Історія українського соціал-демократичного руху почалася на межі ХІХ і ХХ століть із утворення не однієї, а відразу двох українських соціал-демократичних

партій: Української соціал-демократичної партії (1899 р.) та Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП).У своїй діяльності обидві сторони намагалися поєднати соціальні та національні проблеми. Хоча українські соціал-демократи ніколи не були найбільшою партією революційного українського уряду, вони відігравали провідну роль. Це стало можливим завдяки їх довшому політичному досвіду та знанням порівняно з іншими лідерами української революції. Значною мірою завдяки українським соціал-демократам українському національному уряду вдалося досягти значного прогресу в мобілізації селянства та забезпеченні прав національних меншин. За умови важких зовнішніх та внутрішніх обставин українські соціал-демократи зазнали поразки. Українським соціал-демократам довелося заплатити високу ціну за це. Вони зникли як партія з української політичної сцени і залишаються «великим невідомим» в українській історичній пам’яті.