найменування продукції Тканини вовняні, бавовняні, з ниток синтетичних та штучних, тис.м 2 Білизна постільна, тис.шт Костюми, комплекти, піджаки, блейзери, сукні, спідниці, спідниці-брюки, брюки, ком бінезони та напівкомбінезони, бриджі та шорти, трикотажні машинного або ручного в’язання, жіночі та дівчачі, тис.шт Пальта, півпальта, плащі, накидки тощо, чоловічі та хлопчачі, тис.шт Жилети, анораки, лижні куртки, куртки вітрозахисні та подібні вироби(крім піджаків та блейзерів, трикотажних, просочених, з покриттям, ламінованих або гумованих), чоловічі та хлопчачі, тис.шт Костюми та комплекти, крім трикотажних, чоловічі та хлопчачі, тис.шт Пальта та плащі тощо, жіночі та дівчачі, тис.шт Жилети, анораки, лижні куртки, куртки вітрозахисні та подібні вироби(крім жакетів та блейзерів, трикотажних, просочених, з покриттям, ламінованих або гумованих), жіночі та дівчачі, тис.шт Сукні, крім трикотажних, жіночі та дівчачі, тис.шт Трикотаж спідній, тис.шт Колготки із синтетичних волокон трикотажні машинного або ручного в’язання з ліній ною щільністю до 67 децитекс, млн. пар Панчішно-шкарпеткові вироби інші(уключаючи шкарпетки), млн. пар Светри, пуловери, кардигани, жилети та вироби подібні, трикотажні та в’язані, тис.шт Взуття, тис. пар Таблиця 6.2. Виробництво основних видів продукції легкої промисловості у січні 2017 року 38 Січень 7493 769 220 19,8 25,6 18,9 46,9 16,8 122 1051 1,5 2,8 48,2 1736 Найбільшими країнами-імпортерами цієї групи товарів виступають:- Велика Британія, Німеч чина, Нідерланди, Польща, Швейцарія та ін. Відповідно до інформації Укрлегпрому 39 масо ве ввезення з країн ЄС в Україну товарів так званої групи«секонд-хенд» майже без опо даткування та в якості гуманітарної допомо ги призвели до поглиблення«тінізації» ринку України. Незважаючи на зміну механізму ви знання товарів гуманітарною допомогою від повідно до внесених змін до Закону України «Про гуманітарну допомогу» № 5463-VI від 23.11.2012р., обсяги імпорту цих товарів зали шаються значними. 38.«Індекси промислової продукції легкої промисловості за видами діяльності за січень 2017 року», Інформаційно-аналітичні матеріали Асоціації«Укрлегпром»[https://u.to/OUraEw] 39. Легка промисловість України: реалії та перспективи розвитку. Експертно-аналітична доповідь/ Колектив авторів під науковою редакцією д.е.н., професора, член-кор. НАПН України І. М. Грищенка. – К.: КНУТД, 2015. – 82 с. Серед країн ЄС найбільшими імпортерами тек стильних виробів та одягу з України є Німеччи на, Італія, Польща, Великобританія. Як прави ло, ця продукція виготовлена на замовлення за давальницькою схемою. Питома вага галузі в товарній структурі«Тек стильні матеріали та текстильні вироби» екс порту 2016 року не перевищувала 1,9%, а в імпорті – 3,9%, а по складовій«Взуття, головнi убори, парасольки», по експорту – 0,5%, по ім порту – 0,7%. Відповідно до досліджень І. Плотніченко 40 , сильними сторонами легкої промисловос ті є: великий досвід роботи – дотримання технології виробництва підтримка належної 40. Плотніченко І. Б. Сучасний стан та перспективи розвитку швейної промисловості України/ І. Б. Плотніченко // Вісник Національного університету"Львівська політехніка". – 2012. – № 739: Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. – С. 109–114. 49

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС якості швейної продукції; належна асорти ментна політика; серійне виробництво обме женої номенклатури продукції; використання передових розробок іноземних замовників. Разом з тим слабкими сторонами є мораль не та фізичне зношення обладнання(висока вартість імпортного обладнання); недозаван таження виробничих потужностей; брак обіго вих коштів; висока плинність кадрів(низький рівень заробітної плати); низька кваліфікація нового виробничого персоналу; висока ціна на імпортну сировину; високий рівень витрат на енергоносії; висока собівартість продук ції; залежність від іноземних партнерів, котрі використовують толінгові схеми; проблеми із залученням професійних дизайнерів(від ставання продукції від модних тенденцій); відсутність ефективної системи управління підприємством; неконкурентоспроможність продукції за ціною і якістю. Сучасні проблеми та тенденції у легкій промисловості: 41 Позитивні • позитивна реструктуризація • раціональна структура державної допомоги Негативні • висока залежність від поставок даваль ницької сировини • тенденція до зниження зайнятості в галузі • нелегальне ввезення продукції галузі на український ринок Положення Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським союзом щодо галузі Відповідно до додатку 1-В УА сторони погоди лися на спеціальні умови преференційної тор гівлі одягом, що використовувався за кодом УКТЗЕД 6309000000 і встановлено вхідну ціну на ці товари, визначену як 30% від середньої ціни митної вартості одягу трикотажного та одягу текстильного за кодами УКТЗЕД 61016117 та 6201- 6217 за попередній рік. Це є прийнятним для Європейської сторони і підтверджується її тарифною пропозицією щодо скасування до нуля ставок ввізних мит на текстиль груп 50-53 походженням з України. Однак, наполягання Європейською стороною на таке ж скасування Україною ввізних мит на текстиль та взуття, походженням з ЄЄ(при цьому на взуття Європейська сторона збері гає свої ввізні мита протягом 5 років), є дис кримінаційним по відношенню до українських виробників. В Угоді про асоціацію між Україною та ЄС пропо нується також поступове скасування Україною: • ставок експортних мит на шкірсировину, починаючи з 2013 року зі ставкою 12,5% до нуля у 2023 році, що суперечить Закону України«Про вивізне(експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину», яким відповідно до вимог СОТ встановлено ставки вивізного мита на шкірсировину за кодами згідно з УКТЗЕД 4101, 4102, 4103900000; • ввізного мита на товарну позицію 6309 (одяг та інші вироби, що використовува лись) протягом 5 років із запровадженням вхідних цін. Майже весь обсяг імпорту цих товарів в Україну(98%) завозиться з країн Європи. Українські 42 товари користуються преферен ційним доступом до ЄС в рамках двох торго вельних режимів: ЗВТ, що передбачена Угодою про асоціацію, та Генералізована система пре ференцій ЄС(ГСП). На даний момент українські одяг та взуття екс портуються до ЄС в рамках обох торговельних режимів. Таким чином, можна використовува ти як ЗВТ, так і ГСП, залежно від того, де нижча ставка ввізного мита. 41. Оцінка наслідків угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС / за ред. О. Шумило; Міжнар. центр перспектив.дослідж. – Київ: ПП«Март», 2007. – 320 с. 42.«Посібник з експорту одягу та взуття до ЄС». Офіційний вебсайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.[http:// vcci.com.ua/wp-content/uploads/2017/02/Export_Guide_Ukr.pdf] 50

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС Генералізована система преференцій ЄС(на далі- ГСП) запроваджена з 1 січня 2014 року на основі Регламенту ЄС 978/2012 та передба чає одностороннє зниження ввізних мит з боку ЄС для певних категорій товарів, походженням з України та деяких інших країн. Що стосуєть ся ЗВТ, то в рамках даного преференційного режиму український одяг вже може імпорту ватися на ринок ЄС без сплати ввізних мит. А імпортні мита на взуття будуть скасовуватися поступово: протягом трьох–п’яти років. В рамках ГСП мита на українські одяг та взут тя знижені(проте не скасовані). Таким чином, тарифи на одяг, що експортується до ЄС в рам ках ГСП, є вищими в порівнянні з тарифами ЗВТ. Проте ГСП може бути особливо актуаль ною для взуттєвої промисловості, оскільки ряд імпортних мит для взуття є нижчим в рамках ГСП. ГСП діяв для України до кінця 2017 року. Для використання торговельних преференцій, що передбачені ГСП та ЗВТ, експортер повинен: (a) транспортувати продукцію безпосередньо до країни імпорту(тобто, товари повинні пе ревозитися напряму між ЄС і Україною) та(б) підтвердити, що товар походить з України(тоб то є виробленим в Україні). Зазначені вище ви моги повинні забезпечити, щоб тільки сторони преференційних торговельних режимів могли користуватися їхніми перевагами. Походження товару визначається на основі спеціальних правил та повинне бути засвідче не документом про походження товару. Таким чином, експортер, який використовує ЗВТ, по винен отримати: 1. сертифікат перевезення EUR.1, що вида ється митними органами України; або 2. декларацію-інвойс, що видається експор тером(для партій, що не перевищують 6 000 Євро). Експортер, який користується тарифними пре ференціями, передбаченими режимом ГСП, повинен: 1. отримати Сертифікат походження форми А, що видається Торгово-промисловою палатою України; або 2. видати декларацію-інвойс(для партій, що не перевищують 6 000 Євро). Суттєвим бар’єром у пожвавленні експорту до країн ЄС є також відмінності в технічних і сані тарних стандартах, системах стандартизації та сертифікації, ветеринарному та екологічному контролях. З цією метою профільним органам виконавчої влади доручено привести націо нальні ветеринарні, санітарні, фіто- санітарні, екологічні норми, стандарти, технічні регла менти і умови у відповідність з європейськи ми і міжнародними стандартами, провести модернізацію лабораторної бази Держветфі тослужби, Держсанепідемслужби відповідно до вимог міжнародних стандартів, облаштува ти пункти пропуску через державний кордон. Доручено також розробити технічні регламен ти на продукцію на основі директив ЄС. Адап тація стандартів ЄС дасть змогу прибрати бар’єри та отримати кращий доступ на ринки ЄС. Однак, і в цьому разі, класична зона вільної торгівлі матиме обмежений позитивний вплив на економіку України. 43 Відповідно до попередніх досліджень, очіку вання підприємців цієї галузі збігаються з нашими прогнозами. 53,1% опитаних перед бачають збільшення обсягів експорту в се редньому в 1,6 рази; на збільшення припливу інвестицій з ЄС розраховують 45,7% представ ників підприємств легкої промисловості(у се редньому в 1,3 рази); щодо очікуваних обсягів імпорту матеріалів для виготовлення продукції відповіді суттєво різняться. 44 43. Ізовіт Т. Л. Імплементація угоди про асоціацію між Україною та ЄС у галузі легкої промисловості // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Серія, економіка і вища освіта. - 2015.- № 5.- С. 124-127. 44. Вплив створення зони вільної торгівлі з ЄС на економіку України. Аналітичне дослідження. – К.: Міжнародний центр перспективних досліджень, 2013. – С. 38–39, 153 51

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС Модель впливу УА на галузь Аналогічно до попередньо розглянутих галу зей, змінні, що характеризують функціонуван ня легкої промисловості, були протестовані на стаціонарність(таблиця 6.3). Результати моделювання також реалізовано на основі аналізу функцій реакції на імпульси. В результаті симуляцій за побудованою мо деллю виявлено, що в результаті дії тариф них обмежень відбувається короткострокове зростання експорту продукції легкої промис ловості та його падіння в довгостроковій пер спективі, водночас спостерігається падіння імпорту(рис.6.1). Це може відбуватися внаслі док неконкурентоспроможності вітчизняної продукції на внутрішньому ринку та на ринках ЄС, звуження внутрішнього ринку, а також ба жання європейців захистити власного вироб ника. Підвищення якості та асортименту про дукції легкої промисловості має забезпечити не лише зростання експортного потенціалу, а й внутрішнього ринку. Додатковим стимулом має слугувати зростання доходів мешканців України. Водночас внаслідок нетарифних об межень відбувається падіння експорту та ім порту продукції легкої промисловості. В результаті зростання частки витрат екс портера до ЄС на забезпечення відповідності нормам ЄС та зниження агрегованої ставки ввізного мита ЄС для України відбувається зниження як внутрішніх так і зовнішніх інвес тицій(рис.6.2, 6.3). У легкій промисловості спостерігається зрос тання заробітної плати найманих працівників внаслідок дії тарифних та нетарифних обме Змінна Позначення Експорт продукції легкої промис ловості до країн ЄС, у логарифмах Імпорт продукції легкої промисло вості з країн ЄС, у логарифмах Прямі іноземні інвестиції у легку промисловість, у логарифмах Приріст капітальних інвестицій у легку галузь, у логарифмах Приріст індексу промислової про дукції, у логарифмах Індекс середніх цін експорту, у логарифмах Індекс середніх цін імпорту, у лога рифмах Середньомісячна заробітна плата на одного штатного працівника, у логарифмах Агрегована ставка ввізного мита ЄС для України Частка загальних витрат експор тера до ЄС на забезпечення відпо відності нормам ЄС exp_light_ln imp_ light_ln fdi_ light_ln di_ light_ln prod_ind_ light _ln price_ light _index_exp_ln price_ light _index_imp_ln wage_ light_ln tariff_exp_ light_ln non_tariff_ light_ln Таблиця 6.3. Результати тестування змінних на наявність одиничного кореня Значення статистики ADF Рівень ряду Перші різниці -3.56814 -3.497625 -3.568475 -3.181987 -3.861273 0.323547-1.908752 0.058149-2.267482 -4.178346 -3.932785 -2.783947 Порядок інтеграції I(0) I(0) I(0) I(0) I(0) I(2) I(2) I(0) I(0) I(0) 52

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС жень щодо експорту продукції галузі до країн ЄС(рис.6.5). На основі побудованої векторної моделі авто регресії для легкої промисловості також було розроблено довгостроковий прогноз осно вних показників її функціонування на 20172021 роки(таблиця 6.4). Таким чином, внаслідок впливу УА на показ ники функціонування легкої промисловості відбувається падіння виробництва, експорту, імпорту продукції, а також капітальних інвести цій у галузь. Разом з тим спостерігатиметься Процентна зміна Процентна зміна Період Рис.6.1. Відгук експорту(EXP_LIGHT_LN) та імпорту(IMP_LIGHT_LN) продукції легкої промисловості на зростання агрегованої ставки ввізно го мита ЄС для України та частки загальних витрат експортера до ЄС на забезпечення відповідності нормам ЄС Період Рис.6.2. Відгук капітальних інвестицій у легку промисловість на зростання агрегованої ставки ввізного мита ЄС для України та частки за гальних витрат експортера до ЄС на забезпечення відповідності нормам ЄС 53

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС незначне зростання прямих іноземних інвес тицій у галузь та зростання заробітної плати найманих працівників у легкій промисловості. Для покращення перспектив розвитку галузі в рамках виконання УА, входження українських підприємств легкої промисловості до євро пейського ланцюга виробництва і постачання необхідно здійснити такі кроки: • галузь потребує стратегічного підходу до створення умов для розширення екс порту продукції легкої промисловості, розширення мережі оптової та фірмової торгівлі стимулювання розвитку малого підприємництва, вжиття заходів щодо детінізації виробництва, збуту і торгівлі продукцією; • сприяння у зменшенні роботи на даваль ницьких схемах для збільшення кількості виробництва національної продукції, спря мованої на внутрішнє споживання і екс порт; • покращення митного захисту, що сприяє зменшенню контрабандної імпортної про дукції; • зменшення рівня корупції на митниці; • модернізація вітчизняних підприємств, що веде за собою для інтенсифікації виробни цтва та зменшення його трудозатратності. Процентна зміна Процентна зміна Період Рис.6.3. Відгук прямих іноземних інвестицій у легку промисловість на зростання агрегованої ставки ввізного мита ЄС для України та част ки загальних витрат експортера до ЄС на забезпечення відповідності нормам ЄС Період Рис.6.4. Відгук індексу виробництва легкої промисловості на зростання агрегованої ставки ввізного мита ЄС для України та частки загаль них витрат експортера до ЄС на забезпечення відповідності нормам ЄС 54

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС Процентна зміна Період Рис.6.5. Відгук середньомісячної заробітної плати у легкій промисловості на зростання агрегованої ставки ввізного мита ЄС для України та частки загальних витрат експортера до ЄС на забезпечення відповідності нормам ЄС Період Експорт Імпорт Індекс виробни цтва Інвестиції в основний капітал Прямі іноземні інвестиції Середньомісячна заробітна плата в розрахунку на одного штатного працівника 2017-1,47%-1,22%+2,16%-0,81%-1,26%+2,58% 2018-1,93%-1,49%+2,03%-1,86%-0,72%+5,30% 2019-2,39%-1,76%+1,94%-2,90%-0,59%+8,13% 2020-2,85%-2,03%+1,76%-3,93%-0,34%+11,09% 2021-3,30%-2,29%+1,51%-4,96%-0,15%+14,17% Таблиця 6.4. Довгостроковий прогноз основних показників функціонування легкої промисловості в результаті дії Угоди про Асоціацію Результати дослідження за галузями З 1 січня 2016 року в Україні офіційно почала діяти поглиблена та всеохоплююча зона віль ної торгівлі(ПВЗВТ) з ЄС. Але фактично багато економічних положень Угоди про асоціацію запрацювали ще до того. Підписання Угоди та функціонування ЗВТ з ЄС справляє над звичайно потужний вплив на всю економіку України, зокрема на структуру торгівлі, бізнесклімат, рівень інвестицій, продуктивність, рі вень конкуренції в галузях і т.д. Відтак постає питання розрахунку впливу функціонування ЗВТ на економіку України, зокрема на ключові сектори економіки. Для моделювання впливу ПВЗВТ на окремі сектори економіки було обрано векторні моде лі авторегресії 45 . При розгляді результатів мо делювання необхідно було враховувати зміни в економічному становищі, які стались після закінчення 2013 року: значне знецінення грив ні протягом 2014 – 2015 рр, втрата російсько го ринку, який був традиційним місцем збуту промислової та харчової продукції, втрата про мислових активів, розміщених в зоні прове 45. Основна перевага їх використання полягає у моделюванні стаціонарних змінних у динаміці та можливості розрахунку короткострокових і довгострокових прогнозів ендогенних змінних моделі, оскільки наявна для цього інформація разом з теперішніми включає також і минулі значення інших змінних моделі. Результати моделювання проінтерпретовано на основі аналізу функцій реакцій на імпульси, які пов’язують поточне значення похибки з майбутніми значеннями ендогенних змінних моделі, або, іншими словами, поточні і минулі значення похибки з поточними значеннями ендогенних змінних моделі. Отже, в якості імпульсів розглянуто шоки на агреговану ставку ввізного мита ЄС для України та частку загальних витрат експортера до ЄС на забезпечення відповідності нормам ЄС. 55

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС дення АТО та відповідний розрив виробничих ланцюгів з підприємствами, які знаходяться на території, яка підконтрольна Україні. Ці фак тори наклались на«традиційні»- застарілі технології, зношене обладнання, брак інвес тицій в галузі та високий рівень монополізації ресурсної бази. Отже, на основі результатів проведеного мо делювання, було отримано наступні основні наслідки впливу запровадження ПВЗВТ на га лузі української економіки: ГМК В результаті дії Угоди про Асоціацію у мета лургійній галузі відбуватиметься зростання як експорту так і імпорту продукції. В той же час спостерігатиметься незначне падіння вироб ництва за рахунок зростання частки загаль них витрат експортера до ЄС на забезпечення відповідності нормам ЄС та його зростання внаслідок зниження агрегованої ставки ввіз ного мита ЄС для України(в кінцевому випад ку матиме місце незначне падіння). При цьому відбувається скорочення внутрішніх інвести цій в основний капітал і прямих іноземних ін вестицій, що може свідчити про неповернення валютної виручки з-за кордону та відсутність мотивацій до модернізації виробництва. В той же час середньомісячна заробітна плата пра цівника металургійної галузі демонструвати ме незначне зростання. Сільське господарство УА містить важливі умови, які стосуються сільськогосподарських товарів: безмитний до ступ для українських сільськогосподарських товарів у рамках тарифних квот; відмова ЄС від використання експортних субсидій на сільськогосподарські товари при експорті в Україну; закріплення за українською стороною права на використання захисних заходів і до даткових умов торгівлі, скасування експорт ного мита, гармонізація стандартів з ЄС, вста новлення механізму визнання еквівалентності СФЗ, ширші можливості для обміну досвідом та технологіями. В результаті зниження агрегованої ставки ввізного мита ЄС для України та зростання частки загальних витрат експортера до ЄС на забезпечення відповідності нормам ЄС екс порт зернових культур до країн Європи у ко роткостроковому періоді знижується, в довго строковому періоді – зростає. На нашу думку, це відбувається внаслідок того, що переважну частку експорту пшениці українського похо дження складає фураж. Варто також зазна чити, що існують побоювання аграрних екс пертів, що під виглядом фуражу до ЄС може завозитися продовольче зерно. Таким чином, в результаті впливу УА експорт зернових до ЄС спадатиме, проте не суттєво. Так, щорічне падіння експорту до ЄС до 2021 буде не більше двох відсотків з поступовим зменшен ням темпів падіння. Враховуючи результати си муляцій, в подальшому відбуватиметься зрос тання експорту зернових до країн ЄС. Очікування опитаних підприємств цієї галузі збі гаються з нашими прогнозами. Проте вони ще більш оптимістичні щодо впливу Угоди про асо ціацію з ЄС. Так, представники сфери сільсько господарського виробництва очікують зростан ня експорту в середньому на 75,4% і зростання обсягу інвестицій з держав ЄС на 63,3%. Щодо основних складнощів, які виникнуть у разі під писання Угоди про асоціацію, підприємці виді ляють невідповідність фіто-санітарним стандар там ЄС, невідповідність стандартам, пов’язаним з охороною довкілля, та неможливість витрима ти конкуренцію з виробниками держав ЄС. Вступ до ЗВТ для цієї галузі матиме позитив ний вплив. Оскільки внутрішній попит у дер жавах – членах ЄС неповною мірою задо вольняється внутрішнім виробництвом і ЄС є «чистим» імпортером сільськогосподарської продукції, зниження країнами ЄС ввізного мита сприятиме нарощуванню обсягів україн ського експорту до держав – членів ЄС. 56

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС Харчова промисловість Експорт живих тварин та м’яса до ЄС є не на стільки жвавим як очікувалося через невідпо відну якість продукції. Хоча і спостерігається незначна перевага експорту над імпортом, проте Україна є все ж таки досить залежною від імпорту. УА справлятиме негативний(проте, незначний) вплив на функціонування харчової промисло вості. Зокрема, прогнозується падіння як індек су виробництва у галузі, так і експорту поряд зі зростанням імпорту харчової продукції. Це по єднуватиметься із падінням обсягу інвестицій до галузі(капітальних та прямих іноземних ін вестицій), що може бути пояснене деяким зни женням привабливості галузі. В той же час спо стерігатиметься підвищення заробітної плати штатних працівників харчової галузі. Хімічна промисловість Очікується, що скасування ввізного мита в ЄС на переважну більшість товарів у хімічній галу зі позитивно впливатиме на розвиток промис ловості та буде спрямовано на гармонізацію системи технічного регулювання з відповідни ми нормами і правилами ЄС. Середня ставка ввізного мита буде скорочуватися з 4,2% до 0,4%. Разом з тим слід зазначити можливий незначний ріст конкуренції на внутрішньому ринку за рахунок зниження ввізного мита з 2,9 % в середньому до 0,2% і витрати, пов’язані з дотриманням вимог технічного регулювання. Внаслідок дії Угоди про Асоціацію у хімічній галузі відбуватиметься скорочення експорту та падіння імпорту продукції, несуттєве підви щення індексу промислового виробництва та інвестицій в основний капітал. В короткостро ковому періоді зростуть прямі іноземні інвес тиції, проте в довгостроковій перспективі спо стерігатиметься їх падіння. Як і в металургійній галузі, середньомісячна заробітна плата штат ного працівника хімічної галузі підвищиться, хоча і несуттєво. Машинобудування Вплив УА на машинобудівну галузь неодноз начний. Відбуватиметься незначне падіння експорту продукції(темпи падіння зменшу ються), зростання імпорту в короткостроковій перспективі та його падіння в довгостроковій, що кореспондується із зниженням виробни цтва. Водночас відбувається зростання ка пітальних інвестицій протягом перших трьох років та їх падіння у подальшому. Зростання прямих іноземних інвестицій матиме місце тільки у першому періоді. Проте, середньомі сячна заробітна плата в розрахунку на одного штатного працівника, як і в інших галузях, де монструє висхідну динаміку. Легка промисловість Внаслідок впливу УА на показники функціо нування легкої промисловості відбувається падіння виробництва, експорту, імпорту про дукції, а також капітальних інвестицій у галузь. Разом з тим спостерігатиметься незначне зростання прямих іноземних інвестицій у га лузь та зростання заробітної плати найманих працівників у легкій промисловості. Висновки Формальне застосування Угоди про Асоціа цію розпочалось з 1 січня 2016 року, коли в Україні офіційно почала діяти поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі(надалі ПВЗВТ) з ЄС. Але з весни 2014 року запрацю вали автономні торговельні преференції Євро пейського Союзу, які відкрили ринок ЄС для українських товарів на тих самих умовах, що й в рамках ПВЗВТ. Прогнозування впливу функ ціонування Угоди про Асоціацію на економіку України є важливим науковим завданням, яке допоможе виявити ризики та потенційні мож ливості економічної співпраці. В даному дослідженні змодельовано вплив Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС на 57

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС такі сектори української економіки як ГМК, сільське господарство, харчова, хімічна та лег ка промисловості, машинобудування. На під ставі розробки векторних моделей авторегре сії було досліджено вплив агрегованої ставки ввізного мита ЄС для України та частки за гальних витрат експортера до ЄС на забезпе чення відповідності нормам ЄС на показники функціонування галузей промисловості Украї ни. Для цього попередньо досліджувані показ ники було перевірено на наявність одиничного кореня та проведено причинно-наслідковий аналіз. В процесі дослідження було використа но статистичні дані Державної служби статис тики України щодо індексу виробництва, екс порту, імпорту, інвестицій в основний капітал, прямих іноземних інвестицій та середньомі сячної заробітної плати в розрахунку на одно го штатного працівника по окремих секторах економіки України. Результати дослідження свідчать про неоднозначний вплив ЗВТ на сектори економіки. В результаті впливу на ЗВТ на ГМК очікується зростання експорту, імпорту та середніх заро бітних плат в галузі, а також незначне падіння виробництва та прямих іноземних інвестицій. У хімічній галузі відбуватиметься незначне скорочення експорту та падіння імпорту про дукції. Як і в металургійній галузі, середньо місячна заробітна плата штатного працівника хімічної галузі підвищиться, як і індекс промис лового виробництва та інвестицій в основний капітал. В результаті симуляцій за побудованою мо деллю виявлено, що в результаті дії тариф них обмежень відбувається короткострокове зростання експорту продукції легкої промис ловості та його падіння в довгостроковій пер спективі, водночас спостерігається падіння імпорту. УА справлятиме(проте, незначний) вплив на функціонування харчової промис ловості. Зокрема, прогнозується падіння як індексу виробництва у галузі, так і експорту по ряд зі зростанням імпорту харчової продукції. Відповідно до результатів моделювання вна слідок дії УА виробництво соняшникової олії не суттєво спадатиме разом зі зростанням її експорту до країн ЄС. Також виявлено, що експорт зернових культур до країн Європи у короткостроковому періоді знижуватиметь ся, проте в довгостроковому періоді – зрос татиме. У машинобудуванні відбуватиметься незна чне падіння експорту продукції(темпи падіння зменшуються), зростання імпорту в коротко строковій перспективі та його падіння в дов гостроковій, що кореспондується із знижен ням виробництва При аналізі результатів дослідження потрібно врахувати економічні наслідки агресії Росій ської Федерації проти України. Україна втра тила виробничі потужності на сході України, були порушені виробничі зв’язки, українські підприємства втратили традиційні ринки збу ту(особливо це стосується важкої промисло вості). Відтак значна частина компаній була вимушена шукати нові ринки збуту, в тому числі ринки ЄС. Позитивний вплив функціонування ЗВТ можна посилити за рахунок системного реформування української економіки, підвищення рівня конку рентоспроможності, покращення бізнес-клімату та підвищення рівня її інвестиційної привабли вості. В цьому контексті Угода про Асоціацію за лишається своєрідним дороговказом та водно час інструментом для здійснення реформ. Тому поступова адаптація законодавства та набли ження регуляторного середовища до норм ЄС матиме позитивний вплив на українську еконо міку в довгостроковому періоді. 58

Київ ОЦІНКА ГАЛУЗЕВОГО ВПЛИВУ УГОДИ ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС Нотатки 59

Олена Баженова, експерт з економічного моделювання, Дім демократії Ангела Бочі, спеціаліст з фінансового менеджменту та міс цевих бюджетів, Програма DOBRE, що підтримується USAID Василь Поворозник, експерт з питань економіки та фінансів, Дім демократії Вихідні дані Фонд імені Фрідріха Еберта| Представництво в Україні 01004 Україна, Київ, Пушкінська 34 Відповідальний за друк: Марсель Рьотіг| Директор, ФФЕ Київ Тел.:+38(044) 234 0038| Факс:+38(044) 451 4031 http://fes.kiev.ua Замовлення публікацій: mail(at)fes.kiev.ua Комерційне використання усіх публікацій, виданих Фондом ім. Фрідріха Еберта(ФФЕ) не дозволяється без письмового дозволу ФФЕ. Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Фонд ім. Фрідріха Еберта(ФФЕ)- це політичний фонд, центральний офіс якого знаходиться у Німеччині. Наша діяльність зосереджена на ключових ідеях та цінностях соціал-демократії: свобода, справедли вість та солідарність. Наша міжнародна співпраця забез печується мережею представництв в більш ніж 100 державах. Наші зусилля спрямовані на підтримку політики мирної співпраці та прав людини, допомогу у створенні та консолідації демократичних інститутів, що базуються на засадах соціальної справедливості та верховенства права, такими як вільні профспілки та сильне громадянське суспільство. Ми активно виступаємо за соціальну, демократичну та конкурентоздатну Європу в рамках євроінтеграційних процесів. Саме в дусі цих принципів Представництво ФФЕ у Києві, з часу свого заснування у 1996 році, підтримує діалог з українськими партнерами, в тому числі із ширшого кола питань, таких як демократичний сталий розвиток та безпека людини. Погляди, висловлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди Фонду ім. Фрідріха Еберта або організацій, де працюють автори ISBN 978-617-7157-82-2